Постанова № 21586700, 30.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2012 року           <Час проголошення >          № 2а-12905/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Григоровича П.О., секретаря судового засідання Очколяса О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою Благодійна організація «Архистратига Михаїла»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень –рішень №0003872304, №0003862304 від 21.06.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Благодійна організація «Архистратига Михаїла»звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень №№0000142330, №0000152330 від 25.02.2011р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та зазначив, що оскаржувані податкової повідомлення –рішення підлягають скасуванню, оскільки в Акті перевірки №1415/23-04/36351212 від 14.06.2011р. зроблений невірний висновок щодо використання отриманої гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням, що в свою чергу призвело до заниження податку на прибуток за І квартал 2011 року на загальну суму 84688,80 грн. та заниження податку на додану вартість за квітень 2011 р. на загальну суму 34922,40 грн.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що перевіркою позивача встановлено порушення вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. 189.1 ст. 189 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесені оскаржувані податкові повідомлення –рішення №0003862304, №0003872304 від 21.06.2011р.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, –

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку БО «Архистратига Михаїла»з питань використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 30.05.2011р. (акт від 14.06.2011р. №1415/23-04/36351212, далі за текстом - акт перевірки).

У висновках даного акту зазначені порушення:

1)          пп.4.1.1 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2011 року на загальну суму 84688,80 грн.

2)          п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2011 року на загальну суму 34922,40 грн.

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесені податкові повідомлення –рішення :

- №0003872304 від 21.06.2011р. , яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 84690 грн., в т.ч. 84689 грн. –основного платежу та 1 грн. –штрафних (фінансових) санкцій.

- №0003862304 від 21.06.2011р. , яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 34 923 грн., в т.ч. 34922 грн. –основного платежу та 1 грн. –штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для визначення позивачу суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 349223 грн. є висновок податкового органу про порушення вимог п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, з огляду на те, що не включено до бази оподаткування операції з постачання безоплатно отриманих товарів, використаних не за цільовим призначенням на загальну суму 174612,20 грн. та обов’язку реєстрації платником ПДВ у зв'язку з досягненням суми від здійснення операцій з постачання товарів у 300 тис. грн.

Благодійна організація «Архистратига Михаїла», згідно з рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України (протокол від 16.04.09 №26/ГД-2891/К), включена до реєстру отримувачів гуманітарної допомоги під реєстраційним номером 03017ЄР.

В періоді, що перевірявся, БО «Архистратига Михаїла»було укладено договори (дарчі) з фірмами Midos Distribution Inc (США) та Union Charitable California (США) про дарування нерезидентами нових товарів (одяг, взуття, шкарпетки, панчохи, колготи, постільна білизна, сумки) на безоплатній основі. За умовами договорів про дарування гуманітарної допомоги витрати по транспортуванню, страхуванню вантажів оплачувались за рахунок нерезидентів.

З метою звільнення від оподаткування та сплати митних платежів при ввезені таких товарів на митну територію України БО «Архистратига Михаїла»зверталась до Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті міністрів України з проханням визнати отримані від вищезазначених фірм-нерезидентів вантажі гуманітарною допомогою. Рішеннями Комісії (протоколи засідань Комісії від 16.12.2010р. №26/ГД-11451, від 03.03.2011р. №26/ГД-2987/К та від 17.03.2011р. №26/ГД-11479) отримані вантажі БО «Архистратига Михаїла»було визнано гуманітарною допомогою.

В ході проведення перевірки встановлено, що гуманітарна допомога загальною вагою 38600 кг була розподілена згідно зі звітом розподілу гуманітарної допомоги між 18 набувачами-юридичними особами. Решта 846 кг було роздано БО «Архистратига Михаїла»безпосередньо набувачам-фізичним особам під час благодійних акцій. Організацією не забезпечено ведення обліку отриманого (по ВМД від 13.04.11р. №433646) гуманітарного вантажу вагою 15100 кг. в розрізі номенклатур товарів. Під час видачі набувачам гуманітарних товарів різних видів БО «Архистратига Михаїла»було оформлено накладні без розмежування в них предметів гуманітарної допомоги по вазі та номенклатурі.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що БО «Архистратига Михаїла»отримала від інших благодійних організацій 14454 кг. гуманітарної допомоги, яка в подальшому була роздана набувачам-фізичним особам. За результатами опрацювання наданих до перевірки актів використання благодійної допомоги встановлено, що з 14454 кг гуманітарної допомоги 12388 кг було роздано на території Київської, Полтавської, Черкаської, Чернігівської областей та в межах Голосіївського, Печерського, Подільського районів м. Києва.

В акті перевірки зазначено, що в порушення ст. 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу»позивачем не дотримано порядку ведення обліку гуманітарної допомоги, що не дає можливості підтвердити використання її за цільовим призначенням. Крім того, не забезпечено ведення обліку та видачі предметів гуманітарного вантажу згідно з їх номенклатурою та кількістю; Також, оскільки здійснено передачу частини гуманітарного вантажу набувачам –фізичним особам, ідентифікувати яких неможливо, відповідач вважає, що підтвердити цільове використання гуманітарної допомоги БО «Архистратига Михаїла»неможливо.

Перевіркою зроблено висновок, що БО «Архистратига Михаїла»не включено до бази оподаткування дохід від безоплатно отриманих товарів (гуманітарної допомоги, використаної не за цільовим призначенням) на загальну суму 338755,0 грн. (149 456 + 2 673 + 8 857,4 + 9 739 + 12 488,6 + 155 541), що призвело до заниження податку на прибуток за 1 квартал 2011р. на загальну суму 84688,8 грн.

Крім того, БО «Архистратига Михаїла»не подано у законодавчо встановлені терміни до податкового органу заяву про реєстрацію платником ПДВ у зв'язку з досягненням суми від здійснення операцій з постачання товарів у 300 тис. грн. Таку заяву БО «Архистратига Михаїла»мав подати не пізніше 10.04 2011р., Отже, податковий орган дійшов висновку, що в порушення п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України БО «Архистратига Михаїла»не включено до бази оподаткування операції з постачання безоплатно отриманих товарів на загальну суму 174612,20 грн. (160174 + 4503,70 + 9934,50) х 20%, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 34922,40 грн.

В судовому засіданні 14.11.2011р. представниками сторін, з посиланням на ч. 4 ст. 122 КАС України заявлено клопотання про здійснення розгляду даної справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Однак, під час розгляду справи в порядку письмового провадження судом встановлено недостатність наданих сторонами письмових доказів, у зв’язку з чим Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 14.12.2011р. призначив справу до судового розгляду на 19.12.2011р.

В судове засідання 19.12.2011р. представник ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не прибув, із заявами та клопотаннями до суду не звертався, в зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 16.01.2012р. та витребувано у відповідача детальний розрахунок грошового зобов’язання по оскаржуваним податковим повідомленням –рішенням.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 КАС України, правосуддя в адміністративному судочинстві на підставі принципів змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Так, з урахуванням сутності заперечень проти позову, Окружним адміністративним судом м. Києва, було запропоновано податковому органу надати належні докази.

В наступне судове засідання 16.01.2012р. представник відповідача також не з’явився, витребуваних судом документів не представив. Суд повторно витребував документи у відповідача та оголосив про відкладення розгляду справи на 30.01.2012р.

Проте, в судове засідання 30.01.2012р. представники ДПІ у Шевченківському районі м. Києва також не з’явились, витребувані судом документи не представили. Отже, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача у письмовому провадженні за наявними матеріалами справи.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно із частиною другою статті 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу»відповідні комісії з питань гуманітарної допомоги та органи державної податкової служби здійснюють контроль щодо використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 зазначеного Закону бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу», встановлено, що якщо кошти або товари (роботи, послуги), звільнені від оподаткування як гуманітарна допомога, було використано не за цільовим призначенням, вони вважаються доходом і оподатковуються відповідно до законодавства України.

Зі змісту зазначених норм права вбачається, що якщо кошти або товари (роботи, послуги), звільнені від оподаткування як гуманітарна допомога, було використано не за цільовим призначенням, а також у разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання такої допомоги, вони вважаються доходом і оподатковуються відповідно до законодавства України.

Таким чином законодавством чітко передбачено, що гуманітарна допомога вважається доходом і оподатковуються відповідно до законодавства України, тільки у випадку її використання не за цільовим призначенням та у разі відсутності обліку щодо її отримання та цільового використання. Згідно з визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону «Про благодійництво та благодійні організації»від 16.09.97 р. № 531/97-ВР зі змінами та доповненнями, благодійна діяльність –це добровільна безкорислива діяльність благодійних організацій, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяльності, а благодійна організація –недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб згідно з цим Законом.

Набувачами благодійної допомоги є фізичні та юридичні особи, які потребують і отримують благодійну допомогу.

З метою здійснення благодійної діяльності благодійні організації мають право самостійно вирішувати питання про надання благодійної допомоги її набувачам, використовувати цільові пожертвування, що надаються благодійниками на реалізацію благодійної програми згідно з умовами цього пожертвування; постійно визначати форми, об'єкти, суб'єкти та обсяги благодійної допомоги тощо.

Статтею 18 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації»передбачено право благодійної організації укладати відносно майна та коштів, які є у її власності, будь-які угоди, що не суперечать її статутним цілям і законодавству України.

Перелік основних напрямів благодійництва та благодійної діяльності наведено у ст. 4 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», в якій зазначається, що благодійна діяльність здійснюється, зокрема, шляхом поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а також надання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів; сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступу всіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчості.

Цією статтею також установлено, що конкретні напрями благодійництва та благодійної діяльності визначаються благодійниками і статутами (положеннями) благодійних організацій.

Благодійні фонди та благодійні організації, створені у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, включаються до Реєстру неприбуткових організацій та установ згідно з абзацом «б»пп. 7.11.1 п. 7.11 ст. 7 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) та, відповідно, у разі отримання ними доходів, визначених пп. 7.11.3 цього пункту, вони звільняються від оподаткування податком на прибуток.

Суд звертає увагу, що БО «Архистратига Михаїла»є неприбутковою організацією та включена ДПІ у Шевченківському районі м. Києва до Реєстру неприбуткових організацій та установ рішенням від 24.02.2009р. №26/1502, ознака неприбутковості –005. У періоді, що перевірявся, БО «Архистратига Михаїла»не була зареєстрована як платник податку на додану вартість.

Згідно Статуту Благодійної Організації «Архистратига Михаїла»є благодійною організацією, що створена з метою здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства, сприяння формуванню і поширенню в суспільстві високої християнської моралі, ідеалів гуманізму, християнської просвіти, практичного милосердя і благодійністю тощо.

Предметом діяльності Організації, зокрема, є поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а також надання допомоги людям, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів; сприяння в організації доставки гуманітарної допомоги багатодітним та малозабезпеченим сім’ям , дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, інвалідам, пенсіонерам, громадянам, які постраждали в результаті екологічного і стихійного лиха, міжнаціональних та міжрелігійних конфліктів та іншим особам, які потребують надання допомоги у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким матеріальним становищем.

Таким чином, судом встановлено, що Благодійна організація «Архистратига Михаїла» зареєстрована як неприбуткова організація відповідно до п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вищевказані операції з передачі гуманітарної допомоги відповідають статутним цілям благодійної організації, а отже не підлягає оподаткуванню податком на прибуток.

Відповідачем в акті перевірки безпосередньо зазначено про те, що в якості регістрів синтетичного обліку надходження та використання гуманітарної допомоги, які ведуться позивачем, було надано книгу у вигляді оборотно - сальдових відомостей по рахунках бухгалтерського обліку 281 та 48 помісячно та в якості регістрів аналітичного книгу аналітичного та кількісного обліку, контролю розподілу гуманітарної допомоги, а також книгу обліку та контролю отримання, використання благодійної допомоги.

Отже, відповідач безпосередньо в акті встановив факт того, що позивачем ведеться облік щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги.

Посилання відповідача на порушення позивачем порядку ведення зазначеного обліку, як на підставу для визнання гуманітарної допомоги доходом та її оподаткування є необґрунтованими, з огляду на таке.

Так, підпунктом 1.1 пункту 1 наказу Міністерства фінансів України "Про порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги" № 298 від 14.12.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.1999 за № 915/4208, встановлено, що передача отримувачами коштів і предметів гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями та тощо).

В той же час, вказаним п.1.1. Порядку бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги не визначено вичерпного переліку і видів відповідних видаткових документів якими оформлюється видача гуманітарної допомоги в цілях бухгалтерського обліку.

Отже, передача гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями та тощо), та чинним законодавством не встановлено жодних додаткових вимог щодо оформлення передачі гуманітарної допомоги.

З наявних в матеріалах справи протоколів Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України, ВМД, планів розподілу гуманітарної допомоги, звіти розподілів гуманітарної допомога, накладних довіреностей, актів використання благодійної допомоги, вбачається що позивач отримав вантаж (гуманітарну допомогу) та передав її в подальшому організаціям, які визначені у планах розподілу гуманітарної допомоги та звітах розподілу гуманітарної допомоги.

У відповідності до ч. 1. ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Тому, твердження відповідача про необхідність наявності видаткових накладних або відомостей саме з реквізитами документів фізичних осіб –набувачів гуманітарної допомоги, є безпідставним. В той же час, свої видаткові операції з розповсюдження гуманітарної допомоги позивач оформлював відповідними актами використання благодійної допомоги за період перевірки, які долучені до матеріалів справи. Оскільки Порядок не визначає вичерпного переліку, видів, та змісту видаткових документів (зазначено “тощо”), то відповідні акти використання благодійної допомоги позивача, на думку суду, є належними та допустимими доказами використання благодійної допомоги в розумінні ст.11 зазначеного вище Закону і положень Порядку.

Щодо юридичних осіб набувачів, то позивачем надано до суду копії накладних і довіреностей, які підтверджують цільове використання гуманітарної допомоги. Джерелом назви товарів в накладних, які виписувала БО «Архистратига Михаїла», є дані вантажно-митних декларацій, в кожній накладній вказана вага виданого товару.

Таким чином, у позивача наявні документи, які дають змогу зробити висновок про використання гуманітарної допомоги за її цільовим призначенням та підтверджують здійснення позивачем обліку щодо отримання та цільового використання такої допомоги.

Посилання відповідача на те, що неможливо підтвердити цільове використання гуманітарної допомоги у зв'язку із наявністю фактів передачі гуманітарної допомоги не ідентифікованим особам, яке ґрунтується на тому, що позивачем не надано жодних журналів, відомостей, інших документів, які дають змогу ідентифікувати кінцевих набувачів - фізичних осіб, є необґрунтованим, оскільки чинним законодавством встановлено що передача гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями та тощо), при цьому, особу не зобов’язано вести такий облік з фіксуванням персональних даних фізичних осіб, яким надається така допомога.

Посилання представника відповідача на те, що згідно загальних положень Статуту БО «Архистратига Михаїла»діяльність позивача поширюється лише на територію Шевченківського району м. Києва та, як наслідок, позивач порушив статутну мету, судом до уваги не береться, оскільки відповідачем, в порушення положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в належний спосіб не обґрунтовано причинно-наслідкового зв’язку поміж цією обставиною та збільшенням суми грошового зобов’язання позивача з платежами: податок на прибуток та податок на додану вартість.

Крім того, суд бере до уваги, що жодними документами, наявними в матеріалах справи, не передбачено, що вказана гуманітарна допомога може використовуватись та розповсюджуватись лише в межах Шевченківського району м. Києва. Відповідачем зворотнього не доведено.

Таким чином, відповідач безпідставно дійшов висновку про порушення позивачем пп.4.1.1 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, оскільки відповідачем в належний спосіб не доведено нецільове використання позивачем гуманітарної допомоги.

Враховуючи викладене, суд вважає висновки Акту перевірки такими, що не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, у зв’язку з чим податкові повідомлення - рішення №0003862304, №0003872304 від 21.06.2011 року підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Суб'єкт владних повноважень, всупереч вимогам ст. 71 КАС України не довів правомірність прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Благодійної організації «Архистратига Михаїла»в даному випадку підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 21.06.2011р. №0003872304, №0003862304.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                 П.О. Григорович