Ухвала суду № 21605696, 07.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

07 лютого 2012 р. № 5023/3978/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Владимиренко С.В.

суддів:Демидової А.М.

Мирошниченка С.В.

Плюшка І.А.

Шевчук С.Р. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг Харків"

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 08.11.2011

у справі№5023/3978/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Інвестиційно-фінансовий консалтинг"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг Харків"

про стягнення 4283,83 грн. страхового відшкодування в порядку регресу ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.06.2011 у справі №5023/3978/11 відмовлено у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Інвестиційно-фінансовий консалтинг" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг Харків" 4283,83 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2011 у справі №5023/3978/11, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2011, рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг Харків" на користь Відкритого акціонерного товариства "Інвестиційно-фінансовий консалтинг" 4283,83 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг Харків" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 08.11.2011 у справі №5023/3978/11, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому, посилаючись на постанови Вищого господарського суду України від 25.10.2011 у справі №5023/2415/11, від 17.08.2011 у справі №10/428, від 05.07.2010 у справі №41/676, від 02.02.2010 у справі №25/54, від 11.11.2010 у справі №28/32-10-976, від 05.10.2010 у справі №10/78, від 05.12.2006 у справі №54/53 06, від 04.12.2008 у справі №15/90, від 13.04.2011 у справі № 20/309, від 05.10.2011 у справі №5023/2620/11, постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.11.2008 у справі № 11/406-07, заявник вказує на неоднакове застосування Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи №5023/3978/11 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанов суду касаційної інстанції від 08.11.2011 у справі №5023/3978/11, про перегляд якої просить заявник, і від 17.08.2011 у справі №10/428, від 05.07.2010 у справі №41/676, від 02.02.2010 у справі №25/54, від 11.11.2010 у справі №28/32-10-976, від 05.10.2010 у справі №10/78, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

Приймаючи постанову від 08.11.2011 у справі №5023/3978/11, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з правомірністю скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду і задоволення позову Відкритого акціонерного товариства "Інвестиційно-фінансовий консалтинг" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг Харків" 4283,83 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, право вимоги на яке позивач набув від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУСО" за договором відступлення права вимоги. Вказаного висновку Вищий господарський суд України дійшов з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, відповідно до яких Товариством з обмеженою відповідальністю "ВУСО", яким було сплачено суму страхового відшкодування особі, що зазнала матеріальних збитків в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі –ДТП), з позивачем укладено договір відступлення права вимоги регресного відшкодування (не оспорювався в судовому порядку і на момент винесення постанови є дійсним), саме до роботодавця (відповідача) винного у ДТП водія, посилаючись при цьому на приписи частини першої статті 1172 ЦК України, якою на юридичну особу покладено обов’язок відшкодування збитків, завданих його працівником під час виконання своїх трудових обов’язків.

У постанові Вищого господарського суду України від 25.10.2011 у справі №5023/2415/11, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що страхова компанія, сплативши суму страхового відшкодування особі, що зазнала матеріальних збитків в результаті ДТП, уклала з позивачем договір уступки права вимоги регресного відшкодування безпосередньо до винної у ДТП фізичної особи, яка не є стороною у даній справі, а не до відповідачів –юридичної особи, з якою винний водій перебуває у трудових правовідносинах, та страхової компанії, яка уклала з цією юридичною особою договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, право вимоги страхового регресного відшкодування до яких взагалі страховиком не відступалося.

Крім того, у постановах Вищого господарського суду України від 17.08.2011 у справі №10/428, від 05.07.2010 у справі №41/676, від 02.02.2010 у справі №25/54, від 11.11.2010 у справі №28/32-10-976, від 05.10.2010 у справі №10/78, на які заявник також посилається, суд касаційної інстанції вказує на те, що страхове відшкодування в порядку регресу має здійснюватись страховиком цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а не страхувальником, з вини працівника якого були завдані майнові збитки страховику, що з огляду на подання відповідного судового позову саме страховиком, який здійснив безпосереднє страхове відшкодування, а не особою, що набула право вимоги регресного відшкодування за договором відступлення права вказаної вимоги до конкретної особи.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Постановами Вищого господарського суду України від 05.12.2006 у справі №54/53 06, від 04.12.2008 у справі №15/90, від 13.04.2011 у справі № 20/309 судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справи передано на новий розгляд господарських судів першої інстанції, а постановою від 05.10.2011 у справі №5023/2620/11 скасовано постанову апеляційного господарського суду та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У зв’язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідні постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 11116 цього Кодексу.

До судових рішень, на які у відповідній заяві може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України, не належать також і судові рішення Верховного Суду України в господарських та адміністративних справах. Тому посилання заявника на постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.11.2008 у справі № 11/406-07 не може бути прийнято до уваги.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг Харків" у допуску справи №5023/3978/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС. Владимиренко

СуддіА.Демидова

С. Мирошниченко

І. Плюшко

С. Шевчук

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)