Постанова № 21575010, 03.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2011 року (18 год. 36 хв.) Справа № 2а-0870/7133/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Бобер І.В.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.04.2011,

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №23169/10-024 від 12.09.2011

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Агропромінвест»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

про: визнання протиправними дій субєкта владних повноважень.

30.08.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Агропромінвест» (далі позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя (далі відповідач), в якому позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо проведення невиїзної документальної перевірки акт №36/23-2/30493133 від 18.03.2010 та позапланової виїзної перевірки акт №71/23-2/30493133 від 02.06.2010.

Крім того, позивач просив поновити йому строк звернення до суду із цим позовом.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перевірки позивача проведені з порушенням вимог чинного законодавства, без дослідження всіх документів позивача з бухгалтерського та податкового обліку.

Ухвалою судді від 01.09.2011 провадження у справі було відкрите, попереднє судове засідання призначене на 14.09.2011, питання про поновлення строку звернення до суду вирішено розглянути у попередньому судовому засіданні.

Ухвалою від 14.09.2011 була задоволена заява позивача про поновлення строку звернення до суду, поновлено позивачу строк звернення до суд.

Ухвалою судді від 14.09.2011 підготовче провадження у справі закінчено та призначено справу до судового розгляду на 27.09.2011.

У судовому засіданні 27.09.2011 оголошено перерву до 03.10.2011.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що 18.03.2010, за постановою слідчого, прийнятою в межах кримінальної справи, постанова про порушення якої в наступному була скасована, відповідачем була проведена позапланова невиїзні документальна перевірка позивача за період з 01.01.2008 по 31.09.2009. При цьому у позивача не відбирались пояснення з приводу перевірки, його не повідомляли про проведення такої перевірки, не витребували документів бухгалтерського та податкового обліку. За наслідками цієї перевірки 18.03.2010 відповідачем був складений акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки №36/23-2/30493133.

Також, за первинною скаргою позивача, відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з урахуванням доводів скаржника, викладених у первинній скарзі, за результатами якої складено акт від 02.06.2010 за №71/23-2/30493133. Друга перевірка також проводилась без дослідження всіх документів позивача з бухгалтерського та податкового обліку, поверхнево. Під час цієї перевірки не були враховані надані позивачем для її проведення документи бухгалтерського та податкового обліку.

Позивач вважає дії відповідача щодо складання актів перевірки, а також дії відповідача щодо встановлення у цих актах порушень вимог законодавства, яких, як зазначено в актах, припустився позивач, протиправними, оскільки перша перевірка проведена на підставі постанови слідчого від 25.01.2010 по кримінальній справі (постанова про порушення якої було скасовано судом), без вивчення первинних документів позивача, без запрошення рекомендованими листами посадових осіб позивача для перевірки. Друга перевірка була проведена також з порушенням норм діючого законодавства, фактично документи фінансово-господарської діяльності товариства не перевірялись, у звязку з тим, що були вилучені в ході обшуку і їх частина була втрачена. Позивач звертався до відповідача із проханням врахувати під час перевірки документи бухгалтерського та податкового обліку, які ним було самостійно відновлено та надано відповідачу. Проте під час другої перевірки ці документи не були враховані відповідачем. Позивач вважає, що висновки актів перевірок є необґрунтованими, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.10.2011 проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав наведених у запереченнях на адміністративний позов від 13.09.2011. Вважає, що дії ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя повністю відповідають чинному законодавству. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка директор позивача ОСОБА_3 пояснив, що, в ході досудового слідства по кримінальній справі №11150904, 18.11.2009 було проведено обшук приміщення, яке займав позивач. Під час обшуку у позивача були вилучені первинні бухгалтерські документи та документи податкової звітності, а також системний блок із інформацією про господарську діяльність позивача. Вилучення відбувалось безсистемно, без відображення в протоколі обшуку документів, які було вилучено. В подальшому відповідачем, на підставі вилучених у позивача документів бухгалтерського та податкового обліку, були проведені дві перевірки позивача. Про проведення першої перевірки позивача не було повідомлено. В ході першої перевірки у позивача документи бухгалтерського та податкового обліку не вимагались, пояснення посадових осіб не відбирались, перевірка була проведена лише на підставі наявних у відповідача документів бухгалтерського та податкового обліку. Проте, які саме документи перевірялись позивачу не відомо. Позивач намагався відновити вилучені в ході обшуку документи, проте, яких саме документів не вистачало для проведення перевірки, в актах перевірки не відображено. У звязку із вилученням в ході обшуку системного блоку, який містив інформацію про господарські операції позивача, та документів бухгалтерського та податкового обліку, позивач був позбавлений можливості встановити, які саме його господарські операції не підтверджені документально. Нарахована за наслідками другої перевірки сума податкового зобовязання повністю збігається із сумою нарахованою за наслідками першої перевірки.

У судовому засіданні 03.10.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, зясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

13.08.2009 слідчим СВ Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України у Запорізькій області Шевченко Т.В. було порушено кримінальну справу №11150904 за фактом підробки підписів в документах податкової звітності від імені директора позивача ОСОБА_3

В межах зазначеної кримінальної справи, на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.10.2009 по справі № 4-523/09, 18.11.2009 було проведено обшук приміщення позивача, в ході якого у позивача були вилучені документи бухгалтерського та податкового обліку, грошові кошти, а також системний блок.

На підставі постанови слідчого відділу РВ ЗМУ ГУМВС України у Запорізькій області від 25.01.2010 про призначення невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2008 по 31.09.2009, винесеної в рамках розслідування кримінальної справи № 11150904, в період з 10.03.2010 по 18.03.2010 відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка позивача.

За наслідками проведеної перевірки був складений акт від 18.03.2010 №36/23-2/30493133 про результати невиїзної документальної перевірки позивача за період з 01.01.2008 по 31.09.2009. За висновками зазначеного акту встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: було встановлено заниження податку на прибуток підприємства у сумі - 241791,00 грн. та податок на додану вартість у сумі - 1746292,00 грн.

При цьому на стор. 5 цього акту відповідачем було зазначено, що позивачем до перевірки не надано підтверджуючих документів: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №311 «Поточні розрахунки у національній валюті», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 64 «Розрахунки по податкам і платежам», 68 «Розрахунки по іншим операціям», 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», №20 «Виробничі запаси», №28 «Товари», №70 «Доходи від реалізації готової продукції», №71 «Інших операційний дохід», №80 «Матеріальні витрати», №81 «Витрати на оплату праці», №83 «Амортизація», №84 «Інші операційні витрати», №85 «Інші витрати» та реєстри отриманих, виданих податкових накладних, тощо.

Відповідачем до суду не було надано доказів виклику позивача для проведення невиїзної документальної перевірки, доказів витребування у позивача документів бухгалтерського та податкового обліку, а також доказів запрошення позивача для ознайомлення із результатами проведеної перевірки.

Разом з тим, 25.03.2010 за №44 та 26.03.2010 за № 45 позивачем були направлені на імя начальника відповідача заперечення до акту документальної перевірки позивача від 18.03.2010 №36/23-2/30493133, в яких зазначено, що в порушення вимог п. 4 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу України» № 509-ХІІ від 04.12.1999, п. 2.3.2 Порядку оформлення ДПА України від 10.08.2005 № 327 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205, запити або прохання про надання документів щодо фінансово-господарської діяльності позивача службовими особами відповідача на підприємство не надсилались, пояснення щодо відсутності первинних та інших документів у керівництва позивача не відбиралося. В акті перевірки від 18.03.2010 №36/23-2/30493133 не зазначено з якого питання проводилась невиїзна документальна перевірка позивача. До зазначених заперечень позивачем були додані копії податкових накладних на загальну суму 9253769,71 грн. та копії податкових накладних на загальну суму 399143,38 грн., відповідно.

30.03.2010 за №6577/10/23-2 відповідачем була надана відповідь на зазначені скарги позивача, в якій було зазначено, що невиїзна документальна перевірка позивача за період з 01.01.2008 по 31.09.2009 проводилась на підставі первинних податкових та бухгалтерських документів наведених у протоколі огляду товарно-матеріальних цінностей, вилучених у ході проведення обшуку 18.11.2009 за фактичною юридичною адресою позивача. У звязку з чим у акті перевірки позивача зазначено, що в ході проведення перевірки відсутності підтверджуючі документи: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №311 «Поточні розрахунки у національній валюті», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 64 «Розрахунки по податкам і платежам», 68 «Розрахунки по іншим операціям», 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», №20 «Виробничі запаси», №28 «Товари», №70 «Доходи від реалізації готової продукції», №71 «Інших операційний дохід», №80 «Матеріальні витрати», №81 «Витрати на оплату праці», №83 «Амортизація», №84 «Інші операційні витрати», №85 «Інші витрати» та реєстри отриманих, виданих податкових накладних, тощо. У звязку з чим заперечення позивача були залишені без задоволення.

За наслідками акту перевірки від 18.03.2010 №36/23-2/30493133 відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення від 02.04.2010 № 0000242302/0, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 399842,50 грн. (за основним платежем 241791,00 грн., штрафні санкції 158051,50 грн.), та № 0000252302/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 2619438,00 грн. (за основним платежем 1746292,00 грн., штрафні санкції 873146,00 грн.).

Також 07.04.2010 за вих. № 43 позивачем була направлена скарга на податкові повідомлення рішення відповідача від 02.04.2010 № 0000242302/0 та № 0000252302/0.

На підставі зазначеної скарги, в період з 19.05.2010 по 28.05.2010 відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з урахуванням доводів скаржника, викладених у первинній скарзі за період з 01.01.2008 по 30.09.2009. За наслідками перевірки 02.06.2010 було складено акт про результати позапланової виїзної перевірки №71/23-2/30493133.

Згідно із зазначеним актом перевірки №71/23-2/30493133 відповідачем встановлено порушення позивачем тих саме норм законодавства, що зазначені в Акті перевірки від 18.03.2010 №36/23-2/30493133.

У відповідь на скаргу відповідачем було винесено рішення про результати розгляду первинної скарги від 04.06.2010 № 10194/10/25-002, яким скаргу позивача залишено без задоволення.

За результатами повторної перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення від 04.06.2010 № 0000252302/1 на загальну суму 2619438,00 грн. та №0000242302/1 на загальну суму 399842,50 грн.

Позивачем була подана скарга на імя голови Державної податкової адміністрації у Запорізькій області від 11.06.2010 за вих. № 10-57 на вищезазначені податкові повідомлення-рішення. В якій йшлося про те, що позивач не згоден з висновками актів перевірки з таких підстав: в порушення п. 4 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу України» директора підприємства не повідомлено про проведення перевірки та не було запрошено рекомендованими листами для перевірки підприємства; в акті від 18.03.2010 № 36/23-2/30493133 не зазначено з якого питання проведена невиїзна документальна перевірка позивача, також в своїй скарзі позивач зазначив про відсутність бухгалтерських документів через їх вилучення в ході обшуку.

На повторну скаргу позивача, ДПА у Запорізькій області 05.08.2010 за вих. № 3477/10/25-020, було винесено рішення про результати розгляду повторної скарги від 05.08.2010 № 8639/7/25-020, яким були скасовані:

-податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 02.04.2010 № 0000242302/0 в частині 30605,00 грн. податку на прибуток і 1398, 50 грн. надмірно нарахованих штрафних (фінансових) санкцій та в зазначеній частині рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 04.06.2010 № 10194/10/25-002, прийняте за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення-рішення від 04.06.2010 № 0000242302/1);

-податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 02.04.2010 № 0000252302/0 в частині 150246,00 грн. податку на додану вартість і 60904,00 грн. надмірно нарахованих штрафних (фінансових) санкцій та в зазначеній частині рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 04.06.2010 № 10194/10/25-002, прийняте за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення-рішення від 04.06.2010 № 0000252302/1).

Листом від 04.08.2010 №16221/10/25-002, у звязку із допущенням арифметичної помилки, відповідач повідомив позивача про внесення змін до акту перевірки від 02.06.2010 №71/23-2/3043133.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.05.2011 у справі №4-115/11, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22.06.2011, була скасована постанова слідчого СВ Шевченківського РВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області від 13.08.2009 про порушення кримінальної справи №11150904 за фактом підробки підписів у документах податкової звітності від імені директора позивача ОСОБА_3

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку оскаржуванім діям відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предметом доказування у цій справі є правомірність чи не правомірність дій відповідача під час проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, за наслідками якої складений акт від 18.03.2010 №36/23-2/30493133, та позапланової виїзної перевірки позивача, за наслідками якої складений акт від 02.06.2010 №71/23-2/30493133.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 № 509-XII (у редакції, яка була чинна на момент вчинення оскаржуваних дій), завданнями органів державної податкової служби є, крім іншого, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 № 509-XII (у редакції, яка була чинна на момент вчинення оскаржуваних дій) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі платники податків).

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 № 509-XII (у редакції, яка була чинна на момент вчинення оскаржуваних дій) визначалось, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно із ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 № 509-XII (у редакції, яка була чинна на момент вчинення оскаржуваних дій) позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;

5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів).

Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до ч. 9 ст. 11-1 зазначеного закону позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

При цьому ч. 14 ст. 11-1 зазначеного закону визначено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 114 КПК України постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

З аналізу наведених норм, суд доходить висновку, що відповідачем була правомірно призначена та проведена позапланова невиїзна перевірка відповідача, за наслідками якої був складений акт перевірки від 18.03.2010 №36/23-2/30493133, оскільки на момент проведення перевірки цієї перевірки була чинною відповідна постанова слідчого щодо проведення перевірки господарсько-фінансової діяльності позивача.

Крім того, відповідачем була правомірно призначена та проведена позапланова виїзна перевірка позивача, за наслідками якої було складено акт від 02.06.2010 №71/23-2/30493133, оскільки підставою для її проведення була відповідна скарга позивача.

За таких обставин, суд доходить висновку, що у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо посилання позивача на те, що представника позивача не було запрошено для проведення позапланової невиїзної перевірки, суд зазначає наступне.

Законом України «Про державну податкову службу» (в редакції чинній на момент проведення перевірки) не передбачалось обовязку відповідача викликати позивача для проведення такої перевірки. Посилання позивача на ст. 11 зазначеного закону суд не приймає, оскільки цією статтею регламентовані права органів державної податкової служби, а не обовязки.

За таких обставин у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо посилання позивача на те, що в актах перевірок не зазначені документи бухгалтерського та податкового обліку, які були відсутні у податкового органу під час проведення перевірок, і з приводу чого відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також щодо того, що у посадових осіб позивача не відбирались пояснення з приводу виявлених порушень, суд зазначає наступне.

Згідно із п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327 та зареєстрованого Мін'юстом України 25.08.2005 за № 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпунктом 2.3.2 зазначеного Порядку передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Враховуючи відсутність у актах перевірки посилання на первинні конкретні документи податкового та бухгалтерського обліку, через відсутність яких відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, невідібрання у посадових осіб позивача письмових пояснень з приводу відсутніх документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, суд доходить висновку про правомірність вимог позивача у цій частині.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо невідображення в актах перевірок позивача від 18.03.2010 №36/23-2/30493133 та від 02.06.2010 №71/23-2/30493133 відомостей про відсутні первинні документи або інші документи, що підтверджують факт порушення, а також щодо невідібрання пояснень посадових осіб або інших працівників позивача про відсутності первинні та інші документи є необґрунтованими, тобто вчиненими без урахування всіх обставин, що мають значення для справи, а також такими, що вчинені без урахування права позивача на участь у процесі прийняття висновків по зазначених актах.

Крім того, суд зазначає, що позивачу всупереч вимогам пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв в період проведення перевірок) не була надана можливість відновити втрачені документи, оскільки, не зі своєї волі, він був позбавлений можливості встановити, які саме документи були наявні у відповідача під час перевірки, а яких документів не вистачало (були втрачені).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, а саме в наведеній вище частині.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Агропромінвест» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя про визнання протиправними дій субєкта владних повноважень задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя щодо невідображення в акті невиїзної документальної перевірки №36/23-2/30493133 від 18.03.2010 та акті позапланової виїзної перевірки №71/23-2/30493133 від 02.06.2010 Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Агропромінвест» відомостей про відсутні або ненадані для перевірки первинні документи або інші документи, що підтверджують факт порушення, а також щодо невідібрання пояснень посадових осіб або інших працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Агропромінвест» про відсутності первинні та інші документи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова в повному обсязі складена 07.10.2011.