Постанова № 21606401, 31.01.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.12 Справа № 5015/1179/11

місто Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-суддіДубник О.П.

суддівСкрипчук О.С.

Процика Т.С.

при секретарі судового засідання Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Фермерського господарства "Мей" б/н від 27.05.2011 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2011 року у справі №5015/1179/11

за позовом Заступника прокурора міста Львова в інтересах Держави в особі уповноваженого органу - Львівської міської ради в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики, м. Львів

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ЛКП "Богданівка", м. Львів до Фермерського господарства "Мей", м. Львів-Рудно

про спонукання до повернення об'єкта оренди та стягнення неустойки.

За участю представників:

від позивача: не з'явився (належно повідомлений);

від відповідача : ОСОБА_1 , голова господарства, Синявська І.В., представник

(довіреність в матеріалах справи);

від третьої особи : не з'явився (належно повідомлений);

від прокуратури : Леонтьєва Н.Т., старший помічник прокурора (посв. № 312).

Судом роз'яснено представникам учасників судового процесу права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду учасниками судового процесу в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось.

Причини відкладення розгляду справи та зупинення провадження у ній викладено в ухвалах суду. 04.01.2012 р. провадження у цій справі поновлено.

Заяв про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2011 року у цій справі (суддя Деркач Ю.Б.) задоволено частково позов Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фермерського господарства "Мей": зобов'язано Фермерське господарство "Мей" повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 144, загальною площею 36,6 кв.м згідно з актом здачі-приймання, та стягнено неустойку в розмірі 17272,35 грн. В решті позову відмовлено. Також даним рішенням стягнено з Фермерського господарства "Мей" в доход державного бюджету 172,72 грн. державного мита, 167,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду в цій справі, Фермерське господарство "Мей" оскаржило його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач вважає, що рішення від 17.05.2011 року прийнято місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, та за неповного дослідження фактичних обставин справи, а тому просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в поданому до нього позові відмовити. В обґрунтування вказаних підстав для скасування оскарженого рішення, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що саме звернення позивача з повідомленням про припинення договору оренди у звязку із закінченням строку, на який його було укладено, за не вчинення дій щодо передачі об'єкта оренди, всупереч умовам п.п. 9.2, 9.3, 9.4, 9.5 Договору, не є підставою для його припинення. Зокрема, апелянт зазначає про те, що акти приймання-передачі орендованого майна йому не надсилались, натомість позивач виставляв йому рахунки на оплату орендної плати та акти виконаних робіт за кожен місяць протягом 2010 року-2011 років, які відповідачем оплачувались, а тому договір оренди № 3-1818 від 17.12.2003 року є продовженим. Також посилається на те, що повідомлення позивача від 29.12.2009 року № 2302/4724 підписане неуповноваженою особою. Також апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції не взято до уваги його твердження про те, що неустойку заявлено позивачем до стягнення з порушенням спеціальних строків позовної давності, а суд за власною ініціативою зробив перерахунок неустойки.

Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради в письмових запереченнях на апеляційну скаргу зазначило про те, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідивши обставини справи, зокрема, умови п.п. 4.3, 4.8, 9.2-9.5 договору оренди, факт повідомлення позивачем відповідача 29.12.2009 року про припинення договору оренди з 17.12.2009 року, за правильного застосування норм ст.ст. 764, 785 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зробив висновок про часткове задоволення позову про звільнення відповідачем орендованого майна та стягнення з нього неустойки за час прострочення повернення майна орендодавцю. Просить апеляційний суд залишити без змін оскаржене рішення місцевого господарського суду в цій справі.

Старший помічник прокурора міста Львова в судовому засіданні підтримала заперечення позивача на апеляційну скаргу відповідача.

Від позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача представники в судове засідання не зґявились. Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, враховуючи повідомлення учасників процесу належним чином про час та місце розгляду справи, необовязковість явки представників сторін в судове засідання вважає, що апеляційним судом забезпечено право всіх учасників судового процесу на участь в судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

17.12.2003 між Управлінням ресурсів Львівської міської ради, функції та повноваження якого у сфері управління майном, що належить на праві власності територіальній громаді міста Львова, на даний час виконує Управління комунальної власності Департаменту економічної політики, та Фермерським господарством “Мей” укладено договір № 3-1818 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (надалі Договір), відповідно до якого позивач передав в оренду відповідачу нежитлові приміщення загальною площею 36,6 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 144, термін до 17.12.2006 року (п. 1., п.п. 4.1) .

Факт передачі позивачем відповідачу обєкту оренди в фактичне користування підтверджується актом приймання-передачі від 17.12.2003 року, складеним між Відповідачем та балансоутримувачем приміщень ЛКП “Богданівка”.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, Договір було пролонговано сторонами відповідно до п. 4.3 Договору, до 17.12.2009 року.

29.12.2009 року орендодавцем Управлінням комунального майна було направлено орендарю Фермерському господарству “Мей” повідомлення № 2302-4724 про припинення договірних стосунків у звязку із закінченням терміну дії договору оренди від 17.12.2003 року № 3-1818 в звязку з закінченням 17.12.2009 року строку, на який його було укладено, та проханням повернути протягом 15 днів орендованого майна по акту приймання-передачі балансоутримувачу.

Відповідачем не заперечується факт отримання даного повідомлення Управління комунальної власності, однак заперечується факт підписання вказаного повідомлення належною посадовою особою Управління його начальником Є.Климовичем. Однак, відповідачем відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подано суду жодних належних та допустимих доказів в підтвердження вказаних заперечень. Призначена ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2011 року судова почеркознавча експертиза на предмет того, чи повідомлення № 2302-4724 від 29.12.2009 року підписане п. ОСОБА_2 не була проведена у звязку із неможливістю надання висновку, про що складено повідомлення № 4377 від 28.12.2011 року.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону “Про оренду державного та комунального майна”, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Пунктом п. 4.87 Договору передбачено, що чинність цього Договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 9.1 Договору повернення орендодавцю обєкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі обєкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди.

Пунктом 9.3 Договору встановлено, що обєкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1 цього договору.

Таким чином, відповідно до вказаних умов Договору, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у відповідача у даній справі в звязку з припиненням договору оренди № 3-1818 від 17.12.2003 року з 18.12.2009 року виникло зобовязання щодо повернення орендованого майна по акту приймання передачі балансоутримувачу.

При цьому, безпідставними є твердження апелянта про те, фактом виставляння позивачем йому рахунків на оплату орендної плати та актів виконаних робіт за кожен місяць протягом 2010 року-2011 років, які відповідачем оплачувались, підтверджується факт того, що договір оренди № З-1818 від 17.12.2003 року є продовженим, оскільки як вбачається зі змісту вказаних рахунків (а.с. 76-78) вони виставлялись відповідачу за фактичне використання орендованого майна, у звязку з його неповерненням по закінченню строку, на який його було укладено, а не про сплату орендної плати, а тому їх оплата не може свідчити про погодження сторонами продовження дії договору оренди № 3-1818від 17.12.2003 року.

Також не можуть бути обставинами, які звільняють відповідача від обовязку повернення орендованого майна, доводи відповідача про те, що позивач не вчиняв жодних дій для приймання-передачі обєкту оренди, оскільки як встановлено вище, такий обовязком покладається на орендаря. Відповідачем не подано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України жодних доказів, які б свідчили про бажання належним чином виконати вказане зобовязання.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день прийняття оскарженого рішення в цій справі, відповідач не повернув балансоутримувачу орендоване ним по Договору майно.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про підставність нарахування відповідачу неустойки відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України за користування обєктом оренди після припинення Договору за весь період фактичного користування орендованим по Договору майном, з врахуванням пропущеної позовної давності.

Враховуючи вищенаведене, рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2011 року у цій справі є законним та обгрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства “Мей” без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2011 року у цій справі без змін.

Судові витрати покласти на Фермерське господарство “Мей”.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Головуючий - суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Процик Т.С.

Повне рішення складено

06.02.2012 року