Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2012 р. № 2а-13951/11/1370
о 13 год., 03 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Куч Ю.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько німецького підприємства «Скомекс», представник ОСОБА_1 (довіреність від 02.08.2011 року)
до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області, представник ОСОБА_2 (довіреність № 648/10-019/65 від 18.01.2012 року)
про визнання протиправним податкового повідомлення рішення
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько німецьке підприємство «Скомекс»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення рішення.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що спірне податкове повідомлення рішення, яким визначено штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 5369,24 грн. є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки позивач при сплаті узгоджених податкових зобовязань не порушував вимоги ст. 57 ПК України, сплата таких відбувалась в перший робочий день, що із врахуванням аналогії закону по строках подання податкової звітності не порушення податкового законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав додаткові пояснення, просив позов задоволити у повністю.
Відповідач проти позовних вимог заперечує повністю з підстав, що спірне податкове повідомлення рішення є правомірним і не підлягає скасуванню, оскільки відповідачем узгоджені податкові зобовязання в граничні терміни встановлені законодавством не сплачені. Відповідно правомірно позивача зобовязано сплати штраф за затримку сплати самостійно визначеного грошового зобовязання протягом строків визначених ПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала додаткові пояснення, просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні фактичні обставини:
24.11.2011 року ДПІ у Сокальському районі Львівської області проведено перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобовязання, про що складено акт за № 490/150/14338889.
Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 57.1. ст. 57 ПК України, а саме протягом граничних строків несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного податкового зобовязання з податку на додану вартість.
Згідно розрахунку штрафних санкцій позивачем затримано сплату податкового зобовязання на 1 день по уточнюючому документу № 28681 від 20.09.2011 року, на 1 день по декларації № 30942 від 19.10.2011 року, на 18 днів по декларації № 30942 від 19.10.2011 року.
28.11.2011 року, на підставі акту перевірки № 490/150/14338889 від 24.11.2011 року, ДПІ у Сокальському районі Львівської області, прийнято податкове повідомлення рішення № 0008401601, яким позивача зобовязано сплати штраф у розмірі 5369,24 грн. за платежем податок на додану вартість.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно п. 31.2. цієї ж статті, строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.
Згідно п. 31.3. цієї ж статті, строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим же Кодексом.
Згідно ст. 32 цього ж Кодексу, зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.
Згідно п. 32.2. цієї ж статті, зміна строку сплати податку здійснюється у формі:
- відстрочки;
- розстрочки;
- податкового кредиту.
Згідно ст. 36 цього ж Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим же Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно п. 36.3. цієї ж статті, податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно п. 36.5. цієї ж статті, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно п. 38.1. ст. 38 цього ж Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно п. 38.3. цієї ж статті, спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим же Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п. 57.1. ст. 57 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим же Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим же Кодексом.
Згідно п. 126.1. ст. 126 цього ж Кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог позивачем, оскільки позивач зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.
Порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлено ПК України. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків.
Зміна платником податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Вказані вимоги законодавства чітко визначають обовязки платника щодо строків сплати податкових зобовязань, дисциплінують платника щодо безумовного і першочергового обовязку сплатити податок.
Про наявність законних підстав зміни строку сплати податку позивач не зазначає.
Представники позивача підтримали позовні вимоги в лише частині спірного податкового повідомлення рішення, а саме щодо затримки сплати податкового зобовязання на 1 день по декларації № 30942 від 19.10.2011 року в сумі 50000,00 грн. з підстав що строк сплати припадав на вихідний день. Вказане обґрунтовували необхідністю застосування до спірних правовідносин аналогії закону, щодо строку подання податкової декларації.
Вказане обґрунтування судом не враховується, оскільки застосування аналогії закону припустиме за наявності певних умов: це існування прогалини в законодавстві, яка не усувається (заповнюється) за допомогою передбачених законом засобів, наявність законодавчого регулювання схожих правовідносин, застосування аналогічного закону до регульованих відносин повинно не суперечити їх суті. В даному випаду законодавцем чітко врегульовано питання щодо строків сплати податкового зобовязання.
Не є аналогією закону відсилка до регламентації схожих відносин, встановлена законодавчим порядком, аналогія не застосовується, якщо правовідносини врегульовані актами законодавства.
У разі якщо законом не встановлено обов'язок застосування закону чи права за аналогією, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В іншій частині позовних вимог, які представниками позивача не підтримано, щодо обґрунтованості застосування відповідальності до позивача за затримку сплати податкових зобовязань на 1 день по уточнюючому документу № 28681 від 20.09.2011 року, на 18 днів по декларації № 30942 від 19.10.2011 року судом з вищенаведених підстав також не враховуються. Крім цього, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що строк сплати таких зобовязань припадав на вихідний день.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.
Таким чином, з врахуванням ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько німецького підприємства «Скомекс»про визнання протиправним податкового повідомлення рішення № 0008401601 від 28.11.2011 року, задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 06.02.2012 року.
Суддя Гавдик З.В.
З оригіналом згідно
Суддя Гавдик З.В.
Судове рішення № 21581421, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 31.01.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-13951/11/1370. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: