Постанова № 21586004, 23.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 січня 2012 року 13:56 № 2а-15126/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮгНафтоСервіс»

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 18/11-1 від 18.11.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 3157/9/10 від 19.12.2011 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮгНафтоСервіс», (далі - позивач, ТОВ "ЮгНафтоСервіс"), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя, (далі - відповідач, ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя), про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2011 р. відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2011 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції за невчасну сплату податкового зобовязання з орендної плати за землю з юридичних осіб, оскільки п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, пояснив, що, перевіркою встановлено факт невчасної сплати позивачем податкового зобовязання, у звязку із чим було застосовано штрафні санкції. Зазначив про безпідставність посилання позивача на п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки штрафні санкції передбачені цим пунктом застосовуються виключно при обчисленні податкового зобовязання податковим органом.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ "ЮгНафтоСервіс" взято на облік в органах державної податкової служби 25.01.2007 р. і станом на час розгляду справи перебуває на обліку у ДПІ у Соломянському районі м. Києва, згідно Довідки 4-ОПП № 19533/29-004 від 11.07.2011 р.

01.12.2008 р. між позивачем (як орендарем), та Севастопольською міською радою (як орендодавцем), укладено Договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 29/3 строком на 25 років, в звязку з чим позивач є платником орендної плати за земельну ділянку відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України та знаходиться на обліку в ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя з 17.02.2009 р.

05.05.2011р. ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя було проведено перевірку позивача з питань своєчасності погашення погодженого податкового зобовязання по орендній платі за земельні ділянки за лютий 2011 р., про що складено Акт № 1850/10/15-316 від 05.05.2011 р. (далі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, порушення позивачем граничного терміну погашення погодженого податкового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки за лютий 2011 р. по граничному терміну оплати 30.03.2011 р.

За результати перевірки, ДПІ у Гагарінському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001011530 від 16.05.2011р., яким визначено позивачу штраф в розмірі 2617,95 грн.

ТОВ «ЮгНафтоСервіс»оскаржило зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте в задоволенні скарги було відмовлено.

Відповідно до п. 286.2 ст. 287 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 287.3. ст. 87 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Актом перевірки встановлено та не заперечувалось представником позивача, що станом на 30.03.2011 р. у позивача була наявна переплата у сумі 0,03 грн., після проведення нарахувань за лютий 2011 р. у сумі 26179,50 грн. орендної плати за землю по граничному терміну сплати 30.03.2011 р. у позивача утворився борг у сумі 26179,47 грн.

Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що згідно платіжного доручення № 20 від 31.03.2011р., сплату орендної плати за земельні ділянки за лютий 2011 р. в сумі 26179,50 грн. було здійснено з порушенням граничного терміну сплати на 1 день.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Як вбачається з Рішення Конституційного Суду України N1/99-рп від 9 лютого 1999 року, ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій. (згідно Інформаційного листа ВАСУ № 2198/11/13-11 від 24.11.2011р.).

Згідно п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Як встановлено судом, перевірка відповідачем проводилась у травні 2011р., порушення позивачем вимог Податкового кодексу допущено у березні 2011, з чого вбачається, що штрафну санкцію застосовано до позивача за порушення податкового законодавства, яке відбулось у період з 1 січня по 30 червня 2011 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що штрафну санкцію застосовано до позивача з порушенням положень п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Судом визнаються необгрунтованими посилання представника відповідача на те, що визначені п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції застосовуються виключно при обчисленні податкового зобовязання відповідачем і не застосовуються у випадку несплати самостійно узгодженого зобов"язання, оскільки зазначена норма п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не передбачає винятків, додаткових умов чи застережень при застосуванні штрафних санкцій за порушення податкового законодавства у період з 01 січня по 30 червня 2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача не надано суду достатніх належних доказів в обгрунтування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮгНафтоСервіс" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя від 16.05.2011 р. № 0001011530.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮгНафтоСервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 34879680) за рахунок Державного бюджету України

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 23.01.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 27.01.2012 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко