Постанова № 21586338, 17.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 січня 2012 року 11:36 № 2а-17230/11/2670

За позовомПублічне акціонерне товариства «Екостандарт»

до Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про скасування податкового рішення-повідомлення №0000974110 від 08.11.2011 року

Суддя Смолій І.В.,

Секретар судового засідання Саратова О.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю.

Від відповідачаОСОБА_2 представник за довіреністю.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 17.01.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про скасування податкового рішення-повідомлення №0000974110 від 08.11.2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.11р. відкрито провадження у адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 08.12.11р.

У судових засіданнях, що призначались на 08.12.11р., 22.12.11р., судом оголошувались перерви у звязку з необхідністю надати суду додаткові матеріали по справі.

У судовому засіданні 17.01.12р. представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини викладені в запереченні на позовну заяву, вважає що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

21.07.2011р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків (наділі - Відповідач) проводилась документальна невиїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Екостандарт»(надалі - Позивач) з питань своєчасності сплати екологічного податку за звітний період 1 квартал 2011 року, про що складено Акт № 594/41-10/21661022 від 26.07.2011 року (надалі Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків прийнято податкове рішення-повідомлення №0000874110 від 10.08.2011, яким Позивачу нараховано штрафні санкції за порушення своєчасності сплати суми грошового зобовязання з екологічного податку в розмірі 893142,00 грн.

Позивач не погодившись із вказаним рішенням податкового органу оскаржив його в адміністративному порядку в результаті чого та на підставі зазначеного вище акту перевірки, а також рішення ДПА у м. Києві про результати розгляду скарги № 10253/10/25-214 від 17.10.11р.,08.11.2011р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків прийнято податкове рішення-повідомлення №0000974110, яким Позивачу нараховано штрафні санкції за порушення своєчасності сплати суми грошового зобовязання з екологічного податного в розмірі 446571,00 грн.

Судом встановлено, що 10.05.2011р. ПАТ «Екостандарт»було подано податкову декларацію з екологічного податку за 1 квартал 2011 року, в якій визначено екологічний податок в сумі 7248144,64 грн. (рядок 1.1 декларації), з них викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в сумі 2752509,64 грн. (рядок 1.1.1 декларації), та за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах в сумі 4495635,00 грн. (рядок 1.1.4 декларації). Граничний термін сплати податкових зобовязань екологічного податку 20.05.2011р.

В Акті перевірки податковий орган прийшов до висновку, що позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобовязання із екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах, чим порушив п. 203.2 ст. Податкового кодексу України.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Як встановлено Судом та підтверджується матеріалами справи, податкові зобов'язання зі сплати екологічного податку, самостійно узгоджені ПАТ "ЕКОСТАНДАРТ" шляхом подання податкової декларації з екологічного податку за 1 квартал 2011 року, було сплачено наступними платіжними дорученнями:

- платіжне доручення від 22 лютого 2011 року № 649 на 2 227 879,80 грн. з призначенням платежу "*;101;;50080100 Екологічний податок за січень 2011 року";

- платіжне доручення від 18 березня 2011 року № 129 на 2 361 769,29 грн. з призначенням платежу "*;101;;50080100 Екологічний податок за лютий 2011 року";

- платіжне доручення від 20 квітня 2011 року № 832 на 2 399 334,60 грн. з призначенням платежу "*;101;;19010100 Екологічний податок за березень 2011 року";

- платіжне доручення від 10 травня 2011 року № 876 на 259 160,96 грн. з призначенням платежу "*;101;;19010100 Екологічний податок доплата за І квартал".

ПАТ "ЕКОСТАНДАРТ" у строк, встановлений законом, перерахувало кошти в сумі 7248 144,64 грн. в рахунок оплати екологічного податку за 1 квартал 2011 року.

Класифікацію доходів бюджету визначено Наказом Міністерства фінансів України "Про бюджетну класифікацію" № 11 від 14 січня 2011 року.

Згідно з вищевказаною класифікацією екологічний податок класифікується за кодом 19010000, в межах якого обліковуються відповідні коди доходів бюджету залежно від оподаткування різних видів та способів забруднення, а саме:

19010000 Екологічний податок.

19010100 Надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

19010200 Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти.

19010300 Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

19010400 Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк.

Позивачем сплачувався екологічний податок за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (р. 1.1.1 + р. 1.1.2 + р. 1.1.3 + р. 1.1.4) в сумі 7248144,64 грн.:

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (код бюджетної класифікації 19010100) - 2 752 509,64 грн.;

- за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (код бюджетної класифікації 19010300) - 4 495 635,00 грн.

Наведені обставини свідчать, у платіжних дорученнях, на які посилається позивач, як доказ своєчасного виконання своїх зобовязань, останнім невірно зазначено зазначено реквізити. Зокрема у платіжних дорученнях № 649 та № 129 вказано невірний код бюджетної класифікації 50080100, а в платіжних дорученнях № 832 та № 876 код бюджетної класифікації 19010100.

При цьому як встановлено судом під час розгляду справи по суті коди бюджетної класифікації по сплаті екологічного податку були отримані під розписку працівником бухгалтерії ПАТ «Екостандарт»Пеньковскою О.М.

31.05.2011 року ПАТ "ЕКОСТАНДАРТ" звернулося до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП із заявою про перекидку коштів з одного коду бюджетної класифікації на інший код (з коду 19010100 на код 19010300), зазначивши правильні реквізити коду бюджетної класифікації.

17 червня 2011 року СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП направила до Держказначейства позитивний висновок про проведення перекидки коштів. Відповідні операції було виконано з 22 червня 2011 року по 5 липня 2011 року.

Відповідно до п.126.1. Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.203.2. ст.203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п. 203.1. ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 240.1. ст. 240 Податкового кодексу України, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

240.1.1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

240.1.2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

240.1.3. розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Аналізуючи наведені фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку щодо порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобовязання із екологічного податку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП були всі законні підстави для винесення оскаржуваного повідомленнярішення №0000974110 від 08.11.2011 року.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що з наведених позивачем підстав, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набуває законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В.Смолій