Ухвала суду № 21591701, 02.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3063/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя : Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.11р. у справі №2а-3063/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДПРО»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «АДПРО»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 15.11.10р. № 0000292305/1.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.11р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що відповідно до бази даних АІС ОР 27.05.08р. свідоцтво платника податку на додану вартість контрагента позивача ТОВ «Рекламна агенція «Креасвіт»було анульовано з дати його видачі.

В судове засідання учасники процесу не зявились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, у звязку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «АДПРО»з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Рекламна Агенція «Креасвіт»за весь період діяльності, за результатами якої складено акт перевірки від 26.08.10р. № 3714/23-522-34291340.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено ПДВ за лютий 2009 року на суму 13323 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення від 14.09.10р. № 0000292305/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов?язання з ПДВ на загальну суму 19985 грн., у тому числі: 13323 грн. основний платіж та 6662 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За результатами процедури адміністративного оскарження, вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, у звязку з чим відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення від 15.11.10р. № 0000292305/1.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання послуг, сплату позивачем сум податку на додану вартість в ціні товару, наявність належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованим на час їх виписки платником податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. N 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у звязку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податкова інспекція не заперечує товарність господарської операцій з придбання послуг комплексного рекламного обслуговування у ТОВ «РА «Креасвіт» на виконання договору про комплексне рекламне обслуговування від 19.01.09р. № 19-02-09. Більше того, перевіркою встановлено фактичне отримання позивачем послуг у ТОВ «РА «Креасвіт»на підставі двосторонніх актів приймання-передачі, щодо яких у податкового органу не було заперечень при перевірці, як і не було заперечень щодо сум сформованого податкового кредиту у лютому 2009 р. на підставі податкових накладних № 1126, 1127 від 27.02.09р., виписаних ТОВ «РА «Креасвіт», яке на момент їх видачі було зареєстрованим у встановленому податковим законом порядку платником ПДВ.

Висновок податкового органу про порушення ґрунтується виключно на тому, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15.0509р. у справі № 3493/09 визнано недійсним статут ТОВ «РА «Креасвіт»з часу реєстрації, а також визнано недійсною реєстрацію ТОВ «РА «Креасвіт»платником ПДВ з моменту видачі свідоцтва, тобто з 27.05.08р.

Разом з тим, вказане рішення було скасоване ухвалою Голосіївського районного суду від 23.10.09р. при перегляді справи за нововиявленими обставинами.

Рішення ДПІ про виключення з реєстру платників ПДВ оформлене Актом №91/2905 від 27.07.09р. про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «РА «Креасвіт» та виключення з реєстру платника ПДВ з 27.05.08р. на підставі вказаного рішення суду, не може мати зворотної дії в часі, тобто поширюватися на правовідносини, що виникли до його прийняття, а відтак не може поширюватись і на податкові накладні, видані у цей період, та господарські операції, які мали місце до прийняття такого рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент виписки податкових накладних ТОВ «РА «Креасвіт»було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (витяг з ЄДР станом на 22.03.11р. а.с 105), мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100118142.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність податкового повідомлення рішення від 15.11.10р. № 0000292305/1.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.11р. у справі №2а-3063/11/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.11р. у справі №2а-3063/11/2670 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б. Пилипенко О.Є.