Рішення № 21574291, 24.02.2012, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 2/1519/5819/11

(2/1519/1395/12)

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2012 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання Дімітрової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник Публічного Акціонерного Товариства «ВіЕйБі Банк»звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 27.12.2007р. між Публічного Акціонерного Товариства «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір. Згідно умов договору банк надає боржнику кошти в сумі 9 000 грн. з кінцевим терміном повернення не пізніше 24.12.2010 р., а останній, в свою чергу, зобовязується щомісяця погашати частину наданих коштів та виплачувати відсотки. Відповідач станом на 03.12.2010 р. порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість. На неодноразові повідомлення банку про його погашення ОСОБА_1 не реагує в звязку з чим позивач був змушений звернутися до суду.

Також уповноваженим представником позивача була подана заява про розгляд справи у його відсутність, в якій були підтримані позовні вимоги, та була надана згода на заочний розгляд справи та прийняття по справі заочного рішення. Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи та прийняття по справі заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що з врахуванням диспозитивності та змагальності цивільного процесу заявлений позов при відсутності заперечень відповідача при заочному розгляді справи підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Правовідносини між сторонами виникли з приводу кредитних зобовязань.

В судовому засіданні встановлено, що 27.12.2007 р. між Публічного Акціонерного Товариства «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 533/07ф-2. Відповідно до п. 1.1 кредитор надає позичальнику грошові кошти на поточні потреби у сумі 9 000 грн. Строк надання кредиту 36 місяців і дата повернення не пізніше 24.12.2010 р. Відповідно до п. 1.4. за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти в розмірі 24% на рік. Підписавши договір, сторони тим самим підтвердили свою згоду з умовами, що в ньому викладені.

На виконання кредитного договору додаткових угод не укладалось. Лише за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобовязань, передбачених п.п. 3.3. (крім п. 3.3.3) договору позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5% від суми кредитних коштів, зазначеної в п. 1.1 договору, а також за несвоєчасне повне або часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну або часткову сплату неповерненого кредити та/або несплачених процентів, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 25 %, від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів, але не менше 50 гривень.

Відповідно до п.п. 3.3.1-3.3.2 договору позичальник зобовязується надавати банку достовірну інформацію та забезпечити ефективне використання кредитних коштів з дотриманням принципів строковості, забезпеченості, платності, повернення. Протягом дії договору поповнювати свій поточний рахунок в порядку та на умовах передбачених договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що банк належним чином виконав умови договору. Проте відповідач порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість, яка станом на 03.12.2011 р. складає 12024, 46 грн. При цьому, строк повернення кредиту сплив ще 24.12.2011 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На даний час заборгованість існує, що підтверджується наданим банком розрахунком станом на 03.12.2011 р. Згідно останнього заборгованість відповідача складає 12024, 46 грн.:

-Заборгованість по сумі кредиту 7119, 70 грн.;

-Заборгованість за відсотками 3453, 65 грн.;

-Плата за пропуск платежів 1451, 11 грн.

Таким чином, з врахуванням відсутності обґрунтованих заперечень відповідача, заочного розгляду справи, позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача. Таким чином, суд стягує на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору в розмірі 120, 24 грн. та витрати на ІТЗ 120 грн.

Керуючись ст. 525, 526, 530, 549, 554, 559, 624, 629, 651, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 213-215,225-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ «ВіЕйБі Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код. НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 26.11.1996 р. Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області) на користь Публічного акціонерного товариства „ ВіЕйБі Банк” ( ОКПО 19017842, р/р 29098400003424, МФО 380537) заборгованість за кредитним договором № 533/07ф-2 від 27 грудня 2007 року у розмірі 12024,46 (дванадцять тисяч двадцять чотири гривні сорок шість коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код. НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 26.11.1996 р. Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області) судовий збір в розмірі 120,24 (сто двадцять гривень двадцять чотири коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 ( сто двадцять) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.І.ДРІШЛЮК