Постанова № 21605701, 22.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"22" лютого 2012 р.

Справа № 5024/1541/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.

суддів Гончарука П.А.

Стратієнко Л.В.

з участю представників:

позивача:

відповідачів:

прокуратури: не з’явився

Піскун О.В.

Савицька О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області

на рішення

та постановугосподарського суду Херсонської області від 23 серпня 2011 р.

Одеського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2011 р.

у справі№ 5024/1541/2011

за позовомХерсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства

додержавного підприємства "Каховське лісове господарство", закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем" (правонаступник –приватне акціонерне товариство "Київстар") в особі Одеської філії

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 р. прокурор звернувся в суд з позовом про визнання недійсним договору про надання послуг з утримання обладнання № 817А06, укладеного між відповідачами 01.05.2006 р. з підстав його удаваності, оскільки насправді між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому теж є недійсним та просив зобов’язати ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем" повернути земельну ділянку ДП "Каховське лісове господарство".

Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.08.2011 р.(суддя Клепай З.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 р. (головуючий –Ярош А.І., судді – Журавльов О.О., Михайлов М.В.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

У відзивах на касаційну скаргу відповідачі просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін.

Заслухавши пояснення представника відповідача, прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 01.05.06 р. між ДП "Каховське ЛГ" та ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." укладено договір про надання послуг з утримання обладнання № 817А06 (далі - договір).

На виконання умов договору ДП "Каховське ЛГ" приймає на утримання і розміщує обладнання базової станції стільникового зв’язку комунікаційної мережі ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." та антенно-фідерні пристрої зазначеної станції за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Мелітопольська, буд. 66.

З державного акту на право постійного користування земельною ділянкою № 225 від 11.04.00 р., виданого Каховською міською радою народних депутатів, вбачається, що земельна ділянка, на якій розміщено обладнання базової станції стільникового зв’язку площею 24 м.кв., знаходиться в постійному користуванні ДП "Каховське ЛГ".

Пунктом 3.1. договору передбачено, що загальна місячна плата за надання ДП "Каховське ЛГ" обумовлених договором послуг становить (без вартості спожитої енергії) 400 грн. з урахуванням ПДВ (66,67 грн.).

Залишаючи в силі рішення місцевого господарського суду, яким у позові було відмовлено, апеляційний господарський суд виходив з того, що статтею 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі є заснованим на договорі строковим платним володінням і користуванням земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір про надання послуг передбачає обов’язок замовника оплатити виконавцеві надану виконавцем послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

На підставі оспорюваного договору ДП "Каховське ЛГ" зобов’язано підготувати місце розташування для утримання обладнання базової станції стільникового зв’язку, забезпечити підключення до системи енергопостачання та комунікацій, забезпечити можливість безперешкодного цілодобового доступу його співробітників до обладнання базової станції стільникового зв’язку, а також можливість, за погодженням, доступу до місця розташування представників субпідрядних організацій для виконання будівельних та експлуатаційних робіт і забезпечити цілодобову подачу електроенергії, забезпечити ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." можливість встановити прилади обліку електроенергії, охоронну і пожежну сигналізації та інші засоби охорони.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що всі умови укладеного між сторонами спірного договору відповідають правовій природі договору про надання послуг, передбаченого ст.901 ЦК України, а посилання прокурора на прихований договір оренди землі є безпідставними, оскільки предметом договору оренди відповідно до ст. 759 ЦК України, є передача майна у користування за певну плату, чого при укладенні договору про надання послуг не доведено прокурором належним чином, як передбачено ст.ст.33,34 ГПК України.

Проте, такий висновок зроблений судом всупереч п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ, що виникають із земельних відносин", яким передбачено, що з урахуванням положень статті 3 ЗК України правове регулювання відносин, пов’язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, а договір оренди землі не є тотожним зобов'язанням найму, визначеним у ЦК України, а тому посилання в даному випадку на ст.759 ЦК України є неправильним.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди належним чином не з’ясували правову природу укладеного між сторонами договору, адже з договору вбачається, що зобов’язання ДП "Каховське лісове господарство" за оспорюваним договором фактично зводиться до надання ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." місця для розташування обладнання базової станції стільникового зв’язку площею 24 м2, облаштування якої і обслуговування здійснює за умовами договору саме ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем.". Згідно п.3.2 договору вартість спожитої електроенергії воно сплачує окремо за показниками лічильника і не входить до плати, визначеної договором.

При цьому суд не звернув уваги, що всі дії, які має здійснити лісове господарство щодо облаштування майданчика передують розташуванню обладнання і носять одноразовий характер, а договір укладено на рік з можливістю подальшої пролонгації при відсутності заперечень сторін.

Отже, судом не встановлено у чому полягають послуги лісового господарства після встановлення базової станції стільникового зв’язку, чи можливе було б їх надання при відсутності у лісового господарства відповідної земельної ділянки та чи є послугою надання безперешкодного доступу працівників ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." до належного йому обладнання, розташованого на території лісового господарства чи лише гарантією прав ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." як орендаря земельної ділянки.

Враховуючи викладене, висновки господарських судів щодо безпідставності заявленого позову, є передчасними, оскільки зроблені без всебічного, повного і об’єктивного з’ясування всіх істотних обставин справи, як того вимагає ст. 43 ГПК України, а тому судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш ретельно з’ясувати правову природу укладеного між сторонами та наявність чи відсутність розбіжності між волею сторін договору і її зовнішнім виявом, уточнити в чому полягає порушення інтересів держави внаслідок укладення договору про надання послуг з утримання обладнання № 817А06 від 01.05.2006 р. і в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 23 серпня 2011 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2011 р. у справі за № 5024/1541/2011 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко