Постанова № 21581672, 30.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2012 р. № 2а-11563/11/1370

о 17 год., 07 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Голуб О.Є., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телрад Юкрейн»,

представники ОСОБА_1 (довіреність від 05.12.2011 року), ОСОБА_2 (довіреність 24.10.2011 року)

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, представник ОСОБА_3 (довіреність № 17185/9/10-010 від 19.07.2011 року)

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Телрад Юкрейн»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Франківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі акту № 97/23-2/33805597 від 02.02.2011 року про результати позапланової невиїзної перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення рішення № 0001192320 від 11.05.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 75182,50 грн. (в тому числі за основним платежем 60146,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 15036,50 грн.) та податкове повідомлення рішення № 0001202320 від 11.05.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 1356475,00 грн. (в тому числі за основним платежем 1085180,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 271295,00 грн.).

Позивач стверджує, що при наданні постачальником (резидентом платником ПДВ) отримувачу (нерезиденту юридичній особі) послуг, зазначених у п.п. «д»п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», місцем поставки послуг з передання чи надання авторських прав, патентів, ліцензій, послуг з обробки та надання інформації, у тому числі з використанням компютерних систем тощо, визначається місце поза межами митної території України за виключенням випадків надання зазначених послуг нерезидентам, які мають постійне представництво, зареєстроване в Україні.

На надані позивачем послуги фірмі Networks Ltd»поширюється дія Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки вказана фірма зареєстрована за межами території України та не має постійного представництва в Україні, А тому всі твердження відповідача про те, що місцем надання послуг була митна територія України не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому, усі акти здачі-приймання робіт (надання послуг) згідно договору від 01.12.2005 року, які підписані між працівниками позивача та фірми d Networks Ltd»відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні», проведені роботи оплачені.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові пояснення та письмові докази, просили суд позов задоволити повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив та просив суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних вимог з підстав, що згідно ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», обєктом оподаткування є операції платників податків з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на території України.

Місцем поставки послуг вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі, якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Умови укладеного позивачем з нерезидентом договору від 01.12.2005 року передбачають надання ТОВ «Телрад Юкрейн»послуг з обробки даних та іншої отриманої від нерезидента інформації з використанням компютерних систем, в тому числі послуги щодо обробки даних та проведення їх евристичного аналізу, обробки вихідних кодів для перетворення інформації, обробки іншої інформації з використанням компютерних систем та надання інформації про роботу програмного забезпечення. В актах здачі-приймання робіт (наданих послуг), які були надані під час проведення перевірки зазначено, що нерезидент передає засобами електронного звязку програмне забезпечення для обробки, а ТОВ «Телрад Юкрейн»надає послуги з обробки вхідних та вихідних даних проектів. Акти виконаних робіт не розкривають змісту послуг щодо обробки даних, які надавались позивачем. На думку відповідача, позивач свідомо не дотримувався вимог законодавства в частині фіксування у первинній документації конкретного змісту господарської операції, оскільки відображення у акті здачі-приймання робіт (наданих послуг) фрази, що ТОВ «Телрад Юкрейн»надає «послуги з обробки вхідних та вихідних даних»дає йому можливість застосовувати п.п. «д»п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»та не оподатковувати податком на додану вартість кошти, як отримані від нерезидента.

В процесі проведення перевірки також встановлено, що згідно актів здачі-приймання робіт, місцем їх підписання є м. Рош Хааїн (Ізраїль), що суперечить дійсності, оскільки до перевірки не надано документів, які б підтверджували відрядження працівника підприємства на дату підписання актів м. Рош Хааїн (Ізраїль), а саме директора ТОВ «Телрад Юкрейн»ОСОБА_4, за підписом якого оформлялися акти. Також не надано документів, що підтверджують перетин директором товариства позивача ОСОБА_4 кордону України та Ізраїлю. Фактично послуги нерезиденту були надані на митній території України.

Не включаються до складу валових витрат витрати на сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання. Однак, для платників податку на прибуток підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат виробництва (обігу) входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до валових витрат такого платника податку.

Позивач по 01.10.2009 року був зареєстрований платником податку на додану вартість у звязку з цим не має право формувати валові витрати за рахунок включення до їх складу податку на додану вартість.

В процесі перевірки встановлено, що позивач не здійснював операції, які не є обєктом оподаткування або звільнені від оподаткування, що виключає можливість включення підприємством сум податку на додану вартість до складу валових витрат. Доказів здійснення операцій, які не є обєктом оподаткування або звільнені від оподаткування позивачем не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позов підтримав, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

02.02.2011 року ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого 01.07.2007 року по 30.06.2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 97/23-2/33805597.

Проведеною перевіркою встановлено, що в порушення:

- п.п. 5.3.3. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року на загальну суму 70568,00 грн. в тому числі: за 3 квартал 2007 року на 3977,00 грн., за 4 квартал 2007 року на 6445,00 грн., за 1 квартал 2008 року на 3413,00 грн., за 2 квартал 2008 року на 8604,00 грн., за 3 квартал 2008 року на 11144,00 грн., за 4 квартал 2008 року на 9159,00 грн., за 1 квартал 2009 року на 10866,00 грн., за 2 квартал 2009 року на 8904,00 грн., за 3 квартал 2009 року на 8056,00 грн.;

- п.п. 2.3.1. п. 2.3., п. 2.1. ст. 2, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п.п. 6.1.1. п. 6.1., п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року на загальну суму 1238498,00 грн., в тому числі за - липень 2007 року 23735,00 грн., серпень 2007 року 26159,00 грн., вересень 2007 року 19594,00 грн., жовтень 2007 року 24644,00 грн., листопад 2007 року 31512,00 грн., грудень 2007 року 27674,00 грн., січень 2008 року 27977,00 грн., лютий 2008 року 36158,00 грн., березень 2008 року 31512,00 грн., квітень 2008 року 60802,00 грн., травень 2008 року 49587,00 грн., червень 2008 року 47422,00 грн., липень 2008 року 55825,00 грн., серпень 2008 року 54756,00 грн., вересень 2008 року 51672,00 грн., жовтень 2008 року 60830,00 грн., листопад 2008 року 59328,00 грн., грудень 2008 року 49588,00 грн., січень 2009 року 43120,00 грн., лютий 2009 року 66374,00 грн., березень 2009 року 44198,00 грн., квітень 2009 року 40656,00 грн., травень 2009 року 40837,00 грн., червень 2009 року 22128,00 грн., липень 2009 року 22170,00 грн., серпень 2009 року 21251,00 грн., вересень 2009 року 12816,00 грн., жовтень 2009 року 17920,00 грн., листопад 2009 року 18037,00 грн., грудень 2009 року 19287,00 грн., січень 2010 року 21443,00 грн., лютий 2010 року 21893,00 грн., березень 2010 року 21081,00 грн., квітень 2010 року 22193,00 грн., травень 2010 року 22179,00 грн.,червень 2010 року 22140,00 грн.

В акті перевірки зазначено:

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року в сумі 2062982,00 грн. встановлено завищення валових витрат на загальну суму 282274,00 грн.

В порушення вимог п. 5.3. п.п. 5.3.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», перевіркою встановлено безпідставне віднесення до складу валових витрат сум податку на додану вартість, включеного до ціни придбання товарів (робі, послуг), за період з 01.07.2007 року по 01.10.2009 року на загальну суму 282274,00 грн.

Перевіркою також встановлено, що за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року основним видом діяльності підприємства є діяльність з надання послуг за допомогою компюторних систем замовником яких є Networks Ltd»(Ізраїль), та які відображаються підприємством у Декларації з податку на додану вартість по коду р.91 «поставка послуг за межами митної території України або послуг, місце поставки яких визначено згідно п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно Свідоцтва платника ПДВ № 17975809 від 07.10.2005 року ТОВ «Телрад Юкрейн»було платником податку на додану вартість за період з 01.07.2007 року по 01.10.2009 року (вказане свідоцтво анульовано 28.09.2009 року на підставі акту № 321).

Перевіркою повноти визначення податкових зобовязань з ПДВ за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року встановлено їх заниження всього на суму 1238498,00 грн.

01.12.2005 року між ТОВ «Телрад Юкрейн»та Networks Ltd»(Ізраїль) укладено договір про надання послуг, згідно якого ТОВ «Телрад Юкрейн»надає послуги з обробки даних та іншої інформації отриманої від Networks Ltd», з використанням компюторних систем, а Networks Ltd» оплачує такі послуги: обробки вхідних та вихідних даних отриманих та проведення їх евристичного аналізу, аналіз отриманих результатів, обробка вихідних кодів для перетворення інформації, надання інформації про роботу програмного забезпечення, обробка іншої інформації з використанням компютерних систем, зазначеної в замовленні.

В ході проведення перевірки ТОВ «Телрад Юкрейн»надано, щомісячні акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), відповідно до яких Networks Ltd»передав засобами електронного звязку програмне забезпечення для обробки, а ТОВ «Телрад Юкрейн»надав послуги з обробки вхідних та вихідних даних проектів. Результати роботи передані засобами електронного звязку. Документів, які б підтверджували, що саме було передано для обробки компанії ТОВ «Телрад Юкрейн»від Networks Ltd»не представлено. Крім того даним договором не передбачено вартість наданих послуг. Інших документів, які б відображали зміст та сам факт отримання компанією ТОВ «Телрад Юкрейн»від «Telrad Networks Ltd»інформації для обробки даних договором не передбачено. Відтак, надані для перевірки акти здачі-приймання робіт, оформлені таким чином, що не несуть у собі змісту та суті господарської операції, обєму, кількості та вартості виконаних робіт із зазначенням дат виконання протягом місяця та понесених витрат на виконання даних робіт, а отже не можуть бути первинними документами, які підтверджують фактичне виконання послуг, які зазначені в актах. Крім цього, позивачем не представлено до перевірки копії замовлень та проектів, копії технологічних звітів, про стан надання послуг, які обумовленні у контракті б/н від 01.12.2005 року. А також не представлено документів, які б підтверджували та висвітлювали кількість, якість та саму суть наданих послуг. Інших документів на підтвердження виконаних робіт до перевірки не представлено.

Перевіркою також встановлено, що у актах здачі-приймання робіт зазначено, що акти підписувалися директором ТОВ «Телрад Юкрейн»ОСОБА_4, а місце підписання актів м. Рош Хааїн (Ізраїль), що суперечить дійсності, оскільки до перевірки не представлено документів, які б підтверджували відрядження працівників підприємства та керівника ОСОБА_4 на дату підписання акту та документів, що підтверджують перетин кордону України та кордону Ізраїлю.

11.05.2011 року ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення рішення № 0001192320, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 97/23-2/33805597 від 02.02.2011 року та рішення про результати розгляду первинної скарги № 11624/10/25-005/891 від 28.04.2011 року, встановлено порушення п.п. 5.3.3. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання за платежем - податок на прибуток, усього 75118,50 грн., в тому числі за основним платежем 60146,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 15036,50 грн.

11.05.2011 року ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення рішення № 0001542302/18991, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 97/23-2/33805597 від 02.02.2011 року та рішення про результати розгляду первинної скарги № 11624/10/25-005/891 від 28.04.2011 року, встановлено порушення п.п. 2.3.1. п. 2.3., п. 2.1. ст. 2, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п.п. 6.1.1. п. 6.1., п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання за платежем - податок на додану вартість, усього 1356475,00 грн., в тому числі за основним платежем 1085180,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 271295,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Згідно п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п п.п. 5.3.3. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, не включаються до складу валових витрат витрати, зокрема, на сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

Для платників податку на прибуток підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат виробництва (обігу) входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до валових витрат такого платника податку.

У разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України «Про податок на додану вартість».

Згідно п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», платником податку є будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Згідно п.п. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 цього ж Закону, особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Згідно п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:

- передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

- передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

- поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

- поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України.

Згідно п.п. 6.1.1. п. 6.1. ст. 6 цього ж Закону, об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього ж Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього ж Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. «д»п. 6.5. ст. 6 цього ж Закону, місцем поставки послуг вважається місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги з надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 123.1. ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем в обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій надав суду копії:

- договору про надання послуг з обробки даних від 01.12.2005 року, укладеного між фірмою Networks Ltd»та ТОВ «Телрад Юкрейн», згідно якого ТОВ «Телрад Юкрейн»надає послуги з обробки даних та іншої інформації отриманої від Networks Ltd», з використанням компюторних систем, а Networks Ltd»оплачує такі послуги. Дані послуги включають: обробку вхідних та вихідних даних та проведення їх евристичного аналізу, аналіз отриманих результатів; обробку вихідних кодів для перетворення інформації; надання інформації про роботу програмного забезпечення; обробку іншої інформації з використанням компютерних систем, зазначеної в замовленні. (п.п. 1.1. договору);

- картки рахунку: 312: долар США: Наші грошові рахунки: Валютний за 01.07.2007 року по 30.06.2010 року;

- акти здачі приймання робіт (надання послуг) за липень 2007 року червень 2010 року, складені та підписані між представниками позивача та rad Networks Ltd» м. Рош Хааїн (Ізраїль) про те, що замовник передав засобами електронного звязку програмне забезпечення для обробки, а виконавець (позивач) надав такі послуги: обробка вхідних та вихідних даних першої стадії проекту, обробка вхідних та вихідних даних та аналіз одержаних результатів проекту.

- рахунки фактури за липень 2007 року червень 2010 року із зазначенням назви робіт (послуг), їх вартості, в тому числі ПДВ в ціні вказаних послуг; деталізовані звіти виконання робіт (послуг) за вказаний період.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 (провідний програміст) вказав, що він працюючи у ТОВ фірмі «Телрад Юкрейн»займався обробкою даних та іншої інформації отриманої від фірми Networks Ltd»з використанням компютерних систем шляхом прийняття отриманої інформації на загальний сервер (по захищеному каналу засобами електронного звязку), її розщеплення на частини, обробкою кожної деталі окремо (корекція помилок, конвертація тощо) та відправкою готового обробленого продукту через електронну пошту назад фірмі замовнику. При цьому, на запитання суду, свідок зазначив, що докази обробки даних та іншої інформації у компютерних системах позивача не збережено, оскільки така інформація знищується відразу після відсилання обробленого продукту замовнику. А відтак, відтворення інформації, яка б підтверджувала виконання робіт по обробці даних надісланих згідно договору від 01.12.2005 року є неможливим.

Судом не враховуються обґрунтування позивача та його представників позовних вимог щодо протиправності прийняття відповідачем податкового повідомлення рішення № 0001192320 від 11.05.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток, оскільки для платників податку на прибуток підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат виробництва входять суми ПДВ, сплачених у складі ціни придбання послуг, вартість яких належить до валових витрат такого платника податку. Перевіркою податкового органу встановлено, що позивач був зареєстрованим як платник податку на додану вартість у період з 01.07.2007 року по 01.10.2009 року.

Крім цього, зі змісту п.п. 5.3.3 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вбачається, що до валових витрат включається сума податку на додану вартість, сплачена у складі витрат платника податку на придбання товарів (робіт, послуг), придбаних для використання у власній господарській діяльності, і яка до податкового кредиту платника податку не включається згідно із Законом України «Про податок на додану вартість».

Позивач не здійснював операції, які не є обєктом оподаткування або звільнені від оподаткування, що виключає можливість формування ним валових витрат за рахунок включення до їх складу податку на додану вартість. Належних та допустимих доказів здійснення операцій, які не є обєктом оподаткування або звільнені від оподаткування позивачем, представниками позивача не надано.

Судом також не враховуються обґрунтування позивача та його представників про протиправність податкового повідомлення рішення № 0001202320 від 11.05.2011 року яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість, з підстав, що застосуванням позивачем ставки ПДВ 0 відсотків та не включення його до податкового зобовязання через те, що вищевказані послуги надавалися поза межами території України, оскільки допитаний у якості свідка працівник ТОВ фірми «Телрад Юкрейн»ОСОБА_5 (провідний програміст), на запитання суду, зазначив, що послуги згідно договору від 01.12.2005 року надавалися виключно на території України, а готовий продукт відправлявся засобами електронного звязку фірмі замовнику. Відтак, позивачем належними та допустимими доказами не спростовано встановлених податковим органом порушень п.п. 2.3.1. п. 2.3., п. 2.1. ст. 2, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п.п. 6.1.1. п. 6.1., п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім цього, надання позивачем фірмі «Telrad Networks Ltd»послуг з обробки вхідних та вихідних даних проектів та іншої інформації не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік. Відсутність таких документів свідчить про нездійснення самих господарських операцій.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вимоги щодо наявності обовязкових реквізитів первинних документів містяться у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно якої первинні документи, крім іншого, повинні мати такі обовязкові реквізити як - зміст та обсяг господарської операції. Судом не беруться до уваги надані позивачем акти здачі приймання робіт (надання послуг), оскільки у таких міститься лише назва наданих позивачем послуг, однак не розкрито змісту та обсягу здійснення операції згідно договору від 01.12.2005 року.

Надані позивачем докази (договір, акти здачі приймання робіт (надання послуг), рахунки - фактури, детальні звіти) не переконують у реальності здійснення господарської операції з обробки даних з використанням компютерних систем. На запитання суду представники позивача вказали про відсутність будь яких інших доказів, які б підтверджували реальність наданих послу, у звязку із їх знищенням.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Телрад Юкрейн»,»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень, задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 06.02.2012 року.

Суддя Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

Суддя Гавдик З.В.