Рішення № 21606286, 15.02.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2012 р.Справа № 12/8/485 За позовом Іноземного підприємства „Брітіш еко сістем текнолоджі”, м.Київ

до ТОВ „Подільська агрохімічна компанія”, м. Хмельницький.

про стягнення 40089,24 грн. пені, 3934,85 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 37004,68 грн. процентів за прострочену заборгованість по товарному кредиту, 184538,27грн. індексації

Суддя Шпак В.О.

Представники сторін

Позивача: не зявився

Відповідача: не зявився

Суть спору:

Іноземне підприємство „Брітіш еко сістем текнолоджі”, м.Київ звернулось з позовом до ТОВ „Подільська агрохімічна компанія”, м. Хмельницький про стягнення 40089,24 грн. пені, 3934,85 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 37004,68 грн. процентів за прострочену заборгованість по товарному кредиту, 184538,27грн. індексації.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №6-Д від 17.03.2008р.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву зазначив, що вважає вимоги позивача, які містяться в позовній заяві щодо стягнення з відпові дача 40089,24грн. пені, 3934,85грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 37004,68грн. процентів за прострочену заборгованість по товарному кредиту, 184538,27 грн. індексації не можуть бути задоволені з огляду на наведені нижче обставини.

Так, 17 березня 2007р. було підписано договір купівлі-продажу №6-Д, за умовами якого позивач зобов'язувався передати, а відповідач зобов'язувався прийняти та сплатити вартість пестицидів, відповідно до умов договору (додаткових угод та спе цифікацій до нього).

Із змісту вказаного договору вбачається, що він був підписаний не керівником - генераль ним директором відповідача, а іншою особою, якою є комерційний директор відповідача - ОСОБА_3, який не мав повноважень на підписання вказаного договору. Він лише заві зував бланк договору перед його подальшою передачею генеральному директору відповідача для вирішення питання щодо його укладення.

Відповідно до статуту Відповідача та Посадової інструкції коме рційного директора, затвердженої 10.01.2010р., останній не має повноважень щодо укладання договорів з третіми особами від імені відповідача, а тому не міг такі повноваження пе ревищити.

Обставини проставляння на договорі відбитку печатки відповідача відображені в мате ріалах службового розслідування (висновок проведення службового розслідування від 20.05.2009 року), за результатами якого було встановлено, що представник позивача ОСОБА_1, зловживаючи довірою працівників відповідача, переконав співробітника бухгалте рії ТОВ „Подільська Агрохімічна Компанія” ОСОБА_2 скріпити печаткою договір, який ще не був підписаний генеральним директором товариства.

Крім того, необхідно зауважити, що відповідно до п.7.13 статуту ТОВ „Подільська Агрохі мічна Компанія” до виключної компетенції загальних зборів Учасників товариства належить затвердження угод (договорів), укладених генеральним директором на суму більше як розмір статутного капіталу товариства. У відповідності до п.5.1. статуту ТОВ „Подільська Агрохіміч на Компанія” розмір статутного капіталу відповідача складає 170000грн.

Що ж до комерційного директора ТОВ „Подільська Агрохімічна Компанія” то ні статутом відповідача, ні посадовою інструкцією комерційного директора вказана посадова особа не бу ла наділена повноваженнями щодо укладення від імені товариства господарських договорів. Так, відповідно до п.3.4. посадової інструкції комерційний директор має право вступати у вза ємостосунки з усіма установами та організаціями лише на підставі довіреності, виданої гене ральним директором товариства. Крім того, відповідно до п.2.3. посадової інструкції до функ ціональних обов'язків комерційного директора відноситься, зокрема, вжиття заходів щодо сво єчасного укладення генеральним директором договорів із постачальниками і споживачами, а не укладення таких договорів. Довіреність комерційному директору ОСОБА_3 на укла дення від імені відповідача договору також не видавалась.

Відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням пов новажень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Як зазначається в постанові Вищо го господарського суду України від 16.06.2010р., винесеній у справі №8/485, матеріали вказа ної судової справи підтвердили фактичне виконання договору позивачем в частині прийняття поставленого йому товару відповідно до асортименту, передбаченого у специфікації до Дого вору та проведення часткового розрахунку за товар. В той же час, відповідачем не вчинялись дії, які б свідчили про схвалення ним вказаних вище пунктів договору, які передбачають отримання товару на умовах товарного кредиту, індексацію вартості поставленого товару, а також відповідальність покупця за невиконання умов договору. Тобто відповідачем не було здійсне но жодного платежу за отриманий у позивача товар, збільшеного на курс долара США, не сплачувалися проценти за товарним кредитом або виплата будь-яких сум із встановлених договором фінансових санкцій.

Необхідно відзначити, що висновків аналогічних тим, які вказані вище дійшов Дніпропет ровський апеляційний господарський суд про що зазначається у постанові від 10.03.2011р., винесеній у справі №8/189-10(18/236-09). Так у постанові, зокрема, зазнача ється про те, що приймаючи продукцію за видатковими накладними відповідач схвалив право чин купівлі-продажу, про що свідчить факт оплати за поставлений товар, проте, спірний дого вір (який є аналогічним за змістом до договору) є договором купівлі-продажу товару в кредит, що містить у собі інші умови, ніж звичайний договір купівлі-продажу (додаткова оплата індек сації у випадку збільшення курсу долара США) і такий договір не схвалювався покупцем, оскі льки жодна оплата товару не були здійснена відповідно до умов договору (збільшеною на курс долара США). Далі у цій же постанові зазначається: „Щодо доводів ТОВ «Агросфера», то звичайний договір купівлі-продажу відрізняється у даному випадку від договору продажу то вару в кредит тільки п.4.6., який встановлює сплату компенсації. Крім того в стягненні 2.114.171,49грн. індексації платежів і простроченої заборгованості за товарним кредитом судовими актами по справі №18/236-09 відмолено, оскільки в цій частині договір не був схвалений відповідачем”.

Постанова Дніпропетровського апеляційного господарсь кого суду була залишена без змін постановою Вищого господарського суд України від 12.05.2011 року у справі №8/189-10(18/236-09), в якій, зокрема, зазначається про те, що роз рахунки за товар відповідно до п.4.6. договору не проводилися, що свідчить про несхвалення його покупцем.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За приписами ч.1 ст.638 ЦК України та ч.8 ст.181 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо істотних умов договору, а у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Відповідно до ч.3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих докуме нтів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

За вказаних вище обставин Договір в частині встановлення відсотків за користування чу жими грошовими коштами, процентів по простроченій заборгованості по товарному кредиту, індексації та пені не може вважатися укладеним, а тому відсутні правові підстави стягнення за явлених позивачем сум.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

17 березня 2008 року між Іноземним підприємством „БРІТІШ ЕКО СІСТЕМ ТЕКНОЛОДЖІ” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Подільська агрохімічна компанія” укладено Договір купівлі-продажу № 6-Д, відповідно до умов якого Іноземне підприємство „БРІТІШ ЕКО СІСТЕМ ТЕКНОЛОДЖІ” виступає продавцем, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Подільська агрохімічна компанія” - покупцем.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що продавець зобов'язується передати, а покупець зобовязується прийняти та сплатити вартість пестицидів, іменованих у подальшому товар, відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Відповідно до пункту 1.2 договору конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати товару наведені в Специфікаціях до даного договору специфікації є невідємною частиною даного Договору.

Згідно пункту 1.4 договору загальна сума договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Так, на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв у власність - пестициди на загальну суму 691586,10грн., у відповідності до підписаних Специфікацій до договору, на підставі видаткових накладних та довіреностей.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікації(ях) до договору.

Відповідно до Специфікації №1 від 17 березня 2008 р. до договору сторони узгодили наступні умови оплати Товару: „Покупець повинен в строк до 20 березня 2008 року перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати у розмірі 30% від вартості поставки товару.

На залишок заборгованості, Продавець надає Покупцю Товарний кредит з відстрочкою і платежу до 25 жовтня 2008р.”.

Згідно Специфікації №1 покупець отримав товар на суму 691586,10грн., але 01 серпня 2008 року, на підставі накладної про повернення товару № ВП-0000006, покупцем був повернений товар на суму 19751,28грн. Таким чином, сума поставки в рамках Специфікації № 1, склала 671834,82грн. (691586,10-19751,28= 671834,82).

Покупець (відповідач) попередню оплату у розмірі 201 550,45 грн. (30%) не сплатив повністю у строк до 20 березня 2008 року, (прострочення склало 161 день), а також не сплатив повністю залишок (70%) - товарний кредит у розмірі 470 284,37 грн. у строк до 25 жовтня 2008 року.

На виконання своїх зобов'язань по оплаті товару, відповідачем згідно банківської виписки було перераховано 467000грн.

Так, станом на 25 лютого 2009 року, залишок несплаченого товарного кредиту склав 204834,82 грн.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у Специфікації(ях) до договору, він оплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Відповідно позивачем нараховано 15757,39грн. пені на прострочену заборгованість за попередньою оплатою та 24331,85грн. пені на прострочену заборгованість по товарному кредиту.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України чітко встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Здійснивши перерахунок пені, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача 24283,64грн. пені за прострочену заборгованість по товарному кредиту по договору, 15714,34грн. пені за прострочену заборгованість за попередньою оплатою по договору.

В частині стягнення 48,21грн. пені за прострочену заборгованість по товарному кредиту по договору, 43,05грн. пені за прострочену заборгованість за попередньою оплатою по договору у позові належить відмовити.

Пунктом 7.2 договору від 17.03.2008р. встановлено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 0,1% за кожний день прострочення оплати.

Позивачем нараховано 37004,68грн. процентів за користування товарним кредитом.

Статтею 694 Цивільного кодексу України встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Здійснивши перерахунок процентів за користування товарним кредитом, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача 37004,67грн. процентів за прострочену заборгованість по товарному кредиту по договору.

В частині стягнення 0,01грн. процентів за прострочену заборгованість по товарному кредиту по договору у позові належить відмовити.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що якщо покупець, згідно умов оплати, не перераховує до дати передачі товару на поточний рахунок продавця суму обумовленої попередньої оплати у розмірі вказаному у специфікації(ях), то на суму несплаченої попередньої оплати нараховується 25% річних за користування грошовими коштами.

Відповідно позивачем нараховано 3934,85грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовим коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між: фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 статті 232 Господарського Кодексу України проценти за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Здійснивши перерахунок відсотків за користування чужими грошовими коштами по договору, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача 3924,09грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами по договору.

В стягненні 10,76грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами по договору у позові належить відмовити.

Відповідно до п.4.5 договору, оплата товару та нарахованих відсотків проводиться в гривнях. Сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курса Долара США до гривні більше ніж 3% від його офіційного курсу встановленому НБУ на момент підписання договору, покупець зобовязаний сплатити продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по договору. Проіндексована сума платежу встановлюється за наступною формулою: (К1/К0)СП=ПСП, де К1 офіційний курс долара США на дату платежу; К0 офіційний курс долара США на дату підписання договору; СП сума поточного платежу, ПСП проіндексована суму платежу.

Позивачем нараховано 184538,27грн. індексації по договору.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виконання цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог частини 1 статті 629 вказаного вище кодексу договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 631 зазначеного вище кодексу строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, якщо відповідач прострочив виконання зобовязання і не здійснив оплату Товару у встановлений у Договорі термін, позивач вправі вимагати оплату Товару і після спливу терміну платежу, визначеного Договором.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною 2 статті 524 Цивільного Кодексу України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до п.1.4 договору загальна сума договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Специфікація підписана в рамках договору купівлі-продажу №6-Д від 17.03.2008 року передбачають асортимент, кількість, умови оплати товару, а також вартість товару, як у іноземній валюті (Долар США) так і у грошовій одиниці України - гривні (по курсу на дату підписання Договору).

Частиною 2 статті 694 Цивільного кодексу України передбачено, що товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 статті 691 вказаного вище кодексу встановлено, що якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Враховуючи, що факт зміни ціни на товар передбачений частиною 3 статті 691 Цивільного кодексу України, пунктом 4.5 договору сторони передбачили спосіб її перегляду та визначили показники які зумовлюють зміну ціни на товар.

Відповідно до частини 2 статті 533 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Фактично нарахована позивачем індексація за своєю правовою природою є сумою основного боргу.

З огляду на вищевикладене, а також виходячи з того, що умови індексації суми боргу визначені сторонами в укладеному між ними договорі, який, в силу вимог частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами, суд дійшов до висновку, що нарахована позивачем індексація в сумі 184538,27грн. підлягає задоволенню.

Доводи відповідача про те, що в частині встановлення відсотків за користування чу жими грошовими коштами, процентів по простроченій заборгованості по товарному кредиту, індексації та пені не може вважатися укладеним, оскільки він не схвалювався подальшими діями відповідача судом не приймаються до уваги з наступних підстав.

Враховуючи приписи ст. 241 ЦК України, згідно якої правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

При цьому доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її до виконання, здійснення платежу другій стороні та ін.).

Матеріалами справи підтверджено фактичне виконання договору № 6-Д від 17.03.2008р. відповідачем в частині прийняття поставленого йому позивачем товару відповідно до асортиментну, передбаченому у специфікаціях до договору, на підставі видаткових накладних в яких зазначається, що товар отримується в рамках договору купівлі-продажу №6-Д від 17.03.2008 та проведення часткового розрахунку за поставлений товар, із посиланням в рядку "призначення платежу" на договір №6-Д від 17.03.2008.

Приймаючи до уваги наступне схвалення відповідачем договору №6 Д, він є укладеним.

Аналогічна позиція висвітлена Вищим господарським судом України у постанові від 16 червня 2010року по вказаній справі.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 82, ст. 83-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Іноземного підприємства „Брітіш еко сістем текнолоджі”, м.Київ до ТОВ „Подільська агрохімічна компанія”, м. Хмельницький про стягнення 40089,24 грн. пені, 3934,85 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 37004,68 грн. процентів за прострочену заборгованість по товарному кредиту, 184538,27грн. індексації задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільська агрохімічна компанія” м. Хмельницький, вул. Прибузька, 8, оф.46 (код 32875071) на користь Іноземного підприємства „Брітіш еко сістем текнолоджі” м. Дніпропетровськ, бульвар Катеринославський, 2, оф.416 (код 35543445) 24283,64грн. (двадцять чотири тисячі двісті вісімдесят три гривні 64коп.) пені за прострочену заборгованість по товарному кредиту по договору, 15714,34грн. (пятнадцять тисяч сімсот чотирнадцять гривень 34коп.) пені за прострочену заборгованість за попередньою оплатою по договору, 3924,09грн. (три тисячі девятсот двадцять чотири гривні 09коп.) відсотків за користування чужими грошовими коштами по договору, 37004,67грн. (тридцять сім тисяч чотири гривні 67коп.) процентів за прострочену заборгованість по товарному кредиту по договору, 184538,27грн. (сто вісімдесят чотири тисячі пятсот тридцять вісім гривень 27коп.) індексації по договору, 2654,01грн. (дві тисячі шістсот пятдесят чотири гривні 01коп.) державного мита, 66,55грн. (шістдесят шість гривень 55коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 48,21грн. пені за прострочену заборгованість по товарному кредиту по договору, 43,05грн. пені за прострочену заборгованість за попередньою оплатою по договору, 10,76грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами по договору, 0,01грн. процентів за прострочену заборгованість по товарному кредиту по договору відмовити.

СуддяВ.О. Шпак

Віддруковано 3 примірники:

1 . В матеріали справи;

2. Позивачу м.Київ, вул.. Старонаводницька,13 оф.44 (рекомендованим з повідомленням);

3. Відповідачу м. Хмельницький , вул.. Прибузька,8, оф. 46 (рекомендованим з повідомленням).

Повний текст рішення складено 20.02.2012р.