Постанова № 21586083, 18.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 січня 2012 року16:05 № 2а-17449/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О. , суддів Клименчук Н.М. Пісоцької О.В. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МТІ"

доСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

проскасування повідомлення - рішення №0000804230 від 15,07,2011р., №0001314230 від 08,09,2011р., №0001324230 від 16,09,2011р. Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним (нечинним) та скасування повністю податкового повідомлення-рішення від 15.07.2011 № 0000804230 про визначення суми податкового зобовязання за податком на додану вартість в сумі 170314992,00 грн., від 08.09.2011 № 0001314230 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 170314990 грн., від 16.09.2011 № 0001324230 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 29338623 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі необґрунтованих висновків про не підтвердження зазначених позивачем у податкових деклараціях сум податкового кредиту у звязку з встановленням відповідачем нікчемності право чинів, укладених контрагентом позивача з іншими субєктами господарювання..

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на висновки актів перевірки. Тому поросив суд у позові відмовити. В судових дебатах представник відповідача, посилаючись на необхідність дослідження матеріалів кримінальної справи просив витребувати додаткові докази. Зазначене посилання судом не прийнято до уваги з огляду на вимоги ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих позивачем, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

06.07.2011 відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Тіса Плюс»(код ЄДРПОУ 36019896) за серпень,, вересень, жовтень 2010 року та лютий, березень, квітень 2011 року.

Відповідно до Акта перевірки позивачем було включено до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів суми ПДВ по господарських відносинах з ТОВ «Тіса плюс»на загальну суму ПДВ 194745492 грн.

В акті перевірки зазначено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва під час проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Тіса плюс»з питань дотримання вимог податкового законодавства встановлено порушення ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655,656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обмовлені ними, - по правочинах, вчинених з ТОВ «МТІ»за період серпень-жовтень 2010 року, лютий-квітень 2011 року. Тому, заявлений позивачем податковий кредит не підтверджений по ланцюгу постачання ТОВ «Антаресторг-Плюс»- ПП «Тінтекс»- ТОВ «Тіса Плюс»- ТОВ «МТІ», а обєкт оподаткування податком на додану вартість по операціях з поставки та продажу товарів ТОВ «МТІ»відсутній. Операції з поставки по зазначеному ланцюгу постачання не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків. При цьому ПІД час перевірки ТОВ «Тіса Плюс»податковий орган встановив, що воно не знаходиться за адресою, проте є платником ПДВ.

Такі доводи відповідача викладені на сторінках 7-8 Акт перевірки від 06.07.2011.

Також в акті перевірки від 06.07.2011 на сторінці 11 зазначено, що відповідачем не встановлено факту поставок по ланцюгу постачання ТОВ «Антаресторг-Плюс»- ПП «Тінтекс»- ТОВ «Тіса Плюс»- ТОВ «МТІ».

Крім того, відповідач зазначив, що первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах між ТОВ «МТІ»та ТОВ «Тіса Плюс»для проведення перевірки не надано. Будь-які інші обставини, що ілюструють порушення в акті не визначені.

На підставі викладеного вище відповідач під час проведення перевірки дійшов висновку про заниження позивачем суми податкового кредиту за серпень-вересень 2010 року на 64722957 грн. та за лютий-квітень 2011 року на 89411293 грн.

Відповідно до цього акта відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 15.07.2011 № 0000804230, яким позивачу донараховано податку на додану вартість в сумі 154134250 грн. та 16180742 грн. штрафних санкцій, а всього 170314992 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач оскаржив його до ДПА у м.Києві.

02.09.2011 ДПА у м. Києві прийнято Рішення про результати розгляду первинної скарги, яким скаргу задоволено частково, скасовано повідомлення-рішення в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 грн.

На підставі цього рішення відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 08.09.2011 № 0001314230 на суму податку на додану вартість в сумі 154134250 грн. та 16180740 грн. штрафних санкцій, а всього 170314990 грн.

02.09.2011 відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Тіса Плюс»за травень 2011 року.

Відповідно до цього Акта перевірки відповідач встановив, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 29338622 грн. Разом з тим, податковий кредит не підтверджений по ланцюгу постачання ТОВ «Антаресторг-Плюс»- ПП «Тінтекс»- ТОВ «Тіса Плюс»- ТОВ «МТІ»(стор.6 Акта перевірки).

Посилаючись на доводи, аналогічні тим, що викладені в Акті перевірки від 06.07.2011, відповідач дійшов висновку, що позивач занизив податок на додану вартість на суму 29338622 грн.

У звязку з цим, 16.09.2011 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001324230 на суму 29338622 грн. податку на додану вартість та 1 грн. штрафних фінансових санкцій.

У якості додаткових доказів судом прийняті пояснення представників відповідача. Обґрунтовуючи висновки Актів перевірки, представник відповідач зазначив, що у провадженні Слідчого відділу податкової міліції ДПА України у м. Києві знаходиться кримінальна справа № 56-2659, порушена за фактом створення субєктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності та підроблення невстановленими особами документів ТОВ «Елфа Дисплей», ТОВ «Е-Восток», ТОВ «Антаресторг-Плюс»та ряду інших підприємств за ознаками складу злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.358 Кримінального кодексу України.

Проаналізувавши викладені вище обставини, суд зазначає наступне.

Порядок проведення перевірок врегульовано Податковим кодексом України.

Так, відповідно до ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Згідно зі ст. 78 Податкового кодексу України визначені підстави, за наявності хоча б однієї з яких проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

В актах перевірок позивача, на підставі яких прийняті оскаржувані повідомлення-рішення, зазначено, що перевірка здійснювалася відповідно до п.п. 75.1.2 ст.75, ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі акта позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22.06.2011 та від 14.07.2011. Разом з тим, ані в актах перевірки, ані в судовому засіданні представником відповідача не зазначено законної підстави для її проведення. У актах перевірки відсутні посилання на відповідний пункт статті 78 Податкового кодексу України як на підставу проведення перевірки.

Крім того, в акті перевірки не відображено законних підстав отримання відомостей, на яких будуються висновки акту. А саме: акти перевірок, проведених ДПІ у Печерському районі м. Києва стосовно ТОВ «Тіса Плюс». Також, в актах перевірок позивача не зазначено чи звертався відповідач до позивача із письмовим запитом та чи була надана позивачем відповідь на такий запит, якщо припустити, що перевірка проводилась законно, на підставі п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Зазначене вище свідчить, що відповідачем не було дотримано принципу законності при здійсненні повноважень під час проведення позапланової невиїзної документальної перевірки.

Також суд звертає увагу, що відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до актів перевірок відповідач провів перевірки позивача на підставі:

1. Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22.06.2011 № 744/23-10/36019896 та від 14.07.2011 № 883/23-10/36019896;

2. даних податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «МТІ»за серпень жовтень 2010 року, лютий квітень 2011 року та даних податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «МТІ»за травень 2011 року;

3. даних додатку №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень-жовтень 2010 року, лютий-квітень 2011 року; даних додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року;

4. інформації, що міститься в базі даних АРМ «Звіт», АРМ «Аудит», АРМ «Розширений пошук у схемах, що використовуються субєктами господарювання з метою мінімізації обєктів оподаткування та ухилення від сплати податків», АІС «Облік», АІС «Податки», база даних ТАХ

5. Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

При цьому, в актах перевірки відсутнє посилання на те, що відповідач витребовував у позивача первинні документи на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, та які, як зазначає відповідач, є нікчемними. Так, відповідач, стверджуючи про непідтвердження податкового кредиту по ланцюгу постачання ТОВ «Антаресторг-Плюс»- ПП «Тінтекс»- ТОВ «Тіса Плюс»- ТОВ «МТІ»та про нікчемність правочинів не вказав в актах перевірки які саме правочини є нікчемними, їх істотні умови, тощо. В той же час, відповідач безпідставно зауважив, що позивач не надав первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах між ТОВ «МТІ»та ТОВ «Тіса Плюс»для проведення перевірки, оскільки ці документи до перевірки не вимагалися.

Згідно з абз. 9-13 Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Під час розгляду справи відповідачем, який є субєктом владних повноважень у податкових правовідносинах, не було надано суду доказів, які б свідчили про відсутність реального вчинення господарських операцій позивачем та його контрагентами.

Натомість в судовому засіданні, за наданими суду первинними документами договором купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010, Додаткової угоди № 1 від 01.07.2010 та Додаткової угоди № 2 від 01.08.2010 до договору купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010, специфікаціями до цього договору - № 1 від 29.06.2010, № 2 від 27.07.10, № 3 від 25.08.10, № 4 від 22.09.2010, № 5 від 20.10.2010, № 6 від 22.11.2010, № 7 від 21.12.2010, № 8 від 20.01.2011, № 9 від 22.02.2011, № 10 від 22.03.2011, № 11 від 20.04.2011, № 12 від 19.05.2011, № 13 від 21.06.2011, а також копіями видаткових та податкових накладних, встановлено, що між ТОВ «МТІ»та ТОВ «Тіса Плюс»були укладені та фактично виконані умови договору купівлі-продажу взуття та інших товарів повсякденного вжитку.

Реальні наслідки укладених договорів, окрім первинних документів підтверджуються фактично отриманим по цій операції прибутком, доказами, які ілюструють наступну реалізацію взуття, товарів повсякденного вжитку у роздрібній мережі. Судом отримані від позивача та досліджені в судовому засіданні копії фіскальних чеків з торгівельних точок з аналізом проходження товару по підрозділам позивача. Зазначені докази спростовують твердження представників позивача про фіктивність будь-яких правочинів укладених з ТОВ «Тіса Плюс», а висновок відповідача про нікчемність укладених ТОВ «Тіса Плюс»з його контрагентами правочинів та відповідно не підтвердження заявленого позивачем податкового кредиту не ґрунтується на належних та допустимих доказах.

У наданих суду копіях актів перевірок ТОВ «Тіса Плюс»викладено пояснення осіб що здійснювали на своє імя реєстрацію юридичних осіб контрагентів ТОВ «Тіса Плюс». В той же час, відповідач, зробивши висновок про те, що контрагенти ТОВ «Тіса Плюс»- ТОВ «Антаресторг Плюс»та ПП «Тінтекс»були створені без мети здійснення господарської діяльності, не надав суду доказів вжиття будь-яких заходів стосовно припинення таких юридичних осіб та визнання в судовому порядку недійсними укладених ними договорів. Яка на час проведення перевірки так і після неї зазначені юридичні особи продовжували оліковуватися в ЕДРПО та серед платників ПДВ в обліку відповідача. Жодна з посадових осіб податкових органів (за поясненнями представників відповідача) з приводу реєстрації та/або бездіяльності у скасуванні свідоцтв платника ПДВ ймовірно «фіктивних» підприємств не притягалася.

Стосовно доводів відповідача про порушені кримінальні справи проти директора ТОВ «Антаресторг-Плюс»ОСОБА_2, проти директора ТОВ «Тіса Плюс»ОСОБА_3, проти директора ПП «Тінтекс»Сагарди та за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «МТІ»за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України за постановою від 06.01.2012, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Посилання відповідача на неправомірність формування позивачем податкового кредиту у періодах, за які проводилася перевірка, фактично є обвинуваченням позивача в порушенні встановленого в державі правопорядку податкової дисципліни з посиланням на докази, одержані незаконним шляхом. В даному випадку незаконність таких доказів по відношенню до цієї справи пояснюється тим, що відповідач та його структурні підрозділи для обґрунтування висновків перевірки, що стали приводом для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, порушили кримінальні справи на підставі даних самої перевірки. В цьому випадку суд звертає увагу на пряме порушення вимог ст. 56.22 Податкового Кодексу України.

Крім того, представники у якості доказу намагалися представити саме провадження у кримінальних справах, щодо якого не прийнято відповідних процесуальних рішень обвинувального чи виправдувального вироку. Так, в рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011 у справі № 1-31/2011 зазначено, що положення статті 62 Конституції України спрямовані на забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Тому положення першого речення частини третьої цієї статті "обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом" слід розуміти так, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

З огляду на вище викладене суд не може прийняти як обґрунтовані доводи відповідача про не підтвердження зазначених позивачем у відповідних звітних періодах сум податкового кредиту.

Крім того, суд звертає увагу, що договори між ТОВ «Тіса Плюс»та ТОВ «МТІ»були предметом судового розгляду.

Так, Рішенням Господарського суду Донецької області у справі № 29/244 від 14.11.11 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Інвест Гарант»про стягнення солідарно з відповідачів штрафних санкцій в розмірі 22777,05грн. за договором № 23/06 від 23.06.2010р. та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Інвест Гарант»до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс»про встановлення факту нікчемності договору купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс»та Товраиством з обмеженою відповідальністю «МТІ»; визнання недійсним договору купівлі продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «МТІ»; визнання договору поруки від 01.07.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас Інвест Гарант»недійсним було відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог про встановлення факту нікчемності договору купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «МТІ»; визнання недійсним договору купівлі продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «МТІ»; визнання договору поруки від 01.07.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас Інвест Гарант»недійсним відмовити повністю. Зазначені обставини під час перевірок взагалі не досліджувалися, їх невідповідність висновкам інспекторів ніяк не обгрутована.

Все викладене вище свідчить про неспроможність доводів відповідача по справі та незаконність прийнятих ним повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як субєкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обовязку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків форми “Р” від 15.07.2011 №0000804230, від 08.09.2011 №0001314230, від 16.09.2011 № 0001324230.

Судові витрати в сумі 28,23 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на Державну казначейську службу виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді Н.М. Клименчук О.В. Пісоцька