Ухвала суду № 21596333, 02.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2107/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" лютого 2012 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Мацедонської В.Е., Петрика І.Й.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Геотон" до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Приватне підприємство "Геотон" звернулося до суду з позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області про визнання дій відповідача щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення від 30 березня 2011 року щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року позов задоволено. Визнано дії Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області щодо невизнання податкових декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 р. Приватного підприємства „Геотон” протиправними. Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області №0000551600 від 30.03.2011 р.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.02.2001 року Приватне підприємство „Геотон” зареєстроване Іванківською районною державною адміністрацією Київської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №091567.

12.02.2001 р. ПП „Геотон” взяте на облік платників податків до Іванківської МДПІ Київської області за №156 як платника податків та інших обовязкових платежів у бюджет на якого покладено обовязок своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки до бюджету, є платником ПДВ.

21.03.2011 р. представником позивача подано до Іванківської МДПІ в Київській області на паперових носіях декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року, однак відповідач відмовився приймати зазначену декларацію.

Позивачем, після відмови у прийнятті податкової звітності в приміщені податкового органу, було направлено 21.03.2011 року на адресу податкового органу засобами поштового звязку заяву про неправомірні дії представників відповідача, декларацію та додатки до неї, а також електронний носій з реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Листом від 29.03.2011 р. № 1258/10/28-008 відповідач повідомив позивача про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року з посиланням на порушення: «Заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку: звітність подана не в повному обсязі (подання додатків без основної декларації або відсутність обовязкових додатків)». Крім цього відповідачем було вказано, що відсутній обовязковий додаток в електронному вигляді, реєстр отриманих і виданих податкових накладних.

30.03.2011 р. Іванківською МДПІ в Київській області проведено перевірку своєчасності подання податкової звітності з ПДВ за лютий 2011 року, про що складено акт від 30.03.2011 р. №309/16/30869485.

Під час перевірки відповідачем зазначено про порушення п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме неподання декларації з ПДВ за лютий 2011 р. ПП „Геотон” .

За результатами перевірки відповідачем до позивача було застосовано фінансові (штрафні) санкції по ПДВ в сумі 1020,00 грн., про що винесено податкове повідомлення рішення від №0000551600 від 30.03.2011 р.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що підстави для невизнання податкової звітності податковими деклараціями з податку на додану вартість відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції та зазначає наступне.

Статтею 16 Податкового кодексу України встановлено обовязки платників податків, у т.ч. п.16.1.3. встановлює обовязок подавати до контролюючих органів у порядку встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до ст. 46.1. Податкового кодексу України Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до ст. 48.1 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору

Відповідно до ст. 48.2. Кодексу обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Ст. 48.3. визначає обовязкові реквізити додаткової декларації, а саме: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). Відповідно до ст. 48.4. Податкового кодексу України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Ст.48.7. Кодексу визначено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією

Крім того ст 49.8. Податкового кодексу України вказано, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до ст. 49.9. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Таким чином, контролюючим органом неправомірно було не прийнято податкової декларації, оскільки в податковій декларації з податку на додану вартість будь-яких порушень заповнення податкової декларації не виявлено.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в податковій декларації з податку на додану вартість будь-яких порушень заповнення податкової декларації не виявлено.

Доказів, того, що подані позивачем декларації з податку на прибуток заповнені з порушеннями, а тому вона вважається неподаною, відповідачем не надано,

В звязку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено в прийнятті податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року, а податковим повідомленням-рішенням від №0000551600 від 30.03.2011 року застосовано штрафні (фінансові) санкції саме за неподання податкових декларацій з ПДВ за лютий 2011 року, тому вказане податкове повідомлення-рішення винесено протиправно.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Мацедонська В.Е. Петрик І.Й.