Постанова № 21582756, 25.01.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/5489/2011

25 січня 2012 року 15год. 17хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Чередняка В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Малого приватного підприємства фірми "Ямуна"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач Мале приватне підприємство фірма «Ямуна» (далі МППФ «Ямуна») звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне (далі ДПІ у м. Рівне) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.08.2011р. №0000582344 та від 25.08.2011 року №0000592344.

Позовні вимоги полягають у наступному.

За наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки МППФ «Ямуна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на розрахунковий рахунок за травень 2011 року та правомірності формування залишку відємного значення (рядка 24) по декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року, відповідачем було складено акт № 10/8/20-300/30352116 від 12.08.2011 року, яким зафіксовано порушення вимог п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), внаслідок чого позивачем занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість на суму 48016,00 грн. та завищено суму відємного значення ПДВ на 36063,00 грн. На підставі зазначеного акту прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.08.2011р. №0000582344, яким збільшено суму грошового зобовязання за податком на податком на додану вартість на загальну суму 66020,00 грн., з яких: основний платіж на суму 48016,00 грн., штрафна санкція - 12004,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 25.08.2011 року №0000592344 року, яким зменшено розмір відємного значення податку на додану вартість на суму 36063,00 грн. та застосована штрафна санкція у розмірі 1,00 грн.

На думку позивача усі необхідно первинні документи на підтвердження господарських операцій з ПП «Фіннап Україна», ПП «Какаоголд», ПП «Зразковий завод пакувальних виробів», ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ТзОВ ТД Нафтахім», ПП «Лана», які відповідали вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік» та п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР) були надані податковому органу. На момент здійснення правочинів відомості про зазначених контрагентів знаходились у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців і відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» є достовірними. Ці особи були зареєстровані платниками податку на додану вартість та мали право виписувати податкові накладні.

Крім того, підтвердженням правомірності формування податкового кредиту МППФ «Ямуна» у лютому, квітні, червні 2009 р. є також той факт, що відповідно до листів ДПІ у м. Рівне, направлених МППФ фірмі «Ямуна» №34563/15-232 від 10.08.2009 р. автоматизоване співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по додатку 5 за квітень 2009 р. не виявило станів відмінних від «0», та № 25949/15-232 від 12.06.2009 р. автоматизоване співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по додатку 5 за червень 2009 р. не виявило станів відмінних від «0», а в лютому 2009 р. лист про розбіжності взагалі не направлявся, оскільки підприємство відносилося до категорії, коли розбіжностей і станів, відмінних від «0» не було виявлено.

Представник позивача у судове засідання не прибув, позов підтримав, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача подав письмові заперечення, у яких зазначив, що станом на момент підписання акту 10/8/20-300/30352116 від 12.08.2011 року серед постачальників МППФ «Ямуна» у лютому 2009 року виявлено платників, якими надано ризиковий кредит у на суму 41633,49 грн., а саме:

-на суму 799,33 грн. від ПП «Фінпап Україна» (за даними автоматизованого співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівна ДПА України по податковому кредиту за лютий 2009 року має стан «10» - запит на встановлення місцезнаходження);

-на суму 7950,00 грн. від ПП «Какаоголд» (має стан «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження);

-на суму 32884,16 грн. від ПП «Зразковий завод пакувальних виробів» (має стан «4» - порушено провадження у справі про банкрутство).

Серед постачальників МППФ «Ямуна» у квітні 2009 року виявлено платників, якими надано ризиковий кредит у на суму 25259,40грн., а саме:

-на суму 3759,40 грн. від ФОП ОСОБА_1 (стан «16» - припинено (ліквідовано, закрито);

-на суму 17759,00 грн. від ПП «Какаоголд» (має стан «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження);

-на суму 6750,00 грн. від ФОП ОСОБА_2 (має стан «3» - прийняте рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру).

Серед постачальників МППФ «Ямуна» у червні 2009 року виявлено платників, якими надано ризиковий кредит у на суму 38869,04 грн., а саме:

-на суму 4725,00 грн. від ТзОВ «ТД «Нафтахім» (має стан «16» - припинено (ліквідовано, закрито);

-на суму 7888,67 грн. від ПП «Лана» (має стан «8» - внесено запис про відсутність за місцем знаходження);

-на суму 26477,37 грн. від ПП «Зразковий завод пакувальних виробів» (має стан «4» - порушено провадження у справі про банкрутство).

Зазначає, що відповідно до вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вважає, що Закон №168/97-ВР однією з обовязкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість зазначає сплату сум податку до Державного бюджету, оскільки ПДВ є непрямим податком.

За наведених обставин позивачем:

- завищено суму податкового кредиту у лютому 2009 року на суму 41633,49 грн., внаслідок чого завищене відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту на суму 14966 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту на суму 26667,49 грн. у лютому 2009 року;

- завищено суму податкового кредиту у квітні 2009 року на суму 25259,04 грн., внаслідок чого завищене відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту на суму 2525,00 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту на суму 22734,40 грн. у квітні 2009 року;

- завищено суму податкового кредиту у червні 2009 року на суму 38869,04 грн., внаслідок чого завищене відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту на суму 38869,04 грн. у червні 2009 року.

Отже, на думку представника відповідача, у порушення вимог п.200.3 та п.200.4 «б» ст..200 ПК України МППФ «Ямуна» завищено залишок відємного значення (р.24 декларації) за травень 2011 року на суму 36063 грн., який виник: у лютому 2009 року у сумі 2732,00 грн., у квітні 2009 року у сумі 2525,00 грн. та у червні 2009 року в сумі 30806,00 грн.

Просив у задоволенні позову повністю відмовити.

Представник відповідача у судове засідання повторно не прибув, про дату і час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Про причини неприбуття суд не попередив.

Судом не визнавалася обовязковою участь представників сторін у судовому засіданні, а відтак суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності. Крім того, враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що з 05.08.2011 року по 11.08.2011 року ДПІ у м. Рівне було проведено документальну позапланову виїзну перевірку МППФ «Ямуна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на розрахунковий рахунок за травень 2011 року та правомірності формування залишку відємного значення (рядка 24) по декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року. За наслідками перевірки відповідачем складено акт № 10/8/20-300/30352116 від 12.08.2011 року, яким зафіксовано порушення вимог п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), внаслідок чого позивачем занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість на суму 48016,00 грн. та завищено суму відємного значення ПДВ на 36063,00 грн. (а.с.10-31).

На підставі зазначеного акту ДПІ у м. Рівне прийняте податкове повідомлення -рішення від 25.08.2011р. №0000582344, яким збільшено суму грошового зобовязання за податком на податком на додану вартість на загальну суму 66020,00 грн., з яких: 48016,00 грн. за основним платежем 12004,00 грн. штрафної санкції та податкове повідомлення-рішення від 25.08.2011 року №0000592344 року, яким зменшено розмір відємного значення податку на додану вартість на суму 36063,00 грн. та застосована штрафна санкція у розмірі 1,00 грн.(а.с.8-9).

Податковим органом здійснено збільшення суми грошового зобовязання за ПДВ та зменшення розміру відємного значення цього ж податку за наступними господарськими операціями з придбання товарів:

-на суму 799,33 грн. від ПП «Фінпап Україна»;

-на суму 7950,00 грн. від ПП «Какаоголд»;

-на суму 32884,16 грн. від ПП «Зразковий завод пакувальних виробів».

-на суму 3759,40 грн. від ФОП ОСОБА_1;

-на суму 17759,00 грн. від ПП «Какаоголд»;

-на суму 6750,00 грн. від ФОП ОСОБА_2;

-на суму 4725,00 грн. від ТзОВ «ТД «Нафтахім»;

-на суму 7888,67 грн. від ПП «Лана»;

-на суму 26477,37 грн. від ПП «Зразковий завод пакувальних виробів».

Подані у адміністративному порядку скарги позивача ДПА у Рівненській області та ДПС України залишили без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, МППФ «Ямуна» зареєстроване розпорядженням міського голови м.Рівне від 07.04.1999 року за № 160810700040003435. Основний вид діяльності підприємства за КВЕД 15.89.0 виробництво харчових продуктів, не віднесених до інших групувань, зокрема виготовлення і пакування спецій та інших сумішей пряно-ароматичних для кулінарії.

Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16.04.1999 року за № 28-100/20. У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ДПІ у м. Рівне 04.05.1999 року за № 24913867, позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 303521117167. Перереєстрований на підставі Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ДПІ у м. Рівне 22.06.2011 року за № 30352111767 (а.с.42-43).

Позиція відповідача полягає у тому, що станом на момент підписання акту від 12.08.2011 року № 10/8/20-300/30352116 серед постачальників МППФ «Ямуна» у лютому 2009 року виявлено платників, якими надано ризиковий кредит у на суму 41633,49 грн., а саме:

-на суму 799,33 грн. від ПП «Фінпап Україна» (за даними автоматизованого співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівна ДПА України по податковому кредиту за лютий 2009 року має стан «10» - запит на встановлення місцезнаходження);

-на суму 7950,00 грн. від ПП «Какаоголд» (має стан «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження);

-на суму 32884,16 грн. від ПП «Зразковий завод пакувальних виробів» (має стан «4» - порушено провадження у справі про банкрутство).

Серед постачальників МППФ «Ямуна» у квітні 2009 року виявлено платників, яким надано ризиковий кредит у на суму 25259,40грн., а саме:

-на суму 3759,40 грн. від ФОП ОСОБА_1 (стан «16» - припинено (ліквідовано, закрито);

-на суму 17759,00 грн. від ПП «Какаоголд» (має стан «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження);

-на суму 6750,00 грн. від ФОП ОСОБА_2 (має стан «3» - прийняте рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру).

Серед постачальників МППФ «Ямуна» у червні 2009 року виявлено платників, якими надано ризиковий кредит у на суму 38869,04 грн., а саме:

-на суму 4725,00 грн. від ТзОВ «ТД «Нафтахім» (має стан «16» - припинено (ліквідовано, закрито);

-на суму 7888,67 грн. від ПП «Лана» (має стан «8» - внесено запис про відсутність за місцем знаходження);

-на суму 26477,37 грн. від ПП «Зразковий завод пакувальних виробів» (має стан «4» - порушено провадження у справі про банкрутство).

Судом встановлено, що усі господарські операції із зазначеними контрагентами підтверджуються первинними документами, а саме: договорами поставки товару від 06.02.2009 року № 25-09 з ПП «Зразковий завод пакувальних виробів», від 15.01.2009 року № 1501/09 з ПП ОСОБА_1, від 27.01.2009 року № 2701/09 з ПП ОСОБА_2, від 17.05.2008 року № 17/06 з ТзОВ «ТД «Нафтахім», від 10.06.2009 року № 10/06/2009 1 з ПП «Лана», видатковими накладними ПП «Зразковий завод пакувальних виробів» від 09.02.2009 року № 45 на суму 56255 грн., в т.ч. ПДВ 28210,90 грн., від 09.02.2009 року на суму 54922, в т.ч. ПДВ 9153,80 гон., від 09.02.2009 року № 48 на суму 55702,57 грн., в т.ч. ПДВ 9283,76 грн., від 16.02.2009 року № 82 на суму 30424,00 грн., в т.ч. ПДВ 5070,67 грн., від 01.06.2009 року № 521 на суму 9827,33 грн., в т.ч. ПДВ 16377,89 грн.; від 01.06.2009 року № 523 на суму 26832,35 грн., в тому числі ПДВ 4472,06 грн., від 02.06.2009 рок № 556 на 209838,49 грн., в т.ч. ПДВ 4973,08 грн.; від 02.06.2009 року № 557 на суму 40665,68 грн.,в т.ч. ПДВ 6777,61 грн.; від 01.06.2009 року № 524 на суму 31758,10 грн., в т.ч. ПДВ 5293,02 грн.; від 01.06.2009 року № 527 на суму 19893,22 грн., в т.ч. ПДВ 3315,54 грн.; видатковими накладними ТзОВ «ТД «Нафтахім» від 05.06.2009 року № РН 0000511 на суму 9450,00 грн., в т.ч. ПДВ 1575,00 грн.; від 05.06.2009 року № РН 0000512 на суму 18900,00 грн., в т.ч. ПДВ 3150,00 грн.; видатковими накладними ПП «Лана» від 10.06.2009 року № РН 0000362 на суму 46000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7666,67 грн.; видатковими накладними ФОП ОСОБА_1 від 10.04.2009 року № РН 0000459 на суму 2799,60 грн., в т.ч. ПДВ 466,60 грн.; від 10.04.2009 року № РН 0000460 на суму 12348,00 грн., в т.ч. ПДВ 1234,80 грн.; від 29.04.2009 року № РН 0 0000541 на суму 7408,80 грн., в т.ч. ПДВ 5070,67 грн видатковими накладними ФОП ОСОБА_2 від 28.04.2009 року № 18 на суму 27000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4500,00 грн., від 09.04.2009 року № 10 на суму 11250,00 грн., в т.ч. ПДВ 2250,00 грн., видатковими накладними ПП «Какаоголд» від 28.04.2009 року № 253 на суму 37000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6166,67 грн.; від 29.04.2009 року № 256 на суму 51500,00 грн., в т.ч. ПДВ 8583,34 грн.; від 27.02.2009 року № 108 на суму 47700,00 грн., в т.ч. ПДВ 7950,00 грн.; видатковими накладними ПП «Фінпап Україна» від 24.02.2009 року № ФПУ 033/03 на суму 4796, 00 грн., в т.ч. ПДВ 799,33 грн.; податковими накладними ТзОВ «ТД «Нафтахім» від 05.06.2009 року № 838 на суму 3150 грн. та від 05.06.2009 року № 839 на суму 1575,00 грн., податковими накладними ПП «Лана» від 10.06.2009 року № 363 на суму 7666,67 грн., податковими накладними ПП «Зразковий завод пакувальних виробів» від 09.02.2009 року № 000073 на суму 9375,93 грн., .від 09.02.2009 року № 000075 на суму 9283,76 грн., від 09.02.2009 року № 00076 на суму 9153,80 грн., від 16.02.2009 року № 121 на суму 5070,67 грн. від 01.06.2009 року № 000777 на суму 5293,02 грн., від 01.06.2009 року № 000779 на суму 1646,05 грн., від 01.06.2009 року № 000780 на суму 3315,54 грн., від 01.06.2009 року № 000776 на суму 4472, 06 грн., від 02.06.2009 року № 000812 на суму 6777,61 грн., від 02.06.2009 року № 000811 на суму 4973,08 грн., податковими накладними ПП «Фінпап Україна» від 24.02.2009 року № 106 на суму 799,33 грн., податковими накладними ПП «Какаоголд» від 27.02.2009 року № 108 на суму 7950,00 грн., податковими накладними ПП ОСОБА_1 від 10.04.2009 року № 459 на суму 466,60 грн., від 10.04.2009 року № 460 на суму 2058,00 грн., від 29.04.2009 року № 541 на суму 1234,80 грн., податковими накладними ПП «Какаоголд» від 28.04.2009 року № 253 на суму 6166,67 грн., від 28.04.2009 року № 256 на суму 8583,33 грн., податковими накладними ПП ОСОБА_2 від 06.04.2009 року № 10 на суму 2250,00 грн., від 28.04.2009 року № 18 на суму 4500,00 грн., банківськими виписками за лютий серпень 2009 року, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за лютий, квітень та червень 2009 року. (а.с.44-163).

Вказані документи за формою та змістом відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР.

Відповідно до п.1.7 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Залишок відємного значення (рядок 24) податкової декларації з податку на додану вартість визначається відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР , згідно якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.3 Податкового кодексу України при відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 Податкового кодексу України якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має відємне значення, то залишок відємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включаються до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом наведених правових норм необхідною умовою для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту є, зокрема, фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Згідно з пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону N168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Під господарською діяльністю, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі Закон №334/94-ВР) слід розуміти будь-яку діяльність особи, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як вбачається з матеріалів справи придбані у зазначених контрагентів товари використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме: вироблені какао - порошок, спеції та інші пряно-ароматичні суміші і продукція для кулінарії, які реалізовані за кордон Фірмі ООО «Шериф» (Молдова) згідно ВМД № 2040000001/9/000546 від 06.02.2009 року, №2040000001/9/000915 від 25.02.2009 року, №2040000001/9/001817 від 03.04.2009 року, №2040000001/9/001935 від 10.04.2009 року №2040000001/9/002058 від 16.04.2009 року, №2040000001/9/003167 від 12.06.2009 року,Фірмі «Exclusiv Market SRL (Молдова) згідно ВМД №2040000001/9/000806 від 19.02.2009 року, №2040000001/9/003148 від 11.06.2009 року, Фірмі «LN Kiev. INC» (США) ВМД №2040000001/9/001992 від 14.04.2009 року, Фірма «Iberia Produkt LTD» (Грузія) №2040000001/9/003222 від 15.06.2009 року, та ін., що знайшло своє підтвердження у акті перевірки (стор. 17-20 акту).

Відповідач покликається на те, що за результатами автоматизованого співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту у розрізі контрагентів позивача на рівні ДПА України встановлено, що ПП «Фіннап Україна» за лютий 2009 року має стан «10» - запит на встановлення місцезнаходження; ПП «Какаоголд» має стан «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження, ПП «Зразковий завод пакувальних виробів» має стан «4» - порушено провадження у справі про банкрутство, ФОП ОСОБА_1 має стан «16» - припинено (ліквідовано, закрито), ФОП ОСОБА_2 має стан «3» - прийняте рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру), ТзОВ «ТД «Нафтохім» має стан «16» - припинено (ліквідовано, закрито), ПП «Лана» має стан «8» - внесено запис про відсутність за місцем знаходження.

На думку суду, визначення податковим органом суми податкових зобовязань за допомогою інформації, одержаної з джерел інших, ніж первинні документи, прямо суперечить Закону №996-XIV та Закону “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III, наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327 “Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”.

Відповідно до ст.ст.9, 10 Закону України “Про систему оподаткування” №1251-ХІІ від 25.06.1991р., норм Закону №334/94-ВР та Закону №168/97-ВР для платника податків не передбачено обовязку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, у тому числі щодо його зміни місцезнаходження, кількості працівників та виробничих потужностей.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. У ст.203 Цивільного кодексу України викладені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Такі вимоги, згідно з частинами 1-5 цієї статті полягають, зокрема, у наступному:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З урахуванням вимог процесуального закону про допустимість доказів ці обставини можуть бути підтверджені, зокрема, вироком про визнання осіб, які видали видаткові накладні, податкові накладні тощо, винними в скоєнні відповідних злочинів. В той же час, належних і допустимих доказів відповідачем суду не надано. На момент складання акта перевірки будь-яких оперативно-розшукових чи кримінальних справ щодо зазначених контрагентів позивача порушено не було.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, згідно з ч.1 ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” від 15.05.2003р. №755-IV (далі Закон №755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Відповідачем у акті перевірки та представником відповідача не було надано доказів того, що момент вчинення господарських операцій «Фіннап Україна», ПП «Какаоголд», ПП «Зразковий завод пакувальних виробів», ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ТзОВ «ТД «Нафтохім», ПП «Лана», ПП «Зразковий завод пакувальних виробів» не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, або в Єдиному державному реєстрі містились відомості про їх ліквідацію чи припинення станом на лютий червень 2009 року.

Відтак, позивач не може нести відповідальності за діяння контрагента та третіх осіб, у тому числі державного реєстратора та посадових осіб державної податкової служби, що видали зазначеним контрагентам позивача свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Крім того, Закон №168/97-ВР не повязує право покупця - платника податку, на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість із фактичним внесенням його до бюджету продавцем товару, не зобовязує покупця контролювати сплату цього податку до бюджету вказаною особою.

Згідно з п.7.1. ст.7 Закону №168/97-ВР покупець сплачує суму податку на додану вартість у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум податку на додану вартість до Державного бюджету.

Для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту в Законі №168/97-ВР не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету. Якщо контрагент продавець видає податкові накладні і при цьому не виконує зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення покупця платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, тим більше, що останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Більше того, відповідно до акту перевірки відхилень по податкових зобовязаннях та податковому кредиту у лютому, квітні та червні 2009 року фактично не виявлено (за виключенням у червні 2009 року лише на 8 грн. 17 коп.) (стор. 2-3 акту).

Суд зазначає, що чинним законодавством на відповідача покладений обовязок не тільки вказувати у акті перевірки виявлені порушення, але і зазначити первинні документи, що зафіксовані у бухгалтерському та податковому обліку платника податку, які це підтверджують.

Так, у п.6 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України за №984, від 22.12.2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі Порядок № 984) встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У п.п.5.2 п.2 Розділу ІІ Порядку № 984 передбачене що, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В порушення зазначених норм Порядку № 984, ст.85 Податкового кодексу України первинні документи належним чином не досліджувались. Тобто, висновки акту перевірки щодо визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість товариства, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

З фактичних обставин справи та наявних матеріалів суд не вбачає підстав для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість за операціями придбання товарів із «Фіннап Україна», ПП «Какаоголд», ПП «Зразковий завод пакувальних виробів», ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ТзОВ «ТД «Нафтохім», ПП «Лана», ПП «Зразковий завод пакувальних виробів».

Таким чином, МППФ «Ямуна» до складу податкового кредиту в лютому, квітні, червні 2009 року правомірно були включені суми податку на додану вартість у звязку з придбанням товарів (послуг), а в травні 2011 року правомірно відображений залишок відємного значення (рядок 24) у податковій декларації з податку на додану вартість (а.с.164-188).

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного вище, ДПІ у м.Рівне не доведено правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 25.08.2011 року № 0000582344 та від 25.08.2011 року № 0000592344.

За наведених обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог повністю та визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне від 25.08.2011 року № 0000582344 та від 25.08.2011 року № 0000592344.

Відповідно до вимог ч.1 ст.94 КАС України судовий збір стягується на користь позивача у розмірі 960 грн. 84 коп.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ м.Рівне від 25.08.2011 року № 0000582344 та від 25.08.2011 року № 0000592344 повністю.

Присудити на користь позивача Мале приватне підприємство фірма "Ямуна" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 960 (дев'ятьсот шістдесят) грн. 84 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.