Постанова № 21585418, 17.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 січня 2012 року письмове провадження № 2а-11885/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Брокерський Дім "Фінансист"

до

треті особи Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

ПАТ «Український професійний банк»

ПрАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»

ПАТ «Українська біржа»

ТОВ «Український центральний контрагент»

провизнання протиправним та скасування рішення № 0000242200/0 від 17.03.2011 року Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2011 № 0000242200/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення було прийняте відповідачем на підстав хибних висновків про завищення позивачем витрат під час придбання цінних паперів на фондовій біржі, викладених в акті перевірки.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивач придбав цінні акції підприємства, визнаного в судовому порядку банкрутом, а також на те, що у позивача відстані докази понесення витрат на придбання цінних паперів за угодами, укладеними на фондовій біржі з ТОВ «Український центральний контрагент». Крім того, відповідач зазначив, що позивач безпідставно відніс до складу валових витрат витрати на членські внески до асоціації.

За клопотанням представника позивача з метою всебічного та повного розгляду справи суд залучив до участі у справі у якості третіх осіб на стороні позивача ПАТ «Українська біржа», ПАТ «Український професійний банк», ПАТ «Український депозитарій», ТОВ «Український центральний контрагент».

Треті особи підтримали заявлений позов, надавши свої усні та письмові пояснення на спростовання доводів відповідача.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих позивачем, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

25.02.2011 відповідач провів планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 17.09.2008 по 30.09.2010.

Результати перевірки оформлені Актом № 14/22-025/36114638 від 25.02.2011.

Відповідно до акта перевірки позивачем укладено договір купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.2010 за № Д-1097-10; Д-024-10, а також договір купівлі-продажу цінних паперів від 21.07.2009 за № Д-069-10; Д4136-10 від 06.07.2010. За цими договорами позивач придбав у ТОВ «Фінансист»прості іменні акції ВАТ «Промислово-будівельна компанія»(код ЄДРПОУ 32828173). Факт оплати та передачі-прийняття придбаних позивачем акцій відповідач не заперечує.

Одночасно, відповідач зазначив про те, що емітента придбаних позивачем акцій ВАТ «Промислово-будівельна компанія»відповідно до Постанови Господарського суду міста Києва від 28.03.2008 № 43/267 визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру.

У звязку з цим відповідач дійшов висновку, що придбані позивачем акції не є підтвердженням майнових прав акціонера, тому відсутні підстави вважати їх цінними паперами в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», мають бути зменшені витрати звітного періоду за 1 квартал 2010 року на суму 118900 грн., за І півріччя 2010 року у сумі 4100 грн., за ІІІ квартал 2010 року у сумі 211000 грн.

Також в Акті перевірки зазначено, що у періоді, який перевірявся, встановлено взаємовідносини (купівлю-продаж цінних паперів) позивача та ТОВ «Український центральний контрагент», проте договори з вищевказаним контрагентом на підприємстві відсутні, але були відображені в податковій звітності. Крім цього, відповідач зазначив, що згідно виписок по розрахунковому рахунку надходження або списання грошових коштів від купівлі-продажу цінних паперів з ТОВ «Український центральний контрагент»не встановлено.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що позивач завищив фінансовий результат від купівлі цінних паперів, а також фондових і товарних деривативів у 2009 році на загальну суму 10050472,00 грн. та за 9 місяців 2010 року на суму 36334680 грн., що призвело до заниження валового доходу на суму 46385152 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що відповідач здійснював відрахування членських внесків до Асоціації «Українські фондові торговці», що призвело до завищення ним валових витрат на суму 5050 грн.

Так, відповідач, обґрунтовуючи зазначений висновок послався на те, що Асоціація «Українські фондові торговці»не є державною установою.

Зазначені вище висновки про порушення стали приводом для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 00002422/0 від 17.03.2011, яким позивачу донараховано податкове зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 14496937,50 грн., з них 11597550,50 грн. податку на прибуток та 2899387 грн. штрафних санкцій.

Під час судового розгляду у судовому засіданні 22.11.2011 судом було заслухано свідків, викликаних за клопотанням сторін ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_1 пояснила, що здійснювала перевірку позивача та складала акт перевірки. Під час перевірки дійшла висновку, що цінні папери передані безоплатно, оскільки інше не встановлено на підставі первинних документів. Електронні документи не були прийняті до уваги, оскільки вони не відповідають ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». При цьому вартість цінних паперів встановлено з виписки по рахунку в цінних паперах та з виписки з реєстру угод, які роздруковані з електронного реєстру. З електронної виписки під час перевірки було використано тільки відомості про рух акцій; рух грошей не враховувався.

По акціям банкрута висновок зроблено за методичними рекомендаціями податкової служби, акції слід вважати "технічними" з моменту визнання емітента банкрутом до скасування випуску.

По членським внескам в Асоціації «Українські фондові торговці»норма Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не застосована тому, що не було відомостей про внесення в реєстр неприбуткових організацій.

Свідок ОСОБА_2 зазначила, що за договором з позивачем здійснювала аудит по дослідженню Висновків акту від 25.02.2011 № 14/22-025/36114638 на підставі яких відповідачем прийняте повідомлення-рішення від 17.03.2011 № 0000242200/0. Під час проведення аудиту свідок ОСОБА_2 перевіряла законність відображення в бухгалтерському обліку первинних документів отриманих під час здійснення операцій з цінними паперами. Дослідження стосувалося тільки обігу акцій, оскільки сідок є фахівцем в цій сфері. Під час дослідження, електронні документи були перенесені на паперовий носій та додані до звіту, що міститься у матеріалах справи.

На поставлені судом та сторонами по справі запитання свідок пояснив, що на біржі не може бути укладена угода дарування цінних паперів. Їх оплата є обовязковою умовою функціонування системи торгів. Також під час аудиту свідком було встановлено, що рух грошей проведено по спец рахунку через рахунок банку. Свідком були перевірені платіжні доручення на відповідність сплачених за цінні папери сум. Свідок пояснив, що порівнював кожну угоду з виписками отриманими від позивача, у звязку з цим підтверджує відповідність первинних документів бухгалтерському обліку.

13.01.2011 від ПАТ «Українська біржа»як доказ по справі наданий висновок експертно-економічного дослідження від 30.12.2011 за запитом ПАТ «Українська біржа»стосовно таких питань:

- чи є виписка з реєстру угод, укладених на ПАТ «Українська біржа», первинним документом, що засвідчує проведення господарських операцій з купівлі-продажу цінних паперів та на підставі якого відображаються господарські операції як в бухгалтерському, так і в податковому обліках?

- чи є біржовий звіт ПАТ «Українська біржа»первинним документом, що засвідчує проведення господарських операцій з купівлі-продажу цінних паперів та на підставі якого відображаються господарські операції як в бухгалтерському, так і в податкових обліках?

За результатами експертного дослідження зроблено висновок про те, що виписка з реєстру угод, укладених на ПАТ «Українська біржа»та біржовий звіт є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового кодексу України, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Оскільки вказаний висновок експертного дослідження не є висновком судової експертизи, то суд не може брати його за основу, проте враховує викладені в ньому пояснення як доповнення та підтвердження пояснень третьої особи по справі ПАТ «Українська біржа».

Зважаючи на викладені вище обставини, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 3, 6 Закону України «По цінні папери та фондовий ринок»акція є емісійним іменним цінним папером.

Відповідно до ст.177 Цивільного кодексу України цінні папери є обєктом цивільних прав.

Згідно з ч.1 ст.178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Крім вимоги щодо оборотоздатності, акція, як цінний папір, має відповідати вимогам щодо її форми (ст.6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок») та стосовно обовязкових реквізитів (ст.196 Цивільного кодексу України). При цьому, обовязковою умовою оборотоздатності акцій є проведення реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" чітко визначено, що реєстрація та скасування випуску акцій здійснюється, виключно, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.

Визнання емітента придбаних позивачем акцій банкрутом та початок ліквідаційної процедури є приводом для виконання ліквідатором (ліквідаційною комісією товариства) вимог п.п.1.1 п.1 Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 р. N 222 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 липня 2005 р. N 398).

Суд звертає увагу, що під час проведення перевірки відповідач не вдався в дослідження питання виконання ВАТ «Промислово-будівельна компанія»вимог зазначеного вище Порядку, а також не запитував у Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації про те чи був зупинений обіг акцій ВАТ «Промислово-будівельна компанія»та чи відновлювався він або скасувалася реєстрація випуску акцій ВАТ «Промислово-будівельна компанія». Одночасно, договір купівлі-продажу акцій ВАТ «Промислово-будівельна компанія»був укладений позивачем з ТОВ «Фінансист»через два роки після прийняття Господарським судом міста Києва Постанови від 28.03.2008 у справі № 43/267.

Відповідно до ч.1,5 ст.39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" суд, який постановив рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією, про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, у день набрання рішеннями законної сили направляє їх державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відповідні судові рішення. У разі, якщо після завершення ліквідаційної процедури в процесі банкрутства, яка встановлена законом, судом постановлене рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута, суд, що виніс відповідне рішення, в день набрання ним законної сили направляє його державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи - банкрута для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

З огляду на вимоги ч.5 ст.11та ч.5 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України суд отримав Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за електронним запитом від 12.01.2012 за № 12712327 станом на 12.01.2012. Відповідно до цього витягу ВАТ «Промислово-будівельна компанія»знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, відомості про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів по припинення юридичної особи відсутні; номер та дата копії розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій відсутні.

Зазначене вище спростовує доводи відповідача про те, що придбані позивачем акції ВАТ «Промислово-будівельна компанія»не є цінними паперами з огляду на постанову Господарського суду міста Києва у справі № 43/267 від 28.03.2008.

Таким чином, висновок відповідача про заниження позивачем податку на прибуток у звязку з придбанням акцій ВАТ «Промислово-будівельна компанія»є необґрунтованим.

Крім цього, суд звертає увагу, що в акті перевірки відповідач послався на договір № Д-069-10; Д4136-10 за яким позивач придбавав у ТОВ «Брокерський дім «Фінансист»цінні папери акції ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал». Разом з тим будь-якого аналізу цих договорів та наявності підстав для донарахування по них позивачу податку на прибуток відповідач не зазначив.

Щодо договорів позивача з ТОВ «Український центральний контрагент», то суд зазначає наступне.

Згідно наданої позивачем виписки з реєстру угод, позивач з 14.09.2009 укладав з ТОВ «Український центральний контрагент»біржові контракти з купівлі простих іменних акцій різних емітентів.

Відповідач зазначену виписку з реєстру угод не прийняв до уваги у якості підтвердження здійснених позивачем витрат з придбання простих іменних акцій у період, що підлягав перевірці.

Відповідно до п.п.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Згідно з п.п.7.6.2 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.

Відповідно до п.7.6.3 п.7 6 ст.7 цього Закону під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються виключно депозитаріями, які забезпечують поставку цінних паперів на рахунки зберігачів у депозитарії з одночасною оплатою грошових коштів на рахунках зберігачів. Для здійснення клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів депозитарій має одержати ліцензію.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»цінні папери, випущені в документарній формі, можуть бути переведені у бездокументарну форму та зберігатися на електронних носіях внаслідок знерухомлення цінних паперів.

Обслуговування угод щодо цінних паперів у бездокументарній формі проводиться тільки учасниками Національної депозитарної системи.

Для укладення на фондовій біржі чи на організаційно оформленому позабіржовому ринку угод щодо цінних паперів, які випущені в документарній формі, цінні папери мають бути знерухомлені в депозитарії, що їх обслуговує.

10.04.2009 позивачем укладено договір з ВАТ «Український професійний банк»про відкриття рахунку в цінних паперах.

17.04.2009 позивач уклав договір з ВАТ «Українська біржа»про інформаційно-технічне забезпечення.

Позивач укладав угоди з придбання цінних паперів на фондовій біржі ПАТ «Українська біржа».

Згідно зі ст.650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Відповідно до п. 5 Положення про розрахунково-клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 р. № 1001 розрахунки за договорами щодо цінних паперів здійснюються депозитаріями на підставі:

- розрахункових документів, наданих клієнтами депозитарію відповідно до договорів, що передбачають перехід права власності на цінні папери та укладені поза межами організаторів торгівлі;

- інформації, наданої організаторами торгівлі відповідно до укладених на цих організаційно оформлених ринках договорів щодо цінних паперів.

Договори, укладені на організаторі торгівлі, виконуються виключно за принципом "поставка цінних паперів проти оплати", який реалізується у порядку, встановленому підпунктами 2.2 і 2.3 пункту 2 та пунктом 3 розділу VI цього Положення.

Таким чином, укладаючи на фондовій біржі договори купівлі цінних паперів, позивач діяв з дотриманням встановленого законом порядку.

Під час розгляду справи ТОВ «Український центральний контрагент»надало суду письмові пояснення, відповідно до яких Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Український центральний контрагент»за період з 06.08.2009 по 30.09.2010, предметом якої були угоди купівлі-продажу цінних паперів, укладених на ПАТ «Українська біржа», в тому числі з позивачем.

На підтвердження зазначених обставин ТОВ «Український центральний контрагент»надало копію Акта перевірки від 15.02.2011 «30/22-01/36589983, в якому будь-які зауваження щодо форми здійснення операцій з цінними паперами та підтвердження таких операцій відсутні.

У матеріалах справи міститься лист Державної податкової адміністрації України 12.02.2009, яким було надано відповідь на лист ВАТ «Українська біржа» щодо визначення статусу первинного документа при здійсненні діяльності щодо організації торгівлі на ринку цінних паперів. Так, у відповіді зазначено, що у разі дотримання товариством вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та інших нормативних актів, а також умови повної ідентифікації учасників фондового ринку, що скористалися послугами ВАТ «Українська біржа», завірені підписом та скріплені печаткою виписки з реєстру укладених на біржі угод, можуть бути представлені в якості первинних документів щодо проведення в режимі «он-лайн»операцій з цінними паперами.

Аналогічного змісту відповідь була надана Державною податковою адміністрацією України на лист ВАТ «Фондова Біржа ПФТС», на лист ТОВ «Торгівельно-інформаційна система «Перспектива».

Також в матеріалах справи міститься копія звернення Державної податкової адміністрації України до Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.06.2011 № 6971/5/22-2016 про надання розяснення чи можна вважати відомість сквитованих розпоряджень документом, який підтверджує факт здійснення оплати за придбання цінних паперів; чи можна вважати документами, що підтверджують виконання зобовязань за угодами щодо цінних паперів та деривативів виписку з реєстру укладених на біржі угод для учасників торгів на фондовій біржі; чи можна вважати документами, що підтверджують виконання зобовязань за угодами щодо цінних паперів та деривативів звіт торгівця цінними паперами для юридичних осіб та фізичних осіб (клієнтів торгівців цінними паперами).

25.07.2011 Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики надав відповідь на зазначений лист, де зазначив, що виписка з реєстру укладених на біржі угод для учасників торгів на фондовій біржі, та виписка з відомостей сквитованих розпоряджень для юридичних та фізичних осіб клієнтів таких торгівців, можуть слугувати документами, що підтверджують виконання зобовязань за угодами щодо цінних паперів та деривативів на фондовій біржі та є достатніми підтвердженнями виконання зазначених зобовязань.

Членом Комісії з проведення реорганізації ДПА України, директором Департаменту податкового контролю ДПС України рекомендовано керуватися листом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 25.07.2011 (лист від 23.08.2011, копія якого міститься у справі) під час проведення перевірок професійних учасників фондового ринку з метою забезпечення єдиного підходу.

Зазначене вище свідчить про те, що відповідач безпідставно не прийняв до уваги як підтвердження здійснених позивачем витрат на придбання цінних паперів виписок з реєстру угод.

Стосовно здійснених позивачем витрат на членські внески до Асоціації «Українські фондові торговці», то суд звертає увагу на таке.

Відповідно до п.п. 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону, суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям - засновникам постійно діючого третейського суду у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, передбачених підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цієї статті, та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17 цього пункту.

Відповідно до п.п. 7.11.1 п. 7.11 ст.7 вказаного Закону ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є:

а) органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

б) благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями, створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями, громадськими організаціями інвалідів та їх місцевими осередками, створеними згідно з Законом України "Про об'єднання громадян", науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами III - IV рівнів акредитації, внесеними до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, заповідниками, музеями-заповідниками;

в) пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом;

г) іншими, ніж визначені у абзаці "б" цього підпункту, юридичними особами, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів;

д) спілками, асоціаціями та іншими об'єднаннями юридичних осіб, створеними для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не проводять господарської діяльності, за винятком отримання пасивних доходів;

е) релігійними організаціями, зареєстрованими у порядку, передбаченому законом;

є) житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, створеними у порядку, визначеному законом;

ж) професійними спілками, їх об'єднаннями та організаціями профспілок, утвореними в порядку, визначеному законом;

з) асоціаціями, іншими добровільними об'єднаннями органів місцевого самоврядування, зареєстрованими в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.120 Господарського кодексу України асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

Згідно зі ст.118 Господарського кодексу України об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

В акті перевірки зазначено, що Асоціація «Українські фондові торговці»не є державною установою. Разом з тим, під час перевірки відповідачем не було встановлено чи є вказана асоціація неприбутковою організацією та чи були у звязку з цим у позивача правові підстави відносити витрати на членські внески до такої асоціації до складу валових витрат. Зазначене свідчить про те, що в цій частині рішення відповідача про збільшення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток є необґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як субєкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обовязку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокерський дім "Фінансист" задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 17.03.2011 № 0000242200/0.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокерський дім "Фінансист" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на Державну казначейську службу України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій