Постанова № 21586009, 25.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2012 року № 2а-19206/11/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м.Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва звернулася до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкової заборгованості в розмірі 3 229 грн.

Ухвалою суду від 26 грудня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі та надано відповідачу строк для подання заперечень або заяви про визнання позову до 24 січня 2012 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав.

Відповідач ухвалу суду про відкриття скороченого провадження у справі отримав 9 січня 2012 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Закон України «Про державну податкову службу в Україні»та зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має податкову заборгованість у розмірі 3 229 грн. з податку на додану вартість.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 29 січня 2008 року та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м.Києва з 30 січня 2008 року за № 21757, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місцезнаходження: 02094, АДРЕСА_1.

За результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Державною податковою інспекцією у Дніпровському району м. Києва складений акт №2003/17-1977807794 від 20 травня 2011 року, яким встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно подані податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, серпень 2009 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року.

На підставі складеного акту 2 червня 2011 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва винесене податкове повідомлення-рішення № 0007621710, яким на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3 230 грн. за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), код платежу: 3014010100.

Вказане податкове повідомлення-рішення відповідач отримав 6 червня 2011 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи переплату за попередній період в розмірі 1 грн., заборгованість відповідача з податку на додану вартість складає 3 229 грн.

Відповідно до пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.2 статті 49 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон № 2181-ІІІ, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно підпункту 17.1.1. статті 7 Закону № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Позивачем, з метою стягнення податкового боргу, направлено відповідачу податкову вимогу від 6 липня 2011 року № 3585.

Згідно статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Вказану вимогу відповідач отримав 16 серпня 2011 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вимогою, відповідачем не сплачена, рішення та вимога відповідачем не оскаржені.

Згідно облікової картки платника податків заборгованість відповідача становить 3 229 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.18. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що суму боргу у розмірі 3 229 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України суму податкової заборгованості в розмірі 3 229 (три тисячі двісті двадцять девять) грн. на р/р34122999700005 в УДК у Дніпровському районі м. Києва, банк одержувач: ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 24258039.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до підпункту 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.А.Бояринцева