Постанова № 21584947, 18.01.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 року Справа № 2а/2370/8694/2011

18.01.12

12 год. 50 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Руденко А.В.,

при секретарі Чемерин І.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Черкаський хлібокомбінат»до державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2011р. до суду звернулося публічне акціонерне товариство «Черкаський хлібокомбінат»з позовною заявою до державної податкової інспекції у м. Черкаси, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002112301 від 20.06.2011р., податкове повідомлення-рішення №0002122301 від 20.06.2011р., податкову вимогу від 07.11.2011р. № 2061 та зобовязати відповідача відновити податок на додану вартість за січень 2011р. у сумі 52147 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем за результатами позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами правових відносин з ТОВ ВКФ «Образ»за період з 01.01.2011р. по 28.02.2011р. складено акт від 31.05.2011р. № 1355/23-1/05518948, яким встановлено порушення позивачем підпунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України та безпідставне віднесення до складу податкового кредиту за січень 2011р. податку на додану вартість у сумі 415912 внаслідок того, що господарські операції з придбання товарів у ТОВ ВКФ «Образ»фактично не здійснювались, а укладений між позивачем та ТОВ ВКФ «Образ»правочин є нікчемним. За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.06.2011р. № 0002112301 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 52147 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 грн., та від 20.06.2011р. № 0002122301 про зменшення розміру відємного значення суми ПДВ на 363774 грн. Позивач не погоджується з висновками перевірки та вважає, що виконання договору від 01.01.2011р., укладеного з ТОВ ВКФ «Образ», підтверджується видатковими, прибутковими, податковими та товарно-транспортними накладними, які складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», що свідчить про фактичне здійснення господарських операцій. Товарно-транспортні накладні під час перевірки у позивача не вимагались, тому не були надані. Основним видом господарської діяльності позивача є виробництво хліба та хлібобулочних виробів, придбаний у ТОВ ВКФ «Образ»товар за вказаним договором позивач використав у власній господарській діяльності. Вказані обставини свідчать про реальне настання правових наслідків за укладеними правочинами.

Також підприємство-контрагент, за рахунок якого сформовано податковий кредит, всупереч висновків акту перевірки, знаходиться за своєю юридичною адресою, здійснює господарську діяльність, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.04.2011, довідкою про взяття на облік платника податків та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість. Висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту внаслідок віднесення сум податку на додану вартість згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ ВКФ «Образ», ґрунтуються на акті невиїзної документальної перевірки контрагента - ТОВ ВКФ «Образ», яким встановлено, що всі операції ТОВ ВКФ «Образ»з його постачальниками та покупцями не спричиняють настання правових наслідків, оскільки не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, а отже, є нікчемними. Однак вказаний висновок є помилковим, оскільки платник податків не повинен перевіряти наявність у контрагентів, а тим більше у постачальників таких контрагентів, значних активів, законність їх державної та податкової реєстрації, справність подання податкової та іншої звітності, сплати контрагентами податків чи чинність установчих документів. Податкова вимога №2061 від 07.11.2011р. виставлена безпідставно, оскільки позивачем подана до ДПА в Черкаській області скарга №10-10/76 від 24.06.2011р. про перегляд податкових повідомлень-рішень, відповідь на скаргу не отримана, тому скарга вважається задоволеною.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в ході судового розгляду справи позов не визнала та пояснила, що позивач відніс до податкового кредиту за січень 2011р. ПДВ у сумі 415912 грн. за господарськими операціями з купівлі сировини для виробництва хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів у ТОВ ВКФ «Образ». Проведеною Кіровоградською ОДПІ перевіркою вказаного підприємства встановлено, що останнє за адресою, зазначеною у статутних документах, не знаходиться, можливості фактично здійснювати господарські операції не мало через відсутність майна та інших матеріальних і трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу. Крім того, актом невиїзної документальної перевірки від 16.03.2011р. №16/2330/13760586 встановлено, що ТОВ ВКФ «Образ»формувало податковий кредит від постачальників ПП «Агроленд-КР»та ПП «Агро-По», по яким угоди визнано нікчемними. Виходячи з наведеного у ТОВ ВКФ «Образ»відсутні обєкти оподаткування, а господарські операції за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р. щодо придбання ТОВ ВКФ «Образ»товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та продажу контрагентам-покупцям, зокрема позивачу, фактично не відбувались, не спричиняють реального настання правових наслідків, отже є нікчемними. Таким чином, у звязку з відсутністю у ТОВ ВКФ «Образ»сум податкового зобовязання та встановлення факту здійснення правочинів, які не мали на меті юридичних наслідків та відповідно до п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України позивачу правомірно зменшено податковий кредит на суму 415920 грн. Крім цього позивачем не надано товарно-транспортні накладні, внаслідок чого здійснення господарських операцій документально не підтверджено.

Заперечуючи позовну вимогу про визнання протиправною та скасування податкової вимоги зазначила, що позивач отримав рішення ДПА в Черкаській області про результати розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення 04.08.2011р., до ДПА України протягом 10 днів, наступних за днем отримання рішення, чи до суду не звернувся, тому сума грошового зобовязання, нарахована контролюючим органом, є узгодженою. Позивач узгоджену суму грошового зобовязання у визначені Податковим кодексом строки не сплатив, тому податкова вимога надіслана йому правомірно.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з вказаних підстав та просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство “Черкаський хлібокомбінат” зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 05518948).

Посадовими особами ДПІ у м. Черкаси було проведено позапланову виїзну документальну перевірку публічного акціонерного товариства “Черкаський хлібокомбінат” з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами правових відносин з ТОВ ВКФ “Образ” за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р., про що складено акт №1355/23-1/05518948 від 31.05.2011р.

Згідно з пунктом 3.1.2 акту перевірки господарські відносини між позивачем та ТОВ ВКФ «Образ»у періоді, що перевірявся, регламентувалися договором купівлі-продажу №3 від 01.01.2011р., згідно з яким продавець (ТОВ ВКФ «Образ») зобовязався передати у власність покупця (позивача) сировину для виробництва хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів, а також інші товари, необхідні для їх виробництва та подальшої реалізації.

На виконання умов вказаного договору ВКФ «Образ»передав позивачу товари за видатковими накладними:

- №3 від 04.01.2011р. - дріжджі «Південні» у кількості 8800 кг на суму 54120 грн., в тому числі ПДВ 9020 грн.;

- №13 від 05.01.2011р. - суху пшеничну клейковину у кількості 6000 кг на суму 150000 грн., в тому числі ПДВ 25000 грн.;

- №15 від 06.01.2011р. мак у кількості 1480 кг на суму 47360 грн., в тому числі ПДВ 7893 грн. 33 коп.;

- №18 від 06.01.2011р. суху пшеничну клейковину у кількості 6000 кг на суму 150000 грн., в тому числі ПДВ 25000 грн.;

- №20 від 06.01.2011р. плівку ПВФ у кількості 110,3 кг на суму 4412 грн., в тому числі ПДВ 735 грн. 33 коп.;

- №28 від 10.01.2011р.- плівку ПВФ у кількості 315,1 кг на суму 12604 грн., в тому числі ПДВ 2100 грн. 67 коп.;

- №29 від 11.01.2011р. дріжджі «Південні»1,0 кг у кількості 8800 кг на суму 54120 грн., в тому числі ПДВ 9020 грн.;

- №34 від 11.01.2011р. суху пшеничну клейковину у кількості 6000 кг на суму 150000 грн., в тому числі ПДВ 25000 грн.;

- №35 від 11.01.2011р. маргарин «Молочний особий»20 кг ЗМЖК у кількості 8 т на суму 120400 грн., в тому числі ПДВ 20066 грн. 67 коп.;

- №40 від 12.01.2011р. суху пшеничну клейковину у кількості 6000 кг на суму 150000 грн., в тому числі ПДВ 25 000 грн.;

- №41 від 12.01.2011р.- плівку ПВФ СF 12,5 мм*250мм*900мм у кількості 240,8 кг та плівку ПВФ СF 12,5 мм*350мм*900мм у кількості 165,7 кг на суму 16260 грн., в тому числі ПДВ 2710 грн.;

- №42 від 12.01.2011р.- курагу у кількості 1000 кг, коріандр у кількості 200 кг та корицю мелену у кількості 200 кг на суму 41400 грн., в тому числі ПДВ 6900 грн.;

- №47 від 13.01.2011р. картопляні пластівці у кількості 1000 кг на суму 23300 грн., в тому числі ПДВ на суму 3883 грн. 33 коп.;

- №49 від 14.01.2011р. суху пшеничну клейковину у кількості 6000 кг на суму 150000 грн., в тому числі ПДВ 25000 грн.;

- №50 від 14.01.2011р. повидло яблучне у кількості 1155 кг на суму 9413 грн. 25 коп., в тому числі ПДВ 1568 грн. 87 коп.;

- №59 від 18.01.2011р. дріжджі «Південні»1,0 кг у кількості 8000 кг на суму 49200 грн., в тому числі ПДВ 8200 грн.;

- №61 від 18.01.2011р. - маргарин «Молочний особий»20 кг ЗМЖК у кількості 8 т на суму 122000 грн., в тому числі ПДВ 20333 грн. 33 коп.;

- №62 від 19.01.2011р.- суху пшеничну клейковину у кількості 6000 кг на суму 150000 грн., в тому числі ПДВ 25000 грн.;

- №65 від 20.01.2011р. - повидло яблучне у кількості 2992,5 кг на суму 24388 грн. 87 коп., в тому числі ПДВ 4064 грн. 81 коп.;

- №68 від 21.01.2011р. суху пшеничну клейковину у кількості 6000 кг на суму 150000 грн., в тому числі ПДВ 25000 грн.;

- №69 від 21.01.2011р. ізюм у кількості 300 кг на суму 7050 грн., в тому числі ПДВ на суму 1175 грн.;

- №72 від 24.01.2011р. плівку стретч RS 71,3 у кількості 102 рул. на суму 6120 грн., в тому числі ПДВ 1020 грн.;

- №82 від 25.01.2011р. - маргарин «Молочний особий»20 кг ЗМЖК у кількості 4 т на суму 61000 грн., в тому числі ПДВ 10166 грн. 67 коп.;

- №83 від 25.01.2011р. - дріжджі «Південні»1,0 кг у кількості 7200 кг на суму 44280 грн., в тому числі ПДВ 7380 грн.;

- №85 від 25.01.2011р. - суху пшеничну клейковину у кількості 6000 кг на суму 150000 грн., в тому числі ПДВ 25000 грн.;

- №86 від 26.01.2011р. - ізюм у кількості 3000 кг на суму 75000 грн., в тому числі ПДВ на суму 12500 грн.;

- №87 від 26.01.2011р. - суху пшеничну клейковину у кількості 6000 кг на суму 150000 грн., в тому числі ПДВ 25000 грн.;

- №89 від 26.01.2011р. - суху пшеничну клейковину у кількості 6000 кг на суму 125000 грн., в тому числі ПДВ 20833грн. 33коп.;

- №95 від 27.01.2011р. плівку ПВФ т/у Dekoterm 500/15 у кількості 314,7 кг, плівку ПВФ СF 12,5 мм*250мм*900мм у кількості 202,9 кг, плівку ПВФ СF 12,5 мм*300мм*900мм у кількості 47,9 кг та плівку ПВФ СF 12,5мм*350мм*900мм у кількості 111,9 кг на суму 27096 грн., в тому числі ПДВ 4516 грн.;

- №97 від 27.01.2011р.- чорнослив у кількості 800 кг на суму 25600 грн., в тому числі ПДВ 4266грн. 67коп.;

- №98 від 27.01.2011р. мед бджолиний натуральний у кількості 207,15 кг на суму 8700 грн. 30 коп., в тому числі ПДВ 1450 грн. 05 коп.;

- №100 від 28.01.2011р. - плівку ПВФ СF 12,5 мм*400мм*900мм у кількості 357,5 кг на суму 14300 грн., в тому числі ПДВ 2383грн. 33коп.;

- №103 від 28.01.2011р. - чорнослив у кількості 700 кг на суму 22400 грн., в тому числі ПДВ 3733грн. 33коп.;

- №113 від 31.01.2011р. - суху пшеничну клейковину у кількості 6000 кг на суму 150 000 грн., в тому числі ПДВ 25 000 грн.

Товар, який надійшов від ТОВ ВКФ «Образ»в січні 2011 року згідно наданих до перевірки первинних документів складського обліку, оприбуткований на склад та в подальшому списаний на виробництво, що підтверджено даними бухгалтерського обліку Дт 23 «Виробництво»та Кт 201 «Матеріальні цінності».

Податок на додану вартість за вказаними господарськими операціями віднесено позивачем до податкового кредиту за січень 2011 року на підставі податкових накладних, виданих ТОВ ВКФ «Образ»:

- №3 від 04.01.2011р. на суму 54120 грн., в тому числі ПДВ 9020 грн.;

- №13 від 05.01.2011р. на суму 150000 грн., в тому числі ПДВ 25 000 грн.;

- №15 від 06.01.2011р. на суму 47360 грн., в тому числі ПДВ 7893 грн. 33 коп.;

- №18 від 06.01.2011р. на суму 150000 грн., в тому числі ПДВ 25 000 грн.;

- №20 від 06.01.2011р. на суму 4412 грн., в тому числі ПДВ 735 грн. 33 коп.;

- №28 від 10.01.2011р. на суму 12604 грн., в тому числі ПДВ 2100 грн. 67 коп.;

- №29 від 11.01.2011р. на суму 54120 грн., в тому числі ПДВ 9020 грн.;

- №34 від 11.01.2011р. на суму 150 000 грн., в тому числі ПДВ 25 000 грн.;

- №35 від 11.01.2011р. на суму 120400 грн., в тому числі ПДВ 20066 грн. 67 коп.;

- №40 від 12.01.2011р. на суму 150 000 грн., в тому числі ПДВ 25 000 грн.;

- №41 від 12.01.2011р. на суму 16260 грн., в тому числі ПДВ 2710 грн.;

- №42 від 12.01.2011р. на суму 41400 грн., в тому числі ПДВ 6900 грн.;

- №47 від 13.01.2011р. на суму 23300 грн., в тому числі ПДВ 3883 грн. 33 коп.;

- №49 від 14.01.2011р. на суму 150 000 грн., в тому числі ПДВ 25000 грн.;

- №50 від 14.01.2011р. на суму 9413 грн. 25 коп., в тому числі ПДВ 1568 грн. 87 коп.;

- №59 від 18.01.2011р. на суму 49200 грн., в тому числі ПДВ 8200 грн.;

- №61 від 18.01.2011р. на суму 122 000 грн., в тому числі ПДВ 20333 грн. 33 коп.;

- №62 від 19.01.2011р. на суму 150 000 грн., в тому числі ПДВ 25000 грн.;

- №65 від 20.01.2011р. на суму 24388 грн. 87 коп., в тому числі ПДВ 4064 грн. 81 коп.;

- №68 від 21.01.2011р. на суму 150 000 грн., в тому числі ПДВ 25000 грн.;

- №69 від 21.01.2011р. на суму 7050 грн., в тому числі ПДВ 1175 грн.;

- №72 від 24.01.2011р. на суму 6120 грн., в тому числі ПДВ 1020 грн.;

- №82 від 25.01.2011р. на суму 61000 грн., в тому числі ПДВ 10166 грн. 67 коп.;

- №83 від 25.01.2011р. на суму 44280 грн., в тому числі ПДВ 7380 грн.;

- №85 від 25.01.2011р. на суму 150 000 грн., в тому числі ПДВ 25 000 грн.;

- №86 від 26.01.2011р. на суму 75000 грн., в тому числі ПДВ 12500 грн.;

- №87 від 26.01.2011р. на суму 150000 грн., в тому числі ПДВ 25000 грн.;

- №89 від 26.01.2011р. на суму 125000 грн., в тому числі ПДВ 20833грн. 33коп.;

- №95 від 27.01.2011р. на суму 27096 грн., в тому числі ПДВ 4516 грн.;

- №97 від 27.01.2011р. на суму 25600 грн., в тому числі ПДВ 4266грн. 67коп.;

- №98 від 27.01.2011р. на суму 8700 грн. 30 коп., в тому числі ПДВ 1450 грн. 05 коп.;

- №100 від 28.01.2011р. на суму 14300 грн., в тому числі ПДВ 2383грн. 33коп.;

- №103 від 28.01.2011р. на суму 22400 грн., в тому числі ПДВ 3733грн. 33коп.;

- №113 від 31.01.2011р. на суму 150 000 грн., в тому числі ПДВ 25000 грн.,

всього на загальну суму 2495524 грн. 42 коп., в т.ч. ПДВ 415920 грн. 70 коп.

За висновком перевірки позивач відобразив у податковому обліку господарські операції з придбання товарів у ТОВ ВКФ «Образ», які фактично не відбувались, та за правочином, який є нікчемним відповідно до частини першої статті 203, частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Вказаний висновок обумовлений ненаданням позивачем при проведенні перевірки товарно-транспортних накладних та дорожніх листів, які відповідно до підпункту 11.1 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 підтверджують поставку товарів, та нікчемністю правочинів, укладених від імені ТОВ ВКФ «Образ», що встановлена актом невиїзної документальної перевірки ТОВ ВКФ «Образ»від 11.04.2011р. №36/23-30/13760586, складеним Кіровоградською ОДПІ. Згідно з висновками вказаного акту місцезнаходження ТОВ ВКФ «Образ», в тому числі фактичне, не встановлено, місцезнаходження та існування первинних та бухгалтерських документів не встановлено, за результатами аналізу баз даних Кіровоградської ОДПІ у ТОВ ВКФ «Образ»відсутні виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності останнім, внаслідок чого правочин між ТОВ ВКФ “Образ” та позивачем здійснений без мети настання реальних наслідків, має ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодобувача» і відповідно до ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

Складені за наслідками нікчемного правочину податкові накладні не мають статусу юридично значимих, тому податок на додану вартість за такими податковими накладними віднесено до податкового кредиту за січень 2011р. з порушенням вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 VI та безпідставно завищено податковий кредит за січень 2011р. на суму 415921 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Черкаси прийняла податкове повідомлення рішення від 20.06.2011р. №0002112301, яким збільшила позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 52147 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн., та податкове повідомлення-рішення від 20.06.2011р. № 0002122301, яким зменшила розмір відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011р. на 363774 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав до ДПА в Черкаській області скаргу від 24.06.2011р. №10-10/76.

Рішенням ДПА в Черкаській області про результати розгляду скарги від 03.08.2011р. №18955/25-010 у задоволенні скарги відмовлено. Вказане рішення надіслане позивачу поштою та вручене 04.08.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого листа(т. 2 а.с. 17).

У звязку з несплатою позивачем податкового боргу у сумі 52148 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 20.06.2011р. №0002112301 у строк до 04.09.2011р. відповідачем зараховано в погашення податкового боргу 29373,91 грн., на решту податкового боргу виставлено податкову вимогу №2061 від 07.11.2011р.

Відповідно до частини першої статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо фактичних поставок товарів позивачеві товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ «Образ»у січні 2011 року.

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі за текстом - Кодекс).

Підпунктом 14.1.181 Податкового кодексу України передбачено податковий кредит як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 «а»вказаного Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 вказаного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 вказаного Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

За змістом пункту 198 «а»статті 198 Податкового кодексу України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на додану вартість на податковий кредит наступають тільки при здійсненні господарських операцій з придбання товарів.

Таким чином, наявність податкової накладної є обовязковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Визначення терміну «господарська операція» міститься у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», відповідно до якого господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, обовязковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського та податкового обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до вказаної статті первинні документи бухгалтерського обліку повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Частиною третьою статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Порядок перевезення вантажів автомобільним транспортом та оформлення вантажів для перевезень врегульовано Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р №363 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568, (далі по тексту Правила).

Відповідно до пункту 11 Правил:

-товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

-товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 пункту 11 Правил визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно з підпунктом 11.4 пу 11 Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Відповідно до підпункту 11.5 пункту 11 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри ТТН підписами і при необхідності печаткою (штампом).

Відповідно до підпункту 11.7 пункту 11 Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Типова форма товарно-транспортної накладної №1-ТН затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346, згідно з якою:

-здача вантажу замовником (вантажовідправником) підтверджується підписом посадової особи із зазначенням її посади, прізвища, імя та по-батькові і штампом;

-прийом вантажу водієм-експедитором підтверджується підписом водія-експедитора із зазначенням його прізвища, імя та по-батькові;

-здача вантажу водієм-експедитором вантажоодержувачу підтверджується підписом водія;

-прийом вантажу вантажоодержувачем підтверджується підписом посадової особи вантажоодержувача із зазначенням посади, прізвища, імя та по-батькові і штампом.

Відповідно до частини четвертої статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відтак, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р №363 обставини щодо перевезення вантажів повинні бути підтверджені товарно-транспортними накладними, складеними за типовою формою №1-ТН, які є належними доказами здійснення господарських операцій з поставки товарів.

Судом встановлено, що основним видом діяльності позивача є виробництво хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів, про що свідчить статут ПАТ “Черкаський хлібокомбінат”.

З метою здійснення господарської діяльності (виробництво хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів) між позивачем та ТОВ ВКФ «Образ»укладено договір купівлі-продажу б/н від 01.01.2011р. та договір поставки №3 від 01.01.2011р. сировини для виробництва хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів, а також інших товарів, необхідних для їх виробництва та подальшої реалізації, що необхідні для даного виду виробництва.

На підтвердження факту придбання товарів, передбачених договором б/н від 01.01.2011р. та договором №3 від 01.01.2011р., позивач у ході судового розгляду справи надав товарно-транспортні накладні на перевезення вантажів (т. 1 а.с. 86-95, т. 2 а.с. 103-128).

Дослідивши надані позивачем товарно-транспортні накладні, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем фактичної поставки товарів ТОВ «ВКФ «Образ»у січні 2011р.

Крім цього, суд дослідив надані позивачем копії видаткових накладних (т. 1 а.с. 96-129), прибуткових накладних (т. 1 а.с. 130-171), витяг з журналу реєстрації виданих довіреностей за січень 2011р. ( т. 2 а.с. 20-21) про видачу довіреності від 03.01.2011р. на одержання сировини та довіреності від 03.01.2011р. на одержання плівки від ТОВ «ВКФ «Образ», довідки від 03.01.2012р. з додатками №1, 2 (т.2 а.с. 35-37), згідно з якою у позивача в січні 2011р. працювали завідувачі складу ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, та прийшов до висновку про фактичне здійснення господарських операцій з придбання позивачем сировини та матеріалів для виробництва хлібобулочних виробів на загальну суму 2495524 грн. 42 коп., в т.ч. ПДВ 415920 грн. 70 коп.

Фактичне здійснення поставки сировини та матеріалів не заперечується і відповідачем, оскільки в акті перевірки зазначено, що товар, який надійшов від ТОВ ВКФ «Образ»в січні 2011 року згідно наданих до перевірки первинних документів складського обліку, оприбуткований на склад та в подальшому списаний на виробництво, що підтверджено даними бухгалтерського обліку Дт 23 «Виробництво»та Кт 201 «Матеріальні цінності».

Отже, судом встановлено, що позивач виконав вимоги статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій та вимоги статті 198 Податкового кодексу України та в підтвердження правомірності формування податкового кредиту за січень 2011р. за податковими накладними, виданими ТОВ ВКФ «Образ», надав всі передбачені діючим законодавством України документи.

З огляду на зазначене суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів.

Суд також вважає безпідставними посилання відповідача на неможливість фактичного здійснення господарських операцій ТОВ ВКФ «Образ»у звязку з відсутністю у останнього матеріальних, трудових та інших ресурсів, необхідних для здійснення фактичних поставок товарів з таких міркувань.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з довідкою про результати невиїзної документальної перевірки від 11.04.2011р. №36/23-30/13760586 ТОВ ВКФ «Образ»не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для такого постачання.

Однак висновки перевірки щодо відсутності трудових ресурсів спростовуються змістом самої довідки, у пункті 2.8 якої зазначено, що загальна чисельність працюючих на ТОВ ВКФ «Образ»згідно розрахунку комунального податку складає 12 осіб. Інші висновки перевірки зроблені на тій підставі, що ТОВ ВКФ «Образ»за адресою, вказаною в установчих документах, не знаходиться, у звязку з цим місцезнаходження первинних документів бухгалтерського обліку не встановлене. Вказані висновки суд вважає такими, що не доведені у судовому засіданні, оскільки вони не підтверджені жодними доказами. Крім цього, ні у акті перевірки №1355/23-1/05518948 від 31.05.2011р. ПАТ «Черкасихліб», ні у довідці про результати невиїзної документальної перевірки від 11.04.2011р. №36/23-30/13760586 ТОВ ВКФ «Образ»не зазначено, які саме трудові, матеріальні та інші ресурси необхідні були для здійснення поставок товарів позивачу у січні 2011р. З огляду на зазначене суд вважає недоведеною обставину щодо неможливості виконання господарських операцій вказаним підприємством.

Щодо посилання відповідача на нікчемність правочину, укладеного позивачем з ТОВ ВКФ «Образ», як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частина друга статті 228 Цивільного Кодексу України передбачає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

За змістом вказаних приписів недійсність правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, встановлюється рішенням суду.

Відповідачем не надано рішення суду про визнання договору № 3 від 01.01.2011р. недійсним, тому посилання на недійсність правочину є безпідставним.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про доведеність фактичного здійснення господарських операцій з поставки товарів ТОВ ВКФ «Образ»та відсутність порушення вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене суд вважає податкове повідомлення-рішення від 20.06.2011р. № 0002112301 про збільшення податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 52147 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 грн. та податкове повідомлення-рішення від 20.06.2011р. № 0002122301 про зменшення відємного значення суми податку на додану вартість на 363774 грн. безпідставними, а позовні вимоги про їх скасування такими, що підлягають задоволенню.

Позовна вимога про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 07.11.2011р. №2061 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.3 вказаної статті передбачено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до частини другої пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобовязання платника податків. При цьому відповідно до підпункту 56.17.1 вказаного пункту процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

Частиною другою пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобовязання платник податків зобовязаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з пунктом 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобовязання.

Обґрунтовуючи позовну вимогу про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, позивач посилається на ту обставину, що не одержав відповіді на скаргу №10-10/76 від 24.06.2011р. про перегляд податкових повідомлень-рішень, у звязку з чим скарга вважається задоволеною, тому підстави для виставлення податкової вимоги відсутні.

Однак вказане твердження позивача спростовується наданими відповідачем копією рішення ДПА в Черкаській області про результати розгляду скарги від 03.08.2011р. №18955/25-010 та повідомленням про вручення рекомендованого листа, згідно з яким вказане рішення вручене позивачу 04.08.2011р. Оскільки позивач зі скаргою на рішення ДПА в Черкаській області до ДПА України не звертався, податкове зобовязання за податковим повідомленням-рішенням від 20.06.2011р. №0002112301 на день виставлення податкової вимоги №2061, а саме на 07.11.2011р., є узгодженим, самостійно позивачем не сплачене, тому податкова вимога виставлена позивачу на законних підставах.

Разом з тим суд зазначає, що згідно з частиною пятою пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим.

Підпункт 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України передбачає, що податкова вимога вважається відкликаною, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно з частиною другою статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше ніж за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу і не може виходити за межі позовних вимог.

Беручи до уваги зазначені приписи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №2061 від 07.11.2011р. задоволенню не підлягають, оскільки підстави скасування, на які посилається позивач, у судовому засіданні не підтвердились, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає способу захисту, що передбачений підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України.

Не підлягає задоволенню також позовна вимога про зобовязання відновити суму податку на додану вартість за січень 2011р. в розмірі 52147 грн., оскільки належний спосіб захисту порушеного права визначений підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України і полягає у скасуванні податкового повідомлення-рішення контролюючого органу або суми податкового боргу, визначеної у податковій вимозі, за рішенням суду.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси від 20.06.2011р. №0002112301 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 363774 (триста шістдесят три тисячі сімсот сімдесят чотири ) гривні.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси від 20.06.2011р. №0002122301 про визначення грошового зобовязання у сумі 52147 (пятдесят дві тисячі сто сорок сім) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Черкаський хлібокомбінат»надмірно сплачений судовий збір у сумі 1 (одна) гривня 89 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Черкаський хлібокомбінат»14 (чотирнадцять) гривень 12 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текс постанови виготовлено 08 лютого 2012 року.

Суддя А.В. Руденко