Вирок № 21584163, 15.02.2012, Ставищенський районний суд Київської області

Ставищенський районний суд Київської області

Справа №: 1024/335/2012

Провадження № 1/1024/11/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2012 року смт.Ставище

Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

прокурора: Чугаєва В.Ю.,

потерпілого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сніжки Ставищенського району Київської області, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працюючого, військовозобов”язаного, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_2 29 вересня 2011 року, близько 10 години 40 хвилин, керуючи по довіреності на право керування автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 і який згідно висновку експерта № 996 від 16.12.2011 року, знаходився в технічно справному стані, рухаючись в с. Розкішна по вул. Червоноармійській в напрямку смт. Ставище з допустимою швидкістю при достатній видимості, по мокрій асфальтованій дорозі, втратив контроль над автомобілем, в результаті чого, не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу руху та в подальшому допустив наїзд на бетонну опору, яка знаходилася на узбіччі зустрічної смуги руху.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у виді закритого перелому середньої треті правого стегна, закритого перелому малоберцевої кістки правої голені, закритого перелому 1 пясної кістки лівої кісті, які згідно висновку судово-медичного експерта № 194/Д від 07.12.2011 року, відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень та не є небезпечними для життя в момент спричинення.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок грубого порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, а саме: п. 1.1 - встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України; п. 1.2 - в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; п. 1.5.- дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 11.2.- не рейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїжджої частини; п. 12.1.- під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Вказані порушення Правил дорожнього руху України перебувають в прямому причинному звязку із вчиненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, які настали, а саме спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_1

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, свою вину в скоєному злочині, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю, суду показав, що 29 вересня 2011 року, близько 10 години 30 хвилин, він на автомобілі марки “Москвич-Комбі”, який належить ОСОБА_3 і яким він керує на підставі довіреності з червня 2011 року, вирішив поїхати в смт. Ставище, для того, щоб придбати продукти харчування. З ним також поїхали рідній брат його дружини ОСОБА_4, який сів на переднє праве сидіння, та ОСОБА_1, який сів на задньому сидінні праворуч. Рухаючись вказаним автомобілем зі швидкістю близько 60 км/год по вул. Червоноармійській в с. Розкішна, в напрямку смт. Ставище, він перетнув перехрестя доріг, після чого, автомобіль почало вести праворуч до бордюри і він повернув кермо трішки ліворуч, після чого автомобіль почало нести юзом ліворуч на зустрічну смугу руху, в результаті чого автомобіль зіткнувся правою стороною з бетонною опорою, яка розташована на узбіччі зустрічної смуги руху. В результаті ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та був доставлений до Ставищенської ЦРЛ для надання медичної допомоги. На час ДТП йшов невеликий дощ. Перед ДТП будь-яких пошкоджень рульової та ходової частини автомобіля не було. Перед виїздом він відчував себе добре та алкогольних напоїв не вживав.

У вчиненому підсудний щиро кається.

Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності досліджені і перевірені в судовому засіданні обставини справи та докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена повністю і його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання та реєстрації, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого.

Обставиною, що помякшує покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості, не залишив місце ДТП, визнав заподіяні ним матеріальні та моральні збитки, суд вважає, що міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним, у виді обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами із застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку, із зобов'язанням відповідно до ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти зазначені органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до підсудного умов ст. 69 КК України, проте підстав для їх застосування не знаходить.

По справі заявлено цивільний позов про стягнення з підсудного на користь потерпілого матеріальної шкоди, завданої у звязку із лікуванням в сумі 15000 гривень та моральної шкоди в сумі 5000 гривень, який підсудний визнав повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК Українифізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров”я фізичній особі, зобов”язана відшкодувати потерпіломуу додаткові витрати, викликані необхідністю придбання ліків тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” № 4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоровя потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації (останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, часу й зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з яким діяв заподіювач шкоди тощо).

Вирішуючи питання цивільного позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди завданої у зв”язку із лікуванням в сумі 15000 грн. та моральної шкоди в сумі 5000 грн., заподіяної внаслідок нанесення йому під час ДТП тілесних ушкоджень, суд бере до уваги, що даний позов підсудним визнається, а тому суд вважає, що вказані суми витрат необхідно стягнути з підсудного на користь потерпілого.

Вирішуючи питання цивільного позову прокурора Ставищенського району в інтересах Ставищенської центральної районної лікарні про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 2465 грн. 46 коп., суд бере до уваги, що потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Ставищенської ЦРЛ в період з 29.09.2011 року по 06.10.2011 року, в результаті чого, Ставищенська ЦРЛ понесла вищевказані витрати, і даний позов підсудним визнається, а тому суд вважає, що вказані суми витрат необхідно стягнути з підсудного на користь зазначеної лікарні відповідно до ст. 1206 ЦК України.

Відповідно до ст. 93 КПК України з підсудного слід стягнути судові витрати на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області за експертні роботи в сумі 759 грн. 78 коп.

Речові докази: автомобіль марки “ІЖ-21251010” д.н.з. НОМЕР_1 повернути ОСОБА_2, відповідно до ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді 2 (років) років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Застосувати до ОСОБА_2 вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 - підписку про невиїзд, не змінювати до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15000 (п”ятнадцять тисяч) гривень матеріальної шкоди та 5000 (п”ять тисяч) гривень моральної шкоди.

Цивільний позов прокурора Ставищенського району в інтересах Ставищенської центральної районної лікарні задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Ставищенської центральної районної лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 у розмірі 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят п”ять) гривень 46 копійок, завданих злочином.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Науково дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Київській області судові витрати в сумі 759 (сімсот п”ятдесят дев”ять) гривень 78 копійок за проведення автотехнічної експертизи. Вказані кошти направляти: одержувач платежу: НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО 25574713, рахунок № 31250272210700, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО 821018; призначення плптежу: за експертні роботи, в т.ч. ПДВ.

Речові докази по справі: автомобіль марки “ІЖ-21251010” д.н.з. НОМЕР_1 повернути ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області, через Ставищенський районний суд Київської області, протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його оголошення.

СуддяТ. Н. Скороход