Постанова № 21585105, 06.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 грудня 2011 року           16:40           № 2а-9324/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді ДонцяВ.А., за участю секретаря судового засідання Бурди А.Ю., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ-Союз"

простягнення 185946,32 грн., Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ-Союз" податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 185946,32 грн.

Позов обґрунтований зокрема тим, що відповідачем не сплачено самостійно узгоджену суму податкового зобов’язання з орендної плати за землю за 2009, 2011 роки, а також пеню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача після проведення звірки під час судового розгляду справи Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва не заперечив наявності податкового боргу щодо основної суми податкового боргу, проте заперечував стосовно вимоги про стягнення пені, позаяк позивачем не обґрунтовано вимогу про її сплату.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ-Союз", ідентифікаційний код 31985557, місцезнаходження: 03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 120, корпус 1, зареєстровано Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією, дата первинної державної реєстрації 23.05.2002р., що підтверджується даними свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01№216762, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА№181813 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10319044. Як платник податків, відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби 04.06.2002 р. за №7352, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 16.05.2008р. №52784/10/29-218. На дату видачі вказаної довідки відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі міста Києва.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009рік №1006 на загальну суму 354432,20 грн. та податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік №150696 на загальну суму 432395,96 грн.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов’язання, позивачем прийнята перша від 19.12.2008 р. №1/2829 та друга від 13.03.2009 р. №2/850 податкові вимоги на суми 23647,00 грн. та 75061,19 грн. відповідно. Вказані вимоги отримані відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень з відповідними відмітками.

Як свідчать матеріали судової справи, а саме платіжні доручення Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ-Союз" за 2009, 2011роки, відповідачем сплачувалась орендна плата за землю за 2008-2010 роки.

Під час судового розгляду справи позивачем було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ-Союз" за період з 30.12.2008 р. по 29.12.2009 р., результати якої оформлені актом від 17.10.2011 р. №6716/1503-31985557. Перевіркою встановлено, що податкові зобов’язання відповідачем сплачувались із затримкою, кількість відповідних днів затримки сплати податкового зобов’язання зазначена в акті перевірки.

Представник відповідача у судовому засіданні, не заперечив проти обставин, встановлених в акті перевірки від 17.10.2011 р. № 6716/1503-31985557.

Станом на момент розгляду справи, податковий борг з плати за землю Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ-Союз" перед бюджетом становить 767014,71 грн., в тому числі 74858,87 грн. пеня, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків ТОВ " АВМ-Союз", ідентифікаційний код 31985557, по платежу 13050200 –орендна плата за землю.

Як пояснив представник позивача, податковий борг у відповідача з часу надіслання податкових вимог не переривався, що також підтверджується обліковими картками платника податку–Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ-Союз" за 2009-2011 роки.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" від 3 липня 1992 року № 2535-XII (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначалось, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Аналогічні положення щодо плати за землю містяться і у розділі XIII Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок–документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків –фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлювалось, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності-протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечувалось представниками сторін, що відповідачем подано декларації з орендної плати за землю, проте сума податкового зобов’язання платником податку погашена частково.

Згідно з пунктом 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (підпункт 6.2.1). Податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога–не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (підпункт "а" підпункту 6.2.3); друга податкова вимога–не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (підпункт "б" підпункту 6.2.3). Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення (підпункт 6.2.4).

Як уже зазначалось, перша та друга податкові вимоги були вручені відповідачу.

Станом на час розгляду справи судом, відповідачем суму податкового боргу з плати з землю, який утворився на підставі самостійно узгодженого та не погашеного податкового зобов’язання не сплачено.

Відповідно до підпункту 16.1.1. пункту 16.1. статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Судом встановлено, що відповідачем на користь державного бюджету систематично вносилася орендна плата за землю, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, водночас позивачем відповідні суми зараховувались на погашення суми заборгованості за попередні періоди, відповідно пеня залишалась непогашеною, що підтверджується обліковим картками та встановлено звіркою, проведеною під час судового розгляду справи. Таким чином вимога про стягнення з відповідача суми пені за несвоєчасне внесення орендної плати за землю підлягає задоволенню.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 185946,32 грн., відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони–суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,–

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ-Союз" (ідентифікаційний код 31985557) на користь Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (р/р 33213812700003 до УДУ у Дарницькому районі міста Києва, код 26077885 у банку ГУДКУ у місті Києві, МФО 820019, кодова строка 13050200) податковий борг у розмірі 185946,32грн., (сто вісімдесят п’ять тисяч дев’ятсот сорок шість грн. 32коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець