Постанова № 21595180, 31.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-7843/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

"31" січня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Наталюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2011 у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Делікатес»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання нечинним рішень про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

01.06.2011 ПП «Делікатес»звернулось з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання нечинними рішення про застосування фінансових санкцій від 16.05.2011 № 0002222304 у розмірі 9546, 75 грн., від 16.05.2011 № 0002232304 у розмірі 1000, 00 грн., від 16.05.2011№ 0002242304 у розмірі 5000, 00 грн., прийняті Державною податковою інспекцію у Дарницькому районі м. Києва

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2011 позов задоволено повністю

Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників судового засідання, які зявились у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Державною податкової інспекцією у Дарницькому районі міста Києва проведено перевірку Приватного підприємства «Делікатес». За результатами перевірки складено акт №269/26/51/23/30936430 від 27.04.2011 р яким встановлено, що позивачем - не оприбутковані готівкові кошти у сумі 1909,35 грн., а саме: 13.04.2011 р. не відображено у КОРО №26510049861 у розділі II «Облік руху готівки та сум розрахунків»на підставі Z-звіту №1365 від 13.04.2011 р. готівковий виторг, що призвело до порушення п.2.6. Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»та прийнято рішення про застосування фінансових санкцій: №0002222304 у розмірі 9546,75 грн.

Відповідно до абз. 12 ч.2 ст.17 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(надалі Закон України № 481/95) до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривен.

Згідно з абз. 12 ч. 2 ст.17 Закону України №481/95, також до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством надано право позивачу на здавання готівкової виручки до установ банку наступного банківського дня, а порушення абз. 11, 12 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»не відбулося, а мали місце помилки внаслідок програмування кодів касового апарату.

Доводи апелянта полягають у тому, що відповідачем порушено правила оприбуткування готівкових коштів, та реалізовано товар з порушенням максимальних та мінімальних цін на такі товари, встановлені чинним законодавством.

Колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до 2.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національний банку від 15.12.2004 № 637, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно із п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Таким чином, колегія звертає увагу, що відповідно до п. 2.6. та п. 1.2 даного Положення, оприбуткування готівки - це відображення фактичного надходження грошових коштів на підставі фіскальних звітних чеків, що надійшли до кас підприємства протягом робочого дня. Отже, таке оприбутковування (відображення) здійснюється у день одержання готівкових коштів.

Колегія суддів вбачає, що позивачем, в порушення п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, отримані за 13.04.2011 готівкові кошти не було оприбутковані у той же день, що підтверджується записом ДПІ у Дарницькому районі м. Києва за 14.04.2011 у акті перевірки.

При цьому право на здійснення інкасації лише наступного дня згідно п. 2.8 Положення не позбавляє позивача обовязку здійснити своєчасне оприбуткування цих коштів у день їх надходження.

Доводи суду першої інстанції про те, що позивачем була оприбуткована сума готівкової виручки підприємства у належних розмірах не береться колегією суддів до уваги, адже таке оприбуткування було здійснено з порушенням встановлених строків.

Також колегія суддів звертає увагу, що обґрунтування суду першої інстанції про дотримання позивачем вимог п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні також не можуть братись до уваги, адже дотримання даного пункту, як вбачається зі змісту акту перевірки від 26.04.2011 та податкового повідомлення-рішення від 16.05.2011 № 0002222304 (а.с. 43), не є предметом даного спору, оскільки даними документами встановлено порушення лише п. 2.6. Положення.

Стосовно рішення про застосування фінансових санкцій від 16.05.2011 № 0002232304 та від 16.05.2011 № 0002242304, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 10 ст. 18 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої. На виконання даної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 жовтня 2008 р. N 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», порушення вимог якої і встановлено в ході перевірки.

Так, згідно контрольним стрічкам РРО фіскальний номер 2651004986 позивач здійснював реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, а саме: 23.03.2011 ПП «Делікатес»реалізувало три пляшки горілка «Чекушка»місткістю 0,25 л. по ціні 6,50 грн. за пляшку. Відповідно до постанови КМУ від 30.10.2008 №957 мінімальна роздрібна ціна на горілку у тарі місткістю 0,25 л. становить 8,98 грн.

Відповідно до ст. 11-2 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР, виробником або імпортером встановлюється максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби, і при встановленні фактів реалізації тютюнових виробів за цінами, вищими від максимально встановлених, застосовуються фінансові санкції у виді штрафів згідно зі ст. 17 цього Закону.

З акту перевірки № 269/26/51/23/30936430 від 27.04.2011 вбачається, що згідно наданим до перевірки контрольним стрічкам РРО фіскальний номер 2651004986 позивач здійснював реалізацію тютюнових виробів за цінами нижчими від максимальних роздрібних цін встановлених виробником або імпортером, а саме: 25.03.2011 позивачем реалізовано дві пачки цигарок «Мальборо червоні»по ціні 15,00 грн. за пачку, фіскальний чек №4611 від 25.03.2011 (станом на 25.03.2011 максимальна роздрібна ціна за одну пачку цигарок «Мальборо»становила 11,50 грн.; 23.03.2011 позивачем реалізовано одну пачку цигарок «Бонд червоний»по ціні 12,00 грн. (станом на 23.03.2011 максимальна роздрібна ціна за одну пачку бонд становила 8,00 грн..); 23.03.2011 ПП «Делікатес»реалізувало одну пачку цигарок «Прилуки»по ціні 8,75 грн. (станом на 23.03.2011 максимальна роздрібна ціна за одну пачку бонд становила 6,75 грн.).

Колегія суддів звертає увагу, що доводи суду першої інстанції про те, що позивач не здійснював продаж тютюнових виробів за цінами вищими від встановлених максимальних роздрібних цін та продаж алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін є безпідставними, оскільки зворотнє прямо вбачається з контрольних стрічок РРО (а. с. 63).

Доводи позивача про те, що мали місце помилки внаслідок програмування кодів касового апарату, адже продавець в своєму відділі при роздруковуванні чеку спочатку набирає кількість та ціну товару, а потім код, в якому запрограмоване найменування товару, є безпідставними, оскільки, по-перше, це лише підтверджує факт порушення, і, по-друге, позивачем не було вжито жодних заходів для виправлення такої помилки.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вирішила згідно ст. 202 КАС України постанову суду першої інстанції скасувати, з урахуванням того, що суд першої інстанції невірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 202, 203, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2011 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2011 скасувати, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.