Постанова № 21580787, 31.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2012 р.                                                                                 № 2а-144/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

з участю секретаря судового засідання Новосада В.М.

від позивача –не з’явився,

від відповідача - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м.Трускавці Львівської області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови про накладення штрафу,- ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м.Трускавці Львівської області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірними дій та про скасування постанови про накладення штрафу ВП №30172846 від 15.12.2011 року.

Підставою позовних вимог, є те, що відповідач безпідставно наклав штраф за повторне невиконання рішення суду, оскільки таке було частково виконано позивачем про що свідчить відповідне розпорядження.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч.1 ст.41 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Як передбачено ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року за №606-XIV (з наступними змінами та доповненнями), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 2 ст.25 вищаневеденого Закону передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Так, 02.12.2011 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №30172846 про примусове виконання виконавчого листа №2а-1324-544/11, виданого 18.01.2011 року Трускавецьким міським судом, про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у м.Трускавці Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 28.01.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням проведених виплат.

Згідно з положенням ч.2 ст.89 цього ж Закону, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

З огляду на викладене, державним виконавцем постановою від 15.12.2011 року ВП №30172846 за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, накладено на позивача штраф у розмірі 1360 грн. 00 коп.

При цьому, судом не береться до уваги посилання позивача на розпорядження №101424 від 07.12.2011 року, яким позивачем здійснено нарахування підвищенння до пенсії стягувача за 1 місяць, оскільки останнім не представлено доказів в підтвердження обставин виплати нарахованої суми у наданий державним виконавцем строк.

Також, не можуть вважатись поважними причинами невиконання судового рішення звернення позивача із заявами про виправлення помилки, допущеної при оформленні виконавчого листа, оскільки таке звернення жодним чином не звільняє останнього від обов’язку виконати рішення.

Дані обставини, вказують на те, що постанова про накладення на позивача штрафу за повторне невиконання рішення суду прийнята державним виконавцем підставно та у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем не було виконано в повному обсязі рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, а тому вимоги про скасування такої є безпідставними та необгрунтованими.

З огляду на викладене, суд вважає, що в задоволенні адміністративного суду слід відмовити в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати з сторін.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

3. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 31 січня 2012 року.

Суддя                               В.Я.Мартинюк