Постанова № 21581728, 07.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2012 р. № 2а-12074/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Іваськевича С.В.,

представників позивача Кожана А.В. та Кожана О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лідер»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лідер»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0001722321 від 21.10.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте із порушенням вимог законодавства, оскільки право позивача на включення до податкового кредиту за червень 2011 року податку на додану вартість в сумі 120295,00грн., підтверджується усіма необхідними первинним документами, в тому числі податковими накладними, виписаними і оформленими із дотриманням вимог чинного законодавства. Не віднесення контрагентом позивача - ТзОВ «АРС Трейд»суми податку на додану вартість до податкових зобовязань за червень 2011 року не позбавляє права позивача на включення цих сум до податкового кредиту за даний період.

Ухвалою суду від 31.10.2011 року відкрито провадження у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. Розгляд справи неодноразово відкладався у звязку з неявкою представника відповідача. В судовому засіданні 07.02.2012 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених у позові, просили суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Пояснили, що висновки акту перевірки відповідача, на підставі яких було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суперечать вимогам податкового законодавства.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, причини неявки суду не повідомив. Позиція відповідача викладена в письмовому запереченні позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначає, що висновки Акту перевірки зроблені на підставі деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за червень 2011 року. Встановлено та підтверджено матеріалами перевірки, що позивачем безпідставно відображено в складі податкового кредиту за червень 2011 року суму ПДВ по контрагенту ТзОВ «АРС Трейд», яким не задекларовано податкові зобовязання в даному податковому періоді, а отже порушено вимоги чинного податкового законодавства. А тому, відповідач, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідивши представлені позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та висновки податкового органу, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лідер» з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за червень 2011 року, результати якої відображені в Акті № 3779/23-209/31290590 від 07.10.2011 року.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за червень 2011 року податковим органом встановлено його завищення на суму 120 295 грн. за рахунок відображення податкового кредиту згідно господарських операцій по придбанню товарно-матеріальних цінностей. ТзОВ «Компанія «Лідер»укладено з ТзОВ «АРС Трейд»договір № 011 від 02.03.2011 року на поставку будівельних матеріалів, інвентарю та інших матеріальних цінностей. Позивачем включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість 120295,33 грн. по контрагенту ТзОВ «АРС Трейд»згідно наступних податкових накладних:

- № 199 від 06.06.2011 року на суму 101034,48 грн., ПДВ 16839,08 грн.;

- № 122 від 07.06.2011 року на суму 94885,66 грн., ПДВ 15814,28 грн.;

- № 195 від 08.06.2011 року на суму 225268,70 грн., ПДВ 37554,78 грн.;

- № 201 від 09.06.2011 року на суму 218019,30 грн., ПДВ 36336,55 грн.;

- № 202 від 09.06.2011 року на суму 82563,82 грн., ПДВ 13760,64 грн.

Податковим органом згідно даних «Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за червень 2011 року», встановлено, що податкові зобовязання ТзОВ «АРС Трейд»по взаєморозрахунках з ТзОВ «Компанія «Лідер» за червень 2011 року становлять 0,00 грн. Таким чином, виявлено відхилення між сумами ПДВ, які включені в додаток №5 до Декларації з податку на додану вартість по контрагенту, на суму 120295,33 грн.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок про те, що ТзОВ «Компанія «Лідер»порушено п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України.

З урахуванням висновків зазначеного Акту перевірку відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001722321 від 21.10.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 120296 грн., з них 120 295 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив до суду.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Як вбачається з позовних матеріалів між ТзОВ «Компанія «Лідер»та ТзОВ «АРС Трейд» укладено договір № 011 від 02.03.2011 року про поставку будівельних матеріалів, інвентарю та інших матеріальних цінностей.

Під час проведення перевірки, відповідачу були представлені податкові накладні, виписані у червні 2011 року ТзОВ «АРС Трейд», а саме: №199 від 06.06.2011р. на суму 101034,48 грн. (в т.ч. ПДВ 16839,08грн.), №122 від 07.06.2011р. на суму 94885,66 грн (в т.ч. ПДВ 15814,28 грн.), №195 від 08.06.2011р. на суму 225268,70грн (в т.ч. ПДВ 37544,78 грн.), №201 від 09.06.2011р. на суму 218019,30грн (в т.ч. ПДВ 36336,55грн.), №202 від 09.06.2011р. на суму 82563,82грн (в т.ч. ПДВ 13760,64грн.).

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість регулюється Розділом V Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (далі ПК України).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Як вбачається з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд керується листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, згідно якого для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для зясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

У звязку з наведеним, а також враховуючи принцип офіційного зясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та пятою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд запропонував позивачу представити документи, які спростовують доводи податкового органу щодо наявності порушень та підтверджують реальність господарських операцій, проведених з ТзОВ «АРС Трейд».

Позивачем долучено до матеріалів справи первинні бухгалтерські документи, зокрема:

- договір поставки № 011 від 02.03.2011р.;

- видаткові накладні: № РН-6-06024 від 06.06.2011р. на суму 101034,48грн (в т.ч. ПДВ 16839,08грн.), № РН-6-07019 від 07.06.2011р. на суму 94885,66грн (в т.ч. ПДВ 15814,28грн.), № РН-6-08026 від 08.06.2011р. на суму 225268,70грн (в т.ч. ПДВ 37544,78грн.), № РН-6-09021 від 09.06.2011р. на суму 218019,30грн (в т.ч. ПДВ 36336,55грн.), № РН-6-09022 від 09.06.2011р. на суму 82563,82грн (в т.ч. ПДВ 13760,64грн.);

- журнал реєстрації довіреностей ТзОВ «Компанії «Лідер», що свідчить про здійснення даних господарських операцій уповноваженими особами;

- Акти виконаних робіт, укладених між ТзОВ «Компанією «Лідер»та Замовниками робіт, куди були поставлені та списані отримані від ТзОВ «АРС Трейд»будівельні матеріали (Акт між ТзОВ «Компанією «Лідер» та Інститутом прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України на суму 53 066,00 грн., Акти між ТзОВ «Компанією «Лідер» та Фізико-механічним інститутом ім. Г.В.Карпенка НАН України на суму 18 366,00грн. та на суму 24929,00 грн., Акти між ТзОВ «Компанією «Лідер»та УМГ «Львівтрансгаз»на суму 925918,25,00грн. та на суму 101873,66грн.);

- накладні №912 від 23.06.2011р. на суму 77818,80грн. про передачу підприємству УМГ «Львівтрансгаз»устаткування, отриманого ТзОВ «Компанією «Лідер» від ТзОВ «АРС Трейд»;

- акти списання ТзОВ «Компанією «Лідер»будівельних матеріалів, отриманих від ТзОВ «АРС Трейд», а саме: №945 від 30.06.2011р. на суму 32453,43грн., №946 від 30.06.2011р. на суму 45064,65грн., №947 від 30.06.2011р. на суму 5847,01грн., №948 від 30.06.2011р. на суму 4700,42грн., №949 від 30.06.2011р. на суму 422186,93грн., Ліцензія на будівельну діяльність ТзОВ «Компанії «Лідер» Серії АВ №356592 з додатками;

- листи-відповіді від Замовників послуг ТзОВ «Компанії «Лідер»Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка НАН України та Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України №88-3/1228 від 08.12.2011р., №75-6/335 від 08.12.2011р., про надання інформації з журналу обліку вїзду-виїзду автомобілів при доставці будівельних матеріалів на територію організацій.

Таким чином факт придбання, поставки та використання у господарській діяльності позивача придбаних товарів підтверджується належними первинними документами. Зазначені поставки відображені в бухгалтерському обліку позивача за червень2011 року.

Вищевказані первинні документи оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», доказів протилежного відповідачем не представлено та судом не встановлено. Крім того, такі документи відображають обсяг, час та місце проведення робіт, здійснення оплати та подальше використання таких робіт у господарській діяльності.

ТзОВ «Компанією «Лідер»у ТзОВ «АРС Трейд» придбавались будівельні матеріали з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності, зокрема, для виконання будівельних робіт, що є основним видом діяльності ТзОВ «Компанії «Лідер».

Зважаючи на те, що відомості, зазначені у згаданих вище первинних документах у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентом, суд вважає, що позивач, формуючи податковий кредит, діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Крім того, як вбачається з положень Податкового Кодексу України документом, який підтверджує включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів, є податкова накладна. Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період були надані відповідачу та суду податкові накладні, які не мають недоліків та порядок заповнення яких відповідає встановленому чинним законодавством. А відтак, позивач мав право включити суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Субєктом владних повноважень не представлено суду доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача та його контрагентів на здійснення господарських операцій, притягнення їх до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків та зборів тощо. Позивачем доведено товарність господарських операцій та подальше використання придбаних у зазначеного контрагента ТМЦ.

Згідно п. 110.1 ст. 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку чи інше порушення податкового законодавства продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування чи податкового кредиту. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа №21-47а10.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обовязок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобовязання.

Проте, податковим органом, конкретних доказів, на підставі яких можна дійти до висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства суду надано не було.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість, правомірним.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0001722321 від 21.10.2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лідер»(ЄДРПОУ 31290590) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 12 лютого 2012 року.

Суддя Сакалош В.М.