Постанова № 21606542, 31.01.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.12 Справа № 5027/1059/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Судді-доповідача Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Процика Т.С.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ПАТ ДАК “Автомобільні дороги України” б/н від 05.12.2011 року (вх. № 558 від 15.12.2011 року)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.11.2011 року

у справі № 5027/1059/2011

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

до Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор ”ПАТ ДАК “Автомобільні дороги України”, м. Чернівці

про стягнення 75937,24 грн.

Представники сторін:

від позивача не зявився (належно повідомлений);

від відповідача не зявився (належно повідомлений).

Розпорядженням в.о.голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 року, яке знаходиться в матеріалах справи, змінено склад колегії суддів, що розглядають дану апеляційну скаргу.

Новим складом розпочато розгляд справи спочатку та завершено її розгляд з прийняттям постанови.

Відводів складу суду сторонами в порядку ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) не заявлялось.

Заяв про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 17.01.2012 року.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.11.2011 року у цій справі (суддя Гушилик С.М.) задоволено позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ПАТ ДАК “Автомобільні дороги України”: стягнено з відповідача на користь позивача 65287,95 грн. основного боргу, 7508,09 грн. інфляційних втрат, 3141,20 грн. 3% річних, та відшкодовано судові витрати по справі: 759,37 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з цим рішенням місцевого господарського суду, Дочірнє підприємство “Чернівецький облавтодор” ПАТ ДАК “Автомобільні дороги України” (надалі апелянт, скаржник) оскаржило його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначає про те, що при прийнятті оскарженого рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а також неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В обгрунтування наведених підстав для скасування оскарженого рішення, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано вимоги ст. 92 Цивільного кодексу України, а саме, що договір № 48 на автотранспортне обслуговування від 21.10.2008 року, на підставі якого стягнуто заборгованість із відповідача, укладений не уповноваженою на це особою начальником філії «Вижницький райавтодор»без отримання довіреності на вчинення вказаних дій від Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ПАТ ДАК “Автомобільні дороги України”. Також скаржник заперечує правильність нарахування та стягнення з нього 3% річних, посилаючись на те, що річні були пораховані не з простроченої суми боргу, як це передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України, а з суми боргу з врахуванням індексу інфляції. За наведеного, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.11.2011 року у цій справі та постановити нове рішення, яким в позові відмовити.

Підприємець ОСОБА_3 доводи та вимоги апеляційної скарги відповідача письмово заперечив. Зокрема, позивач зазначив про те, що відповідно до ст.ст. 2, 80, 91, 92, 95, 96 Цивільного кодексу України право бути стороною у договорі та нести відповідальність мають юридичні особи, а не їх структурні підрозділи. Право підписувати договір надано начальнику філії «Вижницький райавтодор»положенням про дану філію, яким передбачено її право самостійно здійснювати господарську діяльність. Також вказує на те, що договір № 48 від 21.10.2008 року є правомірним правочином, оскільки не визнавався судом недійсним. Окрім цього, позивач заперечив доводи апелянта щодо неправильності розрахунку 3% річних, зіславшись на те, що інфляційні не є штрафними санкціями, а є складовою частиною основного боргу, а тому річні нараховуються на суму основного боргу з врахуванням інфляційних втрат.

Від сторін представники в судове засідання не зґявились. Однак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, враховуючи повідомлення сторін належним чином про час та місце розгляду справи, необовґязковість явки їх представників в судове засідання згідно ухвал суду, вважає, що апеляційним судом забезпечено їх право на участь в судовому засіданні, а тому, виходячи з достатності матеріалів справи для здійснення апеляційного провадження, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні без участі в ньому представників сторін.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

Як вбачається з позовної заяви, підприємець ОСОБА_3 просить стягнути з Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ПАТ ДАК “Автомобільні дороги України” 65287,95 грн. заборгованості за надані послуги по договору № 48 на автотранспортне обслуговування від 22.10.2008 року та договору № 38 на транспортне обслуговування від 21.09.2010 року за період з 19.04.2010 року по 27.09.2011 року, 7508,09 грн. інфляційних втрат за період з травня 2010 року по серпень включно 2011 року, 3141,20 грн. 3% річних з простроченої суми боргу за період з 20.04.2010 року по 27.09.2011 року.

22.10.2008 року між підприємцем ОСОБА_3 та філією “Вижницький райавтодор” ДП “Чернівецький облавтодор” в особі начальника філії, що діє на підставі Положення про філію, було укладено договір на автотракторне обслуговування № 48 (надалі договір № 48).

За умовами п.п. 1.1, 1.1.3 договору № 48 позивач взяв на себе зобовязання забезпечувати автотракторне обслуговування відповідача шляхом надання останньому екскаватора марки LIEBHERRA 900 державний номер НОМЕР_1 в кількості 1 одиниця, а останній зобовязався своєчасно проводити оплату за надані послуги.

Пунктом 3 Договору № 48 позивач взяв на себе зобовязання виконувати роботи з влаштування кюветів та виконання погрузочно-розгрузочних робіт.

Пунктом 2.2 Договору № 48 сторони погодили, що відповідач повинен своєчасно проводити оплату, або погоджувати з позивачем терміни оплати, що перевищують 30-денний термін.

Загальна сума договору згідно з п.п. 1.1.5 п. 1 Договору складає 50 тис.

Протоколом до договору № 48 від 15.11.2008р. сторони збільшили суму договору до 75 тис. грн.

Протоколом № 57 від 31.12.2009р. термін дії договору № 48 від 22.10.2008р. було продовжено до 31.12.2009р. та орієнтовна вартість послуг становила 99990 грн.

Також між сторонами було укладено договір № 38 від 21.09.2010р. на транспортне обслуговування.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1, 2.2, 3.1 вказаного договору № 38 від 21.09.2010р. позивач зобовґязувався по замовленню відповідача забезпечувати транспортне обслуговування відповідача шляхом надання останньому екскаватора марки LIEBHERRA 900 державний номер НОМЕР_1 в кількості 1 одиниця, а останній зобовязався своєчасно проводити оплату за надані послуги, а саме: протягом 30 днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт та надання виконавцем рахунку-фактури з розрахунку 230 грн. за 1 маш. Год.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт виконання позивачем робіт підтверджено рахунками-фактурами № 2 від 27.10.2008р, № 3 від 25.11.2008р., № 4 від 26.12.2008р.№ 3 від 26.03.2009р., від 28.04.2009р., № 5 від 29.05.2009р., № 15 від 26.06.2009р., № 34 від 30.09.2010р., № 4 від 29.10.2010р. та актами здачі-прийняття робіт, підписаними обома сторонами, по кожному рахунку.

Факт неповної оплати відповідачем за отримані від позивача послуги підтверджується й поданими позивачем банківськими виписками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався з вимогами до відповідача про своєчасне проведення розрахунку, що підтверджено копією заяви від 27.02.2009р., претензією від 10.04.2009р., заявою від 18.12.2009р. та заявою від 08.02.2011р. Так, в заяві від 08.02.2011 року, отриману відповідачем 09.02.2011 року згідно відмітки на вказаній заяві за вх. № 20, позивач вимагав погасити заборгованість в сумі 65287,95 грн. до 15.03.2011 року, однак відповідач залишив її без задоволення.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що Позивач умови вказаних вище Договорів виконав належним чином доказів протилежного відповідачем суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подано, а відповідач в порушення своїх зобовязань по вказаних Договорах розрахунок за отримані послуги проводив несвоєчасно та в неповному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 65287,95 грн.

При цьому, не можуть бути підставою для відмови в позові твердження позивача про те, що договір № 48 на автотранспортне обслуговування від 21.10.2008 року, на підставі якого стягнуто заборгованість із відповідача, укладений не уповноваженою на це особою начальником філії «Вижницький райавтодор»без отримання довіреності на вчинення вказаних дій від Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ПАТ ДАК “Автомобільні дороги України”. Як вбачається з даного Договору, він дійсно підписаний начальником філії «Вижницький райавтодор»та скріплений його печаткою з посиланням на Положення про філію. Як вбачається з Положення про філію «Вижницький райавтодор»Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ПАТ ДАК “Автомобільні дороги України”, затвердженого наказом відповідача від 27.05.2002 року № 1, вказана філія є відособленим підрозділом Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” і здійснює свою діяльність на принципах внутрішнього господарського розрахунку, підпорядкованості та підзвітності органам управління відповідача, який несе відповідальність по зобовязанням Філії (п.п. 3.1, 3.2). Філія може від імені і за дорученням директора підприємства укладати договори відповідно до предмету діяльності підприємства (п. 3.3).

Таким чином, при укладення договору № 48 на автотранспортне обслуговування від 21.10.2008 року, начальник філії «Вижницький райавтодор», враховуючи відсутність довіреності на це, діяв з перевищенням наданих йому повноважень. Однак, в силу положень ч. 3 ст. 92, ст. 241 ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, враховуючи документальне підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на часткове виконання вказаного Договору, а також те, що у відносинах із третіми особами такі обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не мають юридичної сили, на думку колегії суддів апеляційного суду, в суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку про його неукладеність. При цьому, колегія суддів апеляційного суду також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правовірності вказаного правочину, оскільки відповідно ст. 204 Цивільного кодексу України він не визнаний судом недійсним, доказів протилежного суду не подано. Факту його нікчемності в силу прямої норми закону судом не встановлено. Таким чином, вказаний договір відповідно до норм п. 1 ч. 2 ст. 11, ст. 202 Цивільного кодексу України породжує для сторін взаємні права та обовязки.

Слід також зазначити, що заборгованість в сумі 65287,95 грн. підтверджується й актами звірки розрахунків від 01.01.2011 року та від 01.10.2011 року, підписаних представниками обох сторін, та скріплених печатками позивача та Вижницького райавтодору.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову підприємця ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ПАТ ДАК “Автомобільні дороги України” в частині стягнення з відповідача на користь позивача 65287,95 грн. основного боргу та 7508,09 грн. інфляційних втрат за період з травня 2010 року по серпень включно 2011 року.

За таких обставин, рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.11.2011 року у в цій частині позовних вимог є законним та обгрунтованим, а тому його слід залишити без змін.

Щодо рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3141,20 грн. 3% річних з простроченої суми, то апеляційний суд вважає, що рішення підлягає в цій частині позовних вимог частковому скасуванню, оскільки місцевим господарським судом не було враховано, що позивачем здійснено помилковий розрахунок річних, оскільки було їх розраховано на суму боргу з врахуванням індексування на суму інфляційних втрат, що не передбачено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. За таких обставин, рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.11.2011 року в частині стягнення 318,61 грн. слід скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові. В решті позовних вимог про стягнення 3% річних, а саме: 2822,59 грн. рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, суд апеляційної інстанції зробив висновок про новий розподіл судових витрат, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме :

Стягнути з Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ПАТ ДАК “Автомобільні дороги України” на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 756,18 грн. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви та 235,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ПАТ ДАК “Автомобільні дороги України” 3,19 грн. в відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу частково задоволити. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.11.2011 року скасувати в частині стягнення 318,61 грн. 3% річних та прийняти в цій частині позовних вимог нове рішення про відмову в позові. В решті - рішення місцевого господарського суду в цій справі залишити без змін.

Здійснити новий розподіл судових витрат по справі:

Стягнути з Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ПАТ ДАК “Автомобільні дороги України” на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 756,18 грн. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви та 235,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ПАТ ДАК “Автомобільні дороги України” 3,19 грн. в відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати накази на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

суддя-доповідач Дубник О.П.

судді Скрипчук О.С.

Процик Т.С.

Повне рішення складено

08.02.2012 року