Ухвала суду № 21595186, 31.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/5426/11 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.І.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"31" січня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Наталюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Черкаський державний науково-дослідний інститут техніко-економічної інформації в хімічній промисловості»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2011 у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси до Державного підприємства «Черкаський державний науково-дослідний інститут техніко-економічної інформації в хімічній промисловості»про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

24.06.2011 УПФ України в Соснівському районі м. Черкаси звернулось з позовом до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з державного підприємства «Черкаський державний науково-дослідний інститут техніко-економічної інформації в хімічній промисловості»на користь управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі міста Черкаси заборгованість в сумі 2 697 (дві тисячі шістсот девяносто сім) грн. 06 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2011 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судове засідання сторони не зявились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у звязку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що посилання відповідача щодо неправильності визначення стажу наукової роботи ОСОБА_2 не підтверджуються матеріалами справи, а оскільки відповідач є державним небюджетним підприємством, то за рахунок його коштів повинно фінансуватись 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових працівників.

Доводи апелянта полягають у тому, що відповідач не був правонаступником Московського науково-дослідного інституту техніко-економічної інформації в хімічній промисловості Міністерства хімічної промисловості СРСР, а надана офіційна статистична звітність може слугувати підтвердженням наукової та науково-технічної діяльності ДП «Черкаський НДІТЕХІМ»в якості основної (більше 70%) лише з 1995 року.

Колегія суддів погоджується з мотивами та доводами суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Черкаський державний науково-дослідний інститут техніко-економічної інформації в хімічній промисловості», ідентифікаційний код 00209160, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстроване 31.12.1992р. як субєкт господарювання виконавчим комітетом Черкаської міської ради в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У судовому засіданні судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що державне підприємство «Черкаський державний науково-дослідний інститут техніко-економічної інформації в хімічній промисловості»є правонаступником Черкаського відділення науково-дослідного інституту техніко-економічної інформації в хімічній промисловості Міністерства хімічної промисловості СРСР. При цьому, останнє було структурним підрозділом науково-дослідного інституту техніко-економічної інформації в хімічній промисловості Міністерства хімічної промисловості СРСР. На час розгляду справи в суді відповідач є державним небюджетним підприємством, що займається науковою та науково-технічною діяльністю. Дані факти визнаються сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Колегія суддів звертає увагу, що факт правонаступництва досліджувався судом першої інстанції, визнавався сторонами, а тому повторному доведенню колегією суддів не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 працювала в Черкаському відділенні науково-дослідного інституту техніко-економічної інформації в хімічній промисловості Міністерства хімічної промисловості СРСР з 30.10.1972 по 31.07.1984 на посадах: наукового працівника, завідувача сектором техніко-економічних досліджень та завідувача відділом техніко-економічних та соціологічних досліджень, перебування на яких, дає право на призначення пенсії як науковому працівнику відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 03.11.2004 у цивільній справі № 2-1132/2004 за позовом ОСОБА_2 до Черкаського державного науково-дослідного інституту техніко-економічної інформації в хімічній промисловості позовні вимоги задоволено частково та встановлено факт, що ОСОБА_2 займалася науковою діяльністю у період роботи в Черкаському відділенні науково-дослідного інституту техніко-економічної інформації в хімічній промисловості з 30.10.1972 по 31.07.1984.

Оскільки вказане судове рішення набрало законної сили, факт здійснення ОСОБА_2 наукової діяльності в Черкаському відділенні науково-дослідного інституту техніко-економічної інформації в хімічній промисловості у період роботи з 30.10.1972 по 31.07.1984 колегія суддів вважає вже доведеним, і таким, що встановленню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 2007 року управлінням Пенсійного фонду України в Соснівському районі міста Черкаси призначено та розпочато виплату пенсії як науковому працівнику.

Згідно статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»від 13 грудня 1991 року № 1977-XII (далі Закон № 1977) держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до статті 1 Закону № 1977 науково-дослідна (науково-технічна) установа юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.

При дослідженні письмових доказів, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що юридична особа науково-дослідний інститут техніко-економічної інформації в хімічній промисловості Міністерства хімічної промисловості СРСР був науковою установою і в період роботи з 30.10.1972 по 31.07.1984 наукова або науково-технічна діяльність останнього, разом зі структурними підрозділами, була основною і становила понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.

Оскільки відповідач є правонаступником науково-дослідного інституту техніко-економічної інформації в хімічній промисловості Міністерства хімічної промисловості СРСР (м. Москва), то до нього перейшли обовязки останнього щодо виплати різниці між сумою пенсії, призначеної ОСОБА_2 згідно Закону № 1977, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник. Факт правонаступництва також було визнано сторонами в судовому засіданні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»(далі Порядок), та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Згідно пункту 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Крім того, відповідно до пункту 13 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач є державним небюджетним підприємством, за рахунок коштів якого повинно фінансуватись 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових працівників.

Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі міста Черкаси надіслало відповідачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону №1977, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.08.2010 по 30.04.2011, які відповідач повинен був сплачувати щомісячно до 25 числа кожного місяця, тобто за серпень 2010 року до 25.08.2010р. та, відповідно, щомісячно до 25.04.2011р.

Зазначені повідомлення одержані представниками відповідача, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення та підписом посадової особи відповідача на копії вказаного повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії.

З огляду на встановлені судом першої інстанції факти, колегія суддів доходить висновку, що державне підприємство «Черкаський державний науково-дослідний інститут техніко-економічної інформації в хімічній промисловості»не відшкодувало управлінню Пенсійного фонду України в Соснівському районі міста Черкаси відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної науковому працівнику ОСОБА_2 за вказаний вище період, а тому дана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Отже, апелянт в порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Черкаський державний науково-дослідний інститут техніко-економічної інформації в хімічній промисловості» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2011 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В. Шурко О.І.