Рішення № 21604421, 14.02.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2-3971/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року року Подільський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого - судді Декаленко В.С.

при секретарі - Кравцовій Ю.В.

за участю:

представника позивача Шовкошитнього В.В.

представника відповідача АСТ «Вексель» - Кушакевича А.І.

представника відповідача МТСБУ Чайки О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ «Європейський Страховий Альянс» в особі Київської дирекції до ОСОБА_5, АСТ «Вексель», МТСБУ про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, мотивуючи свої вимоги тим, що 31 жовтня 2007 року між КД ПрАТ «Європейський Страховий Альянс» та «Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшен» було укладено договір № 3-002023 страхування транспортного засобу «Вольво S 40» д/н НОМЕР_1.

Зазначають, що 22 вересня 2008 року, о 22 годині 05 хвилин сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу що належав Страхувальнику, а саме ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Сіат-кордоба спорт 2,0» д/н НОМЕР_2, по вул. Лугова 2 в м. Києві на території АЗС «Укртатнафта», перед початком руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Вольво S 40» д/н НОМЕР_3, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

Посилаються на те, що згідно Постанови Оболонського районного суду м. Києва від 24.10.2008 р. Відповідача 1 визнано винним у вчиненні ДТП, що сталось 22.09.2008 р.

Звертають увагу суду на те, що транспортний засіб відповідача 1 на момент скоєння ДТП був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0965094, який належить АСТ «Вексель». Термін дії полісу від 02.07.2008 року по 01.07.2009 року. Сума ліміту відповідальності за майнову шкоду становить 24 990,00 грн. (з урахуванням франшизи 510,00 грн.).

Зазначають, що постановою Господарського суду м. Києва від 18.05.2010 року у справі 44/282-б АСТ «Вексель» (код ЄДРПОУ 20031391) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ці дані підтверджуються листом від ліквідатора АСТ «Вексель» арбітражного керуючого Кудляка Є.В.

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі ліквідації страховика, правонаступника якого встановлено, договори страхування зберігають свою силу до закінчення строку дії такого договору.

У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки по договорах обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки, для виконання яких у страховика, який ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами МТСБУ.

Посилаються на те, що таким чином, на підставі вищезазначеного Закону, вони мають всі підстави для звернення до відповідача 3 МТСБУ, як до гаранта виконання обов'язків АСТ «Вексель».

Зазначають, що вартість матеріального збитку, що настав у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, «Вольво S 40» д/н НОМЕР_3, в результаті вищевказаної ДТП, склала 7 949,76 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 6 від 27.01.2009 року, актом здачі-прийому виконаних робіт від 27.01.2009 року. На підставі заяви страхувальника, страхового акту № 892\08\03\ТР25\00\2 від 13.02.2009 року, страхувальнику було сплачено 7949,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 182 від 13.03.2009 року.

Посилаються на те, що відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлювання свого порушеного права. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 993 Цивільного кодексу України визначає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Зазначають, що таким чином вони мають всі законні підстави для звернення до відповідачів за відшкодуванням завданих збитків в межах ліміту встановленого договором страхування, тобто в межах суми 24 990,00 гривень, а саме на їх думку відповідач 1 повинен сплатити суму встановленої договором франшизи у розмірі 510,00 грн., а відповідачі 2 та 3 повинні відшкодувати залишок суми спричиненого збитку на загальну суму 7 439,76 гривень. В звязку з чим звертаються з даним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримує з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача АСТ «Вексель» в судовому засіданні вимоги визнає та просить вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача МТСБУ заперечує проти вимог, мотивуючи тим, що на сьогоднішній день питанням щодо ліквідації страховика займається ліквідаційна комісія. Будь-яких документів, які б свідчили про відсутність майна та грошей страховика в МТСБУ ліквідаційною комісією не подавалося так як і не має інформації про затвердження Господарським судом реєстру конкурсних кредиторів до яких має належати позивач.

Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника визнання його банкрутом», вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Посилається на те, що з матеріалів цивільної справи не вбачається, чи звертався позивач з повідомленням про страховий випадок та заявою про виплату страхового відшкодування в АСТ «Вексель», тому позивач повинен бути включений до Реєстру кредиторів, який затверджується Господарським судом м. Києва, і після завершення процедури ліквідації, яка зараз продовжена з ініціативи самого ліквідатора у разі недостатності коштів від реалізованого майна, має право на отримання страхового відшкодування з фонду захисту потерпілих, тобто за рахунок МТСБУ, звернувшись з відповідною заявою та надавши всі необхідні документи, в тому числі й ухвалу Господарського суду про затверджений реєстр кредиторів. І таким чином, МТСБУ не має на сьогоднішній день правових підстав щодо здійснення виплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеним між відповідачем та АСТ «ВЕКСЕЛЬ».

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не зявився, про день, час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутність відповідача ОСОБА_5. відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 31 жовтня 2007 року між КД ПрАТ «Європейський Страховий Альянс» та «Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшен» було укладено договір № 3-002023 страхування транспортного засобу «Вольво S 40» д/н НОМЕР_1 (а.с.27-29).

Як вбачається з матеріалів справи, 22 вересня 2008 року о 22 годині 05 хвилин сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Сіат-кордоба спорт 2,0» д/н НОМЕР_2, по вул. Лугова 2 в м. Києві на території АЗС «Укртатнафта», перед початком руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Вольво S 40» д/н НОМЕР_3, що спричинило пошкодження транспортного засобу (а.с.11, 12, 24).

Судом встановлено, що винним у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді було визнано водія автомобіля «Сіат-кордоба спорт 2,0» д/н НОМЕР_2, ОСОБА_5, що підтверджується наданою суду постановою Оболонського районного суду м. Києва від 24.10.2008 року (а.с.23). Зазначена постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому враховуючи вищевикладене, факт винуватості ОСОБА_5 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, є встановленим і доказуванню не підлягає.

Судом встановлено, що власник застрахованого автомобіля «Вольво S 40» д/н НОМЕР_3, «Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшен» дійсно звернувся до КД ПрАТ «Європейський Страховий Альянс» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 10).

Як вбачається з наданого суду Розрахунку суми страхового відшкодування (Страховий Акт № 892\08\03\ТР25\00\2) від 13.02.2009 року (а.с.8, 9), Рахунку-фактури № 6 від 27.01.2009 року (а.с.25), Акту здачі-приймання робіт (послуг) від 27.01.2009 року (а.с.26), страхувальнику було сплачено 7949,76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Крім того відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 27.03.1992 року № 6, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Крім того відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вже зазначалося вище, ПАТ «Європейський Страховий Альянс» в сособі Київської дирекції дійсно було здійснено виплату страхового відшкодування потерпілій особі, а саме «Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшен» в повному обсязі, тобто до страховика перейшло право вимоги до винної в ДТП особи, а саме ОСОБА_5.

Однак судом встановлено, що транспортний засіб Сіат-кордоба спорт 2,0» д/н НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5 на момент вчинення ДТП був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0965094, який належить АСТ «Вексель» із сумою ліміту відповідальності за майнову шкоду в розмірі 24 990,00 грн. (з урахуванням франшизи 510,00 грн.).

Враховуючи вищевикладене, встановленні в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_5 суми франшизи в розмірі 510, грн. та в частині стягнення з АСТ «Вексель» суми страхового відшкодування в розмірі 7439, 76 грн. знайшли своє доведення в судовому засіданні, ґрунтуються на вимогах чинного Законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог до МТСБУ, то в їх задоволенні необхідно відмовити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Господарського суду м. Києва від 18.05.2010 року у справі 44/282-б (а.с.56-57), АСТ «Вексель» (код ЄДРПОУ 20031391) дійсно визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ст. 14 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що незважаючи на вимоги вищезазначеної норми Закону, ПАТ «Європейський Страховий Альянс» в особі Київської дирекції станом на сьогоднішній день до реєстру кредиторів заяву не подав (а.с. 82).

Згідно ст. 20 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі ліквідації страховика, правонаступника якого встановлено, договори страхування зберігають свою силу до закінчення строку дії такого договору.

У разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов'язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія.

У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки по договорах обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки, для виконання яких у страховика, який ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами МТСБУ.

Крім того відповідно до ст. 41 ЗУ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

Стаття 60 ЦПК України визначає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Незважаючи на вимоги вищезазначених Законів, позивачем порушено процедуру відшкодування шкоди у випадку ліквідації страховика та не надано доказів в підтвердження того, що у АСТ «Вексель» відсутні кошти та майно для виконання своїх зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з МТСБУ частини страхового відшкодування задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, знайшли частково своє доведення в судовому засіданні, а тому і позов підлягає задоволенню частково, а саме в частині стягнення з ОСОБА_5 суми франшизи в розмірі 510, грн. та в частині стягнення з АСТ «Вексель» суми страхового відшкодування в розмірі 7439, 76 грн.

Крім того в силу ст. 88 ЦПК України, з Акціонерного страхового товариства «Вексель» підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 74, 40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., а з ОСОБА_5 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 5, 10 грн.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 16, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 27 ЗУ Закону України «Про страхування», Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 27.03.1992 року № 6, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути в порядку регресу з Акціонерного страхового товариства «Вексель» на користь ПАТ «Європейський Страховий Альянс» в особі Київської дирекції:

-завдану матеріальну шкоду в розмірі 7439, 76 грн.;

-судовий збір в розмірі 74, 40 грн.;

-витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп.

Стягнути в порядку регресу з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Європейський Страховий Альянс» в особі Київської дирекції:

-завдану матеріальну шкоду в розмірі 510, 00 грн.

-судовий збір в розмірі 5, 10 грн.;

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Декаленко В. С.