Постанова № 21582040, 25.01.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/3221/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.,

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) ОСОБА_1

представника позивача (за довіреністю) ОСОБА_2

представника відповідача(за довіреністю) ОСОБА_3

представника відповідача(за довіреністю) ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Металопром» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання не чинними податкових повідомлень рішень на зменшення суми бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку з податку на додану вартість та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Металопром»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, в якому просить визнати не чинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.03.2011 року №0000352301 та №0000342301 якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 2882945 грн. та зобовязати ДПІ у Суворовському районі м. Одеси надати Головному управлінню державного казначейства у Одеській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у загальному розмірі 2882945 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 17.03.2011 року та 18.03.2011 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було проведені виїзна та невиїзна документальні перевірки ВАТ «Металопром»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, за липень, серпень, вересень, листопад та грудень 2010 року.

За результатами проведення перевірок складено Акти від 17.03.2011 №1131/23-2/02138961 «Про результати невиїзної документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Металопром»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, за грудень 2010 року»та від 18.03.2011 №1163/23-2/02138961 «Про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ «Металопром», з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, за липень, серпень та жовтень 2010 року». В ході перевірок встановлено, що в порушення п. 1.8. Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, зі змінами та доповненнями ВАТ «Металопром»завищено суму бюджетного відшкодування по деклараціям за липень, серпень та жовтень 2010 року в сумі 2552997 грн. та за грудень 2010року - 329948 грн.

На підставі встановлених порушень ДПІ у Суворовському районі м. Одеси були винесені податкові повідомлення-рішення від 18 березня 2011 року № 0000352301 яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявлено на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 2552997,00 грн. та №0000342301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявлено на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 329948,00 грн.

З висновками викладеними в Акті від 17.03.2011 №1131/23-2/02138961 та від 18.03.2011 №1163/23-2/02138961 позивач не згодний та вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України в частині нарахування, сплати та відшкодування з бюджету надлишок сплаченого податку на додану вартість, а податкові повідомлення-рішення від 18 березня 2011 року №0000352301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: 2552997,00 грн. та №0000342301 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: 329948,00 грн., такими, що складені безпідставно.

Представники позивача в судовому засіданні позов просив задовольнити повністю з підстав викладених у адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в письмових запереченнях посилався на те, що на підставі завдання ДПА України від 14.03.2011 року № 7039/7/07-1217 щодо безумовного виконання вимог розпорядження Державної податкової адміністрації України від 09.03.2011 № 67-р «Про проведення інвентаризації залишків невідшкодованих сум ПДВ»; завдання ДПА України від 13.08.2010р. № 77/07-1217 та термінової телеграми ДПА в Одеській області від 15.03.2011р. №8761/7/07-0108 «Щодо повної ліквідації розбіжності між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями платників ПДВ та їх контрагентами»згідно наказу від 18.04.2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», проведено аналіз інформаційних баз по підприємствам, які мають залишки невідшкодованих податку на додану вартість та по яким встановлено розбіжності між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями платників ПДВ та їх контрагентами, яким притаманні наступні ознаки: ризиковий стан, недостатні трудові та/або виробничі ресурси, з заробітною платою нижчою за мінімальну та мають суттєві розбіжності згідно даних Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Відповідно переліченим ознакам сформований перелік підприємств групи 1, до якого включено підприємство ВАТ «Металопром»у частині низького податкового навантаження - 0,0 при середньо - галузевому - 1,54.

Отже, державна податкова служба вважає, що у зв'язку з порушенням п.1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР ВАТ «Металопром»не має права на отримання бюджетного відшкодування на свій розрахунковий рахунок по деклараціям за: липень,серпень та жовтень 2010р. в сумі 2552997,00грн. та за грудень 2010 року в сумі 329 948,00грн., у звязку з чим ДПІ у Суворовському районі м. Одеси зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000352301 та № 000342301 від 18.03.2011р. прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Металопром»зареєстроване Виконавчим комітетом Суворовської районної ради народних депутатів 30.03.1996 року № 1556102 0000 000295. Взято на податковий облік в державній податковій інспекції Суворовського району м. Одеси 30.09.1996 року за № 428/9, є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва від 08.01.1998 р. ПДВ № 23062757.

Судом встановлено, що ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Металопром»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 р. по 31.12.2010 року за результатами якої було складено Акт № 1131/23-2/02138961 від 17.03.2011р., та невиїзну документальну перевірку ВАТ «Металопром»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2010 року, серпень 2010 року, жовтень 2010 року за результатами якої було складено Акт № 1163/23/2/02138961 від 18.03.2011р.

На підставі висновків зазначених актів перевірки було прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000352301 від 18.03.2011 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2 552997 грн. за липень 2010 року, серпень 2010 року, жовтень 2010 року та податкове повідомлення-рішення № 0000342301 від 18.03.2011 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 329 948 грн. за грудень 2010 року.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, фактичною підставою для винесення податкових повідомлень - рішень слугували відображені в актах висновки відповідача про порушення ВАТ «Металопром»п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 04.07.1997 р., пп. «б»п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України та ВАТ «Металопром»зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявлену в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у Декларації з ПДВ за липень 2010 року в сумі 69 738 грн., за серпень 2010 року в сумі 1427349 грн., за жовтень 2010 року в сумі 1055 910 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача та прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини між сторонами врегульовані нормами, чинного на час виникнення спірних правовідносин, Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями).

За визначенням пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону №168, податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена Згідно з цим Законом.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Керуючись п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно з вимогами пп.7.7.7 б) п.7.7 ст.7 Закону №168 якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

В ході судового розгляду встановлено, що на підставі рішення керівника ДПІ у Суворовському районі, оформленого наказом від 18.03.2010р. № 474/23-2, ОСОБА_5 (головним державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб) згідно із пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ згідно з пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, зі ст. 11.1 ч.9 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»та відповідно до завдання ДПА України від 14.03.2011 року № 7039/7/07-1217 щодля безумовного виконання вимог розпорядження Державної податкової адміністрації України від 09.03.11 № 67-р «Про проведення інвентарізації залишків невідшкодованих сум ПДВ», проведено позапланову невиїзну перевірку ВАТ «Металопром»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за липень 2010 року у сумі 69 738 грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2010р. по 30.06.2010 року; серпень 2010року у сумі 1 427 349 грн. що декларувалось в період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р.; жовтень 2010 року у сумі 1 055 910 грн. що декларувалось в період з 01.09.2010р. по 30.09.2010 р.

При проведенні перевіряючи ми ДПІ у Суворовському районі м. Одеси аналізу заявлених ВАТ «Металопром»до бюджетного відшкодування, але невідшкодованих сум ПДВ встановлено, що основний постачальник ВАТ «Металопром»є ПАТ «ММК ім. Ілліча»(код 00191129) м. Маріуполь має взаємовідносини з суб'єктами господарювання, по яким порушено провадження у справі про банкрутство, місцезнаходження яких не встановлено, направлено запити на встановлення місця знаходження цих підприємств, тобто підприємства знаходяться у розшуку, відповідно підтвердити повноту нарахування та сплати до бюджету сум ПДВ, за рахунок яких була сформована та заявлена ВАТ «Металопром»сума бюджетного відшкодування ПДВ неможливо. Такими суб'єктами господарювання є:

TOB «Ювістрейдс»код ЄДРПОУ 36519298 - 23 стан (місцезнаходження не встановлено); TOB «Укрометал-Ресурс» код ЄДРПОУ 30537945 - 10 стан (запит на встановлення місцязнаходження); TOB «Загіп»код ЄДРПОУ 36616152 - 23 стан (місцезнаходження не встановлено); TOB «Торгметал - КД» код ЄДРПОУ 34499186 - 10 стан (запит на встановлення місцязнаходження); ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання»код ЄДРПОУ 31550176-4 стан (порушено провадження у справі про банкрутство); TOB «Дніпротрактор» код ЄДРПОУ 25523816 - 23 стан (місцезнаходження не встановлено); TOB «Магате 7»код ЄДРПОУ 34674385 - 9 стан (направлено повідомлення за формою 18ОП); ПП «Мірфос»код ЄДРПОУ 30073298 -4 стан (порушено провадження у справі про банкрутство); TOB «Торгова вежа»код ЄДРПОУ 36426612 - 23 стан (місцезнаходження не встановлено); ВАТ «Шкіркон»код за ЄДРПОУ 307810 -3 стан (прийнято рішення про припинення, ліквідацію, закриття); TOB «Метал- індастрі» код ЄДРПОУ 34225168-10 стан (запит на встановлення місцязнаходження); TOB «Альпан-Тредіс»код за ЄДРПОУ 35980201 - 23 стан (місцезнаходження не встановлено); TOB «Шильда» код за ЄДРПОУ 36982110 - 23 стан ( місцезнаходження не встановлено).

З урахуванням викладеного відповідач прийшов до висновку про порушення ВАТ «Металопром»п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»зазначивши, що позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації за: липень 2010 року у сумі 69738 грн., серпень 2010 року у сумі 1427349 грн., жовтень 2010 року у сумі 1055 910 грн., у звязку з чим ДПІ у Сукворовському районі м. Одеси було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011р. № 0000352301 на суму 2 552 997,00 грн.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі направлення від 11.03.2011р. № 519/23-2 виданого ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, ОСОБА_4 (старшим державним податковим інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб) згідно з п.п.78.1.8,п.78.1, ст.78 Податкового Кодексу України, відповідно до наказу за № 430 від 11.03.2011 р. ДПІ у Суворовському районі м. Одеси проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Металопром»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за грудень 2010 року у сумі 329 948,00 грн., яка виникла за рахунок від'ємноного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.11.2010р. по 31.12.2010р.

При проведенні аналізу заявлених ВАТ «Металопром» до бюджетного відшкодування, але невідшкодованих сум ПДВ встановлено, що основний постачальник ВАТ «Металопром»ПАТ «ММК ім.Ілліча»(код 00191129 ) м. Маріуполь відноситься до платників «великого ризику», та має взаємовідносини з суб'єктами господарювання, по яким порушено провадження у справі про банкруство, місцезнаходження яких не встановлено, направлено запити на встановлення місця знаходження цих підприємств, тобто підприємства знаходяться у розшуку, відповідно підтвердити повноту нарахування та сплати до бюджету сум ПДВ, за рахунок яких була сформована та заявлена ВАТ «Металопром»сума бюджетного відшкодування ПДВ - неможливо. Такими суб'єктами господарювання є: TOB «Інтер - Інвест вугілля»код ЄДРПОУ 32458462 - 4 стан (порушено провадження у справі про банкрутство); TOB «Севметалургмаш»код ЄДРПОУ 33280150 - 9 стан (направлено повідомлення за формою 18 -ОПП); ЗАТ «Криворізький завод гірничного обладнання»код ЄДРПОУ 31550178 -4 стан (порушене провадження у справі про банкрутство); ДАК «Хліб України «Кальчицький елеватор»код ЄДРПОУ -3 стан (прийнято рішення про припинення, ліквідацію, закриття); TOB «Науково - виробниче підприємство Дніпро-Сталь»код ЄДРПОУ 31166414 - 23 стан( місцезнаходження не встановлено).

З урахуванням викладеного відповідач прийшов до висновку про порушення ВАТ «Металопром»п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»зазначивши, що позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації за: грудень 2010 року у сумі 329948 грн., у звязку з чим ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011р. № 0000342301 на суму 329948 грн.

Суд не погоджується з висновками відповідача з відображеними в акті перевірки № 1131/23-2/02138961 від 17.03.2011р. та № 1163/23/2/02138961 від 18.03.2011р., з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять а в судовому засіданні представник відповідача не надав суду належних у розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказів, якіб свідчали проте, що на час здійснення правовідносин між позивачем та контрагентами мали місце обставини які б свідчали про «ризиковий стан»цих контрагентів.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом Порядок №985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень рішень з приводу самостійного визначення грошових зобовязань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки субєктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем та його контрагентами господарських операцій, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємоповязаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій які визначаються контрагента у «ризиковому стані».

Всупереч зазначеним висновкам відповідача, позивач надав первинні документи, які в повному обсязі відображають та підтверджують правомірність отримання бюджетного відшкодування ВАТ «Металопром».

В межах зазначеного правочину, між позивачем та контрагентами були здійсненні господарські операції, що підтверджується належними копіями первинних документів.

Крім того в судовому засіданні представник відповідача не заперечував щодо факту сплати до бюджету сум ПДВ контрагентом позивача ПАТ «ММК ім. Ілліча».

Також, наяівними в матеріалах справи письмовими доказами повністю підтвердженно здійснення позивачем господарської операції за контрактом на поставку обладнання від 19.02.2010 р. (т. 1 а/с. 234-252), в підтвердження вчинення зазначеної операції судом були досліджені ВМД (т. 1 а/с. 188-227), товаро транспортні накладні (т. 1 а/227-233).

Крім того, слід зазначити, що в судовому засіданні представник ДПІ у Суворовському районі м. Одеси не заперечував проти факту здійснення зазначеної господарської операції та не надав обґрунтованих пояснень стосовно суми 1055910, 00 грн. визначеної у податковому повідомленні рішенні від 18.03.2011 р. №0000352301. як зменшення суми бюджетного відшкодування.

Щодо здійснення господарської операції по контракту № 245/13/10 від 22.12.2009 р. (т. 1 а/с. 131-132) позивачем також надані всі первинні документи в підтвердження її здійснення, судом були досліджені копії специфікації № 5 - №31 до контракту №245/13/10 від 22.12.2009 р., копії сертифікатів якості, копії залізничних накладних, копії специфікації продукції до платіжних вимог, копії податкових накладних (т. 2 а/с. 25-249, т.3 а/с. 1-27)

Отже, наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача з TOB «Ювістрейдс», TOB «Укрометал-Ресурс», TOB «Загіп», TOB «Торгметал - КД», ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», TOB «Дніпротрактор», TOB «Магате 7», ПП «Мірфос», TOB «Торгова вежа», ВАТ «Шкіркон», TOB «Метал- індастрі», TOB «Альпан-Тредіс», TOB «Шильда», TOB «Інтер - Інвест вугілля», TOB «Севметалургмаш», ЗАТ «Криворізький завод гірничного обладнання», ДАК «Хліб України «Кальчицький елеватор», TOB «Науково - виробниче підприємство Дніпро-Сталь»взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Отже, підстав вважати платника, вчинившим нікчемний правочин не має, оскільки на момент укладення угоди його контрагент був зареєстрований як платник ПДВ у встановленому законом порядку, а отже факт порушення контрагентами може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагентів, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань.

Представник позивача наголошував на тому, що відповідно до наданих первинних документів, у період взаємовідносин з TOB «Ювістрейдс», TOB «Укрометал-Ресурс», TOB «Загіп», TOB «Торгметал - КД», ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», TOB «Дніпротрактор», TOB «Магате 7», ПП «Мірфос», TOB «Торгова вежа», ВАТ «Шкіркон», TOB «Метал- індастрі», TOB «Альпан-Тредіс», TOB «Шильда», вони були належним чином зареєстровані та мали свідоцтво платника ПДВ.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії»(заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею.

Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

При цьому, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(зі змінами та доповненнями), встановлено, що: бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того, суд критично ставиться до посилань представника відповідача про те, що сума ПДВ має бути врахована у ціні товару всіма учасниками господарської операції, зазначивши при цьому, що ланцюг ВАТ «Металопром»та ПАТ «ММК ім.Ілліча»- «ризикові «контрагенти із станом 3, 4, 9, 23, 10 вчинили правочини по яких можливо лише частково дослідити факт сплати ПДВ.

Відповідно п.19 ст.2, ст.9 Бюджетного кодексу України, бюджетному відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, що випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, платник, який прийняв рішення щодо повернення сум ПДВ з бюджету, повинен мати підстави, які нерозривно пов'язані між собою для отримання заявленої суми, а саме:

- правильно розрахований залишок від'ємного значення, на який впливає достовірність нарахованого податкового кредиту по здійснених з контрагентами операціях /дана підстава напряму залежить щодо достовірності задекларованих податкових зобов'язань контрагентів/;

- у разі, якщо залишок від'ємного значення розрахований вірно, він повинен бути обов'язково сплаченим та заявляється до відшкодування з бюджету, шляхом надання до органу ДПС декларації з ПДВ, разом з заявою про повернення платнику заявленої суми бюджетного відшкодування, у терміни та у розмірах, визначеним нормами даного Закону/;

- платник, який розраховує на бюджетне відшкодування, повинен вести розрахунки з постачальниками за поставлені товари (послуги) грошовими коштами;

- встановлення факту надмірної сплати податку (тобто, постачальники - платники податку/особи (юридичні, фізичні) - основні платники ПДВ /такі особи, згідно норм Закону повинні відповідають «своєю коректністю»даному поняттю/ зобов'язані здійснювати утримання і внесення до бюджету відповідних сум податку, що сплачується покупцем). Як правило, дохід Державного бюджету України формується за рахунок податків, сплачених підприємствами - виробниками (імпортерами).

На підставі наведеного, платник, який самостійно прийняв рішення щодо подачі заявки на повернення сум ПДВ з бюджету, розраховує на надмірну ним сплату податку, чим бере на себе зобов'язання щодо підтвердження та документальної доказовості наявних підстав, для отримання ним заявленої суми. Якщо, здебільш, дохід Державного бюджету України формується за рахунок податків, сплачених підприємствами-виробниками /імпортерами/, то, відповідно, підтвердження факту надмірної сплати податку, на повернення якого розраховує особа, яка заявляє на відшкодування з Державного бюджету, сплаченого ним постачальникам ПДВ, - можливо шляхом документального підтвердження проведених ним грошових розрахунків за товари (послуги) з постачальниками - виробниками /імпортерами/ (в тому числі, по ланцюгу постачання товарів (послуг) до виробника (імпортера) ця умова потрібна у разі, якщо первинний постачальник не є виробником (імпортером) товарів (послуг), тоді п.1.8 ст.1 Закону, відпрацьовується на предмет походження товару (послуг).

У разі, якщо згідно Закону, податковим органом за результатами перевірки, виявлено невідповідність хоча б однієї з підстав для отримання заявленої платником суми ПДВ до відшкодування з бюджету, то такий податковий орган, для упередження факту безпідставного відшкодування платнику заявленого ПДВ, повинен прийняти відповідні заходи згідно п.п. 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону №168.

Представником відповідача, не надано доказів в підтвердження недотримання ВАТ «Металопром»та його контрагентами підстав необхідних для отримання заявленої суми бюджетного відшкодування.

Щодо заявленої позивачем вимоги про зобовязання ДПІ у Суворовському районі м. Одеси надати ГУДКУ у Одеській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у загальному розмірі 2882945 грн., суд зазначає, що позивач не наполягав на ній в ході судового розгляду по справі, крім того не надав суду доказів вчинення передбачених чинним законодавствам дій (звернення до ГУДКУ у встановленому порядку) з урахуванням яких зазначена вимога підлягала б розгляду.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість висновків акту перевірки, прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Виходячи з вищевикладеного, висновки актів перевірки щодо порушення ВАТ «Металопром» п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»є не обґрунтованими та такими, що не відповідають встановленим обставинам справи, а винесені на підставі вищезазначених актів перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Металопром» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання не чинними податкових повідомлень рішень на зменшення суми бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку з податку на додану вартість задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 18.03.2011 року №0000352301 та №0000342301.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, або в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.

Суддя Потоцька Н.В.

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Металопром» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання не чинними податкових повідомлень рішень на зменшення суми бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку з податку на додану вартість задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 18.03.2011 року №0000352301 та №0000342301.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

25 січня 2012 року.