Постанова № 21596372, 02.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2011 р.Справа № 22-а-7884/08 Категорія:8.2.3.Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Скрипченка В.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, Ізмаїльської обєднаної Державної податкової інспекції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2008 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської обєднаної Державної податкової інспекції Одеської області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 року, стягнення сум бюджетного відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2007 року ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»звернулось до суду з позовом до Ізмаїльської обєднаної Державної податкової інспекції Одеської області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення рішення № 0001582304/1 від 09 серпня 2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 року в розмірі 484706 грн.; стягнути з Головного управління Державного казначейства України в Одеській області суму бюджетного відшкодування у розмірі 484706 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2008 року адміністративний позов задоволений в повному обсязі та скасоване податкове повідомлення рішення № 0001582304/1 від 09 серпня 2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 року в розмірі 484706 грн., складене Ізмаїльською обєднаною Державною податковою інспекцією Одеської області; стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області суму бюджетного відшкодування у розмірі 484706 грн. на користь ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача, суму судового збору у розмірі 1700 грн. та повернути сплачений у більшому розмірі ніж встановлено судовий збір у розмірі 85 грн.

Не погоджуючись з постановою суду, Головне управління Державного казначейства України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволені адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги Головне управління Державного казначейства України в Одеській області обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, а саме - Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Головний управлінням ДКУ від 02 липня 1997 року № 209/72.

Ізмаїльська обєднана Державна податкова інспекція Одеської області також подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволені адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги податкова інспекції обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, застосувавши до спірних правовідносин положення ч. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»письмових заперечень на апеляційні скарги не надало.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції встановив неправомірність проведення виїзної позапланової перевірки, помилковість висновків акту перевірки.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника Ізмаїльської обєднаної Державної податкової інспекції Одеської області, представника ВАТ «Українське Дунайське пароплавство», розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не можуть бути задоволені.

Апеляційний суд встановив, що в період з 02 по 13 липня 2007 року відповідач провів виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок за квітень 2007 року.

За результатами перевірки відповідач склав Акт № 01092304/01125821 від 16 липня 2007 року, в якому зафіксував порушення позивачем п.п. 7.7.2 а п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що на думку відповідача призвело до завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 484706 грн. (т. 1 а.с. 6-37)

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001582304/1 від 09 серпня 2007 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість у розмірі 484706 грн. (т. 1 а.с. 5).

Підставою для проведення виїзної позапланової перевірки стало подання позивачем декларації з відємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

Суд першої інстанції правильно встановив неправомірність проведення виїзної позапланової перевірки, оскільки відповідачем не була дотримана вимога ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в України»- здійснення позапланової виїзної перевірки лише на підставі рішення суду, за наявності умов передбачених для проведення такої перевірки, яка за рішенням керівника податкового органу, оформляється наказом.

Відповідач не надав суду рішення суду щодо здійснення позапланової виїзної перевірки.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо помилковості висновку відповідача про порушення позивачем вимог п.п. 7.7.2 а п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до зазначеної норми закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 пункту п. 7.7. ст. 7, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Позивачем, у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2007 року, сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 пункту п. 7.7. ст. 7, має від'ємне значення.

Частина такого від'ємного значення в розмірі 848706 грн., підлягає бюджетному відшкодуванню оскільки дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), що підтверджено матеріалами справи платіжними дорученнями, податковими накладними (т. 1 а.с. 72-274, 283-312, т. 2 а.с. 11-21, 32-376, т. 3 а.с. 1-292), які досліджені під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Суд першої інстанції правильно встановив, що законодавство не повязує право на бюджетне відшкодування з датою виникнення права на податковий кредит. Право на бюджетне відшкодування ПДВ повязується з фактичною сплатою коштів отримувачем товарів (послуг) постачальнику таких товарів (послуг). Фактична сплата коштів відбулась у березні 2007 року, що підтверджено матеріалами справи та було встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, суд першої інстанції правильно скасував оскаржене податкове повідомлення-рішення.

Ухвалюючи постанову про стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області суми бюджетного відшкодування у розмірі 484706 грн. на користь позивача шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача, суми судового збору у розмірі 1700 грн. та повернення сплаченого у більшому розмірі ніж встановлено судового збору у розмірі 85 грн., суд першої інстанції допустив помилкове застосування норм матеріального права.

Відповідно п.п.7.7.6 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», «Порядку відшкодування податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головним управлінням Державного казначейства України від 02 липня 1997 року № 209/72 (зі змінами та доповненнями) на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області сум бюджетного відшкодування є фактично стягненням цих сум безпосередньо з Головного управління Державного казначейства України в Одеській області.

Таким чином, суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але допустив порушення норм матеріального права, у звязку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України, апеляційні скарги мають бути залишені без задоволення, а оскаржена постанова змінена, шляхом виключення з абзацу третього резолютивної частини постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2008 року словосполучення «в особі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області».

Керуючись ст. 195, 196, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201, ст. 207, 212, ч. 5 ст. 254, ч. КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, Ізмаїльської обєднаної Державної податкової інспекції Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2008 року змінити.

З абзацу третього резолютивної частини постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2008 року виключити словосполучення «в особі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області».

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2008 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 18 січня 2012 року.

Головуючий: суддя /підпис/ С.Д.Домусчі

суддя /підпис/ В.О.Скрипченко

суддя /підпис/ Л.П.Шеметенко