Постанова № 21581357, 26.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2012 р. № 2а-13383/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Денькович Л.І.,

представника позивача Кравчишин Р.Б.,

представник відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс»(надалі ТзОВ «Будівельний альянс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі ДПІ у Галицькому районі м.Львова), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.08.2011 року № 0001162321.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту ДПІ у Галицькому районі м.Львова, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача, є необґрунтованими та хибними. Позивач зазначає, що ним укладався договір з контрагентом, на підставі якого здійснювалось придбавання товарів, що використовувались у господарській діяльності позивача. Вказане підтверджується відповідним договором купівлі продажу, накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними, актом прийому передачі товару, що повністю відповідають вимогам податкового законодавства. Контрагент позивача на момент купівлі продажу товарів був зареєстрований як юридична особа в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та в реєстрі платників податку на додану вартість, що надавало право на нарахування та сплату податку на додану вартість, видачу податкових накладних, отримання бюджетного відшкодування тощо. Вважає, що наявність у позивача податкових накладних є достатньою підставою для включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова подано до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що в контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт ЛФ»(далі ТзОВ «Крафт ЛВ») відповідно до акту перевірки відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, складські приміщення, тобто відсутні необхідні умови для ведення фінансово господарської діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що господарські відносини між позивачем та контрагентом носили реальний характер, що підтверджуються належними первинними документами. Крім того, зазначив, при укладенні договору купівлі-продажу товару у сторін були наявні усі необхідні документи, що підтверджують дієздатність продавця та покупця, а також зазначив, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 26.01.2012 року не забезпечив, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Заяв про розгляд справи без участі уповноваженого представника до суду не надходило. В судових засіданнях, в яких брав участь представник відповідача, проти позову заперечив. Додатково пояснив, що проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності контрагента позивача встановлено неможливість виконання відповідного договору, укладеного з позивачем, що, в свою чергу, свідчить про укладення договору без мети настання реальних наслідків. Угода, укладена між ТзОВ «Будівельний альянс»та контрагентом ТзОВ «Крафт ЛВ»має ознаки нікчемності, що свідчить про те, що позивач безпідставно формує податковий кредит з метою мінімізації податкових зобовязань та ухилення від оподаткування. Позивачем, натомість, не подано суду достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом. У звязку з викладеним вище, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач ТзОВ «Будівельний альянс», зареєстроване як юридична особа 07.08.2003 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, код ЄДРПОУ: 32569387. Місцезнаходження позивача відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 79007 Львівська обл., м. Львів, проспект Свободи, буд. 45. Позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 20.08.2003 за № 11531, перебуває на обліку в ДПІ у Галицькому районі м. Львова, що підтверджується довідкою ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 19.10.2011 року № 62. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.04.2006р. № 17864901 присвоєно ідентифікаційний персональний номер 325693813044. Згідно з довідкою про включення до ЄДРПОУ видами діяльності позивача є діяльність готелів, ресторанна діяльність. Загальна чисельність працюючих станом на 27.07.2011р. складає 57 чоловік, в тому числі 2 сумісників.

На підставі направлення від 21.07.2011 року № 741, виданого ДПІ у Галицькому районі м. Львова, згідно із п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ «Будівельний альянс»з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за травень 2011 року, та здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків позивача з ТзОВ «Крафт ЛВ»код ЄДРПОУ 37399099 за травень 2011 року.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1, 2 ст.215, ст.ст. 203, 216, 228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI ТзОВ «Будівельний альянс»завищено податковий кредит від ТзОВ «Крафт ЛВ»за травень 2011 року всього на суму 101363 грн., що призвело до заниження ПДВ всього на суму 101363 грн. за травень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.07.2011 № 2347/23-209/32569387 позапланової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської ТзОВ «Будівельний альянс»код за ЄДРПОУ 32569387 з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за травень 2011 року.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10 16) за період травень 2011р. в сумі 127058 грн. на підставі таких документів: оборотно-сальдових відомостей по рах. 311 «Рахунки в банку», рах. 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками, рах. 644 «Податковий кредит», договори на поставку товарів, розшифровки валових витрат за травень 2011р., аналіз рахунків 311, 631,644 отримані податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, встановлено завищення задекларованих ТзОВ «Будівельний альянс»сум податкового кредиту, відображених у рядку 10.1 Декларацій «Операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою»на суму 101363 грн.

Згідно з Додатком 5 Декларації з ПДВ та поданих декларацій з ПДВ за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р. встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 101363 грн. від підприємства ТзОВ «Крафт ЛВ», яке згідно проведеного дослідження не мало можливості займатися фінансово-господарською діяльністю. Крім цього, згідно Розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ), та згідно з результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності з ПДВ на рівні ДПА України встановлено розбіжності в частині формування позивачем податкового кредиту від ТзОВ «Крафт ЛВ»в травні 2011р. в сумі 101363 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 10.08.2011р. №0001162321, яким позивачу збільшено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 101 364 грн., основний платіж 101363 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції 1 грн. 00 коп.

Спір між сторонами виник стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 10.08.2011р. №0001162321.

При вирішенні спору суд виходив з наступного.

Відповідно до договору купівлі продажу № 66/04 від 28.04.2011р. укладеного між позивачем та ТзОВ «Крафт ЛВ», останнє зобов'язувалось поставляти і передавати у власність позивача визначені у вказаному договорі товари (засоби гігієни та предмети побуту) згідно з вказаними цінами, в кількості, асортиментів і в терміни, узгоджені сторонами і вказані в рахунках і видаткових накладних. Позивач, в свою чергу, зобовязувався приймати та оплачувати вказаний товар.

На підтвердження виконання умов договору № 66/04 від 28.04.2011р. із ТзОВ «Крафт ЛВ» позивач надав договір купівлі продажу від 28.04.2011р., накладні, платіжні доручення на оплату товару, специфікацію товару, Акт прийому передачі-товару від 31.05.2011р., податкову накладну на загальну суму 608176 грн. 50 грн., у тому числі ПДВ 101362 грн.75 коп.

Проте, суд не вважає ці докази належними і достатніми для спростування висновків відповідача, виходячи з наступного.

ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за травень 2011р. ТзОВ «Крафт ЛВ»код ЄДРПОУ

37399009, про що надано акт перевірки від 13.07.2011р. № 1163/23-2/37399009.

Як встановлено у вказаному акті, 13.07.2011р. з метою вручення направлення та наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснено вихід на юридичну адресу підприємства: м. Львів, вул. В.Великого, 61/160. За наслідками виходу не встановлено місцезнаходження посадових осіб ТзОВ «Крафт ЛВ», про що складено акт «незнаходження за юридичною адресою»від 13.07.2011р. № 49/23-2/37399009 та акт № 50/23-2/37399009 від 13.07.2011р. «Про неможливість вручення направлення на проведення перевірки», що також підтверджується листом ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові від 18.05.2011р. та листом інформування від 20.06.2011р. № 5343/26-33 Головного відділу податкової міліції СДПІ ВПП у м. Львові.

Виходячи з наведеного вище, аналіз ТзОВ «Крафт ЛВ»проведено на підставі даних АІС РПП «Бест-Звіт»ДПІ у Франківському районі м. Львова, інформаційно-аналітичних довідок, та іншої податкової інформації, наявної у ДПІ у Франківському районі м. Львова на момент реєстрації акту перевірки.

Перевіркою встановлено, що у контрагента ТзОВ «Крафт ЛВ»відсутні автотранспортні засоби, дані про доходи останнього в ЦБД ДРФО за період 01.01.2010р. по 31.12.2010р. відсутні. Інформація щодо фактичного виду діяльності, отримання дозволів та ліцензій відсутня. Відповідно до податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб, поданої до ДПІ у Франківському районі м. Львова за березень 2011р. (вх. № 7243 від 09.03.2011р.) сума доходів, які нараховані на користь фізичних осіб у звітному податковому періоді становить 0 грн.

Крім того, актом встановлено, що працівниками поштового відділення № 53 регулярно доставляється рекомендована кореспонденція за адресою: м. Львів, вул. В.Великого, 61/60 адресована ТзОВ «Крафт ЛВ», яка одразу отримується гр. ОСОБА_2 керівником ТзОВ «Крафт ЛВ». Проте, неодноразові виїзди за даною адресою в різний час доби застати по ній адресата не надалось можливим.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів щодо ТзОВ «Крафт ЛВ», встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, в силу незначної чисельності управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до даних декларації з податку на додану вартість, даних системи АІС «Контрагент»встановлено взаємовідносини, зокрема з позивачем.

Згідно з даними АІС «Контрагент»«Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»та на виконання вимог Наказу ДПА України від 18.04.2008р. № 266 «Про організацію взаємодії органів податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів»(додаток 5 до податкової декларації з ПДВ) встановлено розбіжності в частині формування позивачем податкового кредиту від ТзОВ «Крафт ЛВ»в травні 2011р. в сумі 101362 грн. 75 коп.

Таким чином, ДПІ у Франківському районі м. Львова встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТзОВ «Крафт ЛВ»та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у періоді, що перевірявся; порушення ч. 1 ст. 203, 215 , п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ «Крафт ЛВ»з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 185, ст. 188, ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VІ.

Враховуючи те, що у ТзОВ «Крафт ЛВ»відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, трудових ресурсів, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

В судовому засіданні в якості свідка був допитаний директор ТзОВ «Будівельний альянс»ОСОБА_3 Свідок пояснив, що відповідний товар отримувався позивачем від ТзОВ «Крафт ЛВ». Товар доставлявся транспортом контрагента за його ж рахунок, розвантажувальні роботи проводились із залученням робочої сили також за рахунок контрагента. Проте, вказані покази не беруться судом до уваги, так як не підтверджуються жодними іншими належними та допустимими доказами. Суд при оцінці показів свідка також враховує і те, що вказані покази давались посадовою особою позивача, яка, в свою чергу, зацікавлена у вирішенні справи на користь позивача.

Позивачем також не надано суду доказів, які б підтверджували місце зберігання товару. Наданий представником позивача технічний паспорт на нежитловий будинок у м.Львові, пр. Свободи, 45 не береться судом до уваги, оскільки в ньому не зазначено, які саме приміщення призначені для зберігання товару. Інших належних доказів на підтвердження цієї обставини, позивачем не надано.

Суд також зазначає, що позивачем не надано доказів, що підтверджують транспортування (перевезення) товарів, в яких було б вказано, яке саме підприємство здійснювало перевезення, копії дорожніх листів, чи будь-які інші документи, які б підтверджували перевезення товару, отриманого від ТзОВ «Крафт ЛВ»та, в свою чергу, які б засвідчували реальність здійснення господарських операцій. Позивачем не доведено факт приймання вантажу подання вантажовідправником підготовленого для відправлення вантажу та товарно-транспортних документів перевізнику з наступним навантаженням на транспортний засіб та оформлення документів про прийняття вантажу перевізником для відправлення.

Закон України «Про автомобільний транспорт»від 05.04.2001р. № 2344-III та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі Правила) затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.02.1998 року № 128/2568 визначають товаро транспортну накладну обовязковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з п. 11.1 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Пункт 11.3 правил визначає, що дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Таким чином, з аналізу наведених вище норм, вбачається, що товаро транспортна накладна є основним документом на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних перевезень та одночасно з цим, товаро транспортна накладна виступає первинним документом бухгалтерського обліку. При цьому, позивачем не представлено належних доказів щодо приймання вантажу подання вантажовідправником підготовленого для відправлення вантажу та товарно-транспортних документів перевізнику з наступним навантаженням на транспортний засіб та оформлення документів про прийняття вантажу перевізником для відправлення.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 2.4 п. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з п.п. 2.15 2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обовязковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обовязкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна звязку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обовязкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту, з податку на додану вартість необхідно зясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи.

Наявність у ТзОВ «Будівельний альянс»документів, які відповідно до Податкового кодексу України є необхідними для формування податкового кредиту податкових накладних, виданих контрагентом ТзОВ «Крафт ЛВ», не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту, у звязку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних, немає можливості ідентифікувати їх як такі, що призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та ТзОВ «Крафт ЛВ»з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для зберігання, транспортування товару тощо, відсутність у контрагента позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції, зокрема, доказів транспортування та доставки товару, витрат покупця у звязку з цим та їх облік в реєстрах бухгалтерського обліку і в документах податкової звітності, складського обліку товару та врахування його вартості у визначенні приросту (убутку) балансової вартості запасів на кінець звітного податкового періоду тощо. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Стосовно тверджень позивача про те, що наявність податкової накладної є достатньою підставою для включення сум до складу податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 198.3 ст. Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-IV, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-IV, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-IVпередбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку,сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-IV випливає, що визначальною підставою для формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.

Господарська діяльність, визначення якої закріплено п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-IV, це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Суд також вказує на те, що відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-IV господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість.

Наявність податкових накладних дійсно є обовязковою обставиною для здійснення господарської операції, але не очевидним доказом її виконання. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням виконання господарської операції.

З огляду на викладене вище, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували фактичну поставку товару, податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі не підтверджують право позивача на його формування.

Зважаючи на те, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій є правомірним.

З урахуванням встановлених вище судом обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 10.08.2011р. №0001162321, яким позивачу збільшено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 101 364 грн., в тому числі за основним зобовязанням 101 363 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн. є правомірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 січня 2012 року.

Суддя Гулик А.Г.

З оригіналом згідно

Суддя Гулик А.Г.