Рішення № 21606177, 20.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2012 р. Справа № 5023/5508/11 (н.р.07/152-10)

вх. № 5508/11 (н.р. 5217/5-07)

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судовогозасідання Шилов С.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не зявився

відповідача - ОСОБА_1, дов. від 26.11.10 р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Тридента Агро", м. Київ

до СТОВ "Золочівське", м. Золочів

про стягнення 127479,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17 грудня 2010 р. у справі № 07/152-10 позовні вимоги позивача задоволено частково та стягнуто з відповідача, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівське", на користь позивача 2000,00 грн. пені, 3% річних в сумі 2921,58 грн., 13586,18 грн. інфляційних нарахувань, 185,08 грн. державного мита та 34,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Вказане рішення залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 березня 2011 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 24 травня 2011 року касаційну скаргу позивача задоволено частково, рішення господарського Харківської області від 17.12.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 року у справі № 07/152-10 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справі присвоєно № 5023/5508/11.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 серпня 2011 року по справі № 5023/5508/11 (н. р. № 07/152-10) позов залишено без розгляду.

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", м. Київ, з даною ухвалою не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу від 09 серпня 2011 року у даній справі скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2011 року вищевказану ухвалу від 09 серпня 2011 року скасовано та справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

05 жовтня 2011 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Калініченко Н.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 жовтня 2011 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 02 листопада 2011 р.

У зв'язку з надходженням касаційної скарги СТОВ "Золочівське" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2011 року провадження по справі № 5023/5508/11 (н. р. № 07/152-10) зупинено, справу направлено для розгляду до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 22 листопада 2011 року касаційну скаргу СТОВ "Золочівське" залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 року у справі № 5023/5508/11(н. р. № 07/152-10) залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 грудня 2011 року поновлено провадження у справі № 5023/5508/11 (н. р. № 07/152-10), розгляд справи призначено на 19 грудня 2011 р.

В судове засідання 19 грудня 2011 року представник позивача не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проте доказів витребуваних судом не надав.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 грудня 2011 року розгляд справи відкладено на 16 січня 2011 р.

В судове засідання 16 січня 2012 року представники сторін не з'явилися. До господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю його представника в інших судових процесах.

Розглянувши дане клопотання, суд відмовив в його задоволенні, у зв'язку з ненаданням доказів в обґрунтування заявленого клопотання.

Також від відповідача до суду надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи, яке суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 січня 2012 року розгляд справи було відкладено на 01 лютого 2012 року.

В призначене судове засідання 01 лютого 2012 року представник позивача не з'явився.

Представник відповідача в призначене судове засідання з'явився, проти позову заперечує з посиланням на відзив на позову заяву (вх. № 15089 від 08.08.2011 р.) та підтримує клопотання (вх. 597 від 13.01.10 р.) про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою суду від 01 лютого 2012 року суд задовольнив клопотання відповідача, продовжити строк розгляду спору на 15 днів та відклав розгляд справи на 20 лютого 2012 року.

В засідання суду 20 лютого 2012 року позивач не зявився, відповідач в засіданні суду 20 лютого 2012 року проти позову заперечив з посиланням на відзив на позову заяву (вх. № 15089 від 08.08.2011 р.).

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами по справі договору купівлі-продажу № 20/03-Х-8 від 20 березня 2008 р. позивач (продавець) зобовязався передавати партіями товар відповідачу (покупцю), а останній - оплачувати його на умовах п. 5.3 договору, а саме: 20% від вартості товару оплачувати протягом трьох робочих днів з моменту підписання договору та 80% - у строк до 01 листопада 2008 р.

Позивачем зобовязання за договором були виконані належним чином, але відповідач прострочив зобовязання з оплати, в звязку з чим виникла заборгованість в сумі 165909,07 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 лютого 2009 р. у справі № 07/338-08 вимоги позивача, ТОВ "Тридента Агро", були задоволені та стягнуто з відповідача, ТОВ "Золочівське", 165909,07 грн. основного боргу, 4254,51 грн. пені, 530,40 грн. річних, 2488,63 грн. інфляційних, 1980,68 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання рішення, 03 березня 2009 р. судом було видано відповідний наказ.

Як свідчать матеріали справи, 01 квітня 2009 р. ВДВС Золочівського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження. Постановою ВДВС Золочівського районного управління юстиції від 25 грудня 2009 р. виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Харківської області від 03.03.09 р. у справі № 07/338-08 було закінчено, борг в сумі 210167,65 грн. боржником був повністю сплачений. При цьому, останній платіж в сумі 179165,65 грн. був виконаний 25 грудня 2009 р. ( згідно платіжного доручення № 601).

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 78006,83 грн. курсової різниці вартості проданого товару, яка була нарахована, відповідно до умов договору та ст. 524 ЦК України, згідно якої, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

Так, згідно примітки додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 20/03-Х-8 від 20.03.08 р., в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору (5,05 згідно додатку до договору), сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наведену формулу курсової різниці.

Частиною 1 статті 189 Господарського кодексу України визначено, що ціна є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Офіційний курс долару США до гривні на день виконання відповідачем зобовязань, 25 грудня 2009 року, становив 9,79 грн. до долару США. За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення на його користь із відповідача 78006,83 грн. курсової різниці вартості проданого товару обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначено вище та підтверджено належними доказами, судове рішення, згідно постанови ВДВС Золочівського РУЮ від 25 грудня 2009 р., було виконано в повному обсязі 25 грудня 2009 р.

Згідно п. 8.2 договору, за прострочення виконання зобовязання, покупець зобовязаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Водночас, згідно п. 8.3 договору сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобовязань за даним договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань за договором, здійснюється без обмеження строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи прострочення виконання зобовязання щодо оплати з боку відповідача, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення на його користь із відповідача 22859,80 грн. пені та 4399,40 грн. річних, нарахованих за період з 11 грудня 2008 р. по 24 грудня 2009 р., обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача на наявність підстав для зменшення розміру пені виходячи з того, що скрутний матеріальний стан підприємства не є підставою для зменшення розміру пені, висновок Торгово-промислової палати України від 25 серпня 2010 року вказує на несприятливі погодні умови для відповідача упродовж першої частини 2010 року, тоді як обовязок щодо оплати у відповідача згідно умов договору виник по строку до 01 листопада 2008 року, у справі № 07/338-08 із відповідача стягнуто пеня, інфляційні, річні та штраф за інший період ніж заявлений при розгляді даної справи.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення із відповідача на користь позивача 22213,45 грн. інфляційних суд вважає за необхідне залишити без задоволення та відмовляє позивачу у їх стягненні виходячи з того, що курсова різниця - це різниця, яка є наслідком перерахунку однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах, що виникає в зв'язку із знеціненням грошових коштів. Втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів. Отже, фактично сума, що виникає в зв'язку з курсовою різницею, і є інфляційними втратами. А тому, враховуючи, що сторонами при укладанні договору передбачено відшкодування цієї суми, підстав для стягнення інфляційних втрат суд не вбачає.

Вимоги позивача про покладання на відповідача судових витрат на послуги адвоката в сумі 4900,00 грн. задоволенню підлягають частково в розмірі 1000 грн. з огляду на наступне.

При розгляді справи в суді позивачем не надано належного розрахунку суми вказаних витрат, представник позивача (адвокат ОСОБА_2.) в судові засідання не зявлявся, заявлена сума витрат (4900 грн.) є надмірно великою в порівнянні зі складністю та характером справи. Суд вважає що сума в розмірі 4900 грн. проведена в розмірі, що не відповідає критеріям розумності, та, керуючись принципами законності та справедливості, покладає ці витрати на відповідача в сумі 1000,00 грн. Решта витрат в сумі 3900,00 грн. підлягає віднесенню на позивача.

Керуючись ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1052,66 грн. та 236 грн. витрат за ІТЗ суд вважає за необхідне покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівське", 62203, Харківська область, Золочівський район, смт Золочів, вул. Разіна, 40 (в тому числі з п/р 260082655 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль" м. Харків, МФО 350589, код ЗКПО 30412824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А (п/р 26001007100067 у ВАТ "Піреус Банк МКБ" у м. Києві, МФО 300568, код ЗКПО 25591321) 78006,83 грн. курсової різниці, 22859,80 грн. пені, 4399,40 грн. річних, 1000 грн. адвокатських витрат, 1052,66 грн. державного мита та 236 грн. витрат за Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Калініченко Н.В.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/5508/11 підписано 20 лютого 2012 року.