Постанова № 21584234, 23.01.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2012 р.

13 год.28 хв.Справа № 2-а-6270/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кравченко А.О.,

за участю:

представника позивача- Саюшкіної Н.І.,

преставника відповідача- Горбунової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Фліппер"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Фліппер”(далі позивач, ТОВ « ВКФ «Фліппер») звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач, ДПІ)про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень від 12.10.2011р. № 0003901501, про визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток за штрафними санкціями у сумі 1531,00грн. та № 0003911501 про визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток за штрафними санкціями у сумі 169,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обгрунтовуючи наступним. Відповідач при винесенні податкових повідомленьрішень застосував норми Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ), який з 01.01.2011р. втратив чинність та нарахував штрафні санкції на підставі Податкового Кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., на періоди, коли зазначені правові норми не діяли. Тому у Державної податкової інспекції у м. Херсонівідсутні нормативно-правові підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Представник відповідача проти позову заперечила, суду пояснила, що до позивача застосовані штрафні санкції за неподання протягом 10 періодів декларацій із податку на прибуток. Податкові повідомлення рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства. У період діяльності позивача, який перевірявся, діяли норми Закону № 2181-ІІІ. Оскільки з 01.01.2011 р. даний нормативно правовий акт втратив чинність і його застосування неможливе, до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції, передбачені Податковим кодексом. За податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності податковим кодексом України, може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом, якщо їх склад є тотожним зі складом правопорушення, визначеним Податковим кодексом України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Податкові повідомлення рішення від 12.10.2011р. № 0003901501, про визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 1531,00грн. та № 0003911501 про визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 169,00 грн. винесені на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТОВ “Фліппер” та матеріалів адміністративного узгодження донарахованого зобовязання.

За наслідками перевірки складено акт від 22.07.2011р. № 2619 15-1/21273417.

Актом перевірки встановлено, що в порушення абзацу "а" п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" п. 49.1, 49.2, п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 глави 1 розділу II Податкового кодексу України та п. 16.4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, позивачем не подані податкові декларації з податку на прибуток за 2008 рік, І квартал 2009 року, І півріччя 2009 року, 9 місяців 2009 року, 2009 рік, І квартал 2010 року, І півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року, 2010 рік, І квартал 2011 року, загалом не подано податкових декларацій за 10 звітних періодів.

Підпунктом 16.4 пункту 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на момент існування спірних правовідносин, передбачено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 ПК України).

Згідно п.49.18. ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Пунктом 49.2 ст. 49 ПК України визначено, що платник податків зобовязаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Суд не погоджується з твердженням позивача, що податковий орган неправомірно застосував штрафні фінансові санкції відповідно до Податкового Кодексу, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 розділу XIX „Прикінцеві положення" Податкового Кодексу України, з 01.01.11 втратив чинність Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Починаючи з 01.01.11, платники податків несуть відповідальність, передбачену нормами Податкового кодексу, зокрема, у разі виявлення за результатами камеральних перевірок порушень.

Як установлено пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, у редакції, що набула чинності з 6 серпня 2011 року, штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Якщо ж новий нормативно-правовий акт не змінює закріплені у попередніх нормах правила поведінки (тобто попередній та новий нормативно-правові акти однаково визначають зміст прав та обов'язків суб'єктів відносин), зворотна дія нормативно-правового акта не має місця.

Зокрема відсутня зворотна дія нормативно-правового акта в тому разі, якщо попередній та наступний нормативні акти місять тотожні склади правопорушення. При цьому кваліфікація дій порушника повинна відбуватися з посиланнями на норми того нормативного акта, який був чинним на момент вчинення відповідних дій.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм податкового законодавства, за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, може бути застосовано відповідальність, передбачену Податковим кодексом, у тому разі, якщо їх склад є тотожним зі складом правопорушення, визначеним Податковим кодексом України.

Обов'язок платників податків подавати податкові декларації визначено п.п 4.1.4 ст. 4 Законом №2181-ІІІ, який був чинним на момент вчинення ТОВ “ВКФ"Фліппер” податкового правопорушення - неподання податкових декларацій з податку на прибуток, а також ст. 49 ПК України.

Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, ДПІ у м. Херсоні правомірно застосовано штрафні фінансові санкції за неподання податкових декларацій за 10 звітних періодів у розмірі 1700 грн.

Таким чином суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмовляє у їх задоволенні.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Фліппер" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень від 12.10.2011р. № 0003901501, № 0003911501.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 січня 2012 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.6