Постанова № 21582195, 03.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/4900/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Болотовій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 264 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Ізмаїльський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення 264 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем п.п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»шляхом надання до Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості недостовірної інформації щодо своєї діяльності, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг, у звязку з чим отримана ним допомога по безробіттю має бути повернутою відповідачем.

Позивач в судове засідання не зявився, про дату час та місце проведення був повідомлений належним чином, проте надіслав на адресу суду клопотання в якому просить суд справу розглядати за його відсутністю. Крім того зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, письмових доводів та заперечень проти позову по суті заявлених вимог не надав, у звязку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 128 КАС України.

Вивчивши документи, суд вважає позов обґрунтованим, та таким що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено в процесі розгляду справи, 18.06.2004 року відповідач звернувся до Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості з метою отримання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Проте при реєстрації в Ізмаїльському міськрайонному центрі зайнятості відповідач не надала свою трудову книжку, пояснюючи це тим, до моменту звернення до центру зайнятості вона ніколи не працювала, а тому й трудова книжка у неї відсутня.

Відповідно до п. 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»25.06.2004 року ОСОБА_2 було надано статус безробітної та розпочато виплату допомоги по безробіттю як незастрахованій особі.

З 25.06.2004 року по 11.10.2004 року ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю протягом 109 календарних днів у сумі 319, 94 грн.

16.02.2009 року при повторній реєстрації в Ізмаїльському міськрайонному центрі зайнятості, як такої, що шукає роботу, ОСОБА_2 надала трудову книжку, відповідно до якої вона працювала з 08.09.2003 року по 06.10.2003 року в ЗАТ «Одеса». 06.10.2003 року відповідач була звільнена з ЗАТ «Одеса»за власним бажанням без поважних причин згідно зі ст. 38 КЗпП України.

Для підтвердження зазначений відомостей, судом направлявся запит до ЗАТ «Одеса», на який за вх. № 362388 від 02.11.11 року була надана відповідь, яка підтвердила те, що відповідач працювала з 08.09.2003 року по 06.10.2003 року на ЗАТ «Одеса»та була звільнена за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості, зокрема, реєструє безробітних і подає їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. і грошову.

Відповідно п.п. 5 п.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009року №60/62 про "Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним", центри зайнятості проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Як було встановлено судом, 27 лютого 2009 року спеціалістами Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості було здійснено розслідування страхових випадків щодо обґрунтованості виплати матеріальної забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

У результаті виявлено, що ОСОБА_3, отримала допомогу по безробіттю, як незастрахована особа за період з 25.06.2004 року по 11.10.2004 року, в той час як на підставі запису про звільнення в трудовій книжці виплату її допомоги по безробіттю необхідно було розпочати з 22.09.2004 року, згідно п. 3 ст. 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Таким чином сума переплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_3 за 90 календарних днів згідно розрахунку склала 264, 00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом. Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.

Згідно з п. 3 ст. 23 цього ж Закону допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і її виплата починається з 91-го календарного дня.

У відповідності до п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, тобто ОСОБА_3 була зобовязана повідомити районний центр зайнятості населення, що вона до моменту реєстрації в центрі зайнятості працювала у ЗАТ «Одеса» та була звільнена за власним бажанням без поважних причин.

Отже, ОСОБА_3 порушуючи законодавство, приховавала факт свого працевлаштування та звільнення з роботи за власним бажанням без поважних причин, в результаті обманним шляхом отримала від держави допомогу по безробіттю в сумі 264, 00 грн.

З метою досудового вирішення спору, для вирішення питання добровільного повернення коштів відповідачу Ізмаїльським міськрайонним центром зайнятості був надісланий лист № 249/04/08 від 12.03.2009 р. про необхідність повернути незаконно отримані кошті в сумі 264,00 грн.

Проте, ОСОБА_3 кошти виплачені як допомога по безробіттю в сумі 264,00 грн. повернуті не були.

Як указано в п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915\51З6, якщо під час одержання допомоги по безробіттю, безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови їх виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути кошти, то питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.

Таким чином, суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача суми нарахованої та виплаченої йому допомоги, які підлягають стягненню з нього на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу “Підстави для звільнення від доказування”.

На думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_3 перед Ізмаїльським міськрайонним центром зайнятості підтверджується обґрунтованим розрахунком суми переплаченої допомоги, доданим до позовної заяви. Доказів виконання зобовязань перед позивачем ОСОБА_3, з дотриманням приведених вище вимог ст.ст. 69 - 71 КАС України, під час розгляду даної справи до суду представлено не було.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку щодо правомірності, обґрунтованості заявленого Ізмаїльським міжрайонним центром зайнятості позову та наявності підстав для його задоволення.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів, у звязку з чим з ОСОБА_3 слід стягнути безпідставно отриману допомогу по безробіттю у сумі 264,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 264 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 /АДРЕСА_1/ на користь Ізмаїльського міжрайонного центру зайнятості /ЄДРПОУ: 20997047, р/р 37170300900014, банк: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011/ незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 264,00 грн. /двісті шістдесят чотири грн. 00 коп./.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 03 лютого 2012 року року.

Суддя О.В. Колесниченко

.