Постанова № 21606622, 07.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.12 Справа № 5008/1657/2011

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГалушко Н.А.

суддівКраєвської М.В.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Ужгород б/н від 20.12.2011р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 12.12.2011р. (Додаткове рішення від 18.03.2011 р.)

у справі №5008/1657/2011

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) “Укравтозапчастина”, м.Київ

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Ужгород

про стягнення 116434,90грн. заборгованості, у тому числі: 113000,00грн. боргу за поставлений товар, 113,00грн. втрат від інфляції, 2783,21грн. пені, 538,69грн. річних

За участю представників сторін:

від позивача: не з”явився

від відповідача: не з”явився

Сторони в судове засідання не з»явились.

Скаржником повторно подано телеграму-клопотання (вх..ЛАГС №85 від 06.02.2012р.) про повторне відкладення розгляду справи, яке судовою колегією відхилено як необґрунтоване.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.12.2011р. у справі №5008/1657/2011 (суддя Якимчук Л.М.) позовні вимоги задоволено частково: стягнено з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Ужгород на користь ТОВ „Укравтозапчастина”, м.Київ суму 111 282,90 грн. заборгованості, з яких 108 000,00 грн. борг за поставлений товар, 108,00 грн. втрати від інфляції та 514,85 грн. річні, 2660,05 грн. пеня, а також 338,37 грн. на відшкодування судових витрат, у т.ч. 112,82 грн. на відшкодування витрат по оплаті держмита та 225,55 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у частині стягнення 1000,00грн. боргу провадження у справі припинено з віднесенням судових витрат у цій частині на відповідача; у іншій частині позову відмовлено.

Фізичною особою - підприємецем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу б/н від 20.12.2011р., в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального права, судом неповно з»ясовано обставини справи, висновки суду не ґрунтуються на матеріалах справи. Зокрема, скаржник зазначає, що договір поставки від 13.12.2010р. не має відношення до спірних правовідносин, оскільки у видаткових накладних не міститься посилань на договір поставки №Фмк-09-115/10, в зв»язку із чим положення договору не повинні були застосовуватись при вирішення спору. Окрім того скаржник зазначає, що позов подано передчасно, з порушенням встановленого порядку, оскільки позивачем не вжито заходи для досудового врегулювання спору.

ТОВ „Укравтозапчастина” у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

між ТОВ „Укравтозапчастина” та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір поставки товару №ФМк-09-115/10 від 13.12.2010р. з відстроченням оплати, відповідно до умов якого позивач зобовязується передати у власність відповідачу запасні частини, паливно-мастильні матеріали, акумуляторні батареї та інші види товару найменуванням, партіями, у кількості, комплектності, асортименті та за ціною, які вказуються в Специфікації (додаток №1 до Договору), а відповідач зобовязується сплатити за товар грошову суму та прийняти його на умовах договору (а.с.9-12).

Відповідно до п.1.1 договору підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, кількості, комплектності, асортименту та ціни товару є прийняття покупцем товару відповідно до видаткової накладної або акту приймання-передачі, що після підписання сторонами мають силу Специфікації.

Як вбачається із матеріалів та встановлено судом першої інстанції, на виконання зобов»язання за договором позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 154692,48 грн., згідно видаткових накладних (а.с.13-27)

Згідно із п.2.4 договору відповідач зобов»язаний здійснити повну оплату вартості товару в термін 182 календарні дні з моменту отримання товару, що підтверджується документально шляхом складання видаткової накладної або акту приймання-передачі.

Матеріалами справи, а саме актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2011р. по 09.12.2011р., підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін (а.с.29-30), банківськими виписками (а.с.51-56), а також платіжними дорученнями (а.с.46-48) підтверджується, що відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 46 692,48 грн., у звязку з чим у відповідача на момент вирішення спору є заборгованість перед позивачем на суму 108000,00грн.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не виконано зобов»язання в частині оплати товару, чим порушено п.п.1.1 та 2.4 договору в зв»язку із чим вимоги позивача про стягнення 108 000,00 грн. основного боргу є правомірними та повністю підтверджені матеріалами справи.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення 108,00 грн. втрат від інфляції та 514,85 грн. річних, нарахованих позивачем згідно поданого розрахунку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором. За загальним правилом, кожна сторона повинна вжити усіх заходів необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Відповідно до ст.230 ГК України, ст. 549 ЦК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно із п. 5.2 договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

З огляду на викладене та враховуючи приписи Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, стягненню підлягає пеня в сумі 2 660,05 грн.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі. В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості згідно договору №ФМк-09-115/10. Твердження скаржника, що договір поставки від 13.12.2010р. не має відношення до спірних правовідносин, оскільки у видаткових накладних не міститься посилань на договір поставки №Фмк-09-115/10, є помилковими, оскільки матеріалами справи підтверджується, що поставка товару здійснювалась під час дії договору поставки №Фмк-09-115/10 та щодо продукції (товару), яка зазначена у договорі, в зв»язку із чим у судової колегії не було підстав вважати, що видаткові накладні не мають відношення до спірних правовідносин.

Не береться до уваги посилання скаржника на те, що позов подано передчасно, з порушенням встановленого порядку, оскільки позивачем не вжито заходи для досудового врегулювання спору, з огляду на те, що можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення господарського суду Закарпатської області від 12.12.2011р. у справі №5008/1657/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу направити у господарський суд Закарпатської області.

Головуючий-суддяГалушко Н.А

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.