Ухвала суду № 21595067, 24.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1114/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" січня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМацедонської В.Е.,

суддівГрищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретаріГринчуку В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація розвитку Київської області»до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація розвитку Київської області»до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі Київської області №0000352301/0/2068 від 17 червня 2010 року, №0000352301/1/2542 від 25 серпня 2010 року, №0000352301/2/3487 від 25 листопада 2010 року та №0000352301/3/142 від 11 лютого 2011 року.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ДПІ в Обухівському районі Київської області звернулось до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові ТОВ «Корпорація розвитку Київської області»відмовити. Апеляційна скарга обґрунтовується з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, п.5.1, пп.5.4.4 п.5.4 ст.5, пп.пп.12.1.1, 12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що, на думку апелянта, призвело до прийняття судом неправильного рішення. При цьому ДПІ в Обухівському районі Київської області вважає, що рекламні послуги, отримані ТОВ «Корпорація розвитку Київської області», не можуть бути використані в господарській діяльності позивача, а тому витрати, понесені останнім, не можуть бути включені до складу валових витрат. Крім того, апелянт вважає, що позивачем не включено до складу валового доходу суму непогашеної заборгованості за договором з ВАТ «Трест Київпідземшляхбуд», що призвело до заниження валового доходу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 21 квітня 2010 року по 14 травня 2010 року ДПІ в Обухівському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Корпорація розвитку Київської області» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2009 року, за наслідками якої складено акт №908/231/33123854 від 19 травня 2010 року.

Перевіркою, серед іншого, встановлено віднесення позивачем до валових витрат в періоді з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2009 року витрат, повязаних з придбанням послуг по розміщенню реклами, на загальну суму 863973,26 грн. На думку відповідача, оскільки рекламні послуги, отримані позивачем, не можуть бути використані в його господарській діяльності, позивачем в порушення п.5.1, пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищено валові витрати на загальну суму 863973,26 грн.

Також перевіркою встановлено, що позивачем в порушення пп.пп.12.1.1, 12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включено до валового доходу суму непогашеної заборгованості (її частини) за договором з ВАТ «Трест Київпідземшляхбуд», визнаної у порядку досудового врегулювання спорів, в розмірі 6710511,60 грн. за три квартали 2009 року та 2009 рік у рядку 02 Декларації «Коригування валових доходів»- 02.3 «Врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості», а відобразило в рядку 02 Декларації «Коригування валових доходів»- 02.2 «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» за 2009 рік суму 5592093 грн., що призвело до заниження валових доходів на суму 1118418,60 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ в Обухівському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2010 року №0000352301/0/2068, згідно якого за порушення пп.пп.4.1.1, 4.1.3 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.4.4 п.5.4 ст.5, пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 731539 грн., в тому числі за основним платежем 495598 грн. та 235941 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивачем прийняте ДПІ в Обухівському районі Київської області податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2010 року №0000352301/0/2068 оскаржено в порядку апеляційного узгодження податкового зобовязання до ДПІ в Обухівському районі Київської області, ДПА в Київській області, ДПА України, за результатами чого прийняті наступні податкові повідомлення-рішення №0000352301/1/2542 від 25 серпня 2010 року, №0000352301/2/3487 від 25 листопада 2010 року та №0000352301/3/142 від 11 лютого 2011 року, якими за порушення пп.пп.4.1.1, 4.1.3 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.4.4 п.5.4 ст.5, пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено податкове зобовязання за податку на прибуток в розмірі 731539 грн., в тому числі за основним платежем 495598 грн. та 235941 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, з наступних підстав:

Відповідачем під час проведення перевірки встановлено віднесення позивачем до валових витрат в період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2009 року витрат, повязаних з придбанням послуг по розміщенню реклами, на загальну суму 863973,26 грн. На думку відповідача, рекламні послуги, отримані позивачем, не можуть бути використані в його господарській діяльності, оскільки в рекламній продукції не фігурує ТОВ «Корпорація розвитку Київської області»та товар його господарського обігу, так як позивач згідно генерального договору з АКБ «Аркада»від 25 січня 2005 року є забудовником, а фінансування будівництва здійснюється АКБ «Аркада»відповідно правил фонду фінансування будівництва, кошти від інвесторів не надходять безпосередньо на рахунки позивача, на балансі ТОВ «Корпорація розвитку Київської області»відсутні будинки як товари або обєкти незавершеного будівництва, згідно змісту рекламної продукції продавцем будинків виступає АКБ «Аркада».

У відповідності до ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) об'єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об'єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

Загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю врегульовані Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», згідно ст.3 якого системою фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю за цим Законом є врегульовані цим Законом та договорами дії суб'єктів системи при організації будівництва житла, фінансуванні цього будівництва та здійсненні операцій з нерухомістю; суб'єктами такої системи є довірителі, управителі, забудовники, страхові компанії, емітенти сертифікатів ФОН та власники сертифікатів ФОН.

У відповідності до ст.2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»договір управителя із забудовником договір, який регулює взаємовідносини управителя із забудовником щодо організації спорудження об'єктів будівництва з використанням отриманих в управління управителем коштів та подальшої передачі забудовником об'єктів інвестування установникам управління майном та укладається у випадках, передбачених цим Законом. Крім того, управитель укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов'язується збудувати один або декілька об'єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об'єкти інвестування установникам цього фонду у строки та на умовах, визначених цим Законом, Правилами фонду та договором управління майном, а управитель зобов'язується здійснювати фінансування будівництва цих об'єктів будівництва на умовах договору (ст.9).

Як встановлено в акті перевірки від 19 травня 2010 року, згідно генерального договору від 25 січня 2005 року ТОВ «Корпорація розвитку Київської області»є забудовником, а фінансування будівництва здійснюється АКБ «Аркада»(управителем) відповідно до правил фонду фінансування будівництва, кошти від інвесторів надходять на рахунок АКБ «Аркада», що відповідає вимогам ст.ст.2, 7, 9, 11 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

За таких обставин, доводи апелянта щодо ненадходження коштів безпосередньо на рахунок позивача не приймаються до уваги, оскільки ТОВ «Корпорація розвитку Київської області»виступає забудовником, відповідно до ст.11 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»для фонду фінансування будівництва виду А (що стосується конкретного випадку) поточну ціну вимірної одиниці об'єкта будівництва, споживчі властивості об'єктів інвестування та об'єкта будівництва, коефіцієнти поверху та комфортності визначає забудовник (позивач), при цьому він приймає на себе ризик щодо недостатності залучених коштів на спорудження об'єкта будівництва та зобов'язаний своєчасно ввести його в експлуатацію відповідно до проектної документації та проектної декларації і виконати усі необхідні роботи для дотримання технічних характеристик об'єктів інвестування та об'єкта будівництва, визначених у проектній декларації, незалежно від обсягу фінансування. Натомість, згідно ст.7 цього ж Закону АБК «Аркада», як управитель фонду, на праві довірчої власності здійснює управління фондом та для досягнення мети управління майном, визначеної установниками цього фонду, перераховує частину отриманих коштів у напрямах, зазначених у Правилах, - фінансування будівництва.

Судом також не приймаються доводи апелянта щодо відсутності в рекламній продукції інформації щодо позивача та товару його господарського обігу, оскільки даний факт спростовується належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи. Крім того, у фінансовому звіті позивача (балансі станом на 01 січня 2010 року) та Довідці про загальну інформацію щодо позивача, результати діяльності за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2009 року (додаток №2 до акту перевірки:) відображені показники щодо виробничих запасів по будівельно-монтажним роботам 22520,7 тис.грн. (станом на 01 січня 2010 року), готової продукції 97011,9 тис.грн. (станом на 01 січня 2010 року), дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2009 рік 139517,4 тис.грн., що свідчить про безпідставність посилань відповідача на відсутність у позивача на балансі обєктів, які можуть бути предметом реклами.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. При цьому, господарська діяльність визначена, як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 ст.1).

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пп.пп.5.3-5.8 цієї статті.

Згідно пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат включаються, зокрема, витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

За таких обставин, відповідачем не враховано обставини та підстави здійснення позивачем витрат на проведення рекламних заходів, з огляду на будівництво через систему фінансово-кредитних механізмів за рахунок коштів довірителів, залучених до фонду фінансування будівництва, роль та місце позивача як забудовника в системі фонду фінансування будівництва, натомість позивачем, як забудовником, доведено понесення витрат на отримання рекламних послуг стосовно товарів, що продаються таким платником податку, з особливостями, визначеними Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», в межах господарської діяльності.

Крім того, як вбачається з акту перевірки від 19 травня 2010 року, відповідачем під час перевірки встановлено, що позивачем в порушення пп.пп.12.1.1, 12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включено до валового доходу суму непогашеної заборгованості (її частини) за договором №7-372 від 16 квітня 2009 року з ВАТ «Трест Київпідземшляхбуд», визнаної у порядку досудового врегулювання спорів, в розмірі 6710511,60 грн. за три квартали 2009 року та 2009 рік у рядку 02 Декларації «Коригування валових доходів»- 02.3 «Врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості», а відображено в рядку 02 Декларації «Коригування валових доходів»- 02.2 «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» за 2009 рік суму 5592093 грн., що призвело до заниження валових доходів на суму 1118418,60 грн.

Однак, в порушення ст.71 КАС України відповідачем не доведено факт укладення та наявності договору №7-372 від 16 квітня 2009 року між позивачем та ВАТ «Трест Київпідземшляхбуд», а також наявності безнадійної заборгованості за таким договором, не наведено підстав виникнення безнадійної заборгованості згідно пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка має бути включена до складу валового доходу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено понесення в межах господарської діяльності витрат на проведення рекламних заходів щодо товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником податку з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», що підлягають включенню до складу валових витрат, а також відсутності безнадійної заборгованості за договором №7-372 від 16 квітня 2009 року з ВАТ «Трест Київпідземшляхбуд», яка підлягає включенню до складу валового доходу, натомість, відповідачем всупереч ст.71 КАС України не доведено правомірності винесення податкових повідомлень-рішень №0000352301/0/2068 від 17 червня 2010 року, №0000352301/1/2542 від 25 серпня 2010 року, №0000352301/2/3487 від 25 листопада 2010 року та №0000352301/3/142 від 11 лютого 2011 року на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія судів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 30 січня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М. Лічевецький І.О.