Постанова № 21606486, 07.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.12 Справа № 5027/1140/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий-суддя Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Електромонтаж - 470”, б/н та б/д (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 9 від 06.01.2012 р.)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.12.2011 р.

у справі № 5027/1140/2011 (суддя Скрипничук І.В.)

за позовом Приватного підприємства Українська енергетична компанія "Енерком", м. Чернівці

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромонтаж - 470", м. Чернівці

про стягнення заборгованості 13446,48 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявились;

від відповідача: не зявились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 20.12.2011 р. у справі № 5027/1140/2011 (суддя Скрипничук І.В.) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромонтаж-470" (далі - відповідач) на користь Приватного підприємства Українська енергетична компанія „Енерком" (далі - позивач) суму основного боргу в розмірі 13446, 48 грн., державне мито - 134,46 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 грн.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що відповідач отримав від позивача продукцію згідно видаткових накладних на суму 13446,48 грн., проте оплату за отриманий товар не здійснив, що доведено в законному порядку та не спростовано належними та допустимими доказами. Оскільки, доказів оплати зазначеної суми суду не подано, вказана сума боргу підлягає стягненню в примусовому порядку.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Чернівецької області від 20.12.2011 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Електромонтаж 470» (далі по тексту ТзОВ «Електромонтаж 470») оскаржило його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, покликаючись на ст. 526, ст. 530 та ст.692 Цивільного кодексу України та стверджує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електромонтаж 470»та Приватним підприємством Українська енергетична компанія «Енерком»договір поставки не було укладено в письмовій формі та не визначено строків виконання зобовязання поставленої продукції. Крім того, позивач не виконав вимог ухвали суду від 15.11.2011 р. в частині подання доказів звернення до відповідача з вимогою про оплату товару .

Дані обставини, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.12.2011 року.

Позивач та відповідач участі уповноважених представників в судове засідання 07.02.2012 р. не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 24.01.2012 р., що підтверджується поштовими повідомленням про вручення. Ухвалою суду від 24.01.2012 р. участь представників сторін обов»язковою не визнавалась.

07.02.2012 р. додаткових доказів по справі та клопотань про відкладення не поступало, а відтак судова колегія Львівського апеляційного господарського суду ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про скасування рішення Господарського суду Чернівецької області, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство Українська енергетична компанія "Енерком" (далі по тексту ПП УЕК «Енерком») поставило ТзОВ "Електромонтаж-470" товар, що підтверджується видатковими накладними, а саме: від 05.11.2008 р. за № ЕН - 0130 на суму 3915,60 грн. (а.с. 10); від 12.11.2008 р. за № ЕН 0143 на суму 5238,60 грн. (а.с. 11); від 31.10.2008 р. за № ЕН - 0127 на суму 3658,20 грн. (а.с. 12); від 30.10.2008 р. за № ЕН 0121 на суму 490,01 грн. (а.с. 13); від 10.10.2008 р. за № ЕН 000351 на суму 144,07 грн. (а.с. 14) всього на суму 13446,48 грн.

Відповідач прийняв товар, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у вищевказаних видаткових накладних, де зазначено одержувач та постачальник товару, кількість, ціна товару. Крім того, в матеріалах справи наявні Довіреності ТзОВ «Електромонтаж 470»(від 12.11.2008 р. ЯПМ № 924160 та від 09.10.2008 р. ЯПМ № 924128) видані ОСОБА_1.

У зв"язку з несплатою відповідачем вартості отриманого товару згідно видаткових накладних, ПП УЕК "Енерком" звернулося до суду з позовом до ТзОВ "Електомонтаж-470" про стягнення заборгованості в сумі 13446,48 грн.

Увалами суду першої інстанції від 03.11.2011 р., від 15.11.2011 р., від 25.11.2011 р. та від 07.12.2011 р. розгляд справи відкладався та зобовязано сторони провести звірку розрахунків за поставлені (отримані) товари.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП УЕК «Енерком»11 листопада 2011 р. направлено ТзОВ «Електромонтаж 470»Акти звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2008 р., на 31.12.2007 р. та на 31.12.2009 р., що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення (а.с. а.с. 24-28).

Ухвалою від 15 листопада 2011 року місцевий господарський суд зобовязав позивача надати докази щодо звернення до відповідача з вимогою про оплату товару.

18 листопада 2011 р. ПП УЕК «Енерком»направлено Директору ТзОВ «Електромонтаж 470»Пернаровському Б.В. на юридичну адресу: м. Чернівці, вул. Череповецька, 26 вимогу про повернення боргу та Акти звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2007 р., на 31.12.2008 р., на 31.12.2009 р., що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення, однак оплата за поставлений товар не надійшла, доказів чого суду не подано (а.с. а.с. 37-42).

При перегляді рішення Господарського суду Чернівецької області, судова колегія керувалась наступним.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов"язки.

Частина 2 ст. 205 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин, для якого законом не встановлена обов"язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Відповідно до вимог ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від деякої дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Згідно вимог статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей сторк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

Між сторонами виникли правовідносини поставки товару за видатковими накладними без укладення договору, однак не визначено строків виконання зобовязання по сплаті поставленої продукції. Єдиним доказом одержання товару відповідачем є оформлені належним чином видаткові накладні, однак зі змісту останніх не випливає обовязок їх оплати у певний, обумовлений сторонами строк. В такому випадку, настають наслідки, передбачені ст. 530 Цивільного кодексу України, на яку вірно покликається скаржник в апеляційній скарзі.

Як вбачається з матеріалів справи вимога про оплату поставленого товару позивачем заявлена вже в процесі розгляду справи 18.11.2011 р. (а.с. 37).

Таким чином, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що в звязку з не визначенням сторонами терміну виконання зобовязання, на час звернення ПП УЕК «Енерком»з позовом, його право на оплату товару відповідачем порушено ще не було, а тому і не було підстав стягувати спірну суму в примусовому порядку.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, визначений ст. 16 Цивільного кодексу України.

Згідно норм ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, позивач не довів належними і допустимими доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України факту ухилення відповідача від виконання своїх зобовязань по оплаті товару, а відтак порушення тим самим законних прав позивача.

В даному випадку, місцевий господарський суд прийшов до помилкового висновку про настання терміну виконання зобовязання відповідачем, а відтак і стягнення спірної суми в примусовому порядку.

Щодо сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.

За розгляд апеляційної скарги відповідач сплатив судовий збір в розмірі 67 грн. 23 коп., що підтверджується квитанцією № 167/176, проте ухвалами апеляційного господарського суду від 10.01.2012 р. та від 24.01.2012 р. суд вимагав від апелянта доплатити судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі, передбаченому Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 р. № 3674-VІ (із змінами та доповненнями), який набрав чинності з 01.11.2011 р., докази чого подати суду. Як вбачається з матеріалів справи, апелянт вимог ухвал від 10.01.2012 р. та від 24.01.2012 р. не виконав, доказів доплати судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі, передбаченому Законом не подав.

Відповідно до п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року № 01-06/1625/2011 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про судовий збір”, зазначені ставки судового збору підлягають застосуванню незалежно від того, коли до набрання Законом чинності чи після цього - подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному або в касаційному порядку.

З даного приводу судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ст. 22 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 р.” передбачено, що з 1 січня 2011 р. місячна мінімальна заробітна плата складає 941,00 грн.

За подання апеляційної скарги на рішення суду (п.4 ч.2 ст. ЗУ “Про судовий збір”) з 01.11.2011 р. слід сплачувати судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, відтак скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 705 грн. 75 коп.

Розрахунок ставки судового збору, який належало сплатити за даною апеляційною скаргою: 1) обчислення ставки: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (далі за текстом МЗП) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат 1411,50 грн. (941,00 грн. мінімальна заробітна плата *1,5); 2) за подання апеляційної скарги майнового характеру 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми 1411,50 грн. ставка, що складає не менше 1,5 розміру МЗП *50% = 705,75 грн.

Скаржником квитанцією № 167/176 сплачено судовий збір у розмірі 67,23 грн., тобто менше 50% ставки судового збору визначеної вищевказаним Законом. Недоплата складає 638,52 грн. (705,75 грн. 67,23 грн.).

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про скасування рішення Господарського суду Чернівецької області та відмови у задоволенні позову.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Електромонтаж - 470”, б/н та б/д (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 9 від 06.01.2012 р.) - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.12.2011 р. у справі № 5027/1140/2011 скасувати та прийняти нове рішення. Відмовити в задоволененні позовних вимог Приватного підприємства Українська енергетична компанія "Енерком", м. Чернівці до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромонтаж - 470", м. Чернівці про стягнення заборгованості 13446,48 грн. у справі № 5027/1140/2011.

3. Здійснити новий розподіл судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Електромонтаж - 470”, м. Чернівці до Державного бюджету України 638,52 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з Приватного підприємства Українська енергетична компанія «Енерком», м. Чернівці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Електромонтаж - 470”, м. Чернівці за розгляд апеляційної скарги 638,52 грн. судового збору.

4. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

7.Справу № 5027/1140/2011 повернути Господарському суду Чернівецької області.

Головуючий суддяДавид Л.Л.

СуддяДанко Л.С.

СуддяЮрченко Я.О.