Постанова № 21585875, 17.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

17 січня 2012 року № 2а-18239/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є.,

розглянув в порядку частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва провизнання неправомірними дій та зобовязання вчинити дії О Б С Т А В И Н И С П Р А В И Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф» (надалі також «Позивач», ТОВ «ТПК «Еколайф») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (надалі також «Відповідач») про визнання неправомірним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва №2587 від 14 вересня 2011 року; визнання протиправними дії державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва щодо проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «ТПК «Еколайф»на підставі Наказу №2857 від 14 вересня 2011 року в результаті якої було складено Акт №282/23-20/37099621 від 22 вересня 2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф»(код ЄДРПОУ 37099621) з питань правильності нарахування та повноти обчислення податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Трансбуд-2»(код ЄДРПОУ 32373468) за березень 2011 року, за яким неправомірно визнано правочини, укладені та виконані ТОВ «ТПК «Еколайф»з ТОВ «Трансбуд-2», ТОВ «Еквітас» та ТОВ «КФ «Десна»за березень 2011 року такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону та за яким неправомірно визнано недійсними дані, які наведено в декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року (з урахуванням додатку 5), в результаті чого у ТОВ «Кондитерська фабрика «ДЕСНА»зменшено задекларований кредит з податку на додану вартість за березень 2011 року на 190130,00 грн. та зменшено задекларовані податкові зобовязання з податку на додану вартість на 397915,20 грн.; зобовязати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі м. Києва поновити у всіх електронних системах, в тому числі в АС «Результати співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а також в особовій картці ТОВ «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф»код ЄДРПОУ 37099621, задекларовані: в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року суму податкового зобовязання у розмірі 397915,20 грн.; суму податкового кредиту в розмірі 190130,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що дії Відповідача щодо проведення перевірки вчинено з порушенням процедури, підстав, способу, визначеного чинним законодавством України, а також внесення до акту перевірки даних, які не відповідають дійсності, є протиправними. Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 17 січня 2012 року не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Представником Відповідача 17 січня 2012 року через канцелярію суду подано клопотання про перенесення судового засідання, яке Відповідач обґрунтовує зайнятістю у розгляді іншої справи. Проте, Суд звертає увагу на те, що дане клопотання є необґрунтованим, оскільки Суду не було надано належних доказів на підтвердження викладених в ньому фактів.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф» надав додаткові пояснення та не заперечив щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати експерта чи свідка.

Заслухавши представника Позивача, який не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження, та враховуючи неявку представника Відповідача, який був повідомлений належним чином, Суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва на підставі Наказу № 2857 від 14 вересня 2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Еколайф», код за ЄДРПОУ 37099621 з питань правильності нарахування та повноти обчислення податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Трансбуд-2»(код ЄДРПОУ 32373468) за березень 2011 року, у період з 15 вересня 2011 року по 20 вересня 2011 року.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф»(код за ЄДРПОУ 37099621) з питань правильності нарахування та повноти обчислення податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Трансбуд-2»(код за ЄДРПОУ 32373468) за період з 1 березня 2011 року по 31 березня 2011 року»№282/23-20/37099621 від 22 вересня 2011 року, яким встановлено порушення ТОВ «ТПК «Еколайф», зокрема:

-частини 5 статті 203, частини 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТПК «Еколайф» з ТОВ «Трансбуд-2»задекларований податковий кредит за березень 2011 року зменшений на 190130,00 грн. та задекларовані податкові зобовязання зменшені на 376915,20 грн.

Позивач вважає дії Відповідача по проведенню перевірки та встановленню порушення у вищезазначеному акті протиправними.

.

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про визнання протиправними дій Відповідача по проведенню перевірки та встановленню фактів і внесення до акту перевірки вищевказаних порушень, як дій субєкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даних дій з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з висновком ЄСПЛ у справі «Проніна проти України»(рішення від 18 липня 2006 року) кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд приходить до наступних висновків.

Для цілей даної адміністративної справи Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України дії субєкта владних повноважень перевіряються на предмет їх законності в контексті дотримання субєктом владних повноважень процедури вчинення даних дій.

Іншими словами, дії субєкта владних повноважень завжди являють собою передбачену законом систему логічних та послідовних актів (процедур), які повинен вчинити даний субєкт у відповідних правовідносинах.

В контексті даної адміністративної справи, Суд вважає за необхідне зазначити про те, що дії податкового органу, які є предметом оскарження в даній справі, підлягають перевірці лише з огляду на дотримання Відповідачем вимог чинного законодавства (процедури) при проведенні перевірки. В той же час, перевірка висновків акту перевірки виходить за межі завдань адміністративного судочинства, оскільки в даному випадку перевірка висновків акту перевірки свідчить про встановлення адміністративним судом законності самого акту перевірки, який не є тим рішенням субєкта владних повноважень, яке може бути оскаржено до суду, оскільки безпосередньо не визначає обсягу прав та обовязків Позивача.

Суд окремо акцентує увагу на те, що Відповідачем, всупереч встановленим чинним законодавством вимогам, станом на час вирішення даної справи не прийнято відповідного податкового повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки (на підставі Акту ««Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф»(код за ЄДРПОУ 37099621) з питань правильності нарахування та повноти обчислення податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Трансбуд-2»(код за ЄДРПОУ 32373468) за період з 1 березня 2011 року по 31 березня 2011 року» №282/23-20/37099621 від 22 вересня 2011 року.

Як передбачено підпунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Внаслідок аналізу норм статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - правовий акт індивідуальної дії органу державної податкової служби або митного органу, який останні зобов'язані прийняти у передбачених законом випадках, видається конкретному платнику податку та створює для нього юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити суму грошового зобов'язання та/або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Підстави, за наявності яких у контролюючого органу виникає обов'язок скласти та вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення, визначені п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 та п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України, а саме: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (крім випадку порушення громадянами вимог законодавства про декларуванні товарів при їх переміщенні через митний кордон України); дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; за результатами перевірки контролюючий орган зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток; за результатами перевірки контролюючий орган зменшує розмір задекларованого від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V Кодексу; за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, судом винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що вищевказаними нормами Податковго кодексу України визначено імперативний порядок здійснення податковими органами податкового контролю та повноваження податкових органів щодо його здійснення, а, зокрема, порядок проведення перевірки, види інформації, яка може використовуватися податковим органом при її проведенні, порядок здійснення запитів з метою отримання інформації, а також імперативний порядок та строки оформлення результатів перевірки.

Відповідно до п. 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України окремі податкові повідомлення-рішення приймаються також за результатами перевірки у разі здійснення розрахунку грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Одним із способів здійснення податкового контролю підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу (підпункт 77.8 статті 77 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач надіслав Позивачу повідомлення №18624/10/23-255 від 14 вересня 2011 року, в якому на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України просить надати відповідні документи для належного проведення документальної невиїзної перевірки з питань дотримання податкового та іншого законодавства.

Посилаючись на норму підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний надати пояснення та документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Суд звертає увагу, що Позивач отримав вищезазначений лист поштою 20 вересня 2011 року та надавав відповідь вих..№40 від 21 вересня 2011 року разом з копіями первинних документів, тобто в межах визначених статтею 78 Податкового кодексу України строку. Проте, як вбачається з Акту перевірки № 282/23-20/37099621 від 22 вересня 2011 року, перевірка проводилась Відповідачем з 15 вересня по 16 вересня, отже без врахування первинних документів, що були надіслані Позивачем.

Таким чином Суд приходить до висновку, що Відповідач затверджуючи результати перевірки 22 вересня 2011 року порушив процедуру проведення перевірки, адже надіславши Повідомлення за №18624/10/23-255 від 14 вересня 2011 року не забезпечив повноту та всебічне проведення перевірки, оскільки не врахував 10-денний строк на надання відповіді Позивачем.

Отже, Позивач у позовній заяві, посилаючись на норми чинного законодавства України, доводить своє порушене право щодо процедури проведення перевірки Відповідачем, підтверджуючи матеріалами справи, а саме Повідомленням від 14 вересня 2011 року №18624/10/23-255 та Актом перевірки № 282/23-20/37099621 від 22 вересня 2011 року, з якого вбачається, що Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва позбавила Позивача права на розумні строки, що передбачені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України для підготовки та надіслання необхідних документів для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Еколайф».

За таких обставин, Суд прийшов до висновку, що Відповідачем у спірних публічно-правових відносинах порушено принцип обґрунтованості закріплений в пункті 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що в свою чергу свідчить про порушення Відповідачем пункту 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, якою закріплено, що субєкт владних повноважень має діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під принципом обґрунтованості Суд розуміє принцип відповідно до якого рішення приймається з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від субєкта владних повноважень враховувати як обставини, на обовязковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Субєкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

Таким чином, системно проаналізувавши матеріали справи, вимоги чинного законодавства України, оцінивши подані учасниками процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Так, Суд дійшов висновку, що Наказ №2857 від 14 вересня 2011 року винесений відповідно до вимог чинного законодавства України, у звязку з чим не має правових підстав для його скасування.

Водночас, Судом встановлено, що при оформленні результатів перевірки Відповідачем частково було порушено процедуру оформлення результатів перевірки, що в свою чергу порушує взаємовідносини Позивача із контрагентами, таким чином висновки, які містяться в Акті перевірки, не можуть самі по собі бути предметом розгляду в судовому порядку, у звязку з неприйняттям податкового повідомлення-рішення, що позбавляє Позивача можливості доведення правомірності своїх дій.

Відтак, задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права особи у сфері публічно-правових відносин.

В той же час, Суд повторно звертає увагу на те, що конкретні висновки, викладені в акті перевірки, не можуть бути предметом судового розгляду в даній адміністративній справі, оскільки акт перевірки сам по собі не є предметом оскарження.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є частково обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

За таких обставин Суд встановлює, що належним та повним способом захисту порушенного права Позивача у спірних публічно-правових відносинах є визнання частково протиправними дій ДПІ у Печерському районі міста Києва, які полягають у порушенні вимог чинного законодавства при проведенні та оформленні результатів перевірки згідно Акту № 282/23-20/37099621 від 22 вересня 2011 року та зобовязання субєкта владних повноважень винести визначене чинним законодавством рішення на підставі Акту перевірки №282/23-20/37099621 від 22 вересня 2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак, враховуючи вимоги частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь Позивача 28 грн. 24 коп. судових витрат.

Відповідно до викладених в Листі Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2011 року № 2135/11/13-11 розяснень, «з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень відповідача».

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії ДПІ у Святошинському районі міста Києва, які полягають у порушенні вимог чинного законодавства, а саме порушенні процедури проведення та оформлення результатів перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф»

3. Зобовязати ДПІ у Святошинському районі міста Києва вчинити визначені чинним законодавством України дії та прийняти відповідне рішення на підставі Акту перевірки № 282/23-20/37099621 від 22 вересня 2011 року.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ТОВ «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф»14 грн. 12 коп. судових витрат з рахунків Державного бюджету України.

Головному управлінню Державного казначейства України в м. Києві забезпечити стягнення судових витрат в розмірі 14 грн. 12 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська