Постанова № 21606394, 20.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2012 № 48/304

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Рябухи В.І.

суддів: Ропій Л.М.

Кондес Л.О.

за участю секретаряФілоненко М.В.,

за участю представників

прокуратуриПоловенко Л.В. помічник прокурора Печерського району міста Києва, посв. від 30.03.07 №87,

позивача:ОСОБА_1, дов. від 26.04.11 №18,

відповідача:не з'явився,

розглянувши апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та Першого заступника прокурора Печерського району міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.11

у справі №48/304 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Першого заступника прокурора Печерського району міста Київ в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд старз ЛТД"

про стягнення 107304,46 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.11 позов Першого заступника прокурора Печерського району міста Київ (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - позивач) задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд старз ЛТД» (далі - відповідач) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву заборгованість в сумі 98668,44 грн., 3756,83 грн. пені, 2960,05 грн. штрафу, 725,48 грн. інфляційних втрат. В дохід Державного бюджету України з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд старз ЛТД» стягнуто 1061,11 грн. державного мита та 233, 37 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням, Перший заступник прокурора Печерського району міста Києва та Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.11 в частині незадоволення позовних вимог щодо стягнення 36,09 грн. пені та 1157,57 грн. інфляційних втрат, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 21.10.11 колегією суддів в складі: головуючий суддя Борисенко І.В., судді: Ільєнок Т.В., Шипко В.В., відновлено апелянтам строк на подання апеляційних скарг, прийнято апеляційні скарги до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 29.11.11.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 22.12.11 №01-24/842 «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ» відповідно до пп. 3.1.11, 3.1.13 пункту 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №48/304 у звязку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Борисенко І.В. на лікарняному.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 26.12.11 колегією суддів в складі: головуючий суддя Рябуха В.І., судді: Кондес Л.О., Ропій Л.М. апеляційні скарги прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 30.01.12. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 26.12.11) прокурору 03.01.12, позивачу - 04.01.12, долучені до матеріалів справи. Згідно довідки Укрпошти від 06.02.12 відповідачу рекомендований лист з ухвалою суду не вручений за закінченням терміну зберігання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.12, на підставі п.п.1,3 ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.02.12.

20.02.12 у судове засідання з'явились лише представники прокуратури та позивача, які підтримали доводи апеляційних скарг, просили їх задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.11 скасувати в частині незадоволення позовних вимог щодо стягнення 1157,57 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційних скарг прокурора та позивача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційні скарги без участі відповідача, на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Отже, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційних скарг за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши представників прокурора та позивача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 23.04.10 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5360 (надалі договір), відповідно до якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування держане нерухоме майно загальною площею 36,00 кв.м., за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1, що знаходиться на балансі вокзалу станції Київ-Пасажирський "Державного територіально-галузевого обєднання "Південно-Західна залізниця", вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.10.09 і становить 684900,00 грн. без ПДВ, а саме: частина площі в залі очікування №4 праворуч біля каси 34-35 (другий віконний отвір між першою та другою колонами), площею 12,00 кв.м.; частина площі в залі очікування №4 праворуч (віконний отвір між третьою та четвертою колонами), площею 12,00 кв.м.; частина площі в залі очікування №4 праворуч (віконний отвір між пятою колоною та касою 33), площею 12,00 кв.м. (п.1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення торговельного обєкта з продажу ювелірних виробів.

Відповідно до п. 7.1 договору орендодавець зобовязується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна (п. 2.1 договору). Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця (п. 2.4 договору).

В п. 3.1 договору зазначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди лютий 2010 року 18118,88 грн.

Керуючись п.п. 20,32 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.10.04 №2149 та Протоколом №2 від 16.04.10, розмір орендної плати встановлюється на умовах запропонованих орендарем 18120,00 грн. без ПДВ за базовий місяць (лютий 2010року).

Орендна плата за перший місяць оренди квітень 2010 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень, квітень місяці 2010 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендар зобовязався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п.п.3.3, 5.3, 3.6 договору).

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір укладено строком на один рік, що діє з 23.04.10 по 23.04.11 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору (п.10.4 договору).

На виконання умов договору сторонами 23.04.10 підписано акт приймання-передавання орендованого майна, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в користування майно загальною площею 36,00 кв.м..

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свого зобовязання належним чином не виконав внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по сплаті до державного бюджету орендних платежів в сумі 98668,44 грн. за період з січня по липень 2011 року.

15.06.11 позивач у звязку із неналежним виконанням відповідачем свого зобовязання по сплаті орендних платежів направив на його адресу лист від 10.06.11 №30-05/8337 з проханням погасити існуючу заборгованість.

Проте, відповідач відповіді на вказаний лист не надав, погашення заборгованості не здійснив.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд першої інстанції вірно зазначає, що з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, враховуючи приписи п. 3.6 договору, строк виконання відповідачем грошового зобовязання по сплаті орендних платежів на момент розгляду справи настав.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не надав жодних доказів на спростування позовних вимог, тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача 98668,44 грн. основного боргу.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Згідно п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8 договору сторони передбачили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував 2960,05 грн. штрафу.

Перевіривши даний розрахунок, колегія суддів вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення суми пені, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, а відтак правомірним є нарахування пені за прострочення по сплаті орендної плати за березень 2011 року з 12.04.11 та за червень 2011 року з 12.07.11, оскільки 10-ті числа (останні дні строків виконання грошового зобовязання) наведених місяців припадають на вихідні дні.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення орендної плати за грудень 2011 року припинилось 10.07.11, а не 08.08.11, як визначає позивач.

Таким чином, перевіривши перерахунок суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про його правильність та погоджується з стягненням 3756,83 грн. пені.

Відносно стягнення інфляційних втрат в сумі 1883,05 грн. колегія суддів погоджується з розрахунком позивача, вважає його обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобовязання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У відповідності до розрахунків позивача інфляційні втрати нараховувались ним з моменту виникнення заборгованості, тобто з листопада 2010 року по липень 2011 року.

Оскільки, відповідно до п.3.6 договору орендна плата перераховується не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, то для нарахування суми інфляційних втрат слід застосовувати величину індексу інфляції того місяця, в якому фактично утворюється заборгованість за попередній місяць (наприклад, для розрахунку інфляційних втрат за листопад 2010 року слід брати величину індексу інфляції грудня 2010 року тому, що відповідач має право внести орендну плату за листопад місяць до 10 грудня поточного року).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, колегія суддів вважає його правильним, оскільки він вирахуваний із зазначенням періоду нарахування та на підставі формули, визначеної чинним законодавством.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.11 у справі №48/304 зміні в частині стягнення суми інфляційних втрат.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву задовольнити частково

2.Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Печерського району міста Києва залишити задовольнити частково.

3.Рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.11 у справі №48/304 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд старз ЛТД" (01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, 18, код 34349002) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул-р Тараса Шевченка, 50-Г, код 19030825) борг в сумі 98668 (девяносто вісім тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 44 коп., 3756 (три тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 83 коп. пені, 2960 (дві тисячі девятсот шістдесят) грн. 05 коп. штрафу та 1883 (тисяча вісімсот вісімдесят три) грн. 05 коп. інфляційних втрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд старз ЛТД" (01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, 18, код 34349002) в дохід Державного бюджету України 1072 (тисяча сімдесят дві) грн. 68 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити».

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд старз ЛТД" (01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, 18, код 34349002) в дохід Державного бюджету України 23,16 грн. судових витрат за подання апеляційних скарг.

5.Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6.Матеріали справи №48/304 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддяРябуха В.І.

СуддіРопій Л.М.

Кондес Л.О.

22.02.12 (відправлено)