Постанова № 21584884, 25.01.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 року Справа № 2а/2370/18/2012

25.01.12

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

секретар Гоменюк О.Ю.,

за участю представника позивача приватного підприємства «Базальт»ОСОБА_1 за довіреністю № 73 від 11.11.2011р.,

представника відповідача Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області ОСОБА_3 за довіреністю № 14661/10-060 від 31.10.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Базальт»до Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання протиправною податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство «Базальт», в якому просить визнати протиправною податкову вимогу Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області № 467 від 19.12.2011р. про сплату 96144 грн. 40 коп. податкового боргу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що приватне підприємство «Базальт»не має зобовязань перед Смілянською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області, між сторонами по справі узгодженої заборгованості на суму 96144 грн. 40 коп. не має. Зі змісту вимоги не можливо встановити, з яких підстав відповідач дійшов висновку про наявність у позивача податкового боргу на таку суму. Тому позивач вважає виставлену до нього податкову вимогу №467 від 19.12.2011р. з адміністративно-господарськими санкціями, застосованими з підстав, не передбачених законом, такою, що ущемляє права позивача як субєкта господарювання.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення. Оскільки ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011р. залишено без змін постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2011р., якою відмовлено в задоволенні позову приватного підприємства «Базальт»до Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення щодо визначення позивачу податкового зобовязання на суму 118687 грн. 50 коп., Смілянською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області правомірно надіслано на адресу позивача податкову вимогу. Сума податкового боргу у розмірі 118687 грн. 50 коп. повністю не увійшла до оскаржуваної податкової вимоги, оскільки станом на 01.12.2011р. рахувалась переплата в сумі 1028 грн., а 16.12.2011р. позивачем було сплачено 21515 грн. Як наслідок, сума податкового боргу в податковій вимозі склала 96144 грн. 40 коп.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Базальт»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 20.06.2000р. за №10241050011000615, ідентифікаційний код 30993635, та з 06.07.2000р. за № 3-ПП перебуває на обліку як платник податків у Смілянській обєднаній державній податковій інспекції Черкаської області.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №32253637 від 10.07.2000р. позивач являється платником податку на додану вартість.

Згідно з вимогами п.п. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 156 Податкового кодексу України визначає податкове зобовязання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Так, згідно абз. 1 п. 57.1 статті 57 розділу II Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України).

Пунктом 57.2 статті 57 розділу II Податкового кодексу України, в свою чергу, визначено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (набрання судовим рішенням законної сили).

Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно п. 176.1 статті 176 Податкового кодексу України є одним з обовязків платника податків.

Контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби (п. 41.1 статті 41 Податкового кодексу України).

Так, за результатами позапланової перевірки Смілянською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області приватного підприємства «Базальт»щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Вільча-Агробудсервіс», код ЄДРПОУ 32715361, за період з 01.01.2009р. по 30.09.2009р. складено акт № 1324/23/30993635 від 22.06.2010р., в якому зафіксовано порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р., в результаті чого позивач занизив податок на додану вартість за серпень 2009 року, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 79 125 грн. На підставі акту № 1324/23/30993635 від 22.06.2010р. Смілянською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001302301/0 від 05.07.2010р. (№ 0001302301/1 від 27.08.2010р. за результатами адміністративного оскарження), яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 118 687 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 79 125 грн. та штрафними санкціями в сумі 39562 грн. 50 коп. Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001302301/0 від 05.07.2010р. та відповідні рішення, прийняті за результатами розгляду скарг в адміністративному порядку.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2011р. в адміністративній справі № 2а/2370/385/2011 за позовом приватного підприємства «Базальт»до Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання рішень нечинними та недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011р. постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2011р. в адміністративній справі № 2а/2370/385/2011 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податковою боргу платника податків.

Як наслідок, відповідачем відповідно до п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, згідно якої у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, направлено на адресу позивача податкову вимогу № 467 від 19.12.2011р. про сплату 96144 грн. 40 коп.

Як вбачається з облікової картки платника податків приватного підприємства «Базальт», станом на час надіслання вимоги, тобто 19 грудня 2011 року за відповідачем рахувалась переплата в розмірі 1028 грн. 10 коп., а 18 грудня 2011 року приватним підприємством «Базальт»здійснено сплату податкового боргу в сумі 21515 грн. Таким чином, залишок узгодженого та не сплаченого відповідачем податкового боргу за податковим повідомленням рішенням № 0001302301/1 від 27.08.2010р. становить 96144 грн. 40 коп.

Посилання позивача на неправомірність зарахування відповідачем 21515 грн. в рахунок погашення боргу з податку на додану вартість, в той час коли позивачем при перерахуванні коштів визначався інший напрям сплати, спростовується п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, згідно якого у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.М. Чубар