Постанова № 21585943, 16.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2012 року <Час проголошення >№ 2а-14010/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Григоровича П.О., секретаря судового засідання Очколяса О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даванті»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення

№ 0004202310 від 11.05.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Даванті» (надалі Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (надалі Відповідач) про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення рішення № 0004202310 від 11.05.2011 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2011 року відкрито провадження та призначено справу № 2а-14010/10/2670 до розгляду в судовому засіданні.

Через відділ документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду м. Києва представником позивача подано заяву про зміну предмету адміністративного позову (вх. № 03-3/17943 від 28.11.11 р.).

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що вона підлягає задоволенню з посиланням на ч. 1 ст. 51 КАС України.

Таким чином, на розгляді в Окружному адміністративному суді м. Києва знаходиться адміністративний позов з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0004202310 від 11.05.2011 р.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки № 437/23-10/33941024 від 18.04.2011 року в частині порушення Позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Позивач зазначає, що висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем вимог вищевказаного Закону при формуванні податкового кредиту базуються виключно на субєктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами. Не погоджуючись з висновками про завищення податкового кредиту, позивач посилається на те, що податковий кредит сформований ним відповідно до вимог Закону, на підставі належним чином оформлених податкових накладних. За наведених обставин, представник Позивача просить суд скасувати спірне податкове повідомлення рішення.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі та, в свою чергу, зазначив, що не погоджується з позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Даванті»з огляду на те, що в ході перевірки було встановлено господарські взаємовідносини контрагента Позивача ТОВ «Альвіга - К»з підприємствами, що мають ознаки фіктивності. А отже, угода, укладена між Позивачем та його контрагентом, на думку контролюючого органу, є нікчемною та такою, що не мала на меті настання реальних наслідків, а Позивач, в свою чергу, позбавлений права на формування податкового кредиту по цим операціям.

В судовому засіданні 12.12.2011р. встановлена можливість розглядати справу на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України в порядку письмового провадження, з огляду на те, що представниками сторін подано відповідну письмову заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Даванті»(код ЄДРПОУ 33941024) з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альвіга К»(код ЄДРПОУ 36564204) (надалі Контрагент) за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року.

За наслідками вказаної перевірки субєктом владних повноважень складено Акт перевірки № 437/23-10/33941024 від 18.04.2011 року (надалі - Акт).

Як вбачається з висновків Акту, перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Даванті»(код ЄДРПОУ 33941024) пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого Позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 9004,00 грн., в тому числі по періодах: за серпень 2010 року на суму 9004,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва винесено спірне податкове повідомлення рішення № 0004202310 від 11.05.2011 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 11255, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 9004,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2251,00 грн.

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням рішенням, Позивач скористався правом на оскарження акту індивідуальної дії в апеляційному порядку.

Так, після отримання податкового повідомлення-рішення №0004202310 від 11.05.2011 р., позивач, на підставі ст. 56 Податкового кодексу України, звернувся зі скаргою № 93 від 18.05.201 1 р. до Державної податкової адміністрації м. Києва про скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення № 0004202310 від 11.05.2011 р.

Вказана скарга, відповідно до Рішення № 7429/10/25-114 від 15.07.2011 р. ДПА м. Києва «Про результати розгляду первинної скарги», залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

26.07.2011 р. Позивач звернувся до Державної податкової служби України з скаргою № 118 про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004202310 від 11.05.2011 р.

29.09.2011 р. ТОВ «Даванті»отримало Рішення про результати розгляду повторної скарги Державною податковою службою України № 2001 6/10-2315 від 26.09.2011 р., відповідно до якого, скарга ТОВ «Даванті»про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004202310 від 11.05.201 1 р. залишена без задоволення.

З огляду на вказані обставини, позивач звернувся до суду з метою вирішенні даного публічно-правового спору по суті.

В такому випадку, Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, заслухавши пояснення представників сторін приймає до уваги правову позицію Позивача, тим самим вважаючи, що спірне податкове повідомлення рішення Держаної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, Відповідач, вмотивовуючи правомірність винесення оспорюваного податкового повідомлення рішення посилається, зокрема, на базу даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Податковий орган, з посиланням на Базу даних, зазначив, що ТОВ «Даванті»в липні 2010 року неправомірно сформовано податковий кредит в сумі 9004,00 грн. за рахунок контрагента ТОВ «Альвіга К», правочини якого з третіми особами органами податкової служби визнано нікчемними в силу Закону.

Суд, вирішуючи спір враховує те, що оскаржуване Рішення ґрунтується на Акті перевірки Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва контрагента Позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Елфа Дисплей»(код ЄДРПОУ 33743908) та ТОВ «Е-Восток Україна»(код ЄДРПОУ 34478763), з якими позивач у відносини безпосередньо не вступав.

В свою чергу, з Акту перевірки контрагента Позивача вбачається, що ДПІ у Деснянському районі м. Києва отримано Лист ДПА у м. Києві від 26.01.2011 року № 130/7/23-208 «Щодо відпрацювання схеми мінімізації податкових зобовязань», в якому значиться інформація щодо підприємств високого ризику, до яких віднесено і ТОВ «Е-Восток Україна»(код ЄДРПОУ 34478763).

Однак, під час розгляду справи Відповідач не зміг довести звязку діяльності цих підприємств з діяльністю позивача. По своїй суті Акт перевірки контрагента Позивача, та викладені в ньому обставини взаємовідносин ТОВ «Альвіга К»з іншими підприємствами стосуються виключно відносин лише цих третіх осіб та не мають правового значення при вирішенні даної справи, не спростовують факту поставки товарів за розглядуваними операціями між позивачем та його контрагентом.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181) ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе персональну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Враховуючи зазначене, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 КАС України, правосуддя в адміністративному судочинстві на підставі принципів змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

З урахуванням сутності заперечень проти позову, Окружним адміністративним судом м. Києва, було запропоновано податковому органу надати належні докази, які б могли підтвердити доводи відносно того, що наведені в податковій накладній відомості не відповідають дійсності, а отже у позивача відсутнє право на податковий кредит.

Відповідно до ч. 3 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

З урахуванням того, що податковим органом таких доказів не надано, Окружним адміністративним судом м. Києва встановлено недостатність доказів які в сукупності всебічно і повно підтверджують або спростовують обставини законності права позивача на отримання податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, під час розгляду даної справи в судовому засіданні 16 листопада 2011 року для встановлення обставин, необхідних для розгляду і правильного вирішення спору по суті, судом витребувано у Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва додаткові докази по справі стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвіга - К»(код ЄДРПОУ 36564204), а саме щодо декларування та сплати останнім податкових зобовязань по податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Даванті»за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року.

З наданих Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва документів вбачається, що контрагентом Позивача ТОВ «Альвіга К»було подано податкову декларацію по податку на додану вартість, з 16 рядку додатку № 5 якої вбачається, що ТОВ «Альвіга К»було задекларовано в повному обсязі суму податкових зобовязань по податку на додану вартість по взаємовідносинах з позивачем, а саме обсяг поставки (без ПДВ) в сумі 45020, 00 грн., ПДВ 9004, 00 грн.

За даними зворотнього боку облікової картки платника податку на додану вартість ТОВ «Альвіга К», станом на серпень місяць 2010 року (період, наступний за виникнення спірних правовідносин) у останнього відсутня недоїмка по сплаті податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

На підтвердження фактичності виконання зобовязань під час господарських взаємовідносин між Позивачем та ТОВ «Альвіга К», судом встановлено наступне.

Згідно наданих до матеріалів справи документів, що також не заперечувалось Відповідачем, у перевіряємий період ТОВ «Альвіга К»виступало Постачальником, а ТОВ «Даванті»- Покупцем товарів.

Так, з боку ТОВ «Альвіга К»Позивачу було виставлено наступні рахунки фактури:

­№ СФ-0000098 від 05.07.2010 року на загальну суму 9624, 00 грн., в т.ч. ПДВ 1604, 00 грн.

­№ СФ-0000101 від 05.07.2010 року на загальну суму 44400,00 грн., в т.ч. ПДВ 7400,00 грн;

Грошові кошти сплачувалися від ТОВ «Даванті»на розрахунковий рахунок ТОВ «Алвіга-К» на підставі виписаних рахунків-фактур, копії яких Позивачем долучено до матеріалі справи.

На виконання умов згідно рахунків фактур між ТОВ «Алвіга-К»та ТОВ «Даванті», останнім прийнято товар по видаткових накладних № РН 0000073 від 20.07.2010 року та № РН 0000030 від 06.07.2010 року.

За наслідком вказаних господарських відносин ТОВ «Альвіга К»на користь Позивача було виписано наступні податкові накладні:

-№ 376 від 20.07.2010 року на загальну суму 44400,00 грн., в т.ч. ПДВ 7400,00 грн;

-№ 342 від 06.07.2010 року на загальну суму 9624, 00 грн., в т.ч. ПДВ 1604, 00 грн.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних і були включені до податкового кредиту відповідних періодів і відображені у реєстрі отриманих податкових накладних № 7 за липень 2010 року, копія якого Позивачем додається до матеріалів справи.

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі та відображені у копіях відповідних банківських виписок.

Отже, суд приходить до висновку про те, що наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визнання правомірним формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.

Крім того, судом Позивачу, з метою повного підтвердження власної правової позиції, було запропоновано надати докази використання товару, отриманого від ТОВ «Альвіга К»у власній господарській діяльності.

На пропозицію суду щодо надання відповідних додаткових доказів, Позивачем надано документи, що підтверджують рух товару, придбаного у ТОВ «Альвіга - К».

Так, судом встановлено, що ТОВ «Даванті»було придбано у ТОВ «Альвіга-К»наступну продукцію:

- Листівки - 6000 шт. на суму 15000,00 грн.

- Буклет А-4 двосторонній - 4000 шт. на суму 22000,00 грн.

Вищевказана продукція, була прийнята на склад матеріалів позивача, що підтверджується доданими до адміністративного позову документами та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 2091 «Місця зберігання ТМЦ»за липень 2010 р.

Як вбачається з пояснень представника Позивача, зазначені вище товари замовлялись з метою подальшого рекламування своєї продукції для збільшення ринку її збуту на території України, зокрема м. Донецьку, як одне з міст яке приймає чемпіонат Європи з футболу 2012 року.

Власне, розповсюдження рекламної продукції було доручено та виконувалось ТОВ «ДОН-СНЕК»(м. Донецьк, вул. Щорса, буд. 108), що підтверджується наступними документами, а саме:

- Рахунок-фактура № б/н від 16.07.2010 р. наданий позивачу ТОВ «ДОН-СНЕК»на суму 32955,44 грн. для оплати послуг по розповсюдженню.

До того ж, продукція, а саме рецепшн + тумба була прийнята на склад позивача, що підтверджується доданими до адміністративного позову документами та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 281.

В подальшому даний товар, був проданий ТОВ «Гранд-Чубинське»(08321, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Чубинське, вул. Київська, 5).

Мотивуючи висновок щодо неправомірності винесених субєктом влади податкових повідомлень - рішень, Окружний адміністративний суд м. Києва також зазначає, що послуги у формі придбання товарів, отримані Позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з придбання даних товарів також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство повязує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з пояснень Позивача, та не заперечувалось Відповідачем, на момент вчинення господарських правовідносин між Позивачем та Контрагентом, і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, ТОВ «Альвіга- К», як юридична особа було внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та було зареєстровано платником податку на додану вартість.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Даванті», в даному випадку, підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення рішення № 0004202310 від 11.05.2011 року Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович