Постанова № 21586052, 20.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2012 року 12 год. 44 хв. № 2а-18173/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Томилець Ю.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГОЛІЗИНГ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва провизнання недійсним податкових повідомлень-рішень У судовому засіданні 20 січня 2012 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови. О Б С Т А В И Н И С П Р А В И Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГОЛІЗИНГ»(надалі також «Позивач») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (надалі також «Відповідач») про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 21 листопада 2011 року № 0035171510 та № 0035191510 видане Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення від 21 листопада 2011 року № 0035171510 та № 0035191510, на думку представника Позивача, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, на підставі безпідставних висновків та невірного застосування норм податкового законодавства, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Як зазначив в судовому засіданні представник Позивача, оскаржувані податкові повідомлення рішення було прийнято на підставі підпункту 54.3, 58.1 Податкового кодексу України. Представник Позивача вважає, що в даному випадку перевіркою не було достовірно встановлено факту завищення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток.

Позивачем, на думку його представника, було правомірно сформовано склад обєкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового року 62544346,00 грн. (з урахуванням уточнень), та Відповідач з цього приводу не заперечував, та правомірність формування відємного значення обєкту оподаткування 1 кварталу 2011 року не оскаржував.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов.

Додатково представник Відповідача зазначив про те, що і із набранням 10 квітня 2011 року чинності розділу Ш Податкового Кодексу України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року відємного значення обєкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, відємне значення обєкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу відємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі також «Закон»), Податковим кодексом України (надалі також «ПКУ»).

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГОЛІЗИНГ»(податковий номер 35840240).

За результатами перевірки Відповідачем було складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 31 жовтня 2011 року № 3635/15-127/35840240, яким встановлено порушення ТОВ «ГАЗЕНЕРГОЛІЗИНГ»порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, а саме: ТОВ «ГАЗЕНЕРГОЛІЗИНГ»за ІІ квартал 2011 року неправомірно визначено р. 06.6 декларації (відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду), що призвело до заниження обєкта оподаткування податку на прибуток на суму 65969388 грн. та заниження податкового зобовязання на загальну суму +15172959 грн.

19 листопада 2011 року Позивачем до податкового органу було подано Уточнюючу декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року № 9011570637.

Після подання уточнюючої декларації та на підставі вищевказаного акту перевірки Відповідачем було винесено:

-податкове повідомлення-рішення № 0035191510 від 21 листопада 2011 року яким за

порушення пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання Позивача за платежем «податок на прибуток»на суму 13988941,00 грн. ;

-податкове повідомлення рішення форми «П» № 0035171510 від 21 листопада 2011

року, яким за порушення пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України Позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5147907,00 грн.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення № 0035191510 та № 0035171510 від 21 листопада 2011 року такими, що суперечать вимогам чинного станом на час їх винесення податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень №0035191510 та № 0035171510 від 21 листопада 2011 року, як рішень субєкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даних рішень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі»означає, що субєкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що субєкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб»означає, що субєкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для субєкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту акту, складеного за результатами перевірки Позивача, підставою для винесення оскаржуваних повідомлень-рішень став висновок Відповідача про порушення Позивачем порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, а саме ТОВ «ГАЗЕНЕРГОЛІЗИНГ»за ІІ квартал 2011 року неправомірно визначено р.06.6 декларації (відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду), що призвело до заниження обєкта оподаткування податку на прибуток на суму 65969388 грн. та заниження податкового зобовязання на загальну суму 15172959 грн.

Як встановлено Судом, висновок Відповідача про порушення Позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на тому, що Позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року (з урахуванням уточнень) включати до рядку 06.6 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»загальну суму відємного значення 1 кварталу 2011 року 213621596,00 грн., а зобовязаний був включати лише витрати, що виникли саме у 1 кварталі 2011 року без врахування раніше понесених збитків у сумі 147652208,00 грн. (з урахуванням уточнень).

Згідно з висновком Відповідача, у звязку із вступом у силу розділу ІІІ ПКУ 1 квітня 2011 та відсутність у ньому посилання на облік у другому кварталі 2011 року відємного значення обєкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу відємного значення другого кварталу 2011 не включається.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України визначено порядок нарахування та сплати податку на прибуток підприємств.

В той же час, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України Розділ ІІІ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

У 1 кварталі 2011 року діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до статті 3 якого об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»було визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Статтею 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів.

Так, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 1 квітня 2011 року визначено статтею 150 Податкового кодексу України.

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України).

В той же час, Суд звертає увагу на те, що пунктом 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України визначено особливості застосування пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.

Так, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Системний аналіз змісту абзацу 2 пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України свідчить про те, що розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Таким чином, положення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України передбачають, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно відємне значення обєкту оподаткування, отримане субєктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування відємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Відтак, із набранням 1 квітня 2011 року чинності розділу III Податкового Кодексу України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року відємного значення обєкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, відємне значення обєкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року до складу відємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про те, що при оформленні результатів перевірки та винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Відповідач діяв не підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством України, а тому підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 21 листопада 2011 року № 0035171510 та № 0035191510 відсутні.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська