Постанова № 21585813, 16.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2012 року           <Час проголошення >          № 2а-8772/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Григоровича П.О., секретаря судового засідання Очколяса О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпласт»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення –рішення №0002342310/0 від 18.10.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімпласт»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення №0002342310/0 від 18.10.2010р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки відносно заниження позивачем податку на прибуток в сумі 87 500 грн. є хибним. Крім того, позивач вказує на неправомірне застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 231405,20 грн. на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». З огляду на зазначене, представник позивача просить суд скасувати оспорюване податкове повідомлення –рішення.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що перевіркою зроблено висновок, що позивачем, в порушення вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 87500 грн., внаслідок чого винесене оскаржуване податкове повідомлення –рішення №0002342310/0 від 18.10.2010р., яким збільшено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 87500 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 231405,20 грн. на підставі п.п. 17.1.3 п. 17 1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке вважає правомірним.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Хімпласт»(код ЄДРПОУ 21628041) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2007 року по 31березня 2010 року, про що складено акт від 27вересня 2010 року №187/23-209/21628041.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення вимог п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. 3.1 наказу ДПА України від 29.03.2003 №143.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва винесене оскаржуване податкове повідомлення –рішення від 18.10.2010р. №0002342310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 87500 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 231405,20 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення –рішення №0002342310/0 від 18.10.2010р. залишено без змін, скарги –без задоволення.

Правомірність вказаного податкового повідомлення –рішення і є предметом даного спору.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, перевіркою показників у рядку 01.2 «приріст балансової вартості запасів»Декларацій з податку на прибуток за період з 01.04.07 по 31.03.10 встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників за 4 квартал 2009 року в сумі 1883030 грн. та завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників за 1 квартал 2010 року в сумі 1533030 грн., а саме, перевіркою правильності заповнення декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік на підставі даних додатку К1/1 до декларації встановлено, що підприємство у рядку А графи 6 додатку К1/1 «Розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів»до вищезазначеної декларації визначило приріст балансової вартості матеріальних активів на кінець звітного року у сумі 2848612 грн. (від'ємне значення показника рядка А графи 6 додатку К1/1), який збільшив валові доходи підприємства у рядку 01.2 декларації за відповідний період.

Бухгалтерський облік 2 класу «Запаси»на підприємстві не ведеться. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей на підприємстві не проводилась, наказ на її проведення не складався.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Хімпласт»в порушення п.3.1 наказу ДПА України від 29.03.2003 №143 та п. 5.9 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занизило приріст балансової вартості запасів за 2009 рік на 1883030 грн. За даними перевірки приріст вартості запасів на кінець звітного періоду складає 4731642 грн. (розрахунок наведено на сторінках 5, 6 акта перевірки).

Відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду. різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Також перевіркою встановлено завищення ТОВ «Хімпласт»задекларованого показника в сумі 1533030 грн., зайво включеного до складу валового доходу за 1 квартал 2010 року.

Враховуючи викладене, перевіркою встановлено порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 87500 грн.

Перевіркою показників у рядку 01.1 «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»Декларацій з податку на прибуток за період з 01.04.07 по 31.03.10 встановлено заниження задекларованих показників за 2 квартал 2008 року в сумі 172407 грн. та завищення задекларованих показників за 4 квартал 2008 року в сумі 172407 грн., а саме ТОВ «Хімпласт»в порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включило до складу валового доходу у 2 кварталі 2008 року вартість експортних операцій згідно з вантажною митною декларацією від 18.04.2008 року №146893 на суму 172407 грн. Зазначену суму 172407 грн. ТОВ «Хімпласт»включило до складу валового доходу у 4 кварталі 2008 року.

За змістом підпункту «б»пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі самостійного виявлення платником податків до початку його перевірки контролюючим органом факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів такий платник зобов’язаний відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

При цьому, ТОВ «Хімпласт», всупереч вимогам пп. «б»п. 17.2 ст. 17 Закону №2181-ІІІ, не було здійснено самостійне донарахування штрафних санкцій на відкориговану суму податкового зобов’язання з податку на прибуток.

З пункту 1.2 статті 1 названого Закону вбачається, що податкове зобов’язання –зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

За визначенням пункту 1.5 цієї ж статті штрафна санкція (штраф) –це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Пунктом 17.3 статті 17 вказаного Закону встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

З наведених законодавчих приписів вбачається, що сума штрафних санкцій за змістом Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є складовою податкового зобов’язання. А відтак недонарахування платником штрафу в порядку підпункту «б»пункту 17.2 статті 17 цього Закону прирівнюється до заниження податку, що обґрунтовує правомірність застосування ДПІ у Святошинському районі м. Києва до ТОВ «Хімласт»штрафних санкцій.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу) починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому, за звітні квартали, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики (абзац 2 п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Пунктом 2.8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року №110 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 року за №268/5459, із змінами, визначено, що недоплата - це заниження суми податкового зобов'язання за відповідні базові податкові (звітні) періоди.

У листі ДПА України від 13.05.2009 № 9842/7/23-4017/227 зазначено, що штрафні (фінансові) санкції відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181 застосовуються на визначені перевіркою суми занижень податкових зобов'язань (недоплат) за відповідні базові податкові (звітні) періоди без урахування встановлених перевіркою завищень податкових зобов'язань у інших базових податкових періодах (крім випадків, коли до початку перевірки платник податків самостійно виявив факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів та відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону №2181 відкоригував ці суми шляхом подання уточнюючого розрахунку або відображення коригувань у відповідних рядках декларацій за наступні податкові періоди).

Відповідно до підпункту 6.1.3 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року №110 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 року за №268/5459, із змінами, у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за. кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.

Для дотримання вимог щодо максимального (п'ятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) розміру штрафних (фінансових) санкцій:

1)          визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені;

2)          визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції:

3)          здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат. До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цих пунктом. З метою практичного застосування цього підпункту періодом, на який припадає недоплата, слід уважати період, на який припадає граничний термін подання податкової декларації. Згідно наданого відповідачем розрахунку штрафних (фінансових) санкцій по ТОВ «Хімпласт»штрафні санкції в сумі 196405,20 грн. були застосовані на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ на суми донарахованого зобов’язання, а саме 2 квартал 2008 р. –43102,00 грн. та 4 квартал 2009 р. –383258,00 грн., які були включені до податкових декларацій із запізненням (несвоєчасно). Виходячи з вищенаведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підтверджуються фактичними обставинами та доказами, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, в зв’язку з чим відсутні правові підстави для скасування податкового повідомлення –рішення №0002342310/0 від 18.10.2010р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Хімпласт»в даному випадку задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                 П.О. Григорович