Ухвала суду № 21605530, 30.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2012 року м. КиївК-15675/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Херсоні

на постанову Господарського суду Херсонської області від 27.05.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2009

у справі № 13/231-АП-08

за позовом Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Херсона»

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні

про визнання незаконними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Херсонської області від 27.05.2008, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2009, позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні №0006681501/0 від 14.09.2007, №0006691501/0 від 14.09.2007, №0006681501/1 від 23.10.2007, №0006691501/1 від 23.10.2007, №0006681501/2 від 08.01.2008, №0006691501/2 від 08.01.2008, №0006681501/3 від 11.03.2008, №0006691501/3 від 11.03.2008.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.04.2007 позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у показниках раніше поданої декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року, визначивши переплату податку в розмірі 3407195 грн.

14.09.2007 відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, за результатами якої складено акт №2480/15-1/03355726.

За висновками акта перевірки позивачем порушено п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у звязку з чим прийнято податкові повідомлення-рішення №0006681501/0 та №0006691501/0, якими на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосовано штрафні санкції в розмірі 1691640,81 грн. та 94848,20 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такому платнику податку загрожує прогресуючий штраф (пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону ), який залежить від кількості днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Суди попередніх інстанцій правильно зазначили про відсутність обєкту застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачених пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»оскільки за уточнюючим розрахунком збільшення розміру податкового зобовязання не відбулося, навпаки він свідчить про відсутність у позивача такого податкового зобовязання.

Вірними є і висновки судів, що подання уточнюючого розрахунку не є сплатою узгодженої суми податкового зобовязання, у той час як нарахування штрафних санкцій на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, повно та правильно встановивши обставини справи, дали їм належну оцінку з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні відхилити, а постанову Господарського суду Херсонської області від 27.05.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2009 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко