Ухвала суду № 21601172, 31.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/12074/11

Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.

при секретарі: Пачевській А.П.

за участю:

представника апелянта: Юрчук Д.А.

представника позивача: Костюковича Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Довжоцький спиртовий завод" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2011 року державне підприємство "Довжоцький спиртзавод" звернулось в суд з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 13 липня 2011 року №0000802342 та № 0000812342, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (робіт, послуг) в сумі 657692 грн., в тому числі: за основним платежем 438461 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 219231 грн., встановлено завищення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ в листопада 2010 року на 91797 грн., в грудні 2010 року на 6619 грн., в січні 2011 року на 66667 грн., всього на 165083 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000802342 та №0000812343 від 13 липня 2011 року. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що реальність проведення господарських операцій з постачання природного газу між позивачем та його контрагентом (ТОВ "Укренергохолдінг") підтверджується матеріалами справи та матеріалами зустрічної перевірки ТОВ "Укренергохолдінг" проведеної Переяслав-Хмельницькою ОДПІ. Також зазначено, що судом не встановлено, а органом податкової служби не доведено жодних обставин, які б могли свідчити про безтоварність господарських операцій між ТОВ "Укренергохолдінг" та ДП "Довжоцький спиртзавод". Крім того, відповідачем у відповідності до вимог частини 2 статті 71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач не погоджуючись з таким рішенням подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на те, що висновки суду першої інстанції викладені в постанові від 01 листопада 2011 року є помилковими та таким, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки не містять повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин справи та норм чинного законодавства. порушує питання про скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Аргументуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зокрема вказує на те, що винесенню оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував факт порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" встановлений під час проведення позапланової виїзної перевірки ДП "Довжоцький спиртовий завод" (акт № 1295/234/23841854 від 01.07.2011 року) . При цьому зауважує, що аналіз законодавства, яке регулює спірні правовідносини, дає право для висновку, що наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення наведених в них сум ПДВ по операціях, що фактично не здійснювались, не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. Крім того, акцентує на тому, що Позивачем на вимогу Відповідача для перевірки не було надано документів, які б підтверджували отримання природного газу від ТОВ "Укренергохолдинг", в той же час Позивач для підтвердження реальності поставки природного газу не скористався правом регламентованим статтею 17 Податкового кодексу України вимагати від контролюючого органу проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта - на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника позивача - на підтримання рішення суду першої інстанції, перевіривши правильність застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою прийняття оспорюваних податкових повідомлень - рішень було те, що позивачем в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту було включено суми ПДВ, сплачені в ціні товару, за результатами фінансово - господарської діяльності з його контрагентом (ТОВ "Укренергохолдінг") на підставі Договору постачання природного газу №Г-10/71 від 20 липня 2010 року.

Згідно договору постачання природного газу №Г-10/71 від 20.07.2010 року Постачальник :ТОВ "Укренергохолдінг") зобов'язується надати у власність Покупцю (ДП "Довжоцький спиртовий завод") природний газ , а Покупець зобов'язується оплачувати вартість прийнятого обсягу газу, на умовах цього договору. Покупець є кінцевим споживачем газу, який передається за договором. Згідно з підпунктами 3.1, 3.2 розділу 3 названого Договору, Постачальник передає газ Покупцеві на комерційних вузлах обліку газу, що постачається Споживачам ( далі - пункти приймання-передачі).

Кількість газу поставленого Покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, в яких визначається фактичний обсяг спожитого газу і які підписуються повноважними представниками Постачальника і Покупця. Підставами для підписання акту прийому-передачі газу є підписання уповноваженими особами Постачальника, Покупця та підприємства, що здійснювало транспортування та облік газу покупцю, акту прийому-передачі послуг з транспортування газу від Постачальника до Покупця.

На виконання умов договору сторонами щомісячно складалися акти прийому - передачі природного газу, звіти по енергогосподарству. Розрахунки між сторонами проводилися у безготівковій формі, станом на 31.12.2010 року дебіторська заборгованість по розрахунках складала 323464,18 грн.

За результатами фінансово - господарської діяльності позивачем витрати на придбання природного газу було віднесено до валових витрат виробництва, а суми ПДВ в ціні товару - до складу податкового кредиту, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами (податкові накладні, платіжні документи).

Судом також встановлено, що підтвердженням поставок і обсягу природного газу, який належав ТОВ "Укренергохолдінг" і був фактично поставлений на ДП "Довжоцький спиртовий завод" через належний ПАТ "Хмельницькгаз" газопровід є також лист Кам'янець-Подільської філії ПАТ по газопостачанню та газифікації Хмельницькгаз №11-1364 від 09.09.2011 року.

Окрім того, взаємовідносини позивача з його контрагентом (ТОВ "Укренергохолдінг") були предметом зустрічної перевірки цього контрагента, за результатами якої було складено довідку від 05.07.2011 року №649/7/23-0. Тобто порушень з боку контрагента у взаємовідносинах з позивачем встановлено не було.

Правила формування податкового кредиту визначені пунктами 7.4 7.6 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон № 168/97-ВР, Закон про ПДВ) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Факт здійснення позивачем розрахунків за придбаний природний газ з контрагентом та використання цієї продукції у господарській діяльності (на виробництво) не заперечується відповідачем.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону).

Згідно підпункту 7.2.6 Закону про ПДВ, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як визначено підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі про ПДВ передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної.

Судом першої інстанції встановлена наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону № 168/97-ВР необхідні для формування податкового кредиту.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суму за поставлений товар, зокрема суму ПДВ, отримав податкові накладні, висновок суду першої інстанції про правомірність віднесення Товариством до податкового кредиту зазначеної суми ПДВ правильний і ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, щодо відсутності фактичності здійснення операцій позивача з ТОВ "Укренергохолдінг", і як наслідок не доведено правомірності податкових повідомлень-рішень №0000802342 та №0000812343 від 13 липня 2011 року.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином ухвалене по справі судове рішення першої інстанції є законним і обґрунтованим, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судове рішення першої інстанції скасуванню не підлягає, як таке, що винесене за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Вимогами статті 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 лютого 2012 року .

Головуючий суддя/підпис/ Боровицький О. А.

Судді/підпис/ Смілянець Е. С.

/підпис/ Драчук Т. О.

З оригіналом згідно:

секретар