Постанова № 21585613, 27.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2011 року 14:56 № 2а-17523/11/2670

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Денза», м. Київ

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення

суддя Смолій І.В.

секретар Колесник І.Ю.

представники :

від позивача : ОСОБА_1 довіреність №б/н від 01.11.11р.

від відповідача : ОСОБА_2 довіреність №21849/9/10-209 від 24.12.10р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Окружного адміністративного суду м. Києва знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Денза»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва б/н та дати.

Ухвалою суду від 28.11.2011р. відкрито провадження по адміністративній справі та призначено справу до розгляду по суті на 14.12.2011р.

В судовому засіданні 14.12.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити останні, представник відповідача проти позовних вимог заперечував. Справу відкладено до 27.12.2011р. для отримання від сторін додаткових матеріалів справи.

В судовому засіданні 27.12.2011р., представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з урахуванням доповнень до адміністративного позову. В обґрунтування позовних вимог посилався на обставини, викладені в позовній заяві та доповненнях до неї.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень посилався на обставини, викладені у акті перевірки та додаткових усних поясненнях у справі.

Розглянувши матеріали справи та наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, а також заперечення на позов, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі Наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва №1982 від 04.10.2011р., головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби ІІ рангу, відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва Бабич О.І. проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Денза»(надалі позивач) в частині дотримання вимог податкового законодавства за липень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Денза»з питань правильності обчислення податкових зобовязань та податкового кредиту по податку на додану вартість за липень 2011 року №1319/23-7/31811682 від 05.10.2011р., відповідно до якого встановлено порушення ТОВ «Денза»:

-ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України, п. 198.6, ст. 198, п. 201.6 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, що призвело до заниження податку на додану вартість за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р. на загальну суму 771946,42 грн., в звязку з чим податковим повідомленням-рішенням б/н та дати позивачу визначено суму податкового зобовязання, за основним платежем 771946,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 192987,00 грн., а всього на суму: 964933,00 грн.

Вважаючи, прийняте податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та незаконним Товариство з обмеженою відповідальністю «Денза»звернулося до суду із позовом про його оскарження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення податкових зобовязань слугував висновок податкового органу про заниження податкового зобовязання на загальну суму 771946,00 грн. по взаємовідносинах позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «РІП»у липні 2011 року на загальну суму 1966069,79 грн., в т.ч. ПДВ 393213,96 грн., що відповідає даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2011 року, а також висновок про те, що ТОВ «РІП»та ТОВ «Монтарія»є постачальниками ТОВ «Денза»з ознаками сумнівності.

Висновок відповідача про вище вказане порушення ґрунтується на тому, що договори, укладені між ТОВ «Денза»та ТОВ «РІП», а також ТОВ «Денза»та ТОВ «Монтарія»не спричинили реального настання правових наслідків. На думку відповідача, господарські операції за липень 2011 року між позивачем та його контрагентами, не підтверджуються, а носять ознаки фіктивності, тобто такі, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися правочинами між ними. У звязку з чим, відповідачем зроблено висновок про те, що у ТОВ «Денза»відсутній обєкт оподаткування податком на додану вартість операцій з ТОВ «РІП»та ТОВ «МОНТАРІЯ»в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2011р. позивачем подано до ДПІ у Печерському районі м. Києва заперечення на Акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Денза»№1319/23-7/31811682 від 05.10.2011р. (вих. №365), в яких позивач, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість складеного відповідачем акту, просив відмінити даний акт, а також не виносити податкове повідомлення-рішення на підставі висновків, наведених в акті.

25.10.2011р. ДПІ у Печерському районі м. Києва надіслано на адресу позивача повідомлення (вих. №13692/10/23-711 «Про результати розгляду заперечення від 17.10.2011р. №365 (вх.. до ДПІ від 18.10.2011р. №63693/10) до акту від 05.10.2011р. №1319/23-7/31811682 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Денза»з питань правильності обчислення податкових зобовязань та податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р.».

За результатами розгляду заперечення позивача відповідачем вирішено висновки Акту від 05.10.2011р. №1319/23-7/31811682 документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Денза»залишити без змін, а також, відповідно до п. 86.8 статті 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, прийняти протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду і надання письмової відповіді на заперечення, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з висновком ДПІ у Печерському районі м. Києва, ТОВ «Денза»09.11.2011р. подана скарга до Державної податкової адміністрації у місті Києві на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва б/н та дати, яким збільшено суму грошового зобовязання ТОВ «Денза»з податку на додану вартість на 771946,00 грн. за липень місяць 2011р. та застосовано штраф у розмірі 192987,00 грн. (вих. №399), в якій позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва б/н та дати, але відповіді на дану скаргу позивачем суду не надано.

Судом встановлено, що 07 липня 2011 року між ТОВ «Денза»(Замовник) та ТОВ «МОНТАРІЯ»(Виконавець) укладено Договір №0707НН на постачання матеріалів.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного вище Договору, Виконавець приймає на себе зобовязання виконати поставку меблів для готельних номерів (надалі матеріали), відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), яка є невідємною частиною цього Договору.

У відповідності до п. 1.2. Договору, Замовник (позивач) зобовязаний прийняти матеріали належної якості та оплатити їх вартість згідно умов цього Договору.

Строк та умови поставки матеріалів передбачений п. 2 Договору, кінцевий строк визначено 31 липня 2011р. (п.2.1. Договору).

Згідно п. 3.1. зазначеного вище Договору, загальна вартість включає в себе вартість матеріалів, вартість доставки Замовника (в т.ч. вартість перевезення, страхування, імпортних митних зборів, завантаження та розвантаження, а також інші витрати, повязані з виконанням даного Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору, загальна вартість встановлюється в гривнях та дорівнює 2272394,77 грн., у тому числі ПДВ 378732,46 грн.

Пунктом 3.3. передбачено, що Замовник сплачує Виконавцю загальну вартість Договору протягом 45-ти банківських днів з моменту передачі та підписання Сторонами видаткових накладних на матеріали.

У відповідності до п. 3.4. Договору, замовник може сплачувати Виконавцю вартість поставлених матеріалів частинами та у строк, вказаний у п. 3.3. Договору.

З матеріалів справи також вбачається, що у відповідності до умов Договору, а саме п. 1.1., Сторонами підписана Специфікація від 07.07.2011р. (Додаток №1 до Договору №0707НН від 07.07.2011р., в якій перелічені матеріали та їх кількість, а також визначена ціна, що складає 2272394,77 грн., в т.ч. ПДВ 378732,46 грн.

Фактом прийняття Замовником матеріалів від Виконавця є підписання Сторонами видаткових накладних (п. 2.3. та п. 2.4. Договору).

В матеріалах справи наявні видаткові накладні №332 від 19.07.2011р. на суму 453112,54 грн., №333 від 19.07.2011р. на суму 112458,12 грн., №334 від 19.07.2011р. на суму 258458,11 грн., №335 від 21.07.2011р. на суму 145878,19 грн., №336 від 21.07.2011р. на суму 348895,22 грн., №337 від 21.07.2011р. на суму 419258,45 грн., №338 від 25.07.2011р. на суму 325819,44 грн., №339 від 25.07.2011р. на суму 208514,70 грн., а всього на загальну суму 2272394,77 грн.

Факт оплати позивачем послуг ТОВ «Монтарія»підтверджується банківськими виписками, які наявні в матеріалах справи.

ТОВ «Монтарія»також виписано ТОВ «Денза»податкові накладні №332 від 19.07.2011р. на суму 453112,54 грн., №333 від 19.07.2011р. на суму 112458,12 грн., №334 від 19.07.2011р. на суму 258458,11 грн., №335 від 21.07.2011р. на суму 145878,19 грн., №336 від 21.07.2011р. на суму 348895,22 грн., №337 від 21.07.2011р. на суму 419258,45 грн., №338 від 25.07.2011р. на суму 325819,44 грн., №339 від 25.07.2011р. на суму 208514,70 грн., а всього на загальну суму 2272394,77 грн.

Судом також досліджено Договір №0107НН від 01.07.2011р., укладений між ТОВ «Денза»(Замовник) та ТОВ «РІП»(Виконавець), у відповідності до умов якого (п.1.1.), Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання виконати ремонтно-оздоблювальні роботи (надалі роботи), у відповідності до Додатку №1 (Кошторис, копія якого наявна в матеріалах справи) власними силами і/або з залученням інших організацій (далі Субпідрядники).

У відповідності до п. 1.3. Договору, Виконавець гарантує, що згідно законодавства України, має всі дозвільні документи на проведення ремонтно-оздоблювальних робіт (копія ліцензії серія АВ №409772, видана 21.10.2008р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, строк дії ліцензії з 21.10.2008р. по 21.10.2013р.), наявна в матеріалах справи. Згідно Договору, роботи проводяться за адресою: м. Харків, просп.. Правди, 2 (п.1.4.).

Згідно п. 2.2.2. та п. 2.2.3. Договору, Замовник зобовязався прийняти роботи, виконані Виконавцем і підписати акт, а також оплатити виконані роботи в розмірі і в термін, визначений даним Договором.

У відповідності до п. 4.3. зазначеного Договору, Виконавець зобовязується завершити виконання робіт не пізніше 22 липня 2011р.

Пунктом 5 Договору визначена загальна вартість робіт, яка складає 2359283,74 грн., в т.ч. ПДВ 393213,96 грн. та порядок розрахунків, у відповідності до якого оплата по Договору виконується Замовником на банківський рахунок Виконавця на підставі підписаних Сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт, не пізніше ніж протягом 45 (сорока пяти) календарних днів з дня підписання Сторонами відповідного Акту.

Доказом підтвердження виконаних ТОВ «РІП»робіт на замовлення позивача по Договору №0107НН від 01.07.2011р. та прийняття їх Замовником є наявні в матеріалах справи акти прийняття виконаних підрядних робіт №1 від 21.07.2011р. за період з 01.07.2011р. по 21.07.2011р. на суму 458112,44 грн., №2 від 21.07.2011р. за період з 01.07.2011р. по 21.07.2011р. на суму 434782,61 грн., №3 від 21.07.2011р. за період з 01.07.2011р. по 21.07.2011р. на суму 325894,11 грн., №4 від 22.07.2011р. за період з 01.07.2011р. по 22.07.2011р. на суму 312145,89 грн., №5 від 22.07.2011р. за період з 01.07.2011р. по 22.07.2011р. на суму 415489,55 грн., №6 від 22.07.2011р. за період з 01.07.2011р. по 22.07.2011р. на суму 412859,14 грн., а всього на загальну суму 2359283,74 грн.

Факт оплати позивачем послуг ТОВ «РІП»підтверджується банківськими виписками, які наявні в матеріалах справи.

ТОВ «РІП»також виписано ТОВ «Денза»податкові накладні №337 від 21.07.2011р. на суму 458112,44 грн., №338 від 21.07.2011р. на суму 434782,61 грн., №339 від 21.07.2011р. на суму 325894,11 грн., №340 від 22.07.2011р. на суму 312145,89 грн., №341 від 22.07.2011р. на суму 415489,55 грн., №342 від 22.07.2011р. на суму 412859,14 грн., а всього на загальну суму 2359283,74 грн.

Наведені обставини та документальні докази у справі підтверджують факт виконання господарських зобовязань сторонами, свідчать про реальне настання правових наслідків, що обумовлені зазначеними вище договорами.

У відповідності до вище викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено взаємозвязок між позивачем та контрагентами, спрямований на створення фіктивних фірм або користування послугами таких фірм з метою, наприклад, здійснення безтоварних господарських операцій та мінімізації податкових зобовязань.

За таких обставин суд встановив, що податковий орган помилково прийшов до переконання про нікчемність Договору №0707НН від 07.07.2011р. укладеного між позивачем та ТОВ «Монтарія»та Договору №0107НН від 01.07.2011р. укладеного між позивачем та ТОВ «РІП», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не було доведено факту наявності заборгованості перед державним бюджетом зі сплати податкових зобовязань в період проведення перевірки в контрагентів позивача ТОВ «Монтарія»та ТОВ «РІП», з чого судом вбачається відсутність завдання шкоди державному бюджету України внаслідок правовідносин позивача з зазначеними контрагентами, оскільки всі передбачені податки були в повному обсязі визначені даними контрагентами для їх сплати до державного бюджету.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закон України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. А відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. При цьому згідно п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996 від 16.07.1999 р. первинний документ - документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення, а згідно із ст.9 цього ж Закону забороняється приймати до виконання первинні документи по господарським операціям, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, а також повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). А податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що субєкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Відповідно до п.п.1.6, 1.7., 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, законодавством чітко передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

З аналізу наведених норм законодавства та матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зазначений правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, товарність операцій також була доведена позивачем згідно наданих до справи документів, та не була допустимими доказами заперечена відповідачем.

Зважаючи на викладене вище, ґрунтуючись на нормах чинного законодавства, в суду є підстави вважати, що позивачем було правомірно включено до сум податкового кредиту суми податку на додану вартість по контрагентам ТОВ «Монтарія»та ТОВ «РІП»в загальному розмірі 771946,00 грн. за липень 2011р.

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення на позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 192987,00 грн. є також протиправним.

Податковим органом не надано доказів невиконання позивачем перед ТОВ «Монтарія»та ТОВ «РІП»зобовязань по зазначених договорах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва б/н та дати, яке складене на підставі Акту про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Денза»з питань правильності обчислення податкових зобовязань та податкового кредиту по податку на додану вартість за липень 2011 року №1319/23-7/31811682 від 05.10.2011р., є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення б/н та дати, складеного на підставі Акту про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Денза»з питань правильності обчислення податкових зобовязань та податкового кредиту по податку на додану вартість за липень 2011 року №1319/23-7/31811682 від 05.10.2011р.

Натомість представник позивача надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності винесення податкового повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва б/н та дати, винесеного на підставі Акту про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Денза»з питань правильності обчислення податкових зобовязань та податкового кредиту по податку на додану вартість за липень 2011 року №1319/23-7/31811682 від 05.10.2011р.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва б/н та дати, винесеного на підставі Акту про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Денза»з питань правильності обчислення податкових зобовязань та податкового кредиту по податку на додану вартість за липень 2011 року №1319/23-7/31811682 від 05.10.2011р.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій