Постанова № 21581409, 31.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2012 р.                                                                                 № 2а-12069/11/1370

о 9 год., 00 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області

доТовариства з обмеженою відповідальністю «T.F.C. –GROUP»

простягнення податкового боргу в сумі 21249,70 грн.

Державна податкова інспекція у Дрогобицькому районі Львівської області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «T.F.C. –GROUP»про стягнення податкового боргу в сумі 21249,70 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість перед бюджетом у відповідача виникла внаслідок порушення вимог ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», ст. 16 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 18.11.2011 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Відповідач в зазначений в ухвалі строк заперечень на адміністративний позов не подав.

На адресу суду повернувся поштовий конверт надісланий на адресу відповідача зазначену у позовній заяві по причині закінчення терміну зберігання. Судом здійснено надсилання поштової кореспонденції за адресою зазначеною у позовній заяві. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

10.06.2009 року позивачем виставлено відповідачу першу податкову вимогу форми «Ю 1»№ 1/394, згідно якої загальна сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями станом на 10.06.2009 року становить 33659,93 грн. (у тому числі за основним платежем 12199,43 грн., за штрафними санкціями 21460,70 грн., за пенею 0,00 грн.). Вказану вимогу вручено відповідачу 15.06.2009 року.

15.07.2009 року позивачем виставлено відповідачу другу податкову вимогу форми «Ю 2»№ 2/437, яка вручена відповідачу 23.07.2009 року.

25.08.2009 року ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області прийнято рішення № 644/10/24-122 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

30.06.2010 року ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області, на підставі акту перевірки № 422/23-1 від 10.06.2010 року, прийнято податкове повідомлення –рішення форми «З»№ 0000012401/0, згідно якого сума штрафу у розмірі 50% узгодженої суми податкового зобов’язання, сплаченої із затримкою, складає 15149,98 грн.

11.08.2010 року ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області прийнято податкове повідомлення –рішення форми «Ш»№ 0001411501/0, згідно якого сума штрафу у розмірі 50% узгодженої суми податкового зобов’язання, сплаченої із затримкою, складає 6091,12 грн., за платежем –податок на прибуток підприємств.

          Докази які підтверджують що згадані податкові вимоги та податкові повідомлення - рішення відповідачем оскаржувалися в справі відсутні, відповідно визначені по ній зобов’язання є узгодженими.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990 року із змінами і доповненнями, ПК України, КАС України.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим боргом (недоїмкою), вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 цього ж Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією ж статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 цього ж Закону, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2. ст. 6 цього ж Закону України, податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Згідно п.п. 1, 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують, крім інших,

такі функції - здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно п.п. 16.1.3., 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 57.3 ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 87.1. ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі», стягнення коштів та продаж інших активів здійснюються на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником (заступником керівника) і скріпленого гербовою печаткою податкового органу.

Заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 21249,70 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також довідкою про суми податкового боргу станом на 25.10.2011 року, витягом зворотного боку облікової картки платника станом на 31.12.2010 року, 24.10.2011 року, є узгодженою та у встановлені строки не сплачена.

Докази сплати відповідачем вказаної суми заборгованості станом на час розгляду справи у справі відсутні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області, підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «T.F.C. –GROUP»(ЄДРПОУ 22407311, майдан Шевченка, 1, м. Дрогобич, Львівська область) до бюджету кошти в сумі 21249,70 грн.

          Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

          Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

          Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 31.01.2012 року.

Суддя                                                             Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

Суддя                                                             Гавдик З.В.