Постанова № 21580033, 08.02.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2012 року Справа № 1170/2а-4738/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Пасічник Ю.П., секретар Юрчук Л.М.,

за участю представників: позивача Хохлаткіна І.В., відповідача участі не приймав,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Кіровоградавтотранс»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,?

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Кіровоградавтотранс» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.06.2011р. №0000472310, яким позивачеві визначено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 108135 грн., 1 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 20.05.2011 року № 51/23-1/03117369 відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивач неправомірно сформував податковий кредит за результатами діяльності з ТОВ «Досвід», оскільки, правочини вчинені з вказаним контрагентом не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Позивач вказує, що відповідачем не вірно визначено вид перевірки, а відтак безпідставно проведено документальну позапланову невиїзну перевірку.

Крім того, вказує, що відповідачем порушено порядок оформлення результатів перевірки, а саме п.п. 3.2.2 п. 3.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України №1003 від 24.12.2010р.

Також позивач, вказує, що відповідачем незаконно зроблено висновки про нікчемність правочинів укладених між ним та ТОВ «Досвід».

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення, позов не визнається, вказується, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»у звязку з порушення позивачем норм Цивільного кодексу України під час здіснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним.

В судовому засіданні 08.02.2012 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 13.02.2012р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість та правомірності декларування валових витрат в деклараціях з податку на прибуток по взаємовідносинах ТОВ «Досвід»за січень 2011р.

Результати перевірки оформлені актом від 20.05.2011 року № 51/23-1/03117369 (а.с.18-28).

В ході перевірки встановлено порушення, на думку відповідача, ч. 5 ст. 203, ч. 1 та 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах з ТО «Досвід»та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 108135 грн., у тому числі за січень 2011р. на суму 108135 грн.

02.06.2011 р. на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.06.2011р. №0000472310, яким позивачеві визначено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 108135 грн., 1 грн. штрафні (фінансові) санкції.

(а.с. 8).

Визначаючи позивачеві суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Досвід».

Згідно довідки про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Досвід»від 07.04.2011р. №274/1520/32172303 (а.с. 37-42) складеної відповідачем встановлено, що господарські операції вказаного товариства, в т.ч. і з позивачем, не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом одного місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект в результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «Досвід»є виключної чи переважно формування податкових зобовязань та податкового кредиту на адресу контрагентів. Таким чином, на думку відповідача, ТОВ «Досвід» не додержано вимог ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст.. 228 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Враховуючи висновки вказаної довідки, на думку відповідача, первинні документи надані позивачеві від ТОВ «Досвід»не мають юридичної сили та доказовості в звязку з тим, що діяльність зазначеного контрагента була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, з метою дослідження факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «Досвід», а отже, правомірності формування податкового кредиту суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є власником обєктів нерухомості: Новоукраїнська автобусна станція, Олександрійська автостанція, 24/25 ч. будівлі по вул. Глінки, 3 у м. Кіровограді (а.с. 140-142).

З метою виконання ремонтних робіт на вищевказаних обєктах, між позивачем (замовник) та ТОВ «Досвід»(підрядчик) був укладений договір підряду від 20.12.2010р. (а.с.116, 117).

Право ТОВ «Досвід»на здійснення будівельної діяльності, в т.ч. і ремонтних робіт підтверджується ліцензією від 12.05.2006р., терміном дії до 12.05.2011р. (а.с. 61-63).

Протягом січня 2011р. на виконання умов вказаного договору підряду ТОВ «Досвід»проведено ремонті роботи на обєктах позивача, що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 65-81, 83-87, 91-96).

Оплата вартості виконаних робіт здійснена в безготівковому порядку, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 103-107).

ТОВ «Досвід»виписано позивачеві податкові накладні №4 від 28.01.2011р. (а.с. 64), №11 від 31.01.2011р. (а.с. 82), №9 від 28.01.2011р. (а.с. 90) на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту січня 2011 року включено 108135 грн. податку на додану вартість сплаченого у складі вартості робіт, що знайшло своє відображення в декларації з ПДВ за січень 2011р. (а.с.108-115).

Незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем в акті перевірки позивача зроблено формальний висновок про безпідставність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Досвід», оскільки, як свідчить п. 2.12. акту перевірки (а.с. 21), в ході перевірки первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «Досвід»не використовувались, не досліджувались та юридична оцінка їм не надавалась.

При цьому суд критично оцінює посилання відповідача на довідку про результати перевірки ТОВ «Досвід»від 07.04.2011р. №274/1520/32172303 (а.с. 37-42), як на доказ нікчемності угод між позивачем та вказаним контрагентом, оскільки вказана довідка носить суто формальний характер та суперечать фактичним обставин справи.

Пунктом 198.6 ст. 198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином складені податкові накладні, останній мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості робіт в січня 2011р.

Крім того, стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з контрагентами ТОВ «Досвід»суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для визначення позивачеві грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість за січень 2011 р. стали висновки відповідача про вчинення позивачем з ТОВ «Досвід» правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки вказані правочини, на думку відповідача, є нікчемними.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобовязань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.

Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні отриманих результатів робіт, одержав податкові накладні, складені належним чином, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності віднесення до податкового кредиту такої суми податку на додану вартість.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 02.06.2011р. №0000472310.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобовязання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції грошові кошти в розмірі 28,23 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 13.02.2012р.

Суддя-підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного судуПасічник Ю.П.