Постанова № 21606541, 09.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

09.02.12 Справа № 5015/4060/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Краєвської М.В.

розглянув апеляційну скаргу спілки обєднань громадян “Всеукраїнська Федерація Споживачів “Пульс” від 23.01.2012р.

на ухвалу господарського суду Львівської області від 28.12.2011 року

про припинення провадження у справі №5015/4060/11 (5015/6591/11)

за позовом спілки обєднань громадян “Всеукраїнська Федерація споживачів “Пульс”, м.Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія ”МІСТ ТБ”, м.Львів

третя особа-1 державне підприємство “Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метроології та сертифікації”, м.Львів

третя особа-2 Національний університет “Львівська політехніка” в особі навчальної лабораторії інституту хімії, м.Львів

третя особа-3, яка заявляє самостійні вимоги на предмет позову дочірнє підприємство “Мілкіленд-Україна”, м.Київ

про спростування недостовірної інформації,

представники сторін:

від позивача не з?явився

від відповідача Вороновський І.П.

від третіх осіб не з?явились

Права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз?янено.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.12.2011р. (суддя Фартушок Т.Б.) припинено провадження у справі №5015/4060/11 (5015/6591/11) за позовом спілки обєднань громадян “Всеукраїнська Федерація споживачів (далі-СОГ ВФС) “Пульс” до товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) “Телерадіокомпанія ”МІСТ ТБ”, за участю третіх осіб - державного підприємства (далі-ДП) “Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метроології та сертифікації” та Національного університету (далі-НУ) “Львівська політехніка” в особі навчальної лабораторії інституту хімії, а також за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет позову дочірнього підприємства (далі-ДП) “Мілкіленд-Україна”, про спростування недостовірної інформації.

При прийнятті вказаної ухвали суд встановив, що за позовами про спростування відомостей, опублікованих у пресі, як відповідачі притягуються автор (фізична особа) та відповідний орган масової інформації, відтак, з посиланням на норми ст.ст.1, 21 Господарського процесуального кодексу України, зазначив про неможливість розгляду даного спору у господарському суді та припинив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Окрім того, суд зазначив, що статутом позивача не передбачено повноважень на звернення з відповідним позовом.

Дана ухвала оскаржується позивачем у справі, оскільки, на його думку, є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням норм процесуального права, просить таку скасувати, а справу передати на розгляд до місцевого господарського суду для вирішення по суті. Зокрема, скаржник зазначає, що судом не взято до уваги, що згідно ч.1 ст.16 Цивільного Кодексу України та п.1 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу та визначати коло відповідачів. Окрім того, наводить практику розгляду господарськими судами аналогічних судових справ.

Відповідач заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив про безпідставність апеляційної скарги.

Позивач і треті особи явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення копій ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2012р. адресатам.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обовязковою, за відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, а також зважаючи на строк розгляду скарги, встановлений ч.2 ст.102 ГПК України, судова колегія вважає за доцільне провести розгляд справи за відсутності представників сторін відповідно до ст.75 ГПК України.

Судова колегія, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

Спілка обєднань громадян “Всеукраїнська Федерація Споживачів “Пульс” звернулась до господарського суду Львівської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія”МІСТ ТБ”, третьої особи-1: державного підприємства “Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метроології та сертифікації”, третьої особи-2: Національного університету “Львівська політехніка” в особі навчальної лабораторії інституту хімії, третьої особи-3: дочірнього підприємства “Мілкіленд-Україна”, про спростування недостовірної інформації, яка ухвалою від 14.10.2011р. прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5015/4060/11.

01.11.2011р. дочірнім підприємством “Мілкіленд-Україна” подано до господарського суду Львівської області позовну заяву з аналогічним складом учасників та позовними вимогами, з тотожнім предметом. Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.11.2011р. по справі №5015/6591/11, дану позовну заяву третьої особи-3, прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, справи №5015/4060/11 та 5015/6591/11 обєднано в одне провадження.

Позовні вимоги позивача та третьої особи-3 мотивовані тим, що:

- 01.03.2011р. в телепередачі “Книга скарг і пропозицій” товариства з обмеженою відповідальністю “МІСТ ТБ”(відповідач) викладено інформацію для споживачів про питне молоко; з посиланням на дослідження лабораторії (третя особа-1) автори програми вказали, що в одному з протестованих зразків продукції було виявлено кишкову паличку, та про те, що молоко містить гідрогенізовану пальмову олію;

- 08.03.2011р. в телепередачі “Книга скарг і пропозицій” відповідача для споживачів викладено інформацію про сметану; з посиланням на дослідження навчальної лабораторії Національного університету “Львівська політехніка”, професор кафедри органічної хімії НУ “Львівська політехніка” ОСОБА_2 в телепередачі вказав, що у досліджуваному зразку жирність сметани складає 10% замість 21%, зазначеного на упаковці; автори програми вказали, що жирність сметани замість вказаних 20% містить лише 8%; автори навели пряму мову лікаря-лаборанта міської СЕС, яка повідомила про наявність аміаку в пробі понад природній вміст, неякісне молоко; автори програми вказали також, що корисна не кожна сметана, товар містить замінники молочного жиру, зазвичай, це гідрогенізована пальмова олія, яка при тривалому вживанні може нашкодити здоровю.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Виходячи з вищенаведеного, за субєктним складом дана справа підсудна господарському суду.

Однак, в ході розгляду справи, судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до повідомлення відповідача від 14.11.2011р. та авторського договору про створення та передачу виключних майнових прав на службовий твір №М1а від 01.06.2010р., автором телепередачі “Книга скарг і пропозицій” є ОСОБА_1, а також зважаючи, що у зазначених телепередачах з приводу молока висловлювались ведуча ОСОБА_6, заступник начальника лабораторії ДП “Львівстандартметрологія”(щодо кишкової палички), ОСОБА_2, професор кафедри органічної хімії НУ “Львівська політехніка”(щодо жирності), ведуча ОСОБА_1 (щодо гідрогенізованої пальмової оліїі), журналіст ОСОБА_3, лікар-лаборант міської СЕС ОСОБА_4, головний державний санітарний лікар Сихівського району ОСОБА_5 (щодо вмісту аміаку); з приводу сметани ОСОБА_2, професор кафедри органічної хімії НУ “Львівська політехніка”(щодо жирності), ОСОБА_6, заступник начальника лабораторії ДП “Львівстандартметрологія”(щодо кишкової палички), ведуча ОСОБА_6 (щодо гідрогенізованої пальмової олії); крім того, текст у телепрограмах звучить голосом ведучої ОСОБА_6, головним режисером зазначених телепередач є ОСОБА_7, журналістами ОСОБА_1, ОСОБА_8 режисером монтажу ОСОБА_8, директором - ОСОБА_10, генеральним продюсером - ОСОБА_9, відтак, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що подальший розгляд справи без залучення в якості відповідача (-ів) фізичної (-их) особи (-іб) є неможливим.

Відповідно до ст.27 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі третіх осіб.

Однак, суд першої інстанції, в порушення вимог ст.27 ГПК України, не залучив до участі у справі як третіх осіб фізичних осіб, а лише припустив необхідність залучення таких як відповідачів. Відтак, безпідставно, на основі припущення, передчасно та помилково дійшов висновку про те, що вказана справа у звязку із зміною субєктного складу сторін буде підсудна загальному суду, а отже не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідно до ст.43 ГПК України, судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Окрім того, судова колегія зазначає, що пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (на який посилається суд першої інстанції), роз'яснено загальні положення чинного законодавства, відповідно до яких відповідачами у справах про захист гідності, честі, ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації; якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої у засобах масової інформації, та відповідно до приписів статті 21 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації.

Водночас пунктами 11 та 12 вказаної постанови роз'яснено, що відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових чи службових обов'язків, є юридична особа, в якій вона працює; у разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою, судам необхідно з'ясувати від імені кого ця особа виступає; якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи та не при виконанні посадових (службових) обов'язків, то належним відповідачем є саме вона.

Припиняючи провадження у справі, господарський суд попередньої інстанції не врахував викладеного вище та не з'ясував, від імені кого виступали фізичні особи як поширювачі оспорюваної інформації, чи виконували вони при цьому посадові (службові) обов'язки, тощо.

Таким чином, висновки господарських судів про непідвідомчість даної справи господарським судам України в силу суб'єктного складу сторін спору є передчасними.

Окрім того, судова колегія зазначає про передчасність висновків суду першої інстанції стосовно відсутності у позивача права на звернення з відповідним позовом, оскільки такі могли би бути зроблені лише під час розгляду справи по суті, за наслідками розгляду якої мало б бути прийнято рішення.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у суду першої інстанції достатніх підстав для застосування п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, відтак, оскаржувана ухвала прийнята внаслідок неправильного застосування норм процесуального права та підлягає скасуванню, а матеріали справи передачі на розгляд господарського суду Львівської області.

Керуючись ст.ст. 99, 103-106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу спілки обєднань громадян “Всеукраїнська Федерація Споживачів “Пульс” задоволити.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 28.12.2011р. у справі №5015/4060/11 скасувати.

Справу № 5015/4060/11 передати на розгляд господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Орищин Г.В.

судді Галушко Н.А.

Краєвська М.В.