ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
23 січня 2012 року <Час проголошення > № 2а-14296/11/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: судді Григоровича П.О., секретаря судового засідання Очколяса О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПершого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Комунального підприємства «Київблагоустрій» про стягнення 69839,55 грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій»про стягнення адміністративного –господарських санкцій у розмірі 201139,55 грн.
Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду із заявою (вх. №03-3/20280 від 03.12.2011р.) про зменшення розміру позовних вимог в звязку із частковою сплатою відповідачем суми адміністративно- господарської санкції та просить суд стягнути 59999,55 грн. санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2010 рік та 9840,00 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КП «Київблагоустрій»відповідно до 4-х відсоткового нормативу робочих місць, передбаченого ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», повинно було працевлаштувати 8 інвалідів, а працевлаштувало 3, тобто свій обов'язок не виконало, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені за порушення строків сплати зазначеної суми санкцій.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову та в судовому засіданні зазначив, що відповідач подав звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік та не має обов’язку підбору та працевлаштування інвалідів.
В судове засідання 13.12.2011р. представник відповідача не прибув, з клопотаннями до суду не звертався. Таким чином, враховуючи згоду позивача та відповідно до п. 6 ст. 128 КАС України, справа вирішується в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд м. Києва -
ВСТАНОВИВ:
28.02.2011р. Комунальне підприємство «Киїблагоустрій»подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік - по формі 10-ПІ, затвердженої наказом Мінпраці України 10.02.2007р. № 42.
Згідно вказаного звіту середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2010 році становила 202 особи. Відповідно до вимог ст. 19 “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив робочих місць для забезпечення влаштування інвалідів для КП «Київблагоустрій»за 2010 рік складає 8 осіб, при цьому, фактична кількість штатних працевлаштованих інвалідів на підприємстві складає 3 особи.
У вказаному звіті позивач самостійно визначив суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 235445,55 грн.
За несплату самостійно визначеної суми адміністративно-господарських санкцій, позивачем нарахована пеня у розмірі 1 140 грн.
Оскільки відповідач частково сплатив адміністративно –господарські санкції в сумі 175446,00 грн. в добровільному порядку, заборгованість зі сплати штрафних санкцій станом на 03.12.2011р. складає 59999,55 грн. та 9840,00 грн. пені за порушення строків сплати зазначеної суми санкцій.
Даючи правову оцінку правовідносинам, що виникли, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 № 875-ХІІ із змінами та доповненнями (далі –Закон № 875-ХІІ) передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.
Згідно зі статтею 17 Закону № 875-ХІІ, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з врахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 26.09.2002р. № 1434, основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів, є, зокрема контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону.
У відповідності до покладених на Фонд завдань останній здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені.
Таким чином, Фонд та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з роботодавцями, зокрема, здійснюють контроль за виконанням нормативу робочих місць для інвалідів, перерахуванням адміністративно-господарських санкцій, тощо.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до статті 19 Закону № 875-ХІІ передбачається, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість округлюється до цілого значення.
Відповідно до статті 20 Закону № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Дія зазначеного Закону розповсюджується на всі підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю та є однаковою для всіх.
Відповідно до частини 2 статті 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70 (далі - Порядок), установи і організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, сплачують суму адміністративно-господарських санкцій та пеню відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних так і фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Відповідно до пункту 3 Порядку, у разі коли підприємства, установи, організації та фізичні особи, що використовують найману працю не одержують прибутку, то сума адміністративно-господарських санкцій та пеня сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства.
Частина 4 статті 20 Закону України від 01.03.1991р. № 803-ХІІ «Про зайнятість населення»зобов'язує підприємства звітувати за наявними вакансіями щомісяця.
Підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
Тобто, підприємство повинно створити робочі місця і повідомити службу зайнятості про те, яку категорію інвалідів воно може прийняти на такі створені ним місця. А служба зайнятості вже направляє на ці створені підприємством робочі місця зареєстрованих у ній інвалідів з урахуванням їх побажань, рекомендацій МСЕК і професійних навичок.
Доказів про те, що протягом 2010 року відповідач надавав щомісяця інформацію встановленого зразку щодо наявності вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів суду не надано.
Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” покладає на підприємство обов’язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи перелічені в ч. 1 ст.18 Закону, а ті, в свою чергу, зобов’язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів.
Враховуючи вимоги Закону, підприємство може бути звільнено судом від відповідальності щодо сплати штрафних санкцій за невиконання 4% нормативу працевлаштування інвалідів, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів та включило їх до колективного договору, провело атестацію робочих місць з відповідними державними установами, своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.
Згідно ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що відповідачем у 2010 році не було вжито заходів зі створення робочих місць для інвалідів та не повідомлено щомісяця органи працевлаштування інвалідів про створення відповідних робочих місць, що унеможливило направлення цими органами до підприємства відповідача інвалідів для працевлаштування.
Відповідно до п.3.4. Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007р. № 233, нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу). На виконання п. 3.7. зазначеного Порядку, Позивачем у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів було розраховано суму пені на дату її подання, яка складає 9840,00 грн.
Отже, оскільки у Відповідача не було додатково створено 5 робочих місць для інвалідів та, відповідно, їх не було працевлаштовано, то згідно статті 20 Закону № 875-ХІІ, у КП «Київблагоустрій»утворилась заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів, з урахуванням часткової сплати, у розмірі 59999,55 грн. (розрахунок додається) та пені за порушення строків сплати зазначеної суми санкцій в розмірі 9 840 грн., що разом складає 69839,55 грн.
Взявши до уваги те, що доказів погашення зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в даному випадку підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Київблагоустрій»(код ЄДРПОУ 26199708, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 143) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2010 рік, у розмірі 59999,55 грн. (п’ятдесят дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять грн. 55 коп.) та пені у розмірі 9840,00 грн. (дев’ять тисяч вісімсот сорок грн. 00 коп.) до доходної частини Державного бюджету України на р/рах. №31219230700001 ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 2426221, код призначення платежу 50070000;1- адміністративно –господарська (штрафна) санкція за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2010 рік.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя П.О. Григорович
Судове рішення № 21585816, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 23.01.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-14296/11/2670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: