Постанова № 21581914, 30.01.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 11249/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 року м.Одеса

о 14год. 15хв.

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Ігнатенко М.Ю.

За участю представників сторін:

Від Прокуратури Приморського району м.Одеси: Столяренко М.В. (посвідчення №101 від 21.04.2011р.).

Від позивача: ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» ОСОБА_2 - за довіреністю від 10.02.2010р. №179, ОСОБА_3 за довіреністю від 10.01.2012р. б/н, ОСОБА_4 за довіреністю від 10.01.2012р. б/н.

Від відповідача: ДПІ у Приморському районі міста Одеса ОСОБА_5 - за довіреністю від 02.09.2011року №49792/В/10-117.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації»до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеса, за участю Прокуратури Приморського району м.Одеси, про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.10.2010року №0001282350/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у загальному розмірі 7586453,00грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації», в якому позивач, з урахуванням уточнень (вхід.№5012/2011 від 11.02.2011р.), просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеса від 26.10.2010року №0001282350/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у загальному розмірі 7586453,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на правомірність та законність бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за червень 2010р. у розмірі 7586453,00грн., з огляду на відсутність будь-яких порушень з боку ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»положень, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, а саме п.п.7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки, якщо у наступному податковому періоді сума розрахована згідно з п.п.7.7.1. п.7.1. ст.7 зазначеного Закону має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), що й було у повному обсязі дотримано позивачем у даному випадку.

Відповідач Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси, з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими, з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вихід.№102393/9/10117 від 30.12.2010р.), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26.10.2010року №0001282350/0, оскільки ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»в порушення вимог п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. (чинного на момент проведення перевірки), неправомірно заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ згідно декларації за червень 2010р. в розмірі 7586 453,00грн.

У судовому засіданні 12.01.2011р. ухвалою суду на задоволення заяви Прокуратури Приморського району м.Одеси (вхід.№338/2011 від 10.01.2011р.) до участі у справі, для захисту інтересів держави, було допущено Прокуратуру Приморського району м.Одеси, відповідно до приписів ч.2 ст.60 КАС України та ст.36-1 Закону України «Про Прокуратуру».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період часу з 16.09.2010р. по 06.10.2010р. на підставі направлення від 13.09.2010р. №001617/1340, виданого ДПІ у Приморському районі м.Одеси начальником відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Машталер Ю.П. та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Ревою В.В., згідно з ст.111 п.9 ч.6 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990року №509-ХІІ, підпункту 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997року №168/97-ВР та відповідно до наказу ДПІ Приморському районі м.Одеси від 13.09.2010р. №1312, була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації», з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 7586453,00грн. за червень 2010р. у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в періодах: січень, лютий, квітень, травень 2010р.

За наслідками вказаної перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси складений акт №12638/23-512/30109015 від 13.10.2010р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в періодах січень, лютий, квітень, травень 2010р.», у висновках якого наголошено на порушення ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» вимог п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. (чинного на момент проведення перевірки), внаслідок чого Товариством неправомірно заявлено суму бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010р. в розмірі 7586453,00грн. Також, в означеному акті перевірки податковим органом зазначено, що ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» в порушення вимог п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. неправомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ: за лютий 2010р. - 13924,00грн., за квітень 2010р. 90703,00грн., за травень 2010р. 144695,00грн., та за червень 2010р. 2107784,00грн.

На підставі складеного акта перевірки №12638/23-512/30109015 від 13.10.2010р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси винесено податкове повідомлення-рішення від 26.10.2010року №0001282350/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у загальному розмірі 7586453,00грн.

Не погоджуючись із означеним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 26.10.2010року №0001282350/0, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про його скасування.

Так, на думку суду, зменшення ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»суми бюджетного відшкодування по ПДВ за червень 2010р. у загальному розмірі 7586453,00грн. податковим органом здійснено неправомірно, безпідставно та в порушення вимог чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства України, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом та зазначено в акті перевірки №12638/23-512/30109015 від 13.10.2010р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в періодах - січень, лютий, квітень, травень 2010р.», ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»20.07.2010р. подало до ДПІ у Приморському районі м.Одеси податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010р. (вхід. ДПІ №9002810577), відповідно до якої, та з урахуванням розрахунку суми бюджетного відшкодування, суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів, визначено 7586 453,00грн. Згідно з розрахунком суми бюджетного відшкодування, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, склала 7586453,00грн.; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), склала 7586453,00грн.; сума, що підлягає відшкодуванню, склала 7586453,00грн. Згідно Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, поданої позивачем до податкового органу 20.07.2010р., та яка є Додатком 2 до означеної податкової декларації з ПДВ, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (ряд.24 податкової декларації звітного періоду) складається із сум ПДВ, які виникли у податкових періодах, зокрема, січень, лютий, квітень, травень, червень 2010р.

Також, в акті перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси №12638/23-512/30109015 від 13.10.2010р. зазначено, що при заповнені Додатку №2 до декларації з ПДВ за червень 2010року, а саме Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»помилково було вказано звітний період, у якому виникла сума від'ємного значення попереднього податкового періоду за виключенням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, зокрема, січень, лютий, квітень, травень, червень 2010р., в результаті чого ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»у графі 3 означеної Довідки невірно відображено суму ПДВ за червень 2010р. у розмірі 936541,00грн., оскільки червень 2010р. не є попереднім періодом до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010р.

При цьому, як зясовано судом та підтверджено також повноважними представниками відповідача - ДПІ у Приморському районі м.Одеси в ході судового розгляду справи по суті, відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010р., поданої 19.02.2010р. позивачем до ДПІ у Приморському районі м.Одеси, ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»відображено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту у розмірі 5434944,00грн., яке формується за рахунок різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного податкового періоду. Згідно поданої 19.03.2010р. до ДПІ податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010р. позивачем відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту в сумі 645158,00грн., яка формується за рахунок різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного податкового періоду. Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010р., поданої 20.05.2010р. позивачем до ДПІ у Приморському районі м.Одеси, ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту в розмірі 2194541,00грн., яке формується за рахунок різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного податкового періоду. Також, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. поданої до податкового органу (вхід.№9002234634 від 19.06.2010р.), сума податкового кредиту (рядок 17 податкової декларації з податку на додану вартість) звітного податкового періоду склала - 4818601,00грн.; сума податкових зобов'язань (рядок 9 податкової декларації з податку на додану вартість) 3882060,00грн.; сума від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21) 936 541,00грн., яке формується за рахунок різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного податкового періоду, сума ПДВ до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.2) 936541,00грн.

Як встановлено судом та вбачається з наявної у матеріалах справи податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010р. поданої до податкового органу (вхід. №9002810577 від 20.07.2010р.) сума податкового кредиту (рядок 17 податкової декларації з податку на додану вартість) звітного податкового періоду склала - 8081540,00грн.; сума податкових зобов'язань (рядок 9 податкової декларації з податку на додану вартість) склала 4397870,00грн.; від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 18.2) склало 3683670,00грн., яке формується за рахунок різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного податкового періоду; залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24) 7586453,00грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25) 7586453,00грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 25.2) склала 7586453,00грн.

Між тим, як вбачається з акта перевірки та було зазначено повноважними представниками податкового органу у судових засіданнях в ході судового розгляду справи по суті, єдиною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по ПДВ за червень 2010рік у розмірі 7586453,00грн., слугувало лише те, що ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» у гр.3 Додатку 2 до декларації з ПДВ за червень 2010рік «Довідка щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»помилково зазначено звітний період, зокрема, червень 2010року, замість травня 2010року, в якому виникла сума відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду - у розмірі 936541,00грн. При цьому, судом зясовано, що в ході проведення перевірки представниками ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»були надані відповідні пояснення з цього приводу фахівцям ДПІ у Приморському районі м.Одеси.

Між тим, суд не погоджується з такою позицією податкового органу і вважає її безпідставною та такою, що не ґрунтується на приписах чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про систему оподаткування»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків i зборів (обовязкових платежів) i додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Зокрема, порядок обчислення та сплати податку врегульовано положеннями статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Датою виникнення права на податковий кредит відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.7.4.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково нi, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого податку при їx виготовленні або придбанні, яка відповідає частині використання таких товарів (poбіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Згідно з пп.7.7.1, 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі, коли за результатами звітного періоду сума різниці між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникли у звязку з продажем товарів i сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податків з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період. При цьому, відповідність цього показника даним бухгалтерського та податкового обліку позивача та дійсним обставинам щодо результатів його фінансово-господарської діяльності, контролюючим органом не заперечується.

Відповідно до п.7.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми податку на додану вартість (позитивне значення декларації - податкове зобов'язання) зараховуються до Державного бюджету України та використовуються державою у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Пунктом 1.8 статті 1 означеного Закону визначено поняття «бюджетного відшкодування»як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до вимог пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закон України «Про податок на додану вартість»платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Так, судом зясовано, що позивачем ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»з урахуванням означених приписів Закону було прийнято самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, зазначивши суму 7586 453грн. у рядку 25.2 повторно поданої декларації за червень 2010 року.

Також, в акті перевірки №12638/23-512/30109015 від 13.10.2010р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в періодах січень, лютий, квітень, травень 2010р.», зазначено, що позивачем в порушення вимог п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, зокрема: лютий 2010р. - 13924,00грн., квітень 2010р. 90703,00грн., травень 2010р. 144695,00грн., оскільки в акті про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтертелеком»щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту у лютому 2010року №7440/23-512/30109015 від 17.06.2010р. встановлено, що ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»в порушення вимог п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»неправомірно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виписаним у податкові періоди до березня 2008року у розмірі 13924,36грн. Також в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтертелеком», з питань правомірності формування відємного значення з податку на додану вартість за квітень 2010року №8103/23-512/30109015 від 14.07.2010року встановлено, що ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»в порушення вимог пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2., пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», неправомірно включено до складу податкового кредиту квітня 2010року суми ПДВ по податковим накладним, виписаним у податкові періоди до березня 2008року у розмірі 90703,00грн., а також в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтертєлеком», з питань правомірності формування відємного значення з податку на додану вартість за травень 2010року №9785/23-512/30109015 від 25.08.2010року встановлено, що ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»в порушення вимог порушення вимог пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2., пп. 7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»неправомірно включено до складу податкового кредиту травня 2010року суми ПДВ по податковим накладним, виписаним у податкові періоди до березня 2008року у розмірі 32195,00грн.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження винесення податковим органом відповідних податкових повідомлень рішень з урахуванням наведених у вищевказаних актах перевірок висновків щодо порушень ТОВ «Інтертелеком», отримання їх позивачем, та відповідно узгодження визначених ними податкових зобовязань по податку на додану вартість, відповідачем - ДПІ у Приморському районі м.Одеси, суду не надано, як і не надано належних доказів на підтвердження вказаних у перелічених актах порушень вимог податкового законодавства з боку ТОВ «Інтертелеком», що відповідно свідчить про безпідставність та непідтвердженність жодним чином означених висновків податкового органу.

Водночас, такого роду обґрунтування, на думку суду, не припустимі в офіційних документах субєктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії, на зразок оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки, по-перше, приписами ч.2 ст.19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким субєктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобовязаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення про порушення законодавства без наявних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, субєкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.

Зокрема, згідно з п.1.3. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За кожним відображеним в акті фактом порушення законодавства необхідно, зокрема, у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень.

Вищевикладене спростовує твердження відповідачів, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов та викладені усно в ході судового розгляду справи по суті.

До того ж, на виконання приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, Державна податкова інспекція у Приморському районі міста Одеса не надала суду жодних належних доказів в обґрунтування та підтвердження, наведених в акті перевірки висновків щодо порушення позивачем вимог п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. (чинного на момент проведення перевірки), та відповідно завищення ним суми бюджетного відшкодування по ПДВ у червні 2010р. у розмірі 7586453,00грн.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, заперечуючи проти адміністративного позову, відповідач Державна податкова інспекція у Приморському районі міста Одеса не надала суду належних доказів в підтвердження правомірності та ґрунтовності прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 26.10.2010року №0001282350/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за червень 2010р. у розмірі 7586453,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації»до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеса, за участю Прокуратури Приморського району м.Одеси, про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.10.2010року №0001282350/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у загальному розмірі 7586453,00грн., правомірні, належним чином обґрунтовані, документально підтверджені, отже підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ч.1 ст.94, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації»до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеса, за участю Прокуратури Приморського району м.Одеси, про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.10.2010року №0001282350/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у загальному розмірі 7586453,00грн., задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси від 26.10.2010року №0001282350/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» (65007, м.Одеса, вул.Мала Арнаутська,66, код ЄДРПОУ 30109015) судовий збір у сумі 3(три)грн. 40коп.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 30 січня 2012 року.

Суддя Харченко Ю.В.