Постанова № 21584918, 30.01.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2012 року Справа № 2а/2370/8872/2011

30.01.12

16 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

секретар Гоменюк О.Ю.,

за участю представників позивача Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради ОСОБА_2 за довіреністю № 42 від 16.01.2012р., ОСОБА_3 за дорученням № 41 від 16.01.2012р.,

представника державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області ОСОБА_4 за довіреністю № 5910/10-050 від 05.10.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради до державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося Ватутінське виробниче управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області №0001301501 від 14.12.2011р. про сплату 243389 грн. 79 коп. штрафу в розмірі 20% по податку на додану вартість за затримку на 545 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 1216948 грн. 94 коп. в повному обсязі.

В судовому засіданні представниками позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої Ватутінське виробниче управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області №0001301501 від 14.12.2011р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 206338 грн. 61 коп., обґрунтовуючи вимоги тим, що, по-перше, контролюючим органом безпідставно проведено повторну перевірку за період по 31.12.2010р. з питання, яке перевірялось раніше, оскаржено в судовому порядку, та по якому винесено рішення суду, що набрало законної сили; по-друге, податковою інспекцією безпідставно розраховані суми штрафу поза межами строку давності згідно декларацій за 2008 рік; і, по-третє, відповідач в порушення вимог п. 7 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, згідно якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, застосував до позивача в означений період штрафні санкції в розмірі 20% на загальну суму 74489 грн. 86коп., в той час коли загальна сума штрафу мала становити 27 грн.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що перевірку Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради було проведено з дотримання вимог статей 75, 76 Податкового кодексу України. Необхідність повторної перевірки викликана тим, що під час попередньої перевірки перевіряючим не було взято до уваги окремі здійснені позивачем платежі, оскільки останні не фігурували в попередньому акті перевірки у відповідача були всі підстави для застосування відповідних санкцій за прострочення податкових зобовязань. Застосування ж штрафних санкцій в розмірі 20% за період з 01 січня по 30 червня 2011 року здійснено у відповідності до п. 11 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, за яким штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06 грудня 2011 року державною податковою інспекцією у м.Ватутіне Черкаської області у відповідності до п.п. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради на предмет сплати узгоджених сум податкових зобовязань протягом граничних строків сплати по податку на додану вартість за період з 31.07.2008р. по 02.11.2011р., за результатами якої складено акт №353/15-131, згідно якого встановлено порушення позивачем п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість, за що до відповідача на підставі статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції на загальну суму 243 389 грн. 79 коп. з винесенням податкового повідомлення-рішення, правомірність якого позивачем і оскаржується в судовому порядку.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що відповідно до статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Разом з тим, чинне законодавство не наділяє податковий орган правом двічі перевіряти своєчасність сплати узгоджених сум податкових зобовязань за одним і тим самим податком, згідно одних і тих самих декларацій, протягом одного й того ж самого періоду. Податковий кодекс України надає контролюючому органу право на проведення перевірки платника податків за вже перевіряємий період лише у разі, якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся.

Як вбачається з матеріалів справи, питання сплати узгоджених сум податкових зобовязань за період з 02.10.2006р. по 30.12.2010р., в тому числі з податку на додану вартість, вже були предметом перевірки державною податковою інспекцією у м.Ватутіне Черкаської області, за результатами якої складено акт № 124/15-131/03356884 від 29.04.2011р. про порушення Ватутінським виробничим управлінням житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради п.п.5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-IIIвід 21.12.2000р. в частині своєчасності сплати нарахованих сум податку на додану вартість, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, земельному податку з юридичних осіб, комунальному податку, плати за спецводокористування, збору за забруднення навколишнього природного середовища, за що до позивача на підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 статті 17 означеного Закону застосовано фінансові санкції на загальну суму 311941 грн. 29 коп. з винесенням податкових повідомлень-рішень, зокрема по податку на додану вартість № 0000171501 від 04.05.2011р. Відповідне податкове повідомлення-рішення постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.06.2011р. в адміністративній справі № 2а/2370/3783/2011 скасовано повністю, податковою інспекцією не оскаржено, а отже набрало законної сили.

Необхідність повторного проведення перевірки сплати узгоджених сум податкових зобовязань за період з 31.07.2008р. по 30.12.2010р. представник позивача пояснив недбалістю інспектора, який проводив перевірку 29.04.2011р., та за результатами службового розслідування звільнений з займаної посади. Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що виявлення органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня невідповідності висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, є підставою для проведення саме документальної позапланової виїзної перевірки і лише за умови відкриття службового розслідування або порушення кримінальної справи стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, з прийняттям рішення про проведення документальної позапланової перевірки органом державної податкової служби вищого рівня (п.п. 78.1.12 п.78.1 статті 78 Податкового кодексу України).

Отже, суми штрафних санкцій, застосованих до Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради за період з 31.07.2008р. по 30.12.2010р., з урахуванням вимог статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, застосовані відповідачем неправомірно, за відсутності наданого чинним законодавством права на проведення повторної перевірки своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобовязань, що виключає, в свою чергу, стягнення відповідних санкцій з позивача на загальну суму 111541грн. 04 коп.

Оцінюючи правомірність застосування до Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради штрафних санкцій за період з 01.01.2011р. по 02.11.2011р., суд зауважує, що до 06 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України»№ 3609-VI від 07.07.2011р. (надалі Закон 3609-VI), Податковий кодекс України не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, до правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року.

Із 06 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 11. Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 цього підрозділу).

Виходячи з викладеного, правове регулювання порядку застосування штрафних санкцій за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, є різним залежно від періоду, в якому застосовуються відповідні штрафні санкції.

З 01 січня 2011 року, тобто від дати набрання чинності Податковим кодексом України, і до 06 серпня 2011 року, тобто до дати набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, слід виходити із загальних норм Конституції України та Податкового кодексу України.

З дати набрання чинності Законом 3609-VI штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України.

При цьому при вирішенні питання щодо застосування передбачених Податковим кодексом України штрафних санкцій до податкових правопорушень, вчинених до 01 січня 2011 року, варто враховувати таке.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України № 1/99-рп від 09.02.1999р., частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень (Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України № 2198/11/13-11 від 24.11.2011р.).

Оскільки обовязок сплати податкових зобовязань, зазначених позивачем у спірних деклараціях, виник до набрання чинності Податковим кодексом України, відповідне податкове правопорушення вважається таким, що настало до 01.01.2011р. Тобто, не можна стверджувати, що при фактичній сплаті податкових зобовязань за деклараціями від 2009-2010 років у 2011 році факт порушення вважається таким, що настав також у 2011 році.

За податкове правопорушення, вчинене позивачем до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлене після 01 січня 2011 року, застосовуються штрафні санкції згідно з приписами п. 11 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, яким врегульовано розмір санкцій, що підлягає застосуванню за порушення, виявлені після набрання чинності Податковим кодексом України, у тому числі за вчинені раніше.

Згідно п. 11 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, як зазначалось вище, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Оскаржуване в судовому порядку податкове повідомлення-рішення, як і акт за результатами камеральної перевірки позивача, яким виявлене податкове правопорушення, складені 06 та 14 грудня 2011 року відповідно, тобто після набрання п. 11 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України чинності, у звязку з чим застосування відповідачем штрафних санкцій в розмірі 20% відповідає вимогам чинного податкового законодавства та свідчить про дотримання державною податковою інспекцією у м. Ватутіне Черкаської області порядку застосування штрафних санкцій за порушення правил сплати (перерахування) податків.

Застосування ж штрафних санкцій згідно статті 126 Податкового кодексу України обумовлено тим, що Податковий кодекс України не змінив закріплені у Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-IIIвід 21.12.2000р. правила поведінки платника податків в частині самостійної сплати суми податкового зобов'язання, зазначеної у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації, а отже, попередній та наступний нормативні акти містять тотожні склади правопорушення. Як наслідок, за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом.

Посилання представника позивача на порушенням державною податковою інспекцією у м. Ватутіне Черкаської області строків застосування штрафних санкцій, що згідно п. 102.1 статті 102 та п. 114.1 статті 114 Податкового кодексу України становлять не більше 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобовязань, суд до уваги не приймає, адже перебіг означених 1095 днів, що мають наслідком застосування штрафних санкцій за порушення термінів сплати узгоджених сум податкових зобовязань, починається з часу сплати нарахованого податкового зобовязання, а не його нарахування.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області № 0001301501 від 14.12.2011р. про застосування до Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради штрафних санкцій в розмірі 131848 грн. 75 коп.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). При цьому, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області № 0001301501 від 14.12.2011р. в частині застосування до Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради штрафних санкцій в розмірі 131848 грн. 75 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради 14 (чотирнадцять)грн. 12коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 03 лютого 2012 року.